-
1 Под горячую руку
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Под горячую руку
-
2 под
-
3 рука
* * *держать в руках прям., перен.
— трымаць у рукахруки по швам! воен.
— рукі па швах!— неразборлівая рука, неразборлівы почырк— па правую руку, з правай рукі, справарука руку моет погов. неодобр.
— рука руку мыесвоя рука владыка погов.
— свая рука ўладыка— рука не задрыжыць у каго, чыя— сярэдні, сярэдняй рукірукой подать (куда-либо, откуда-либо)
— рукой падаць— трымаць чыю-небудзь руку, быць на чыім-небудзь баку— набіць руку на чым-небудзь (налаўчыцца, налажыцца)— нікуды не варта, вельмі дрэннаприбрать к рукам кого-либо, что-либо
— прыбраць да рук каго-небудзь, што-небудзь— на руку, падыходзіць— рукой не дастаць, фігай носа не дастацьне знать, куда руки деть
— не ведаць, куды рукі дзець— палажыўшы руку на сэрца, шчыра кажучы -
4 взять
пабраць; узяць* * *совер. в разн. знач. узяць(охватить — о чувствах ещё) агарнуць, ахапіць, апанавацьвзять в солдаты уст.
— узяць у салдаты— узяў (агарнуў, ахапіў, апанаваў) страх— якраз, як дзве кроплі вады— дабраць розуму, зразумець— каб яго (яе, іх) чорт узяў! -
5 подвёртываться
3) (о ноге) падварочвацца, выкручвацца(при вывихе) вывіхвацца, спрывільвацца— не трапляйся (не лезь, не падлазь) мне пад рукупадварочвацца, выкручваццасм. подвёртывать -
6 попасть
лучыць; падпасці; падпасьці; патрапіць; пацэліць; трапіць* * *совер.он доволен, что попал в университет
— ён задаволены, што трапіў (папаў) ва універсітэт— стралок папаў (трапіў, пацэліў) у мішэнь3) безл. разг. папасці, уляцець— трапіць (папасці, пацэліць) пальцам у неба— трапіць (папасці, пацэліць) у самую кропку— трапіць у няёмкае становішча, укляпацца, ашукацца -
7 попасться
патрапіцца; трапіцца; трапіць* * *1) (встретиться, случиться) трапіцца2) (оказаться уличённым, пойманным или в каких-либо условиях против воли) папасцісявор, наконец, попался
— злодзей, нарэшце, папаўся— трапіцца (трапіць, папасціся, папасці) пад руку— вось дык папаўся (ускочыў)!, (влопался) укляпаўся, улопаўся! -
8 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
9 από
(απ;αφ') πρόθ. I με ονομ., γεν., αίτιατ. (при обознач, времени) с, от; (γεν.) από γεννησιμιού του с самого его рождения; από μιάς αρχής с самого начала; από πολλού χρόνου с давнего времени, с давних пор; από της ημέρας εκείνης с того дня; από ημερών с некоторых пор; από καιρού εις καιρόν время от времени; με γνωρίζει από είκοσι ετών он(а) меня знает двадцать лет; (όνομ.) από μικρός τον ξέρω я с малых лет (когда я был ребёнком) знаю его;(αίτιατ.)
