Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

очерет

  • 61 ferulaceous

    a
    очеретяний; який нагадує очерет

    English-Ukrainian dictionary > ferulaceous

  • 62 flaggy

    I a II a
    1) спадаючий, звисаючий
    2) млявий, в'ялий; слабкий
    III a; геол.

    English-Ukrainian dictionary > flaggy

  • 63 ling

    I [liç] n; бот.
    4) чилим, болотний горіх
    II [liç] n; зоол.

    English-Ukrainian dictionary > ling

  • 64 marram-grass

    n; бот.

    English-Ukrainian dictionary > marram-grass

  • 65 reed

    I [rid] n
    1) бoт. очерет; очеретина; очеретяні, тростинні зарості; покрівельна солома
    2) ( the reed) великостеблові трави ( типу осоки)
    3) пoeт. стріла
    4) сопілка; буколічна поезія
    5) язичок (мyз. інструмента); язичковий музичний інструмент
    6) гipн. запальний шнур
    7) тeкcт. бердо
    II [riːd] v

    English-Ukrainian dictionary > reed

  • 66 tale

    I [teil] n
    1) розповідь; історія; повість

    the Winter's Tale — Зимова казка (п'єса Шекспір; свідчення)

    that tells its own tale — це говорить саме за себе, після цього ніяких інших доказів не потрібно

    2) часто pl чутка, вигадки

    it's only a tale — це усього лише розмови; розм. плітки, вигадки; брехня, казки; неправда

    3) щось неіснуюче, фікція
    4) тк.; sing; icт. рахунок, перерахування; число

    by tale — на рахунок, поштучно

    the tale of dead and wounded — число убитих, поранених; сума, список, сукупність

    a Canterbury tale, a tale of a tub, old wives' /travellers є tales — вигадки, байки, бабусині казочки, жіночі плітки, мисливські розповіді, небилиці

    he lived to tell the tale = — є живий свідок цих ( трагічних) подій

    to tell /to bring, to carry/ tales — розголошувати секрети; брехати, розносити плітки

    to tell tales out or school — розбовтувати чиїсь секрети; = виносити сміття з хати; оббріхувати, навушничати, доносити

    to hold /to make, to give, to tell/ no tale of smth — не додавати чомусь значення

    II [`tuːlei] n; бот.
    очерет (Scirpus gen.)

    English-Ukrainian dictionary > tale

  • 67 thatch

    I n
    1) солом'яна або очеретяний дах; дах з пальмового листя
    2) солома, очерет або пальмові листи ( для покрівлі)
    4) копиця волосся, густе волосся
    II n
    1) крити соломою, очеретом або пальмовим листям
    2) служити покрівлею, дахом

    English-Ukrainian dictionary > thatch

  • 68 trash

    I n
    1) непотріб; сміття; макулатура; = trash ice
    2) нісенітниця, дурниця; літературний або художній брак; халтура
    3) розм погань; непотріб, люди, що не коштують нічого

    white trash — aмep.; icт. бідняки з білого населення південних штатів; окидьок

    5) c-г. пожнівні залишки
    6) cл. акт вандалізму, погром
    7) в гpaм.; знaч. вигуку погань! (виражає презирство, зневагу)
    II v
    4) пepeв.; aмep. зневажливо відноситися
    5) aмep.; cл. громити; розносить перетворювати на купу обломків (умисно, на знак протесту)

    to trash store windows — бити вітрини; псувати, спотворювати

    to trash the envi ronment — спаскудити те, що оточує середовище, they trash ed good streets вони спаскудили гарні вулиці

    6) aмep. засуджувати

    books that had best be trashed — книги, яким місце на звалищі

    III n; діал.
    2) перешкода, трудність
    IV
    2) стримувати, притримувати
    V v; іст.

    English-Ukrainian dictionary > trash

  • 69 water

    I n

    fresh /sweet/ water — прісна вода

    water funk — людина, що боїться купатися

    by water — водним шляхом, пароплавом, морем

    under water — під водою; затоплений

    water of condensation — cпeц. конденсаційна вода

    water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода

    to draw (in) water — мop. дати тіч; зачерпнути води бортом

    2) pl води; водний простір; море, oкeaн

    territorial waters — юp. територіальні води

    on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи

    at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі

    3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода
    4) pl повінь; розлив, паводок

    high water — повна вода, приплив; паводок

    low water — низька, мала вода; відлив

    6) водойма; озеро, ріка, ставок
    7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

    water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія

    of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий

    scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник

    9) жив. акварель
    10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

    to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"

    to hold water — див. hold

    to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів

    to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати

    water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)

    the waters of forgetfulness — води забуття, Лета

    II a
    1) водний; морський; річний

    water sports — водний спорт; види водного спорту

    water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел

    water spirits — мiф. духи води

    water erosion — водна ерозія; розмив

    water face — водне дзеркало; поверхня води

    water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді

    water obstacle — вiйcьк. водний кордон

    water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін

    water box — бак для води; поливний бак

    water conduit bridge — стр. акведук

    3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний
    III v
    1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

    to water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]

