-
101 ампутировать
ампутувати, відтинати (ушкоджений або заражений орган).* * *мед.ампутува́ти -
102 безъядерный
без'я́дерний, без'ядро́вий, без'я́дрий\безъядерныйые органи́змы — биол. без'я́дерні, без'я́дерові органі́зми
-
103 воспаление
1) запалення, запаління. [Запалення може зробитися в кожному органі]. Рожистое воспаление, рожа - бешиха, бешишник, бешишниця, огник. Воспаление сальной желёзки века - ячмінь, ячмінець;2) воспаление в ранах - заятрення, роз'ятрення ран.* * *мед.запа́лення -
104 всасываться
1) вбиратися, втягатися, всмоктуватися, и т. д., всякати, (сов.) засититися. [Чуже перетворюється, всякає в національний організм (Грінч.)];2) см. Впиваться 2.* * *несов.; сов. - всосатьсяусмо́ктуватися, усмокта́тися, усиса́тися, увісса́тися; убира́тися, убра́тися, увібра́тися -
105 выражение
1) см. Обнаруживание;2) висловлювання [Не забороняється висловлювання думок], вислів (р. вислову). [Це-ж не наш вислів, а московський], вираз. Найти для себя выражение - вилитися. [Цей настрій високий найкраще вилився в організації братства (Єфр.)]. Без выражения - безвиразно. Извините за выражение - пробачте (вибачайте, простіть) у [на] цім слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші (Куліш);3) выражение лица - вираз, вираз на лиці, на виду, на обличчю; міна. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Вираз на лиці - понуро-урочистий (Куліш)]. Принимать, принять выражение лица - набирати (набрати) виразу. Придавать выражение лицу - надавати виразу, (фамильярно) міни добирати (добрати), міну взяти (прийняти) (Свидн.). Со спокойным и светлым выражением лица - ясний. [Вона була спокійна та ясна (М. Вовч.). Ясен був на виду (Куліш)].* * *1) ( действие) ви́раження, (неоконч.) виража́ння; ви́словлення, (неоконч.) висло́влювання; відбиття́, (неоконч.) відбива́ння; ви́явлення, (неоконч.) виявля́ння; передання́, (неоконч.) передава́ння; ви́раження, (неоконч.) виража́ння2) (отражение чего-л.) відбиття́; ( обнаружение) ви́раз, -у, ви́явлення, ви́яв, -у3) (внешний вид чего-л.) ви́раз4) (слово, фраза, оборот речи) ви́слів, -слову, ви́раз, -у -
106 групорг
(группово́й организа́тор) групо́рг (групови́й організа́тор) -
107 естественно-органический
приро́дно-органі́чний -
108 животворный
животворящий животворчий, животворний, живодавчий. [Нові животворчі сили вливаються до намученого національного організму (Єфр.)].* * *животво́рний, життєда́йний, живода́йний; ( восстанавливающий силы) живу́щий, живлю́щий, живлю́чий, цілю́щий -
109 заведение
1) (действие) заводіння, запроваджування, оконч. заведення, запровадження чого;2) (обычай) звичай (-чаю). У нас такое -ние - у нас так заведено (так ведеться, так поводиться, такий звичай). У нас и -ния такого нет - такого звичаю у нас і в заводі нема; у нас і заводу такого нема; у нас так не ведеться (не поводиться, не заведено);3) (учреждение) установа, заклад (-ду). Учебное -ние - навчальна установа, школа. Воспитательно-исправительное -ние - виховно-поправний заклад; установа (заклад, будинок) для виховання та направи. Богоугодное -ние - шпиталь (-лю), (руссизм) богадільня. Торговое -ние - торговельний заклад. Питейное -ние - шинк, шинок (р. шинку), корчма. Трактирное -ние - трахтир (-ра). Прачешное -ние - пральня. Красильное -ние - фарбарня, красильня.* * *1) ( учебное) за́клад, -у2) ( учреждение) устано́ва, за́кладувесели́тельное \заведение ние — за́клад для розва́г
3) ( отрасль хозяйства) за́клад; ( действие) заве́дення4) ( введение) запрова́дження, (неоконч.) запрова́джування5) (обычай) зви́чай, -чаю; поведі́нка, ирон. поведе́нціятако́е \заведение ние — таки́й зви́чай; так веде́ться, така́ поведі́нка (поведе́нція)
6) ( установление) устано́влення; ( организация) організа́ція; ( создание) ство́рення -
