от+берега

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

в прямом и переносном значении) море (-ря, мн. моря, -рів), ум. моречко, моренько. [По синьому морю хвиля грає, турецький корабличок розбиває (Пісня). Правда і в морі не втоне (Номис). А я з дому на Дін до донських козаків, ой, а із Дону до татарських морів (Рудан.). А на моречку четверо суден плаває (Грінч. III)]. Азовское -ре - Озівське море. Балтийское -ре - Балтицьке море. Средиземное -ре - Середземне море. Чёрное -ре - Чорне море, Козацьке море. [Чорним морем далеко гуляли (Ант.-Драг.). Чорне, або по- старосвітському Козацьке море (Основа 1862)]. Взволнованное -ре - схвильоване (збурене) море. Взбаламученное -ре - розбурхане (розгойдане, збаламучене) море. Открытое -ре - чисте море. [У чистому морі корабель пливе (М. Грінч.)]. Выйти в открытое -ре - виплис[в]ти на чисте (в чисте море). Плыть -рем - плисти (пливти) морем. По -рю и суше - по морю і суші, морем і суходолом (сухопуттю). Это капля в -ре - це краплина (пилина) в морі. За -рем телушка полушка, да рубль перевозу - за морем теличка - копієчка, а перевезти - карбованчик. Ум за -рем, а смерть за воротом - думка за морем, а смерть за плечима. За -ре - за море. Журавли за -ре летают, а всё одно курлы! - ворона за море літає, а дурна вертає (Номис). Из-за -ря - (і)з-за моря, з-поза моря. У -ря - над морем, край моря, коло (біля) моря. Над -рем - над морем. [Я люблю море може тим, що я зріс над морем (Н.- Лев.)]. В -ре (вин. п.) - на море. [Ми наймемо човен, сядемо й попливемо далеко, далеко од людей на море (Н.-Лев.)]. -ре во время волнения - море в хвилю. [Море в хвилю і тишу (Основа 1861)]. К -рю - над море, до моря. [Киньмо оцю гулянку, ходім над море, будемо гуляти вдвох над морем (Н.-Лев.)]. По направлению к -рю - в напрямку до моря, простуючи на море. -ре волнуется - море грає (хвилює, б'є, бушує). [Вітер віє, повіває, синє море грає (Рудан.)]. Горе что -ре: ни переплыть, ни вылокать - горе - море: пий його, не вип'єш (усього) (Номис). Кто в -ре не бывал, тот богу не молился - хто в морі не бував, той бога не благав (М. Грінч.). Слезою -ря не наполнить - сльозами моря не доллєш (не виповниш). Сиди у -ря, да жди погоды - сядь над морем, виглядай години. Пьяному и -ре по колена - п'яному (дурному) море по коліна; срв. Колено 1. Не -ре топит, а лужа - не море топить, - калюжа. Не ищи -ря, и в луже утонешь - не шукай моря, - у калюжі втопишся (втонеш) (Номис). Житейское -ре - житейське море. -ре страдания - море страждання. [Що варте життя перед необмеженим морем людського страждання? (Коцюб.)]. -ре звуков - море звуків. [Море лісових звуків (Коцюб.)]. Разливное -ре - як води в морі, заливне море. [А горілки в них - море заливне (Звин.)]. Чернильное -ре, бумажные берега - течуть річки з атраменту в паперових берегах. Сто метров над уровнем -ря - сто метрів над рівнем моря (над морським водорівнем).