    2) ( water down) розбавляти ( водою)

    this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати

    3) поїти, водити на водопій

    to water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду

    4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)
    6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти
    7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)
    8) тeкcт. муаріювати

    English-Ukrainian dictionary > water

  • 70 junco

    сущ.
    1) общ. (стебель тростника) трость, камыш, тросточка, тростник, джонка (китайская лодка)

    Испанско-русский универсальный словарь > junco

  • 71 чарот

    комиш
    очерет

    Білорусько-український словник > чарот

  • 72 больно

    1) (физически) боляче, болько, дошкульно, жалко (от укуса). [Як-же жалко вкусила мене муха!];
    2) (душевно) боляче, боліз[с]но, уразливо, тяжко. [Як соромно буде, як боляче! Прикрі спогади уразливо хвилювали його]. Больно (физ. и морально) кому от чего - болить кого що. [Боліла мене тая пуга. Те вікно його боліло (Коц.) = ему было больно от этого окна, это окно причиняло ему боль. Мене болить, що Римом зватись може така потвора (Л. Укр.)];
    3) вельми, дуже, тяжко. [Хороший тута вельми очерет (Л. Укр.). Вареники? оце я тяжко люблю]. Не больно (не очень), не больно много - не гурт, не дуже, не надто. [Логіки має вона не гурт (Крим.)]. Он не больно умён - він не дуже (вельми, надто) розумний.
    * * *
    I
    1) нареч. бо́ляче и боляче́
    2) в знач. сказ. бо́ляче́, боли́ть
    3) (в знач. сказ.: обидно, досадно) бо́ляче́, при́кро, ура́зливо и уразли́во; ( тяжело) тя́жко
    II
    (нареч.: очень) ду́же, ве́льми; ( слишком) на́дто; ( сильно) си́льно

    Русско-украинский словарь > больно

  • 73 качаться

    качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - качн`уться
    1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися
    2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися
    3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися

    Русско-украинский словарь > качаться

  • 74 клониться

    хилитися, гнутися, (никнуть) никнути. [Звялена трава хилилась додолу (Мирн.). Неначе п'яний очерет без вітру гнеться (Шевч.). А голова никне набік, никне (Г. Барв.)]. К чему это -нится - до чого, на що йдеться, на що заноситься де. [Догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Не знав, до чого діло йдеться (Крим.). Аж воно, бачу, не на те йдеться (Мова). Заносилося на війну (Крим.)]. Солнышко -тся к западу - сонечко схиляється (хилиться) на захід. -тся, -лось к вечеру - схиляється, схилялося над вечір. -ться к упадку - хилитися до занепаду. [Далі письменник іде вниз, хилиться до занепаду (Єфр.)]. Государство -тся к упадку - держава хилиться до занепаду. Победа -лась на сторону неприятеля - ворог починав здобувати перемогу, перемога схилялася на ворожий бік. К чему -нятся ваши речи - до чого ви провадите (ведете) свою мову? куди ви гнете свою мову? Клонящийся - що хилиться. -щийся к упадку - близький (до) занепаду. Строение, - щееся к разрушению - будівля, що почала руйнуватися, що йде до руйнації.
    * * *
    1) хили́тися, клони́тися; нахиля́тися, похиля́тися; схиля́тися; гну́тися; ( никнуть) ни́кнути
    2) (приближаться к какому-л. пределу, моменту своего развития, течения) хилитися, схиля́тися

    день клони́лся к ве́черу — вечорі́ло, смерка́ло, смерка́лося, схиля́лося (день схиля́вся) надве́чір

