-
61 якорь оттяжки
я́кір ото́си -
62 відібраний
техн. ото́бранный -
63 відігнутий
техн. ото́гнутый -
64 відірваний
техн. ото́рванный -
65 дібраний
матем. вы́бранный ( подобранный), ото́бранный, подо́бранный -
66 опалений
техн. ото́пленный -
67 биотоп
спец.біото́п, -у -
68 блудный
блудний, розпус[т]ний, блудящий. [Блудящий син. Зовсім розпутна стала і ото привела дитину].* * *I см. блудливый 1) II\блудный сын — блу́дний син
-
69 боковой
бічний, боковий, побічний, забічний. Боковая - боковенька. На -ую - на боковеньку. На -ой - на боковеньці. [Що-ж він робить? А що? Лежить на боковеньці, - ото його і вся робота]. Пора на боковую - пора на боковеньку, час лягати (спати).* * *бічни́й, бокови́й; (находящийся по сторонам чего-л.) побі́чнийбокова́я пове́рхность — мат. бічна́ пове́рхня
-
70 ванты
ванти.* * *мор.ва́нти, -тівва́нта — ед. ва́нта; ото́са
-
71 вона
-
72 длинный
довгий. [Довга річка. Довгі коси. Довга ніч. Довге оповідання]; (об одёже) - -ный до земли - довгий до землі, доземний [Доземна одежина (Свидн.)]. -ный до полу - довгий аж до долівки (до землі), додільний. [Додільне платтячко (Свидн.)]. -ный и отлогий - простяжний. [Простяжна гора]. Ум. довгенький, довгесенький. Очень -ный - довжезний, довженний, довжелезний. [Довжезний стіл. Довженна ніч. Довжелезна промова]. Длиннёхонек, длиннёшенек - довгісінький, довгесенький. Томительно длинная ночь - непроспана ніч. Становиться -нее - см. Длиннеть. Язык длинен (в выражении: у него язык длинен = он болтает) - він довгоязикий. [Ото вже той Микола довгоязикий розблаговістив!].* * *до́вгий; (большего размера, чем нужно) задо́вгий; ( об одежде) доді́льний\длинный рубль — легки́й заробі́ток (хліб)
\длинный язы́к у кого́ — до́вгий язи́к у кого, довгоязи́кий хто
-
73 доносить
донести что1) доносити, донести. [Ложки до рота не донесе]. Донести с трудом - дотягти, доперти, дотарабанити, доцупити. [Мішок важенний, - на превелику силу допер];2) -ть о чём, на кого - доносити, донести про що, на кого, донос дати, (с жалобой) підскаржувати, підскаржити, (докладывать) доповідати, доповісти. [Він ото прирозумів дати донос на Зінька, що він і такий, і сякий (Грінч.). Підскаржував на своє товариство (Ном.). Усе доповідає, кому треба (Грінч.)]. Донесенный - донесений, (с трудом) дотягнений, допертий и пр.* * *I см. донашивать II несов.; сов. - донест`и1) (доставлять до какого-л. места) доно́сити, донести́2) (сов.: быстро довезти, домчать) домча́ти, донестиIII несов.; сов. - донест`и(кому-чему - сделать донесение, донос) доно́сити, донести́ (кому-чому); вно́сити (вклада́ти) у ву́ха, внести́ (вкла́сти) у ву́ха (кому́); (докладывать, сообщать) доповіда́ти, доповісти́ и допові́сти (кому-чому), повідомля́ти, повідо́мити, сексо́тничати -
74 доставать
достать1) (до чего, куда) сягати, сягнути, досягати, досягти, достягати, достягти (чого, до чого, куди). [І далеко сяга рушниця? - Ген до того дуба сягнула. На кілку висіли віжки, - Демко досяг їх рукою й зняв]. Достать дно где - ґрунтувати, зглибити що. [Місця того ніхто не зґрунтує. Мудрець своїм розумом зглибив землю, обняв небеса]. См. ещё Достигать 3;2) (з)добувати, (з)добути що и чого, (з)добуватися, (з)добутися на що, чого, діставати, дістати, роздобути, -ся, доскочити, доп'ясти, запобігти чого, (о многом) подоставати, поздобувати. [Панували, добували і славу, і волю (Шевч.). Грошей нема, не добувся (Квітка). А ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати (Квітка). Доскочив я собі шматок м'ясця (Греб.). Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога (Г. Барв.). Таки доп'яв собі жінку і хорошу, і багату. Ото подоставали усього, почали обід варити]. См. ещё Достигать 2;3) доставать откуда, из чего - виймати, ви(й)няти, добувати, добути, видобувати, видобути, (снимать) здіймати, зняти. [Із торбини прездоровий пиріг добуває (Рудан.). Видобув він з кешені конвертика]. -вать раков из их нор - печерувати, видирати - раки. -вать невод, сети из воды - вибирати;4) (быть достаточну) вистачати, вистачити, вистарчати, вистарчити, ставати, стати. [Виста(р)чило на юшку, виста(р)чить і на петрушку. Щось ссало серце, чогось не ставало (Коцюб.). Ще трьох карбованців не стає]; срв. Хватать. Не доставать - не ставати, бракувати, хибувати. Чего кому не достаёт - що (или чого) кому бракує.* * *несов.; сов. - дост`ать1) ( брать) дістава́ти, діста́ти и мног. подостава́ти; ( извлекать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти2) ( дотягиваться) дістава́ти, діста́ти, досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти3) ( приобретать) дістава́ти, діста́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добути (що); ( с трудом) роздобува́ти, роздобу́ти (що); добува́тися, добу́тися (чого)4) ( быть достаточным) вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити -
75 жирный
1) гладкий, ситий, опасистий. Очень жирный - гладючий, гдаденний, ситенний. [Вона трясла гладкими боками (Коцюб.). Ото, яка гладюча жінка! Обличчя сите. Купив собі двох кабанців, годував, доглядав їх - такі ситі були (Коцюб.)]. Жирный человек - гладиш, гладун, (о женщине) гладуха, гладуля. [Ач гладуха - трясе салом (Коцюб.)];2) ситий, масний; (о глине, земле) масткий, сит[н]ий; (о земле) буйна. [Борщ дуже ситий. Треба, щоб каша на пироги масна була. Десь узялася на керсетці масна пляма (= жирное пятно). Глина там така гарна, мастка, як помастиш, то ніколи не поколеться. Це з ситої землі хліб. Буйна земля (Хотин. п.)]. Жирная капля на жидкости - скалка, скалочка, скалина, скалиночка. [На борщі хоч-би тобі скалочка - мабуть він сала й не бачив]. Жирный блеск, мин. - масний блиск.* * *1) жи́рний; (содержащий много жира; сочный) си́тий; (пропитанный жиром, замасленный) масни́й, мастки́й\жирныйая трава́ — жи́рна (сита) трава́
\жирныйый кусо́к — жи́рний (перен. ла́сий) шмато́к (кусо́к)
\жирныйый шрифт — тип. жи́рний шрифт
\жирныйая земля́ — жи́рна (си́та, масна́) земля
2) (толстый, упитанный) жи́рний, си́тий, гладки́й, опа́систий;3) (перен.: густой) жи́рний, масни́й, мастки́й -
76 забота
клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).* * *1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журбабез \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно
\забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́
2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням
проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)
-
77 закручивать
закрутить1) (с[за]вёртывать) закручувати, закрутити, заве[і]рчувати, завертіти, з(а)гортати, з(а)горнути що, (о мн.) позакручувати, позаве[і]рчувати, поз(а)гортати що; (завёртку) закручувати, закрутити, завертати, завернути, (о мн.) позакручувати, позавертати; (верёвку) скручувати, скрутити, (о мн.) поскручувати (мотузи). -тить ус - закрутити, напрутити, завертіти вус, (о мн.) позакручувати вуса[и]. [Закрутивши чорні уса (Шевч.). Так ті вуса прездорові вгору й завертіли (Руданськ.)];2) см. Наматывать;3) (завёртывать голову кому чем) завертати, завернути, завертіти кого чим, у що. [Тебе, дівко, завертять в намітку]; (руки, связывая) закручувати, закрутити;4) (закутить) закрутити, закурити, загуляти, (пров.) закубрячити. [Ото раз узяв він у хазяїна плату, та як закрутив (Мнж.)];5) (завертеть, закружить кого, что, чем) закручувати, закрутити кого, що, чим. [Вітер закрутив сухим листям. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав (Номис). Козак сього не злюбив, тільки усом закрутив (Метл.)];6) (о вьюге) закрутити, замести; (безл.) закурило, закрутило, замело. -тил мороз - потис мороз. Закрученный - закручений, заверчений; завернутий и завернений.* * *несов.; сов. - закрут`ить1) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати\закручивать тить го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́