110 заорганизовывать
несов.; сов. - заорганизов`атьза організо́вувати, -о́вую, -о́вуєш, заорганізува́ти -
111 изношенность
(одежды, обуви) зношеність, сходженість (одежі, взуття), (обуви ещё) стоптаність, (организма) виснаженість, знесиленість, виснаження, знесилення (організму), (машины и т. п.) спрацьованість (машини).* * *зно́шеність, -ності, сто́птаність, спрацьо́ваність, ви́снаженість -
112 исключать
исключить виключати, виключити, вилучати, вилучити кого, що з чого и від чого, виймати, вийняти що з чого, (о мн.) повиключати, повилучати, повиймати. [Не платив грошей, виключили його з мережі абонентів (Крим.). Патріотизм та інтернаціональна ідея зовсім не вилучають один другого (Грінч.). Заборонено всю українську пресу, не виймаючи навіть спеціяльних, наукових то-що органів (Єфр.)]. -чать из общего порядка - виключати з загального порядку. -чать из правила - виймати з правила. -чать из партии - виключати з партії. -чать из собрания - видаляти із зборів. -чать из списков - виключати, виписувати з реєстрів. -чать из счёта - вираховувати, вилучати з рахунку. -чить из учебного заведения - виключити з школи, з шкільної установи. -чить из (членов) общества - вилучити з громадян. Это -чить! - це вилучити! це не в число! Исключённый - виключений, вилучений, вийнятий, (прил.) виметний. [Нема й однієї хати виметної од корости (Переясл.)]. Это -чено! - це річ виключена! це неможливо! Исключаемый - виключуваний, вилучуваний. Исключая - виключаючи, вилучаючи, виймаючи, вимкнувши; как нар. см. Кроме.* * *несов.; сов. - исключ`ить -
113 исполнительный
1) (к исполнен. относ.) виконавчий. [Уряди всіх партій укупі складають спільний виконавчий уряд (орган) (Грінч.)]. -ная власть - виконавча влада. -ный комитет - виконавчий комітет. -ный лист, юрид. - виконавчий лист;2) (о человеке: исправный) справний. [Жінка моя жвава, справна (Г. Барв.). Робітник з його справний (М. Грінч.)]. Он очень -телен в своих обязанностях, по службе - він дуже справний що-до своїх обов'язків, на посаді; він ретельно виконує свої обов'язки, свою службову роботу.* * *1) викона́вчий\исполнительныйая власть — викона́вча вла́да
\исполнительныйая кома́нда — воен., спорт. викона́вча кома́нда
\исполнительныйый комите́т — викона́вчий коміте́т
\исполнительныйый лист — юр. викона́вчий лист
2) ( старательный) рете́льний, стара́нний, спра́вний\исполнительныйый работник — рете́льний (стара́нний, спра́вний) працівни́к
-
114 истощать
I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].II. истощить1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.* * *I несов.; сов. - истощ`ить1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажитиII -
115 комсорг
(комсомо́льский организа́тор) ист. комсо́рг (комсомо́льський організа́тор) -
116 конституциональный
конституціональний, конституційний. -ные болезни - конституціональні х(в)ороби, х(в)ороби всього організму.* * *мед.и пр. конституціона́льний -
117 литий-органический
хим.лі́тій-органі́чний -
118 мерзость
1) (всё мерзкое, гадость) мерзота, гидота, бридота, мерзенство, паскудство, (гнусность) плюгавство, мерза, гид (-ду), гидь (-ди), огида, огидь (-ди), брид (-ду), бридь (- ди), гижа, погань (-ни). [Я все своє життя кохався в мерзоті (Самійл.). Яка гидота це! за віщо він мене образив? (Грінч.). Тьху, бридота! (Крим.). Несеш до мене свої страждання? своє мерзенство? (Коцюб.). Пхе, яке паскудство! (Н.-Лев.). Отаке плюгавство вчинив (Л. Укр.). Таку мерзу пустити! (Липовеч.). Ця погань мені органічно противна, мені про таку гидь соромно і помислити! (Крим.)]. -сти (мн. ч.) - мерзоти (-зот), всяка мерзота (гидота и т. п.). [Співає про мерзоти, про які апостол радить людям навіть не розмовляти (Крим.)]. -зость запустения - гидота (мерзота, торжеств. мерзість) запустіння. -зость из -стей - гидка гидота; (о человеке) гид-гидом. [Такий поганий - гид-гидом (Сл. Гр.)]. Устроить -зость кому - гидоту (мерзоту) учинити кому (Крим.). Погрязнуть, коснеть в -сти - мерзіти (Шевч.);2) (мерзкое существо) мерзота, гидота, огида (общ. р.), гид (-да; м. р.), паскуда (общ. р.). [Чи ісправник, чи асесор, чи друга огида (Рудан.)];3) (мерзкость) мерзенність, гидкість, огидність, бридкість, паскудність (-ости) чого; см. Мерзостность. -зость преступления - огидність злочину.* * *1) (качество, свойство) мерзе́нність, -ності, мерзо́тність; паску́дність2) (то, что вызывает омерзение) мерзо́та; паску́да; ( гадость) гидо́та; паскудство -
119 мертвенный
1) (подобный мёртвому) мертвотний, мертвенний, мертвий, (смертельный) смертельний. [Еволюція письменства од мертвотної механічної єдности до живої органічної ріжноманітности (Єфр.). Обличчя йому пісне, мертвенне (Свидн.). При темрявому світлі його обличчя здавалося ще блідішим, ще мертвішим (Грінч.)]. -ная бледность - мертвенна (смертельна) блідість (-дости);2) (помертвелый) помертвілий, (обмерший) завмерлий, обмерлий.* * *мертво́тний, мерто́вний -
120 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
См. также в других словарях:
орган — орган, а … Русский орфографический словарь
організм — [орган’і/зм] му, м. (на) м і … Орфоепічний словник української мови
орган — • орган [часть тела] сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? органа, чему? органу, (вижу) что? орган, чем? органом, о чём? об органе; мн. что? органы, (нет) чего? органов, чему? органам, (вижу) что? органы, чем? органами, о чём? об… … Толковый словарь Дмитриева
ОРГАН — (англ.). Самый большой и полнозвучный духовой музыкальный инструмент, предназначается преимущественно для выполнения музыки серьезного стиля, употребляется в латинских и лютеранских церквах. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского… … Словарь иностранных слов русского языка
ОРГАН — муж., лат. орудие, снаряд, средство: более о части животного тела, у коего свое назначенье. Орган кровообращенья, сердце; орган зренья, глаз. Органический, ничный, орудный, снарядный; | стройный и связный во всех частях своих; | принадлежащий к… … Толковый словарь Даля
ОРГАН — муж., лат. орудие, снаряд, средство: более о части животного тела, у коего свое назначенье. Орган кровообращенья, сердце; орган зренья, глаз. Органический, ничный, орудный, снарядный; | стройный и связный во всех частях своих; | принадлежащий к… … Толковый словарь Даля
ОРГАН — 1. ОРГАН, органа, муж. (греч. organon). Большой духовой клавишный инструмент, состоящий из труб или камер, в которые мехами нагнетается воздух (муз.). || Название разного рода автоматических духовых инструментов. Ресторанный орган. 2. ОРГАН,… … Толковый словарь Ушакова
ОРГАН — 1. ОРГАН, органа, муж. (греч. organon). Большой духовой клавишный инструмент, состоящий из труб или камер, в которые мехами нагнетается воздух (муз.). || Название разного рода автоматических духовых инструментов. Ресторанный орган. 2. ОРГАН,… … Толковый словарь Ушакова
Орган — I орган м. Часть животного или растительного организма, имеющая определённое строение и выполняющая определённые функции. II орган м. 1. Периодическое издание, издаваемое какой либо партией, организацией, учреждением и отражающее соответствующие… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Орган — I орган м. Часть животного или растительного организма, имеющая определённое строение и выполняющая определённые функции. II орган м. 1. Периодическое издание, издаваемое какой либо партией, организацией, учреждением и отражающее соответствующие… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
орган — орудие, средство (Даль) См. орудие … Словарь синонимов