τον ξέρω από μικρόν — я знаю его с детства (когда он был ещё ребёнком);από το πρωί с утра;από πέρυσι с прошлого года; από χτες со вчерашнего дня; από πότε; с каких пор?; από τότε с тех пор; απ' εδώ κ' εμπρός отныне, впредь; από τώρα с этих пор; από νωρίς, από τα πρίν заранее; II με γεν., αίτιατ. 1) (при обознач, пространства, места, направления) с, от; к; (γεν.) από της κορυφής τού βουνού с вершины горы; έρχομαι από τού θείου иду от дяди; (αιτιατ.) από τη στέγη с крыши; απ' αυτόν το δρόμο по этой дороге; πέρασα κι' απ' τον Κώστα я и к Косте заходил; περάστε απ' το σπίτι заходите ко мне; 2) (источник чего-л.) из, от; από (τού) λόγου του от него самого; αυτό το δώρο είναι από λόγου του этот подарок от него лично; III με ονομ. (при указании на изменение положения) с, со, из; από εργάτης μάστορας из рабочего стал мастером; IV με γεν. 1) (при обознач, качества, свойства): από φυσικού του по натуре; 2) (при обознач, способа, характера действия): από μνήμης наизусть; απ' ακοής понаслышке; από καρδίας от души; απ' την καρδιά μου от всего сердца, сердечно; V με αιτιατ. 1) (при обознач, происхождения) из; από καλή οικογένεια из хорошей семьи; είμαι από χωριό я из деревни; 2) (при обознач, лица или предмета, которого касаются) за; αρπάχτηκα από το κλαδί ухватиться за ветку; παίρνω απ' το χέρι брать за руку; 3) (в знач через): φεύγω από την πίσω πόρτα выходить через заднюю дверь; περνώ από το δάσος проходить через лес; τό φως μπαίνει από το φεγγίτη свет проникает через окно; πέρασε την κλωστή από τη βελόνα вдень нитку в иголку; 4) (при обознач, причины) от, по причине, из-за; από το πολύ σφίξιμο κόπηκε το σχοινί от сильного натяжения верёвка лопнула; έμεινε σκελετός απ' την πείνα он очень похудел от голода; πετώ από τη χαρά μου прыгать от радости; από την πίκρα μου от горя; от досады; από περιέργεια из любопытства; υποφέρω από το στομάχι μου страдать желудком; 5) (при.обознач, орудия, средства, способа): ζω από τη δουλειά μου жить своим трудом; από την προίκα της έχτισε το σπίτι дом он построил на её приданое; 6) (при обознач, материала) из; από πέτρα из камня, каменный; από ξύλο из дерева, деревянный; από δέρμα из кожи, кожаный; 7) (при обознач, частей, составляющих что-л, единое): στεφάνι από τριαντάφυλλα венок из роз; ομάδα από πέντε άτομα группа из пяти человек; 8) (при указании целого, от которого берётся часть) из; 8νας από τούς πολλούς один из многих; τίποτε δεν χρειάζομαι απ' αυτά из этих вещей мне ничего не надо; 9) (при обознач, удаления, отдаления) из, от; αποσύρομαι από τίς υποθέσεις отходить от дел; παρεκβαίνω από το θέμα отходить от темы; γλυτώνω από τον κίνδυνο избежать опасности; γλυτώνω απ' τίς φροντίδες освободиться от забот; φεύγω απ' το σπίτι уходить из дома; χώρισε από τον άντρα της она ушла от мужа, она разошлась с мужем; 10) (при обознач, частичности, разделения): κόψε μου από το ψωμί μιά φέτα отрежь мне ломоть хлеба; ήπια απ' αυτό το κρασί я выпил этого вина; πίνε από λίγο пей понемножку; λίγα απ' όλα обо всём понемногу; 11) (при указании на распределение поровну) по; από τρία τετράδια по три тетради; από ένας (-ενας) по одному; περάστε μέσα από λίγοι входите по нескольку человек; φταίνε κι' απ' τα δυό μέρη виноваты и те и другие; 12) (употр, в сравнениях): από σένα είναι εξυπνότερος он сообразительнее (или умнее) тебя; φαίνεται4 μεγαλύτερη από την αδελφή της она выглядит старше своей сестры; 13) (в соответствии с чём-л., согласно чему-л.) по; τον γνωρίζω από το βήμα του я узнаю его по походке; 14) (в отношении, в смысле): είναι ορφανός από πατέρα он сирота по отцу; είναι φτωχός από μυαλό он слабоумный; είναι στραβός από το ένα μάτι слепой на один глаз; είναι κουφός από το ένα αφτί глухой на одно ухо; άμαθος από τέτοιους δρόμους он не привык к таким дорогам; από υγεία είμαι καλά здоровье у меня хорошее; απο γράμματα δεν ξέρει πολλά он малограмотный; κάτι ξέρει από μουσική он немного разбирается в музыке; δεν καταλαβαίνει από τέτοια πράματα он в таких делах не разбирается; 15) (в пассивном обороте соотв. те. пад.): η πόλις κατελήφθη από τον εχθρό город занят врагом; 16) (соответствует род. пад.; переводится тж. прилагательным): ο κρότος από τα κανόνια гул орудий, орудийный гул; κέρδη απ' το εμπόριο прибыли от торговли, торговые прибыли; 17): (α)πάνω από на, над; κάτω από под; εμπρός από перед, впереди; напротив; (από) πίσω από сзади, позади, за; γύρω από вокруг; (από) μέσα από изнутри, из; πρίν από... перед тем, до; μετά από после; ύστερα από... после (того как); εκτός απ' αυτό кроме того; μακρυά από... далеко от...; από μακρυά издали; από πέρα издалека; από κοντά вблизи; από πού; откуда?; απ' εδώ отсюда; απ' εκεί а) оттуда; б) тот; τί θέλει ο κύριος από κεί; что нужно тому господину?; απ' εδώ και απ' εκεί со всех сторон; από τότε с тех пор; από τούδε с этого момента; αφ' ενός... αφ' ετέρου (тж. перен.) с одной стороны..., с другой стороны...; 18) (в зависимости от управления глагола): δεν στερούμαι από τίποτε я ни в чём не нуждаюсь; κρέμομαι από μιά κλωστή висеть на ниточке; φοβάμαι από τα σκυλιά бояться собак -
