-
1 оправляти
= оправити1) ( вставляти в оправу) to set, to mount, to enchase2) ( поправляти) to set right; to put in order -
2 оправляти
= опра́вити1) ( вставлять в оправу) оправля́ть, опра́вить, обде́лывать, обде́лать; (книгу, тетрадь) переплета́ть, переплести́2) (поправлять, приводить в порядок) оправля́ть, опра́вить -
3 оправляти
техн. обде́лывать ( оправлять), оправля́ть, переплета́ть -
4 enchase
v1) відганяти, проганяти2) гнатися; переслідувати3) оправляти; вставляти в оправу (звич. enchase in, enchase with)4) обрамовувати6) прикрашати різьбленням (гравіруванням)7) дбайливо зберігати8) церк. класти в раку9) зачиняти; оточувати* * *v1) (звич. in, with) оправляти, вставляти в оправу; служити оправою, обрамляти2) ( with) інкрустувати3) прикрашати гравіруванням, різьбленням4) ( дбайливо) (in) зберігати5) цepк. класти в раку -
5 ouch
1. n2) оправа коштовного каменя2. v1) прикрашати пряжкою (брошкою)2) оправляти коштовний камінь3. intай!, ой!* * *I n; іст.1) пряжка або брошка ( часто з дорогоцінними каменями)II v; іст.1) прикрашати брошкою або пряжкоюIIIint ой! ( вигук від болю або з переляку) -
6 оправлять
оправить1) (драгоцен. камень, картину) вправляти, вправити, оправляти, оправити в що; (картину в рамку) заводити, завести в рямці; (книгу в переплёт) оправляти, оправити, заводити, завести в оправу, в паля[і]турки;2) (платье на себе, на ком) чепурити, причепурити, лагодити, полагодити, обсмикати, обсмикати;3) (волосы) пригладити коси, волосся, полагодити, причепурити зачіску;4) (постель) застелювати, застелити ліжко. Оправленный - вправлений, оправлений, оправний, заведений у рямці, в паля[і]турки. [У золото (вправлені) оправлені діяманти. Кубок з яшми оправний в чорнім сріблі (Л. Укр.). Книга оправлена в полотно].* * *I несов.; сов. - опр`авить1) ( поправлять) поправля́ти, попра́вити, оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти; ( одёргивать одежду) обсми́кувати, обсмикну́ти и пообсми́кувати2) см. оправдывать 1)II несов.; сов. - опр`авить( вставлять в оправу) оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти -
7 оправити
= оправитися; док. див. оправляти, оправлятися -
8 пір'я
мн.(збірн. від перо)дрібне пір'я (яке закриває основу крупного пір'я хвоста, крил) — coverts
покритий пір'ям орн. — plumose, plumy, feathery
прикрашати пір'ям — to befeather, to emplume
-
9 оправити
см. оправляти1) ( вставлять в оправу) опра́вить, обде́лать; (книгу, тетрадь) переплести́2) (поправлять, приводить в порядок) опра́вить -
10 antique
1. n1) пам'ятка старовини; твір стародавнього мистецтваthe antique — розм. античне мистецтво; античний стиль
2) старовинна (антикварна) річ3) друк. антиква (шрифт)4) друк. неглазурований папір2. adj1) стародавній, старовинний, давній2) античний3) старомодний, застарілий, архаїчний4) що існує з давніх часів; дуже старий, старезний; поважний3. v1) оправляти в античному стилі (книгу)2) опоряджати в стародавньому стилі* * *I [ʒn'tiːk] n1) пам'ятник старовини, твір древнього (особл. античного) мистецтва; ( the antique) розм. стародавнє (особл. античне) мистецтво; античний стиль3) пoлiгp. антиква ( шрифт)4) пoлiгp. неглазурований папір; папір "під старовину"II [ʒn`tiːk] a1) стародавній, древній, старовинний; античний2) антикварний3) старомодний, застарілий; зроблений або підроблений під старовинуIII [ʒn`tiːk] v2) розм. ходити по антикварних магазинах; полювати за антикваріатом, старовиною3) витискувати; видавлювати рельєфне зображення (на папері, тканині) -
11 bind
1. n1) муз. лігатура2) захват зброї (фехтування)3) вугільний сланець2. v (past і p.p. bound)1) в'язати, зв'язувати2) прив'язувати3) зав'язувати, перев'язувати4) оправляти, переплітати (книгу)5) обшивати, обв'язувати (краї)6) робити твердим (щільним)7) затвердівати8) мед. закріпити шлунок; викликати запор9):to bind oneself — зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання
* * *I n1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа2) мyз. лігатура3) захват зброї ( фехтування)5) батіг, стебло повзучої рослиниII v( bound)1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати2) переплітати ( книгу)3) обшивати, обв'язувати ( края)4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)5) закріплювати шлунок, викликати запор6) зобов'язувати ( законом); зв'язувати ( договором)7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь11) to be bound for some place направлятися куди-небудь12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудьIII n; сл.1) зануда2) нудьга; нудна роботаIV v; сл.нудити; набридати ( повчаннями) -
12 leather
1. n1) шкіра (вичинена)2) шкіряний виріб3) ремінь; повід4) футбольний м'яч; м'яч у крикеті5) людська шкіра6) pl шкіряні штани7) pl крагиthere is nothing like leather — присл. всяк кулик до свого болота звик
2. v1) покривати (оправляти) шкірою2) розм. шмагати (бити) ременем3) розм. наполегливо (багато, напружено) працювати* * *I n2) pl шкіряні вироби; пара чобіт, черевиків; ремінь, повід; футбольний м'яч; м'яч у крикеті; наконечник більярдного кия; боксерські рукавички; cл. гаманецьII v1) крити, покривати, переплітати, оплітати шкірою2) шмагати ременем, бити3) наполегливо, багато працювати -
13 rebind
Inнаново оправлена книгаIIv (past і p.p. rebound)знову оправляти (про книгу); робити нову оправу (для книги)* * *I [riː'baind] n II [riː'baind] v( rebound) знову переплітати, забезпечувати новою палітуркою -
14 volume
1. n1) том, книга; спинка (бібліотечний термін)the sacred volume pen. — святе письмо
2) об'єм; кількість, маса (речовини)3) ємність, місткість4) значна кількість5) сила, інтенсивність, повнотаvolume of sound — фіз. гучність звуку
6) клуб7) кільце; переплетення (рослин)8) pl звивини, закрути, вигини2. v1) вивергати клуби (диму)2) видавати (звук)3) оправляти в том (напр., журнали); збирати в одній книзі* * *I n.1) том, книга; корінець ( бібліотечний термін); а library of 12) 000 volumes бібліотека в 12 тисяч книг; a work in 3’s твір в трьох томах; the sacred volume рел. священне письмо; the Christian volume рел. євангеліє іст. сувій; товста книга2)об’єм; specific volume питомий об’єм; volume of liquid in the cask об’єм рідини в бочці; величина, розміри, масштаб; об’єм; volume of employment ж.. численність зайнятих; the volume or trade [of output] об’єм торгівлі [виробництва]; volume of business ком. торговий оборот; об’єм ділових операцій; volume of traffic об’єм перевезень, інтенсивність руху; вантажонапруженість; volume of exports [of imports] ек. фізичний об’єм експорту[імпорту]; in terms of volume по об’єму; значна кількість; to produce in volume виробляти в великих кількостях3) ємність, місткість; the volume of the container is 100 cubic meters ємність контейнера 100 м34) сила, повнота; a voice of great volume потужний голос; volume or storm метеор, сила /інтенсивність/ шторма /бурі/; volumes of sound розкати (грому, органної музики); volume of fire військ. щільність вогню; volume of sound фіз. гучність звуку, диапазон гучності звуку5) клуб; volumes of smoke [of vapour] клуби диму [пари]; поет. кільце (людей, змій); переплетіння ( рослин); pl. звиви, перевиви, вигини; to speak /to tell, to express/ volumes говорити красномовніше усіляких слів; бути вельми багатозначним; говорити про багато речей; his donation speaks volumes for Ms generosity його дарунок — найкращий доказ його щедрості; it speaks volumes for him це найкраще всього його характеризує ( з позитивної сторони)IIа великомасштабний; volume price оптова ціна; volume sales оптова продажа, продажа великими партіями -
15 enchase
-
16 ouch
I n; іст.1) пряжка або брошка ( часто з дорогоцінними каменями)II v; іст.1) прикрашати брошкою або пряжкоюIIIint ой! ( вигук від болю або з переляку) -
17 обделывать
обделать1) обробляти, обробити, пообробляти. Срв. Обрабатывать. -ать камень - обробляти, обточувати камінь. Пашня обделана - рілля упорана. -ать дело - оборудувати справу;2) оправляти, оправити в що и чим, вробляти, вробити в що. Кубок обделан чёрным серебром - кубок оправлено в чорне срібло;3) (обмошенничать) обмахорити, обмахлярувати. Обделанный - оброблений, упораний, оправлений.* * *несов.; сов. - обд`елать1) ( обрабатывать) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти2) (обкладывать чем-л. для укрепления или украшения) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и обложи́ти и пообклада́ти; ( оправлять) оправля́ти, опра́вити, обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( украшать) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити3) (ловко устраивать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; обла́годжувати, обла́годити, несов. упо́рати, зору́дувати, обору́дувати4) (ловко обманывать, надувать) обду́рювати, обдури́ти; ошу́кувати, ошука́ти, обмахо́рювати, обмахо́рити -
18 переплетать
переплесть1) (наново) переплітати и -літувати, переплести, перевивати, перевити, (о мног.) попереплітати и -літувати, поперевивати що. [Переплела косу, бо погано була заплетена];2) что чем - переплітати, переплести, перевивати, перевити, переводити, перевести, (во множ.) попереплітати, поперевивати, попереводити що чим. -сти косу лентой - переплести косу стьожкою (стрічкою). [Он ярочки зелененькі, стежечки по них маленькі перевиті, мов стрічечки (Л. Укр.)]. Он всё -плёл - він усе переплутав (поплутав);3) (книгу) оправляти, оправити, опалі[я]турювати, опалі[я]турити, заводити (завести) в оправу, в палі[я]турки. Переплетённый -1) переплетений, перевитий. [Мрія переплетена з дійсністю. Коси перевиті червоною стрічкою];2) (о книжке) оправлений, оправний.* * *несов.; сов. - переплест`и1) перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти; ( сплетать) спліта́ти, сплести́ и поспліта́ти; (покрывать сетью чего-л.) пересно́вувати, переснува́ти, несов. поснува́ти2) (книгу, тетрадь) оправля́ти, опра́вити, перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти, паліту́рити (несов.) -
19 порядок
порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.* * *1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд
для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться
наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад
приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що
приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)
в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися
э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно
2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́вапоря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в
3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
\порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня
по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)
4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́докв спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно
5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́дусоображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння
два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к
напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт
6) воен. поря́док7) биол. поря́док8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́ -
20 Обрамливать
обрамлять, обрамить окна обрямовувати, обрямувати, вставляти, вставити рями; (картину) обрямовувати, обрямувати, заводити, завести в рямці, оправляти, оправити; (окаймлять) облямовувати, облямувати. [Невелика борода гарно облямовувала йому обличчя]. Обрамленный - обрямований, заведений у рямці, оправлений, облямований.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
оправляти — я/ю, я/єш, недок., опра/вити, влю, виш; мн. опра/влять; док., перех. 1) Робити оправу (для книжки, зошита і т. ін.). || Вставляти в оправу що небудь; робити оправу з чогось. 2) Те саме, що поправляти 2). || Розправляти що небудь (одяг, зачіску і… … Український тлумачний словник
оправляти — I = оправити (зшиваючи сторінки книжок, зшитків тощо, уставляти їх у тверду оправу й закріплювати в ній), переплітати, переплести II ▶ див. поправляти I, упорядкувати I … Словник синонімів української мови
оправляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оправити — див. оправляти … Український тлумачний словник
оправляння — я, с. Дія за знач. оправляти … Український тлумачний словник
палітурити — рю, риш, недок. Оправляти книжки в палітурки … Український тлумачний словник
переплітати — а/ю, а/єш, недок., переплести/, ту/, те/ш, док., перех. 1) З єднувати або скріплювати що небудь між собою плетінням; сплітати. || Зчіплювати пальці рук, руки і т. ін. || Обвивати чим небудь гнучким або витким; оплітати. || перен. Змішувати… … Український тлумачний словник
оправити — див. оправляти … Словник синонімів української мови
переплітати — I = переплести (обвивати що н. чимось гнучким, витким тощо), перевивати, перевити II ▶ див. обвити, оправляти I … Словник синонімів української мови
поправляти — I = поправити (упорядковувати належним чином), підправляти, підправити, опоряджати, опоряджувати, опорядити; оправляти, оправити, чепурити, причепурювати, причепурити (перев. на собі одяг, зачіску тощо); підбивати, підбити (зачіску, вуса) II ▶… … Словник синонімів української мови
упорядкувати — I = впорядкувати, упорядковувати, впорядковувати (зробити належний порядок, довести до ладу що н.), опорядити, опоряджати, опоряджувати, у[в]лагодити, у[в]лагоджувати, дати лад, давати лад, оправити, оправляти II = впорядкувати … Словник синонімів української мови