-
1 отстать
сов. от отставать -
2 отстать
сов. от отставать -
3 отстать
-
4 отставать
отстать от кого, от чего1) (оставаться позади) зоставатися, зостатися (позаду) від кого, відставати, відстати, відстрявати, відстряти, відбиватися, відбитися від кого, (медлить) отягатися. [Ногу змуляв та й зостався від своїх, не міг зійти з ними. Ягня відбилось від отари (Гліб.). Він іде попереду, а я отягаюсь, отягаюсь, та як побіжу додому. З ним недобре молотити, бо відстає]. Стараться не -вать от кого - тягтися за ким. [За багачами тягнеться]. Мои часы -стают на пять минут от городских - мій годинник зостається (спізнюється) на п'ять хвилин проти міського. -вать от берега - відставати, відстати, відчалювати, відчалити від берега;2) (от дому, знакомых, друзей) відставати, відстати, відстрявати, відстряти від кого, від чого, відкидатися, відкинутися (від) кого, (від) чого, покидати, покинути кого, що, (отбиться) віднаджуватися, віднадитися від кого, від чого. [Хотіли гуртом купити ту землю і Павло був між нами, а тоді він від нас відстряв. Зовсім домівки відкинувся (віднадився від домівки)]. -стать (отвыкнуть) от чего - відкидатися, відкинутися, відцуратися чого и від чого, покинути, занехаяти що. [Відкинувсь від тютюну. Відцурався горілки. Покинув люльку = -стал от трубки)];3) (отделиться) відставати, відстати, відлипати, відлипнути, відтулятися, відтулитися, відсідатися, відсістися, (о мног.) повідставати, повідлипати и т. д. Штукатурка -стала - тинк повідставав (повідлипав). Корка у хлеба -стала - скоринка на хлібі відсілася. Дверь -стаёт - двері відходять;4) (отвязаться) відступатися, відступитися, уступатися, уступитися, відійти, відчепитися, відкаснутися, відсахнутися. Не -стану, пока вы мне не скажете - не відступлюся (не уступлюся, не відійду), поки ви мені не скажете. Пристал и не -стаёт - причепився і не відступається (не відходить). -стань от меня! - відчепись (відкаснись, відійди) від мене! Отставший - відсталий; (отклеившийся) відлиплий и т. д.* * *несов.; сов. - отст`атьвідстава́ти, відста́ти -
5 выпускать
выпустить випускати, випустити, пускати, пустити (мног. - повипускати). [Бранців з темниці повипускали. Пущено стрілу. Меча не пускає з лицарських він рук (Грінч.). Де-ж-таки видано, щоб землю з рук пускати! (Грінч.)]; (отстать от чего) пуститися чого. [Як припала до кухля, то поки всього не випила,- не пустилася (Мирн.)]. Выпускать из рук друг друга - пускатися. Не выпуская из виду - не пускаючи з очей, назирцем, назирці, наглядом, позирці. Выпустить из виду - спустити з очей, з уваги. Выпустить тепло - вистудити (хату). Выпустить в свет - випустити в світ, появити. Выпускаемый - появлюваний, пусканий (що випускається).* * *несов.; сов. - в`ыпуститьвипуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти -
6 отвязываться
отвязаться1) відвязуватися, відвязатися від чого. Лошадь -лась от яслей - кінь відвязався від ясел;2) (отделаться, избавиться) відвязатися, відкараскатися, відпекатися, відмогтися від кого, від чого, скараскатися, спекатися, (по)збутися, здихатися кого, чого. Едва от него -зался - насилу (ледві) відкараскався від нього (спекався, здихався його);3) (отстать) відчепитися, відкаснутися, відсахнутися, оступитися від кого. -жись (- житесь) от меня - відчепись (відчепіться), відкаснись (відкасніться) и т. д. від мене!* * *несов.; сов. - отвяз`аться1) відв'я́зуватися, відв'яза́тися2) см. отделываться 2)3) ( переставать надоедать) відчі́плюватися и відчіпля́тися, відчепи́тися -
7 откипать
откипеть1) переставати, перестати кипіти, перекипати, перекипіти. [Самовар уже перекипів];2) википати, википіти. [Півгоршка борщу википіло];3) (отстать кипучи) відкипати, відкипіти. Откипелый -1) перекипілий;2) відкипілий.* * *несов.; сов. - откип`еть1) (несов.: перестать кипеть) переста́ти кипі́ти; ( перекипеть) перекипі́ти2) ( отваливаться при кипении) відкипа́ти, відкипі́ти -