10 toss
In1) кидання; метання; підкидання; відкидання2) задирання голови3) поштовх; струс4) падіння (з коня)5) підкидання монети6) метушня, сум'яттяtoss bombing — ав. бомбометання під час виходу з піке
to take a toss — а) звалитися, упасти; б) бути скинутим з коня
IIv (past і p.p. tossed, tost)1) кидати, метати2) скидати (вершника)3) закидати, задирати (голову)4) підкидати5) піднімати на роги (про бугая)6) відкидати, шпурляти; кидати угору і вниз (із сторони в сторону)7) стривожено кидатися (уві сні тощо; тж to toss about)8) перен. ставити в різні життєві ситуації9) носитися по хвилях; підніматися і опускатися (про судно)10) майоріти11) турбувати, хвилювати13) ав. ковзати на хвіст6) зробити похапцемtoss up — а) підкидати; б) кидати жереб; в) нашвидку приготувати їжу
to toss a coin — а) грати в орлянку; б) вирішувати суперечку підкиданням монети (жеребкуванням)
* * *I a1) метання, кидання, підкидання; кидокa toss or a ball — кидання м'яча
the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка
2) підкидання ( голови)to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою
3) толчок, струс; падіння ( з коня)4) = toss-up I5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудженняthe town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик
toss and catch — aмep. ризикована гра
to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня
to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі
II vnot to give a toss about smth — плювати на що-н.
(tossed [-t], tost)1) кидати; метатиto toss a ball — кидати м'яч
to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати
to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати
to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик
2) підкидатиto toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі
to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його
she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні
waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб
to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]
to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)
to toss and lose — кинути жереб, програти
I'll toss you for it — = орел або решка?
he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)
4) підкидати, підіймати ( голову)5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями
to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації
6) рухатися швидко або нетерплячеto toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися
branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти
trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)
to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні
7) робити поспішно, нашвидкуto toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)
8) турбувати, хвилювати9) cпopт. подавати ( м'яч)10) гipн. промивати ( руду)11) aв. ковзати на хвіст••to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]
-
11 горячий
* * *прям., перен. гарачыпо горячим следам, по горячему следу
— па гарачых слядахгорячие напитки уст., прост.
— моцныя напіткіпод горячую руку (попасть, подвернуться и т.п.)
— пад гарачую руку (папасці, трапіць и т.п.) -
12 подавать
* * *несовер. падаваць— даваць падставу для чаго-небудзь, станавіцца прычынай чагоподавать команду воен.
— падаваць камандуподавать мяч спорт.
— падаваць мячподавать заявление, апелляцию
— падаваць заяву, апеляцыю -
13 слышать
чуваць; чуць* * *несовер.приходите завтра, слышите?
— прыходзьце заўтра, чуеце?3) (ощущать, замечать) чуць, заўважацья не слышал (не заметил), как уколол руку
— я не чуў (не заўважыў), як укалоў руку -
14 toss
I a1) метання, кидання, підкидання; кидокa toss or a ball — кидання м'яча
the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка
2) підкидання ( голови)to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою
3) толчок, струс; падіння ( з коня)4) = toss-up I5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудженняthe town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик
toss and catch — aмep. ризикована гра
to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня
to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі
II vnot to give a toss about smth — плювати на що-н.
