-
101 совет национальностей
1) Diplomatic term: Soviet of Nationalities (одна из двух палат Верховного Совета СССР)2) Politics: (Верховного Совета СССР) (the) Council of Nationalities (of the Supreme Soviet of the USSR)Универсальный русско-английский словарь > совет национальностей
-
102 совет союза
1) Diplomatic term: Soviet of the Union (одна из двух палат Верховного Совета СССР)2) Politics: Council of the Union (Soviet political body) -
103 совместная резолюция
Универсальный русско-английский словарь > совместная резолюция
-
104 совместный комитет
1) Law: joint committee2) Makarov: joint committee (палат законодательного органа)Универсальный русско-английский словарь > совместный комитет
-
105 Совет Союза
1. ngener. Sowjet der Union (палата Верховного Совета СССР), Unionssowjet (одна из палат Верховного Совета СССР)
2. vlaw. (UdSSR) Unionssowjet -
106 BUSY
• Ever busy, ever bare - От трудов праведных не наживешь палат каменных (O)• Who is more busy than he who has least to do? - Кто ничего не делает, тому всегда некогда (K) -
107 HONO(U)R
• Great honours are great burdens - Тяжела ты, шапка Мономаха (T)• Honour and profit lie not in one sack - От трудов праведных не наживешь палат каменных (O)• Honour buys no beef in the market - Честь не в честь, как нечего есть (4)• Hono(u)s change manners - Залез в богатство, забыл и братство (3)• Hono(u)r to whom hono(u)r is due - Дай Бог тому честь, кто умеет ее несть (Д), По заслугам и честь (П)• Honour without maintenance is like a blue coat without a badge - Честь не в честь, как нечего есть (4)• It's better to die with honor than to live in infamy - Бесчестье хуже смерти (Б), Лучше лишиться жизни, чем доброго имени (Л), Лучше смерть славная, чем жизнь позорная (Л)• Lip - honour costs little, yet may bring in much - Ласковое слово не трудно, да споро (Л) -
108 MUCK
• Muck and money go together - От трудов праведных не наживешь палат каменных (O) -
109 ТРУД
• Где труд, там и счастье (Г) -
110 другая палата
(употребляется членами одной из палат Конгресса США в разговоре о другой палате) other body полит.; жарг. -
111 бюро
Büro n- Международное бюро по контролю наркотических средств
- Международное бюро по таможенным тарифам
- Международное информационное бюро торговых палат
- посредническое бюро
- бюро допуска
- бюро ООН по контролю за наркотиками и предупреждению преступностиНемецко-русский и русско-немецкий словарь деловой и банковской лексики > бюро
-
112 Национальное собрание
adj1) gener. Assemblée nationale2) law. Assemblée Nationale (одна из палат парламента, напр. во Франции)Dictionnaire russe-français universel > Национальное собрание
-
113 национальное собрание
assemblée nationale, (одна из палат парламента, напр. во Франции) Assemblée NationaleРусско-французский юридический словарь > национальное собрание
-
114 каменный
1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.* * *кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний -
115 настаивать
настоять1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)];2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)противного вітру;3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїте? (Крим.). Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «Треба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє Рябченко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб Гендерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала Юзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб… (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з'їзді допоминався, але не підтримано мене (Київщ.). «Ми приїдемо» - допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допевнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). Олеся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не йметься, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Леонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допевнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив;4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочена (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочену пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться -1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)];2) см. Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сферах (у вищих колах);3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в черзі настоялися добре (Київ). Добре, що перша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) - (добре) настояний, вистояний, натяглий.* * *I наст`аиватьнастоя́ть (на чём) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настояти (на чому); ( отстаивать) обсто́ювати, обстоя́ти (що); ( требовать) наполяга́ти, наполягти́, -ля́жу, -ля́жеш (на чому)II несов.; сов. - насто`ять(делать настой, настойку) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настоя́ти -
116 подлежать
підлягати, підпадати чому, належати до чого. [Підлягати критиці, осудові, ганьбі, карі, контролі]. Дело -жит судебной палате - справа підлягає судовій палаті. Он -жит юридической ответственности за противозаконный поступок - він підлягає правній (законній) відповідальності за лихий учинок. Он -жит смертной казни - він повинен смертної кари (Стор.). Это -жит такому-то ведомству - це належить до такого відомства. Дело не -жит спору - справа не підлягає сперечанням, справа без(су)перечна. Это -жит сомнению - це річ (справа) непевна (сумнівна). Это не -жит сомнению - це річ (справа) певна (безперечна, безсумнівна).* * *підляга́ти -
117 Генеральный синод
(верховный орган англик. церкви; состоит из 3-х палат: епископов, низшего духовенства и мирян) the General SynodРусско-английский словарь религиозной лексики > Генеральный синод
-
118 постановление постановлени·е
совместное постановление обеих палат конгресса (имеет силу закона после утверждения президентов, США) — joint resolution
постановление конгресса, принятое раздельно обеими палатами (до подписания силы закона не имеет, США) — concurrent resolution
постановление председателя (собрания и т.п.) — chairman's ruling
предварительное постановление председателя (собрания и т.п.) — chairman's tentative ruling
2) юр. legislation; (законодательной власти) enactment; (суда) ruling, decision, judgementвыносить постановление — to give / to make a ruling, to pass a resolution
Russian-english dctionary of diplomacy > постановление постановлени·е
-
119 каменный
-
120 нажить
См. также в других словарях:
Палат — Село Палат Палат Страна БолгарияБолгария … Википедия
Палат (Благоевградская область) — Село Палат Палат Страна БолгарияБолгария … Википедия
ПАЛАТ ФЕДЕРАЛЬНОГО СОБРАНИЯ-ПАРЛАМЕНТА РФ ПОСТАНОВЛЕНИЯ — ПОСТАНОВЛЕНИЯ ПАЛАТ ФЕДЕРАЛЬНОГО СОБРАНИЯ ПАРЛАМЕНТА РФ … Юридическая энциклопедия
Палат (Благоевград) — Село Палат Палат Страна БолгарияБолгария … Википедия
ПАЛАТ ЗАСЕДАНИЕ СОВМЕСТНОЕ — (см. СОВМЕСТНОЕ ЗАСЕДАНИЕ ПАЛАТ) … Энциклопедический словарь экономики и права
палат- — см. Палата … Большой медицинский словарь
Палат- — см. Палато‑ (Палато ) … Медицинская энциклопедия
палат — същ. дворец, замък същ. кралски двор … Български синонимен речник
ПАЛАТ- — [от лат. palatum нёбо] составная часть сложных слов, означающая «относящийся к нёбу» … Психомоторика: cловарь-справочник
палат — (палатэр, палатэхэр) палата 1. жъы. Унэшхо Iэшэ палатэр 2. Къэралыгъом иапшъэрэ орган Парламентым иапшъэрэ палатэр, ахэрэ палатэр … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
палат — зат. Сортаң жерге шығатын, ұзындығы 30 40 см, түсі көкшіл келген шөп … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі