Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о+собаке

  • 1 ищейка

    1) (об охотн. собаке) дойда, гонча (-чої). [Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає (Котл.)];
    2) (о сыскной собаке) собака-слідовик, собака-слідець (-дця), собака- слідник, стежій (-ія);
    3) (о человеке: проныре) нишпорка. [Годі нишпоркою ходити на довідки до нас (Гр. Сл.)].
    * * *
    1) ( о собаке) шука́ч, -а; дойда
    2) (перен.: сыщик) шпиг, -а; шпик, -а, презр. Ни́шпорка

    Русско-украинский словарь > ищейка

  • 2 поворчать

    (о человеке) побурчати, побуркоті[а]ти, погарикати, погиркати, погаркати; (о собаке) погарчати.
    * * *
    1) ( о человеке) побурча́ти, побуркота́ти, побуркоті́ти; ( браня) поги́ркати, погари́кати, погарча́ти
    2) ( о собаке) погарча́ти

    Русско-украинский словарь > поворчать

  • 3 проворчать

    1) (известн. время) пробурчати, прогарчати, вибурчати, вигарчати якийсь час;
    2) (проговорить ворча) буркнути, воркнути, пробурчати, проворкотіти, прогарчати, (сердито) гарикнути, (в ответ) відбуркнути(ся), відворкнутися, відгарикнутися, (о собаке) прогарчати. [Мавра-ж буркне щось неподібне (Григор.). Щось прогарчав собі під ніс (Стор.). Якого там кулика ви видумали, дядьку! - пробурчав (М. Вовч.)]. «Одно відомо, знов дід проворкотів» (Л. Укр.)].
    * * *
    1) ( о собаке) прогарча́ти
    2) ( о человеке) пробурча́ти, прогарча́ти, пробуркота́ти, пробуркоті́ти
    3) ( ворчать в течение определённого времени) гарча́ти [ці́лу годи́ну], прогарча́ти

    Русско-украинский словарь > проворчать

  • 4 брехать

    (сов. брехнуть) (о собаке) брехати, гавкати (сов. брехнути, гавкнути); (о человеке): а) (браниться) лаятися (сов. лайнутися); б) (лгать) брехати (сов. брехнути). [Так йому брехнути, як ціпом махнути].
    * * *
    несов.; сов. - брехн`уть
    1) ( лаять) га́вкати, га́вкнути; бреха́ти, брехну́ти; (несов.: сильно) валува́ти
    2) ( врать) бреха́ти, брехну́ти

    Русско-украинский словарь > брехать

  • 5 выгребать

    выгресть вигрібати, вигребти, вигортати, вигорнути, вигромаджувати, вигромадити. Выгребать, выгресть яму (о собаке, курице) - порпати, випорпати яму. Выгребать себе гнездо - кублитися.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыгрести
    1) вигріба́ти, ви́гребти и мног. повигріба́ти; (что-л. сыпучее) вигорта́ти, ви́горнути и мног. повигорта́ти
    2) (гребя, выплывать) вигріба́ти, ви́гребти и мног. повигріба́ти

    Русско-украинский словарь > выгребать

  • 6 гонкий

    1) ( о собаке) гінки́й, гонки́й
    2) (о деревьях, лес. и т. п.) гінки́й

    Русско-украинский словарь > гонкий

  • 7 дворовый

    двірський, дворовий. [Вишивали ще за панщини двірські дівчата (Неч.-Лев.). Не любіте, дівчаточка, дворового лежня]. Дворовый человек, -ая женщина - дворак, (реже) дворян и дворянин (ж. дві[о]рка, дворачка, двірнячка); (о птице) подвірня, надвірня. [На подвірню птицю нападає лиха пошесть (Корол.)]; (о собаке) двірний, дворняка, дворяга. [Собака не чужий, але свій-таки двірний].
    * * *
    прил.
    1) дворо́вий
    2) ист. дві́рський, дворо́вий
    3) в знач. сущ. ист. дворо́вий, -ого, двора́к, -а

    Русско-украинский словарь > дворовый

  • 8 завизжать

    завищати, вискнути, завискотіти, заскиглити; (о собаке) заскав(у)чати, (зап.) заскавуліти; (о свинье) закувікати, к(у)вікнути.
    * * *
    завища́ти; ( пронзительно закричать) завереща́ти; ( заскулить) заскавуча́ти, заскавча́ти, заскавулі́ти, заски́глити, заскі́млити; ( о свинье) закувікати

    Русско-украинский словарь > завизжать

  • 9 заворчать

    забурчати, забурмотати, заворкотіти, буркнути, муркнути, (только о собаке) загарчати, (однокр.) гаркнути, гарконути.
    * * *
    1) ( о животных - зарычать) загарча́ти; ( о кошке) замурча́ти, замуркота́ти, -ко́че, замуркоті́ти, -коти́ть, заму́ркати, завуркота́ти, завуркоті́ти
    2) ( о человеке - забрюзжать) забурча́ти, забуркота́ти, забуркоті́ти, заворкота́ти, заворкоті́ти, завуркота́ти, завуркоті́ти

    Русско-украинский словарь > заворчать

  • 10 заливаться

    залиться
    1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;
    2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];
    3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;
    4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];
    5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.
    * * *
    несов.; сов. - зал`иться
    залива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

    \заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем

    \заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)

    Русско-украинский словарь > заливаться

  • 11 зарыкать

    см. Зарычать.
    * * *
    зарика́ти и зари́кати, зарича́ти; (о собаке и перен.) загарча́ти

    Русско-украинский словарь > зарыкать

  • 12 зарычать

    зарикати, загарчати, рикнути. [І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали (Куліш)].
    * * *
    зари́кати; диал. зарича́ти; (о собаке и перен.) загарча́ти

    Русско-украинский словарь > зарычать

  • 13 заскулить

    1) ( о собаке) заски́глити, заскавуча́ти, заскавча́ти, заскавулі́ти
    2) (перен.: о человеке) заски́глити

    Русско-украинский словарь > заскулить

  • 14 искать

    1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;
    2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;
    3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).
    * * *
    1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

    \искатьть в голове́ — ська́ти [в голові́]

    \искатьть глаза́ми кого́-что — шука́ти очи́ма кого́-що

    ищи свищи́ — шука́й ві́тра в по́лі

    2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

    \искатьть популя́рности — домага́тися (шука́ти) популя́рності

    \искатьть чьей руки́ — проси́ти чию́ ру́ку (чиє́ї руки́)

    3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)
    4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися
    5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

    \искатьть чьего́ расположе́ния (уст. чьей ми́лости) — запобіга́ти ла́ски у ко́го

    Русско-украинский словарь > искать

  • 15 искусывать

    искусать кусати, покусати, (изгрызать) згризати, згризти. Искусанный - покусаний (геть, весь), скусаний, згризений.
    * * *
    несов.; сов. - искус`ать
    куса́ти, покуса́ти, сов. скуса́ти; (сов.: о собаке, свинье) порва́ти

    Русско-украинский словарь > искусывать

  • 16 кусать

    куснуть кусати, куснути, (сильно) кусонути; (о собаке ещё) рвати, рватися; срв. Кусаться; (о насекомых ещё) тяти, тнути, їсти, жалити, (редко) джиґати, джиґнути, (ещё реже) джеґалити, (однокр., сильно) джиґонути кого; срвн. Жалить. [Скажений собака і хазяїна кусає (Приказка). Ви, комарики мої, ой, за що, про що ви кусаєте мене? (Пісня)]. Собака собаки не рве (Номис). Муха тне (Свидн.). Блощиці тнуть (Тесл.). Комарі так джеґалять - аж-аж-аж! (Конотіпщ.)]. Комары невыносимо -сают - комарі нестерпно кусають (тнуть, жалять, їдять). Кусанный - кусаний.
    * * *
    несов.; сов. - кусн`уть и кусан`уть
    куса́ти, кусну́ти