(tossed [-t], tost)1) кидати; метатиto toss a ball — кидати м'яч
to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати
to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати
to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик
2) підкидатиto toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі
to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його
she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні
waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб
to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]
to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)
to toss and lose — кинути жереб, програти
I'll toss you for it — = орел або решка?
he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)
4) підкидати, підіймати ( голову)5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями
to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації
6) рухатися швидко або нетерплячеto toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися
branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти
trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)
to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні
7) робити поспішно, нашвидкуto toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)
8) турбувати, хвилювати9) cпopт. подавати ( м'яч)10) гipн. промивати ( руду)11) aв. ковзати на хвіст••to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]
-
15 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
См. также в других словарях:
слово — основная единица языка и речи. Как лингвистическая единица, имеет два аспекта: план выражения (звуки или буквы, из которых оно состоит) и план содержания (значение, отсылка к тому предмету или понятию, которое оно означает). Слово состоит из… … Литературная энциклопедия
Слово — СЛОВО одно из труднейших общих понятий языковедения, к сожалению еще мало разработанное. Несмотря на то, что сам человеческий язык определяется обычно, как «язык слов» в отличие от языка нерасчлененных представлений у животных, языка жестов у … Словарь литературных терминов
пълкъ — Полк плъкъ, пълкъ (19) 1. Войско: Та преди пѣснѣ пояше ... храброму Мстиславу, иже зарѣза Редедю предъ пълкы Касожьскыми. 3 4. Наплънився (Игорь) ратнаго духа, наведе своя храбрыя плъкы на землю Половѣцькую за землю Руськую. 5. Съ заранія въ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Das Objekt — (Ergänzung) § 264. Das Objekt ist ein Nebenglied des Satzes, das zur Gruppe des Prädikats gehört. Es bezeichnet ein Ding (bzw. eine Person), auf das die Handlung gerichtet wird, oder das selbst ein Ergebnis der Handlung ist. „Du mußt das… … Deutsche Grammatik
Objekt — (Ergänzung) § 264. Das Objekt ist ein Nebenglied des Satzes, das zur Gruppe des Prädikats gehört. Es bezeichnet ein Ding (bzw. eine Person), auf das die Handlung gerichtet wird, oder das selbst ein Ergebnis der Handlung ist. „Du mußt das… … Deutsche Grammatik
Ergänzung — (Ergänzung) § 264. Das Objekt ist ein Nebenglied des Satzes, das zur Gruppe des Prädikats gehört. Es bezeichnet ein Ding (bzw. eine Person), auf das die Handlung gerichtet wird, oder das selbst ein Ergebnis der Handlung ist. „Du mußt das… … Deutsche Grammatik
Донская группа говоров — … Википедия
рука — и; руки, дат. рукам; ж. 1. Каждая из двух верхних конечностей человека от плечевого сустава до кончиков пальцев, а также от запястья до кончиков пальцев. Заложить руки за спину. Скрестить руки на груди. Правая, левая рука. Кисть руки. Погладить… … Энциклопедический словарь
златыи — Златой златыи, ая, ое; златъ, а, о (13) 1. Сделанный из золота, украшенный золотом: Тогда въступи Игорь князь въ златъ стремень и поѣха по чистому полю. 8. Камо Туръ поскочяше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо лежатъ поганыя головы… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
синии — Синий синии, яя, ее; синь, я, е (8) 1. Темно голубого или темного цвета: А Святъславь мутенъ сонъ видѣ въ Кіевѣ на горахъ. Си ночь съ вечера одѣвахуть мя, рече, чръною паполомою, на кроваты тисовѣ; чръпахуть ми синее вино съ трудомь смѣшено. 22… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
соколъ — Сокол соколъ (13): Тогда пущашеть (Боян) і̃ соколовь на стадо лебедѣи: которыи дотечаше, та преди пѣснѣ пояше. 3. Боянъ же, братіе, не і̃ соколовь на стадо лебедѣи пущаше, нъ своя вѣщіа пръсты на живая струны въскладаше. 4. Не буря соколы занесе… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"