* * *

1) набіг (-бігу); см. Набегание, Набежка. -гом воды, ветра свалило дерево - набігом води, вітру повалило дерево;

2) (нападение) напад (-ду), наскок (-ку), наїзд (-ду), набіг, забіг (-гу). [Татарські напади довго руйнували Україну (Сл. Ум.). Тієї ночи татари вибиралися в один з дуже сміливих наскоків на юрту заможнього якута (Короленко). Татарський наїзд половини XIII в. (Єфр.). Старі люди ще й досі переказують про татарські забіги (Звин.)]. Делать, производить -ги на кого, на что - робити напади (наскоки, наїзди, забіги), набігати, забігати, нападати, налітати на кого, на що. [Кримські татари почали набігати на Україну і дуже грабувати її (Драг.). А татарва як набігала, то вже я замужем була (Котл.). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів (Грінч. III)]. Произвести -бег на кого, на что - зробити (вчинити) напад (наскок, наїзд, забіг), наскочити, налетіти на кого, на що, наринути, впасти до кого. [Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.). Як тільки ти не вернеш мені скотини, то я нарину до тебе з тридцятьма козаками і двадцятьма кімликами (Мова). Слуги пані Монтовтової несподівано впали до Киселика і викрали господиню (Ор. Лев.)]. Пираты производят -ги на берега - пірати роблять напади (налітають, нападають, наскакують) на береги. -ги варваров - напади (наскоки, наїзди, забіги) варварів. Страна, подверженная неприятельским -гам - країна, що зазнає ворожих нападів; країна, відкрита ворожим нападам.

* * *

нрч. напропале, навмі[и]р, (отчаянно) о(д)чайдушно, запекло, шалено, несамовито, (очертя голову) на о[ві]дчай. [Капусту напропале їдять (Звин.). Що тільки бачив, грабив напропале (Рудан.). Миску чи макітру кидає напропале, щоб розбилося (Звин.). Навмір б'є худобу (Липовеч.). Солодкий очерет хлопці навмир їдять (Чигиринщ.)]. Он играет в карты -лую - він грає в карти напропале (на о[ві]дчай). Он пустился -лую - він пустився берега; він кинувсь на о[ві]дчай. [На одчай кинувсь тікати (Київщ.)]. Идти на приступ -лую - іти на приступ навмір (запекло, на о[ві]дчай).

* * *

I. 1) (неподвижный) непорушний, нерухомий, (реже) неповорушний, не(з)рушний, недвижний; (перен.: незыблемый) непорушний. [Скелі стояли непорушні над водою (Н -Лев.). З цього серпанку світла виступав непрозорою, непорушною твердинею лиш найближчий край берега (Кінець Неволі). Андрій вмер може - он лежить довгий і нерухомий (Коцюб.). Целя стояла бліда, холодна, недвижна (Франко). Недвижні тіні (М. Рильськ.)];

2) (об имуществе) нерухомий. -мое имущество - нерухоме добро (майно), (нерухомий) маєток, нерухомість. [Брати зоставили (йому) все нерухоме добро (Н.-Лев.). Кожного невільного вважати за вільного з усім його маєтком рухомим та нерухомим (Доман.)].

II. см. Недвижимый 1.

* * *

1) нелегкий, важкий, трудний, сутужний; срв. Тяжёлый, Трудный. Это -кий труд - це нелегка (важка) праця, це трудна робота. -ное дело, -кая задача - нелегка (важка) справа, нелегке (важке) завдання;

2) вражий, дідьчий, чортячий, бісівський, гаспидський; срв. Бесовский. -кая (сила) - нечиста (вража) сила, враг, нечистий (-того), дідько, мара, (перен.) лиха година, х(в)ороба. [Нечиста сила з'їла (ЗОЮР II.)]. -кая меня угораздила (дёрнула) сказать - і надало-ж мені (і надав-же мені дідько (враг, нечистий)) сказати. Зачем меня туда -кая понесёт? - яка мара (х(в)ороба, лиха година) мене туди потягне? і чого-б мене туди понесло (нечиста сила понесла или нечистий (враг, дідько) поніс)? Понесла его -кая - понесло його (безголов'я, чортів'я), понесла його нечиста (вража) сила (лиха година, х(в)ороба), поніс його нечистий (дідько, враг), понесли його чорти. Эк его -кая куда угораздила! - ач (ба, чи ба) куди його нечиста (вража) сила (лиха година, зла мара, х(в)ороба) понесла (чорти понесли)! Пуститься во все -кие - зовсім берега пуститися, піти всіма крутими манівцями, пуститися на бездоріжжя (на всі чотири вітри).

* * *

невгамовний, невгамований, невгомо[і]нний, нев[у]гавний, невгавущ[ч]ий, (диал.) безгамульний; (безостановочный) безугавний, безупинний, невпинний, безнастанний; (непоседливый) непосидющ[ч]ий; (неусыпный) невсипущий; (беспокойный) невпокійний, неспокійний. [Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє (Л. Укр.). «Яким способом ви гадаєте досягти свого?» - допитувався невгамовний Стемпковський (Ор. Левиц.). Він невгамований, що стосується до вигадок у жартах (Н.-Лев.). А-а, та й невгомонний-же який! (Мирний). «Оксано! не спи!» - гука невгомонний наглядач (Крим.). Невгомонна щебетушка (Франко). Невгавні коники завели у траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить (Мирний). Чув розмову невгавущу (М. Вовч.). (До берега) біжать хлоп'ята невгавучі - і сміх, і гук, і галас навкруги (Грінч.). От-то який безгамульний! - та сядь, та хоч трохи посидь! (Яворн.). Невпинний моря шум (Франко). Безталання невсипуще і нам усміхнеться (Шевч.)]. -ный человек - невгомо[і]нна (невгамовна, неспокійна, непосидюща) людина; срв. Неугомонник, -ница.

* * *

1) низько, (о рубке, стрижке ещё: при корне, близко к краю) прикро. [Голова йому низько похилилась на груди (Кінець Неволі). Прикро одрубав дерево (Хорольщ.). Нащо ти так прикро його підстригла? (Борз.)]. Инструмент настроен -ко - інструмент(а) настроєно (нала(го)джено) низько. Поклониться -ко кому - вклонитися низько кому. Очень, весьма -ко, -ко-ко - дуже, вельми низько, низько-низько, низенько(-низенько). [Сонце низенько, вечір близенько (Пісня). Прикрутили низенько лямпу (Васильч.)];

2) низько, (простецки) по-простому, по-простацькому, (вульгарно) вульгарно. -ко выражаться - вульгарно висловлюватися;

3) (в нравств. смысле) низько, ницо, (недостойно) негідно, (подло) підло, підлотно, падлючно, по-падлюцькому, (позорно) ганебно. -но мыслить - низько (вульгарно: вульгарно) мислити (думати). -но пасть - низько впасти, зледащіти, пуститися берега. -ко поступать - поводитися низько (підлотно, підло, негідно, ганебно, ницо). -ко поступить - повестися підлотно (підло, негідно, ганебно, ницо), зробити (вчинити) низький (ниций, негідний, підлотний, підлий) учинок.

* * *

1) нареч. ни́зько; ни́зько, ни́це; негідно; підло

2) в знач. сказ. ни́зько

и Опущаться опуститься

1) спускатися, спуститися; спадати, спасти. [Над садком спускався тихий літній вечір (Кониськ.)]. Ночь -ается на землю - ніч спускається (спадає) на землю, ніч западає над землею. Туман -тился в долину - туман спустився в долину, туман повив долину. Занавес -ается - завіса падає. Голова -лась на грудь - голова схилилась на груди, голова поникла. У меня и руки -лись - мені й руки впали, (руки ув'яли). лись крылья - опали крила. -ся на колени - впасти навколішки, уклякнути;

2) (об уровне чего) знижатися, знизитися, подаватися, податися вниз, нижчати, понижчати, (о)[за]падати, о[за]пасти. [Вода в криниці дуже знизилася (подалася вниз)];

3) (о струнах и т. п.) ослабнути. [Ослабли струни - накрутити треба];

4) (о почве) осідати, осісти;

5) (нравственно) знижатися, знизитися духом, занепадати, занепасти морально, пускатися, пуститися берега, спускатися, спуститися до кого, до чого.