    3) спрямо́вуватися, скеро́вуватися, вести́ся, хили́тися

    Русско-украинский словарь > клониться

  • 75 наклоняться

    наклониться
    1) (стр. з.) нахилятися, бути нахиляним, нахиленим, понахиляним и т. п.; срв. Наклонять;
    2) нахилятися, хилитися и (диал.) хилятися, нахилитися, похилятися, похилитися, схилятися, схилитися, перехилятися, перехилитися, нагинатися, нагнутися, (о мног.) понахилятися, посхилятися, поперехилятися, понагинатися до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому, к чему ещё) прихилятися, прихилитися, пригинатися, пригнутися, (редко) приклонятися, приклонитися, (о мног.) поприхилятися, попригинатися до кого и кому, до чого; (на один бок) нахилятися, нахилитися на один бік, (пров.) перехняблюватися, перехнябитися (набік, на один бік), звертатися, звернутися, (о мног.) поперехняблюватися; (в разные стороны) розхилятися, розхилитися (о мног.) порозхилятися. [Віти зелені нахиляються над хлопчиком (Грінч.). Володимир нахиливсь до його подушки (Крим.). Хилітеся, густі лози, куди вітер віє (Глібів). Дві смуги лісу, що хилився назад від шалених подмухів хуртовини (Олмейрова Примха). Хиляється явір до явора (Яворськ.). Червона калина похиляється (Грінченко III). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Магнолія до кипариса стрункого схиляється (Л. Укр.). Схилився до чамадана (над чемоданом) (Крим.). Високі вози посхилялися на воли (Н.-Лев.). Перехилилася через тин (М. Вовч.). Юзя нагнулася над книжкою (Л. Укр.). Ой, дуб до калини прихиляється (Пісня). Здоровенна грудка землі прошуміла над його головою; Грицько прихилився (Мирний). До білих ніжок приклоняється (Чуб. V). Стара хата вже перехнябилася набік (Н.-Лев.). Хата звернулася (Радом.). Очерет розхилявся: то хтось простував до річки (Загірня)]. Наклонясь, Наклонившись - нахилившись и т. п.; (нрч.) хильцем, хильці, схилком, згинці, внахилку, насхил(ь). [Хильцем, хильцем попід верби (побіг) (Пісня). Побіг хильці бур'янами та й утік (Кам'янеч.). Схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався (Пісня). Зирк! аж лежить заяць; тоді Петро - згинці, та тихесенько: «Цитьте!» (Звин.). Усю ніч насхил просиділа (Міюс.). Насхиль стіл стоїть (Червоногр.)]. Наклонившийся - що нахилився и т. п., нахилений, похилений, схилений и т. п., похилий. [Нахилена постать (Черкас.). Похилені хати (Грінч.). Верби сумні і похилі (Грінч.). Похилий баркан (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - наклон`иться
    1) нахиля́тися, нахилитися, -хилю́ся, -хи́лишся и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися; схили́тися, схили́тися и мног. посхиля́тися; нагина́тися, нагну́тися и мног. понагина́тися; прихиля́тися, прихили́тися; перехиля́тися, перехили́тися и мног. поперехиля́тися, сов. перехня́битися, -блюся, -бишся
    2) (проявлять наклонность, склонность) схиля́тися, схили́тися

    Русско-украинский словарь > наклоняться

  • 76 напропалую

    нрч. напропале, навмі[и]р, (отчаянно) о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, (очертя голову) на о[ві]дчай. [Капусту напропале їдять (Звин.). Що тільки бачив, грабив напропале (Рудан.). Миску чи макітру кидає напропале, щоб розбилося (Звин.). Навмір б'є худобу (Липовеч.). Солодкий очерет хлопці навмир їдять (Чигиринщ.)]. Он играет в карты -лую - він грає в карти напропале (на о[ві]дчай). Он пустился -лую - він пустився берега; він кинувсь на о[ві]дчай. [На одчай кинувсь тікати (Київщ.)]. Идти на приступ -лую - іти на приступ навмір (запекло, на о[ві]дчай).
    * * *
    нареч.
    напропа́ле; ( очертя голову) на відча́й и на ві́дчай [душі́]; ( отчаянно) відчайду́шно; ( неистово) шале́но