2) (сов.: начать крутить) закрути́ти -
78 запрягаться
запрячься запрягатися, запрягтися, бути запряженим в що, до чого. [Колись- то лебідь, рак та щука приставить хуру узялись; от троє разом запряглись (Глібов). Ото засіяв Гадам, запрігся в борону та й волочить (Рудан.). Запрігся до цієї праці (в цю працю)].* * *несов.; сов. - запр`ячьсязапряга́тися, запрягти́ся, -пряжу́ся, -пряже́шся -
79 зарядить
1) см. Заряжать;2) завзятися, занадитися, заторочити, (вульг.) учеляпитися. [Дощ завзявся (заторочив) на цілий тиждень. Ото вчеляпився дощ - нема йому перестання (Сл. Гр.). Чого ти вчеляпився (занадився) що-день до їх ходити?].* * *I см. заряжать II(начать делать, говорить одно и то же) заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш -
80 зафлажить
охотн.оточи́ти (оточу́, ото́чиш) прапорця́ми
См. также в других словарях:
ото — см. От … Энциклопедический словарь
ОТО — Объединение таджикской оппозиции Таджикистан ОТО Офис технологической оценки техн. ОТО отделение технического обслуживания отдел технического обслуживания техн. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур а … Словарь сокращений и аббревиатур
ОТО — (без удар.), предлог. То же, что от. употр. в разговорной речи наряду с от , но реже, перед словами, начинающимися с некоторых групп согласных: ото всего, ото всей, ото всех, ото льна, ото многого, многой, многих, ото сна (при от всего и т.д.) и… … Толковый словарь Ушакова
ОТО — (без удар.), предлог. То же, что от. употр. в разговорной речи наряду с от , но реже, перед словами, начинающимися с некоторых групп согласных: ото всего, ото всей, ото всех, ото льна, ото многого, многой, многих, ото сна (при от всего и т.д.) и… … Толковый словарь Ушакова
ото — (без удар.), предлог. То же, что от. употр. в разговорной речи наряду с от , но реже, перед словами, начинающимися с некоторых групп согласных: ото всего, ото всей, ото всех, ото льна, ото многого, многой, многих, ото сна (при от всего и т.д.) и… … Толковый словарь Ушакова
ОТО — (без удар.), предлог. То же, что от. употр. в разговорной речи наряду с от , но реже, перед словами, начинающимися с некоторых групп согласных: ото всего, ото всей, ото всех, ото льна, ото многого, многой, многих, ото сна (при от всего и т.д.) и… … Толковый словарь Ушакова
ото — (без удар.), предлог. То же, что от. употр. в разговорной речи наряду с от , но реже, перед словами, начинающимися с некоторых групп согласных: ото всего, ото всей, ото всех, ото льна, ото многого, многой, многих, ото сна (при от всего и т.д.) и… … Толковый словарь Ушакова
ОТО — ОТО, предл. Употр. вместо «от» перед нек рыми сочетаниями согласных, напр. ото всех, ото сна, день ото дня, ото льдов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ОТО — предл. от, для удобства произношенья, перед скопом согласных, при чем от произносится слитно, без своего ударенья или долгой. Я ото всего отказываюсь. Ото дня на день. Во многих случаях пишется слитно, вместо от, или последнее переходит в первое … Толковый словарь Даля
ото... — ото... (гр. us (otos) ухо) первая составная часть сложных слов, обозначающая: относящийся к уху, к ушным болезням, напр.: отосклероз, отоскоп. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. ото... [< гр. ухо] – в сложных словах указывает на… … Словарь иностранных слов русского языка
ото — 2 см. отъ1 ОТО1 (2*) част. указат. Вот: и ѹпраша его Изѧславъ. река ему кн҃зь твои гдѣ. ѡто за городомъ первыи лѣсъ. ту пере˫а вѣсть на тѧ. ту же и ста не дерзну поити сквозѣ лѣсъ. ЛИ ок. 1425, 149 об. (1150); || а ото – а именно: кунѧми неси… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