* * *

несов.; сов. - опуст`иться

1) опуска́тися, опусти́тися и поопуска́тися; ( спадать) опада́ти, опа́сти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися; ( приспускаться) приспуска́тися, приспусти́тися; ( склоняться) схиля́тися, схили́тися, похиля́тися, похили́тися

2) ( морально) опуска́тися, опусти́тися, занепада́ти, занепа́сти, несов. попусти́ти себе́; пуска́тися бе́рега, пусти́тися бе́рега

3) строит. (несов.) опуска́тися; спуска́тися, попуска́тися; приспуска́тися; схиля́тися; випуска́тися, помина́тися, промина́тися, пропуска́тися; попуска́тися

обережний, бережкий, бережний, сторожкий, обачний, бачний, оглядний. Будь -жен! - май осторогу! Быть -жным с чем-либо - бути обережним, бережким з чим, сторожко ходити коло чого, (опис.) берега триматися (держатися). Срв. Осмотрительный. Это очень -жный человек - це дуже обережна, обачна людина. -жное поведение - обережне (обачне) поводження, -на поведінка. -ные речи - обачні розмови. -жный в поступках, в словах - обережний (обачний) у вчинках, у словах. Быть на стороже - матися на обережності (на бачності). [Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності (Франко)].

* * *

от чего відбрести (-бреду, -деш). [Відбрів од берега трохи].

* * *

1) см. Отваливание. На -вал - см. Огулом;

2) -вал берега - зарва, круча (-чі), урвисько, урвище;

3) горн. - звалище, покидище; вимивки, галда;

4) (в плуге) полиця, поличка. Есть до -лу - їсти до-не(с)хочу, до-незмогу, до-невпоїду. Срв. Вволю, По горло. Кормить до -лу - давати їсти до-схочу кому, тлити кого.

* * *

1) ( действие) спец. відва́лювання

2) мор. відча́л, -у; ( отплытие) відплиття́

3) техн. ( у плуга) поли́ця; ( в грейдере) відва́л, -а

4) горн. відва́л, -у

отдаться кому

1) віддаватися, віддатися кому. -даюсь на ваш суд, на вашу волю, милость - здаюся (спускаюся) на ваш суд, на вашу волю, ласку. -ться в руки кого, в неволю - віддатися (датися) в чиї руки, в неволю. -ться на произвол судьбы - здатися на волю долі (на призволяще), пуститися берега. -ться в наём - найматися, на(й)нятися;

2) (предаваться) вдаватися, вдатися в що, вкидатися, вкинутися в що, взятися працювати коло чого, (погрузиться) поринути в що. -ться печали, пению, гульбе - вдаватися, вдатися в тугу, в співи, в гульню. -ться любимому делу - вдатися (вкинутися) в улюблену працю. Всей душой (с любовью) -ваться чему - кохатися в чому. [В хазяйстві він кохається]. -ться чарующим звукам - поринути в чарівні звуки;

3) (о звуке) віддавати(ся), віддати(ся), битися луною, відбиватися, відбитися (луною), озиватися, озватися, відгукуватися, відгукнутися, відкликатися, відкликнутися, (о шагах) відтупуватися. Стук колёс -вался эхом от обеих стен оврага - стукотіння коліс билося луною в обидва боки яру (Неч.-Лев.);

4) ослабати, слабнути, ослабнути, послабнути.

