-
1 падь
см. Падина.* * *I( узкая глубокая долина) па́дина, падь, -ді, запа́динаII( клейкая жидкость на листьях) падь, -ді, ме́дяна́ роса́ -
2 падина
-
3 мат
плетёнка)I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].II. Мат -1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).* * *I шахм.и пр. мат, -аII( половик) ма́та; ма́ткаIII(матовость; шероховатость) мат, -уIVVкрича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т
( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я -
4 медянка
I. падь (-ди), медова роса. [Падь упала на хліб, поганий буде видаток (Брацлавщ.)].II. Медянка -1) см. II. Медяница;2) зоол. Vipera (Pelias) chersea - рудоха, мідянка;3) энтом. Buprestis L. - крицяк (-ка);4) (краска) мідянка, зелень (-ни).* * *1) ( змея) мідя́нка2) диал. гадю́ка3) диал. см. медяница4) ( краска) мідя́нка -
5 налёт
1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].* * *1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -ус \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком
2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́3) мед. наліт -
6 впадина
западина, падь (р. пади), падина, влоговина, вляговина, влога (гал.). [На вулиці по вляговинах стоїть вода]. Срв. Бочаг.* * *запа́динаглазна́я \впадина — о́чна запа́дина (я́мка)
-
7 долина
I. довжиня; см. Длина.II. долина (ум. долинка, долиночка, долинонька), діл (р. долу); (низина) низ (р. низу), низькоділ (р. -долу). [З гори спустився в діл (Крим.). Неси мене, сивий коню, горами, долами. Козак Савлук ходив і набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.). Пішли низами]. Небольшая круглая -на - падь (р. пади), падина. Степная -на длинная и узкая (овраг) - балка, балище. [По балищах степових]; лесистая - байрак (р. -ку). Долинка между двумя возвышениями - жолобина, жолоб (р. -ба); между горами - межигір'я; (теснина) просмик; устье долины - придолинок (р. -нку). [На степку садочок у придолинку]. Начало долины - одвершок (р. -шку). Житель долины - долинянин. Долинный - долинний, долиновий, долиняний, дольний.* * *доли́на, діл, род. п. до́лу, роздол, -у; ( горная) полони́на -
8 мёд
1) мед (-ду), (зап.) мід (р. меду), (в детск. языке) медя (-ді, ж. р.). [Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (М. Вовч.). Чорна мушка, що в густий мід залізла (Стефаник)]. Мёд вываренный из сладкого сока плодов - бекмез (-зу). Арбузный мёд - кавуновий мед, кавуновий бекмез (-зу). Банный мёд - відтоплюваний (витоплюваний) мед. Брушёный, запечатанный, печатанный мёд - шитий (зашитий, склеплений, засклеплений, забрушований, забрушений) мед. Красный мёд - гречаний мед. Крупичатый, засахарившийся мёд - скрупнілий (покруплий, зцукрілий, зцукруватілий) мед, покрупини (- пин) (Верхр.). Липовый, казанский мёд - липовий мед, липець (-пцю), липник, липняк (-ку и -ка). Падевой мёд - медова падь (-ди). Подрезной мёд - підсік (-ку), підріз (-зу). Сотовый, цельный мёд - щільниковий мед. Центробежный, выпущенный, жидкий мёд - центрофуговий (спускний) мед, патока. Обильный -дом - см. Медистый. Отсутствие, недостаток -ду - брак меду, безмеддя (-ддя). На языке мёд, под языком лёд - на язиці мід (медок), а під язиком лід (льодок) (Приказка). Коли мёд, так и ложку - як мед, то й ложку (так і ложкою);2) (напиток) мед, (зап. мід), медок (-дку). [Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала (Шевч.). Та й ми в батька були, мід-горівочку пили (Пісня)]. Питейный, варёный, брожёный мёд - питний, граний мед. [Грає, як старий питний мед (Н.-Лев.). Пили пиво й граний мед (Хорольщ.)]. Ягодный мёд - ягідний мед; (настоянный на ягодах, с кот. слита наливка) мусулес (-су), мусулець (-льцю), муселець (-льцю). Малиновый мёд - малиновий мед, малинник. Твоими б устами мёд пить - твоїми-б устами та мед пити.* * *мед, -уне \мёд — предик. не з ме́дом, со́лодко
-
9 медвяный