8 отлегать
отлечь1) хим. - осідати, осісти; срв. Оседать 3, Отстаиваться;2) (отстать) відставати, відстати, відхилятися, відхилитися, відходити, відійти. Столб -лёг от стены - стовп відійшов від стіни;3) відлягати, відлягти від чого, легшати, полегшати на чому, (сов.) відлиг(ну)ти на чому (на серці, на душі), відходити, відійти, попускати, попустити. -ло от сердца (на сердце, на душе) у кого - відлягло (відійшло) від серця, від душі кому. У меня -ло от сердца - мені (или в мене) відлягло від серця. Боль -ла - біль (р. болю, м. р.) попустив, полегшав, відійшов, відлигнув или безл. полегшало, попустило. Отлёглый, хим. - осілий. -лое горе - минуле горе, лихо или горе (лихо), що відійшло, що минуло.* * *несов.; сов. - отл`ечь(переставать гнести, беспокоить) відляга́ти, відлягти́, відхо́дити, відійти́; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати -
9 поотвалиться
повідва́люватися; ( поотпадать) повідпада́ти; ( отстать) повідстава́ти -
10 поотстать
зостатися (позаду), відстати трохи, (во множ.) позоставатися (позаду), повідставати. Срв. Отстать.* * *[тро́хи] відста́ти
См. также в других словарях:
отстать — ОТСТАТЬ, отстану, отстанешь, повел. отстань, совер. (к отставать). 1. Двигаясь медленнее других, остаться, оказаться позади. Бык отстал от стада. Отстать от спутников. «Многие, отстав по пути, ломились в крепкие ворота боярских дворов.»… … Толковый словарь Ушакова
отстать — См. худой... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. отстать отойти; отвязаться, отцепиться; приставать, худой, запаздать, оказаться позади, оставить в покое, порвать связь,… … Словарь синонимов
ОТСТАТЬ — ОТСТАТЬ, ану, анешь; совер. 1. от кого (чего). Задержавшись, двигаясь медленнее других, остаться позади. О. от спутников. 2. от чего. Опоздав куда н., остаться на месте. О. от поезда. 3. перен. В своём развитии, деятельности остаться позади… … Толковый словарь Ожегова
отстать — (в разных значениях) от кого чего и в чем. Отстать от жизни. Отстать от века. Вот от глупых то отстал, а к умным то не пристал (А. Н. Островский). Отстать в успехах. Отстать в развитии. Отстать в выполнении плана … Словарь управления
отстать — • безнадежно отстать • сильно отстать … Словарь русской идиоматики
отстать — ОТСТАВАТЬ/ОТСТАТЬ ОТСТАВАТЬ/ОТСТАТЬ, отходить/отойти … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Отстать от века — Отстать отъ вѣка (иноск.) остановиться въ развитіи своемъ или, что то же, идти назадъ въ сравненіи съ другими людьми, съ вѣкомъ, духомъ времени. Ср. «Не отставай отъ вѣка» лозунгъ лживый, Коранъ толпы. Нѣтъ: выше вѣка будь!... А. Н. Майковъ. Ср.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
отстать от века — (иноск.) остановиться в развитии своем или, что то же, идти назад в сравнении с другими людьми, с веком, духом времени Ср. Не отставай от века лозунг лживый, Коран толпы. Нет: выше века будь!.. А.Н. Майков. Ср. Он с спирит был!.. суеверен был,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Отстать — I сов. неперех. см. отставать I II сов. неперех. см. отставать II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
отстать — отстать, отстану, отстанем, отстанешь, отстанете, отстанет, отстанут, отстал, отстала, отстало, отстали, отстань, отстаньте, отставший, отставшая, отставшее, отставшие, отставшего, отставшей, отставшего, отставших, отставшему, отставшей,… … Формы слов
отстать — глаг., св., употр. сравн. часто Морфология: я отстану, ты отстанешь, он/она/оно отстанет, мы отстанем, вы отстанете, они отстанут, отстань, отстаньте, отстал, отстала, отстало, отстали, отставший, отстав см. нсв. отставать … Толковый словарь Дмитриева