* * *

несов.; сов. - отд`аться

1) віддава́тися, відда́тися

2) (о звуке - раздаваться, отражаясь) відбива́тися, відби́тися, віддава́тися, відда́тися, луна́ти, залуна́ти и пролуна́ти и відлуна́ти; ( раздаваться) розляга́тися, розлягти́ся; ( отзываться) одзива́тися, одізва́тися; ( эхом) відлу́нювати, відлуну́ти

3) строит. (несов.) віддава́тися; дава́тися; відбива́тися; віддава́тися; попуска́тися

-ся, отплескать, -ся и отплеснуть, -ся відхлюпувати, -ся, відхлюпати, -ся, відхлюпнути, -ся, відплюскувати, -ся, відплюскати, -ся, відплюснути, -ся, плюскати, -ся, відбризкувати, -ся, відбризкати, -ся, відбризнутися. [Відхлюпни трохи води. Хвиля відплюскується від берега].

* * *

несов.; сов. - отплесн`уть

отступить

1) (назад) відступати, відступити, відступатися, відступитися, о[у]ступатися, о[у]ступитися, поступатися, поступитися, подаватися, податися (назад) перед ким, перед чим или від кого, від чого. -пать в сторону - відсторонятися, відсторонитися. [То підійде до криниці, то знов одступає (Шевч.). Стала перед очима і не вступається (Свидн.). «Нас видно знадвору», сказала Онися, оступаючись од вікна (Н.-Лев.). Злякавшись, парубок поступився назад. Перед мечем назад не подається (Куліш)]. -пить назад на два шага - оступитися (поступитися) назад на два кроки (ступені); (при постройках) відступити (відійти) на два ступені. -пи, дай дорогу! - оступися, дай (пусти) дорогу! Неприятель -пил от города - вороги відступили від міста (уступилися з-перед міста). Татары начали -пать к берегу - татари почали оступатися до берега (Леонт.). -пать шаг за шагом - поступатися назад поступцем. Не -плю (не отстану), пока… - не відступлюся, поки… -пать поздно, дело решено - відступатися пізно, справу вирішено (скінчено);

2) (отказываться) відступатися, відступитися від чого, відрікатися, відректися, зрікатися, зректися чого и від чого, поступатися, поступитися чим. -пить от веры - см. Отступиться;

3) (уклоняться) віддалятися, віддалитися від чого, відбігати чого, від[у]хилятися, від[у]хилитися від чого. -пить от закона, от правил - порушити закон (право), правило. -пить от истины - відбігти правди, ухилитися від правди, розминутися з правдою. -пить от контракта - порушити контракт, умову.

* * *

несов.; сов. - отступ`ить

відлинути, відхлянути від чого. [Відлинула вода від берега. Минуло лихоліття та відхлянули татари геть (Куліш)].

* * *

пасть

1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;

2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];

3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;

4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];

5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.

* * *

несов.; сов. - п`асть

1) па́дати, упа́сти

2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти

3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним

4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися

5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти

6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати

7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти

8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти

9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

переговориться

1) переговорюватися, переговоритися, перемовлятися, перемовитися;

2) -ваться с кем (только несоверш.) - переговорюватися, перемовлятися. [З батьком переговорюються (М. Вовч.). Татари перемовлялись з берега з греком (Коцюб.)]. Теперь все -ваются по телефону - тепер усі телефоном перемовляються. Послы -ваются о мире, о разоружении - посли перемовляються (трактують) про мир, про роззброєння.

* * *

1) (грома) перелив, перегрім (-грому). [Грій гуде з переливом (Квітка)];

2) (под водою) лава, гряда. [Байдак загув і полетів з лави на лаву, неначе з східця на східець, рівно, як стріла (Неч.-Лев.). Під водою стояла по один бік, як стіна рівна скеля од одного Дніпрового берега до другого; то була одна лава Ненаситецького порога (Неч.-Лев.)].

* * *

1) ( действие) переко́чування

2) ( грома) перекі́т, -ко́ту; (мн. перека́ты) переко́ти, -тів

3) (на реке; возвышение) перека́т, -у

4) спорт. перека́т, -у

перекидний. -ной мостик - (напр. от берега до барки, до мельницы и т. п.) - похідня. Обстреливать кого -ным огнём - перекидом стріляти на кого.

* * *