см. Медовый. -ная роса - см. I. Медянка.* * *ме́дяний и медяни́й, медо́вий; поэз. медвя́ниймедвя́ная роса́ — бот. ме́дяна́ роса́, падь, -ді
-
10 низменность
1) (о местности) низина, низовина, низькоділ, (подолье) поділ (-долу), поділля (-лля), (диал.) під (р. поду; мн. поди, -дів), подина, припадь (-ди), (у реки) поліг (- логу) и (мн.) пологи (-гів). [За низину вважається такий край, який не підноситься понад море вище, як на 200 метрів (С. Я. Геогр. Укр.). Багнистий пояс Гімалая - низина перших джунглів (М. Калин.). Повільні зміни морів та суходолів, гір та низовин (Тутк.). Сніг тільки де-не-де на низькодолі позоставався (Васильк.). Ой ходила подруженьки, з гір на поділ (Метл.). Скрізь було видко села на пологих луках, на подолі та рівнині (Н.-Лев.). Лину степом та поділлям та дібровою (Філян.). Перепелиця сіла на поду (Харківщ.). Ой вийду я на могилу, та погляну на подину (Пісня)];2) (в нравств. смысле) низькість, ницість, (неблагородство) нешляхетність, низькодухість (-ости); срв. Низость 2.* * *1) низовина́, низина́, поді́л, -до́лу, низькоді́л, -до́лу, оболо́нь, -ні, оболо́ння; диал. під, род. п. по́ду, поди́на, при́падь, -ді2) ни́зькість, -кості, ни́цість, -цості; пі́длість, -лості; негі́дність, -ності -
11 низь
1) см. Низменность 1;2) см. Низка 2.* * *( низкое место) оболо́нь, -ні, оболо́ння; диал. під, род. п. по́ду, поди́на, при́падь, -ді -
12 Изгара
Изгарина, Изгарь1) жужелиця;2) -на зерновая - зо[а]на, сажа, сажка, головня, (спорынья) ріжки (-ків). [Як перший раз їдеш сіяти, то не можна мастити воза, бо як посієш жито, то вродять ріжки; а як пшеницю, то буде в пшениці зона; а як ячмінь, то вродить головня (Звиног.)];3) -на табачная в трубке - чвир (-ру), згар (-ри) з тютюну, дриґез, дреґес (-су), (лёгкий налёт) тютюнова падь. -
13 Низомежек
и Низомежье перебалок, вибалок (-лку), видолинок (-нка), падь (-ди), падина (між или поміж горами).
См. также в других словарях:
падь — падь, и; мн. пади, ей … Русское словесное ударение
падь — падь/ … Морфемно-орфографический словарь
Падь — Падь: Падь сладкие выделения некоторых видов растений и насекомых (Падевый мёд) Падь в Сибири и на Дальнем Востоке горная долина, без стока или со временным стоком, а также понижение на равнине (болотистая местность). См. также Кедровая… … Википедия
падь — 1. ПАДЬ, и; ж. В Восточной Сибири и на Дальнем Востоке: узкая глубокая долина, ущелье в горах. 2. ПАДЬ, и; ж. Пчел. Сладкая клейкая жидкость на листьях растений, представляющая собой выделения живущих на листьях насекомых. * * * падь I название… … Энциклопедический словарь
ПАДЬ — ПАДЬ, пади, жен. (обл.). Глубокий овраг, ущелье. «Падь постепенно переходила в долину.» Пришвин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПАДЬ — ПАДЬ, сладкая густая жидкость, выделяемая листоблошками, тлями, червецами и некоторыми другими насекомыми, живущими на растениях и питающимися их соком. Пчелы охотно собирают падь с листьев и перерабатывают в падевый мед … Современная энциклопедия
ПАДЬ — сладкая густая жидкость, выделяемая тлями, червецами и другими насекомыми, питающимися соком растений. Медоносная пчела собирает падь с листьев и перерабатывает в падевый мед … Большой Энциклопедический словарь
падь — овраг, падушка, долина, мед, болото Словарь русских синонимов. падь сущ., кол во синонимов: 15 • балка (55) • болото … Словарь синонимов
падь — 1 іменник жіночого роду долина падь 2 іменник жіночого роду рідина на листях … Орфографічний словник української мови
Падь — ПАДЬ, сладкая густая жидкость, выделяемая листоблошками, тлями, червецами и некоторыми другими насекомыми, живущими на растениях и питающимися их соком. Пчелы охотно собирают падь с листьев и перерабатывают в падевый мед. … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ПАДЬ — название глубоких, часто залесенных горных долин в Сибири и на Дальнем Востоке … Большой Энциклопедический словарь