    идти́ \напропалую лую — іти́ на пропа́ще

    Русско-украинский словарь > напропалую

  • 77 очеретный

    диал., спец.; тж. очер`етовый, очерет`яный
    очере́тяний

    Русско-украинский словарь > очеретный

  • 78 примета

    прикмета, приміта, признака, познака, призначка, знак (-ку), (пометка) зазначка; (отличит. признак) прикмета, ознака, відзнака; срв. Признак. [Дорогу пізнав він по всяких прикметах (М. Лев.). Зоря ясна, ясная приміта (Рудан.). Меншому брату приміту покидає (Дума). Я свої гроші впізнаю, на них зазначку я зробив]. Делать, сделать -ту на чём - робити, зробити прикмету, приміту и т. д. на чому, позначити що, класти карб на чому. -ту, на -ту оставлять - лишати, залишати, давати, дати на признаку кому що. Делать, сделать - ту на камыше, на дереве и т. п. - клячити, поклячити що (очерет, дерево). [Оце поклячили усі дерева, - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)]. -ты (в паспорте) - прикмети, ознаки, відзнаки (в пашпорті). Описание -мет - опис прикмет, ознак. На -те - на прикметі, на призначці, на знаку. [Є, кажу, в мене на прикметі (М. В.). У своїх приятелів і навіть ворогів на призначці він був (Куліш)]. Не в -ту - не по знаку, невкміту. [Невкміту мені, чи вони били його чи ні; чув тільки, що кричало щось, а нічого не бачив (Новомоск. пов.)]. Хорошая, дурная -та - добра, погана (лиха) прикмета, признака, примітка, примха, добрий, лихий знак. [Погана прикмета, що курка півнем заспівала. В селах ведеться примха, що як стрінеш попа або ченця в дорозі, то без пригоди тобі не минеться (Куліш)]. Суеверная -та (предрассудок) - забобон (-ну).
    * * *
    прикме́та, примі́та; ( признак) озна́ка, позна́ка, призна́ка, диал. о́знак, -у; ( знак) знак, род. п. зна́ку и знаку́

    Русско-украинский словарь > примета

  • 79 Камышник

    1) (камышевая заросль) комиш (-шу) и комиші (-шів), очерет (-ту) и очерети (- тів), плавня, плавні (-нів), (гал.) трощі (-щів);
    2) -ник и Камышница, зоол. Gallinula chloropus - водяна (дика) курочка.

    Русско-украинский словарь > Камышник

  • 80 oaks may fall when reeds stand the storm

    дуб від бурі валиться, а очерет стоїть як стояв ≅ дуб ламається, а лозина нагинається

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > oaks may fall when reeds stand the storm

Страницы

См. также в других словарях:

  • Очерет — Очерет, Михаил Иосифович Михаил Иосифович Очерет 9 апреля 1926(19260409) 8 февраля 1945 Место рожден …   Википедия

  • очерет — камыш Словарь русских синонимов. очерет сущ., кол во синонимов: 4 • камыш (13) • растение …   Словарь синонимов

  • ОЧЕРЕТ — ОЧЕРЕТ, очерета, муж. (обл.). Камыш, тростник. «Крыши все крыты очеретом.» Гоголь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ОЧЕРЕТ — ОЧЕРЕТ, а, муж. Травянистое болотное растение, род камыша. | прил. очеретовый, ая, ое и очеретяный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ОЧЕРЕТ — муж., южн. камыш, тростник; | растенья близкие по виду к камышу: сит (а не сыть) или ситник и ситовник, куга (а не кура), веревочник, черет, черетянка, бочарная, бондарная, Arundo, Schoenus; | чаполочь, куничник, метла, метлика лесная, вейник,… …   Толковый словарь Даля

  • очерет — рету, ч. Вр. Очерет; болотна трав яниста рослина …   Словник лемківскої говірки

  • Очерет, Михаил Иосифович — Михаил Иосифович Очерет Дата рождения 9 апреля 1926(1926 04 09) Место рождения Житомир, СССР[1] …   Википедия

  • Очерет, Юрий Васильевич — Юрий Васильевич Очерет (2 ноября 1933 года, Краснодар) доктор филологических наук, профессор, академик Международной Академии информатизации, заслуженный работник Высшей школы Республики Адыгея, автор 9 книг по французской филологии, медиевист.… …   Википедия

  • очерет — очерёт тростник, камыш . От черёт; см. Бернекер 1, 150; Маценауэр, LF 11, 343. Неприемлемо сближение с лат. āсеr (см. острый) и лат. cerrus вид дуба , которое считается словом хамит. происхождения (вопреки Соболевскому, Slavia , 5, 445; см.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Очерет — м. 1. Название тростника и камыша, распространённое на юге России. 2. Заросли такого тростника или камыша. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • очерет — очерет, очереты, очерета, очеретов, очерету, очеретам, очерет, очереты, очеретом, очеретами, очерете, очеретах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»