    куса́ть [себе́] ло́кти — перен. куса́ти (гри́зти) [собі́] лі́кті

    Русско-украинский словарь > кусать

  • 17 махать

    махивать, махнуть
    1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;
    2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];
    3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];
    4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -
    1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;
    2) безл. - махатися.
    * * *
    несов.; сов. - махн`уть
    1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти
    2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

    Русско-украинский словарь > махать

  • 18 наворчать

    -ся
    1) (о человеке) набурчати, -ся, набуркотіти, -ся, намурчати, -ся, нагарикати, -ся, нагиркати, -ся;
    2) (о собаке) нагарчати, -ся.
    * * *
    набурча́ти, нагари́кати

    Русско-украинский словарь > наворчать

  • 19 облаивать

    -лаять кого
    1) (о собаке) - см. Лаять;
    2) (бранить кого) облаювати, облаяти, вилаяти кого, як, чим. См. Обругать, Бранить. Облаявшись со всеми, он ушёл с собрания - полаявшись з усіма, він подавсь із зборів.
    * * *
    несов.; сов. - обл`аять
    1) ( встречать лаем) обга́вкувати, обга́вкати, несов. нага́вкати
    2) ( бранить) обла́ювати, обла́яти, несов. нала́яти

    Русско-украинский словарь > облаивать

  • 20 обонять

    1) чути (носом). [Нежит (насморк) у мене - не чую носом];
    2) нюхати, пахати. [Нахилилась над квітником і пахала квіти]. Срв. Нюхать;
    3) (о собаке) нюшити; (по ветру) вітрити.
    * * *
    чу́ти [но́сом]; ( нюхать) ню́хати

    Русско-украинский словарь > обонять

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Собаке и на свой хвост вольно брехать. — Собаке и на свой хвост вольно брехать. См. ССОРА БРАНЬ ДРАКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • собаке собачья смерть — (без покаянья) о дурном человеке Жил собакой, околел псом. Смерть без покаянья собачья смерть. Ср. Факт смерти (бессердечного бретёра придиравшегося к товарищам без всякого основательного повода) хорошо памятен всем варшавским служакам. Что до… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Собаке собачья и смерть. — Жил собакой, околел псом. Собаке собачья и смерть. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Собаке под хвост — Грубо прост. 1. То же, что Псу под хвост (в 1 м знач.). Нет, Петрович, уволь, отмахивался Мосолов, денежки у меня, в рыбколхозе, недурные, и я не хочу выкидывать их собаке под хвост (В. Закруткин. Плавучая станица). 2. То же, что Псу под хвост… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • собаке(псу) под хвост(бросить) — иноск.: о деньгах: тратить без цели, даром, зря Ср. За что же вам деньги то давать?.. Значит все едино, что псу их под хвост, что вам... Мельников. В лесах. 4, 14. Ср. Если жалко заведенного дела, ежель не охота верных барышей смердящему псу… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Собаке под хвост(бросить) — Собакѣ (псу) подъ хвостъ (бросить) иноск. (о деньгахъ) тратить безъ цѣли, даромъ, зря. Ср. За что же вамъ деньги то давать?... Значитъ все едино, что псу ихъ подъ хвостъ, что вамъ... Мельниковъ. Въ лѣсахъ. 4, 14. Ср. Если жалко заведеннаго дѣла,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Собаке собачья смерть — Собакѣ собачья смерть (безъ покаянья) о дурномъ человѣкѣ. Жилъ собакой, околѣлъ псомъ. Смерть безъ покаянья собачья смерть. Ср. Фактъ смерти (безсердечнаго бреттёра придиравшагося къ товарищамъ безъ всякаго основательнаго повода) хорошо памятенъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Собаке собачья смерть. — см. Черту баран готов, одран …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Собаке под хвост — Груб. прост. 1. Впустую, даром, зря. 2. О чём л., не заслуживающем внимания, скверном, отвратительном. ФСРЯ, 505–506 …   Большой словарь русских поговорок

  • Памятник собаке в Тольятти — Памятник Памятник Преданности Памятник Преданности …   Википедия

  • Памятник Собаке в Ленинграде — Памятник Собаке. Фото 2011 г …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»