-
1 гнездо
гніздо (ум. гніздечко, гнізденце), кубло (ум. кубельце, кубелечко), кишло, (змеиное) - гадючник, гадовище; (осиное) осище; (в середине яблока или груши для зёрен) кісточка; (в колоске злаков, где сидит зерно) мухорка, мухорок; (в железном лемехе плуга для деревянной рукоятки) вухо; (для веретена, шестерни в водяной мельнице) коробочка. Из одного гнезда - одногніздки.* * *1) гніздо́; (птицы, животного) кубло́вить, свить \гнездо — мости́ти, намости́ти (ви́ти и звива́ти, зви́ти) гніздо́
2) ( притон) кубло́, гніздо́; ки́шло -
2 ловко
нрч.1) спритно, моторно, метко, жваво, проворно, в'юнко, звинно, зручно, вправно, промітно, дотепно, змисно, імкливо; срв. Ловкий. [Тихенько, але спритно вкладається на лаву (Л. Укр.). Ластівки зручно хапали всяких комашок (М. Грінч.). Прудко та звинно зіскакує з рундука (Л. Укр.). Снопи кладу метко (Г. Барв.)]. -ко танцовать - зграбно (звинно) танцювати; (умело) вправно танцювати. Он всё делает -ко - він усе робить (у його все робиться) спритно (моторно, метко, вправно, зручно, з руки), у його є вітер у руках. -ко лгать - гладко брехати. Он -ко выпутался из беды - він спритно позбувся халепи. Я его -ко провёл - я його спритно (хитро) одурив;2) (удобно) зручно, вигідно; імко, похватно; (мётко) замашно. [Чи тобі зручно нести? (Мирг.). Похватно склав рядно (Полт.). Цією гилкою замашно бити (Луб.)]. -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь - доладно (до ладу) пошите вбрання, взуття. -ко (по мерке, по ноге) сделанный - як улитий. [Як улиті чоботи (Золотон.)]. Платье -ко сидит - вбрання гарно (доладно, до ладу) лежить. Мне в этом платье не совсем -ко - мені в цьому вбранні не зовсім вигідно (вільно, зручно). -ко ли мне итти туда? - чи яково, чи випадає мені йти туди? Он чувствовал себя не совсем -ко - йому було трохи ніяково; срв. Неловко;3) (метко) влучливо, влучно. Он -ко стреляет из ружья - він улучливо б'є з рушниці. Он -ко попал в цель - він влучно поцілив до мети. -ко сказано - влучно, дотепно сказано. Ловче - спритніше, моторніше и пр.* * *1) нареч. спри́тно, згра́бно, ме́тко, уда́тно; зуга́рно; впра́вно; влу́чно; вда́ло; зру́чно, вигідно2) (в знач. сказ.: удобно кому) зру́чно, вигі́дно3) (нареч.: хорошо) до́бре, гара́зд; ( красиво) га́рно -
3 мешок
1) мішок (-шка), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-тистипудовый) лантух (-ха), (вост.) чувал (-да), (малый) торба, торбина; (большой кожаный, пров.) гурара. [Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою (Номис). Збувся батько лиха: збувся грошей з міха (Номис). Украв торік лантух жита з току (Коцюб.). Не сиплеться зерно з чумацьких чувалів дощем золотим (Олесь). Стоїть дід з торбою на плечах (Коцюб.). На кождому через плечі висить по торбині (Рудан.). У їх мода була перевозити крам у шкуратяних гурарах (Яворн.)]. Бумажный -шок - паперяний мішечок (-чка), паперяна торбинка. Денежный -шок - калита, калитка; (перен. ещё) мішок з грішми; срв. Мошна. Дорожный -шок - (по)дорожній мішок, -ня торбина (двойной: через плечо или седло) сакви (-ков), бесаги (-гів). Каменный -шок - тюремна (в'язнична) камера; тюрма. Платье пошито, сидит -шком - убрання (женское ещё: сукня, плаття) пошито мішком, наохляп стоїть. [Матерія гарна, а пошито - мішок- мішком (Л. Укр.). На ній плаття наохляп стоїть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке не утаишь - см. Шило;2) анат., биол. - мішок, мішечок (-чка), торбинка. -шки анальные, голосовые - торбинки (-нок) анальні, голосові. -шок желточный, слёзный - мішок жовтковий, слізний. - шок зародышевый - зародковий міхурець (-рця). -шок пыльцевой - пилковий мішечок;3) см. Мех 2;4) (мех на шубу) см. Мех 1б;5) техн. - (в фермах) закапелок (-лка); (в мельничн. крыле) пазуха;6) (мешковатый человек) лантух (м. р.), лантушка (ж. р.), вайло (общ. р.); срв. Мешковатый 2. [Ото ще лантушка - аж дивитися нудно, як вона танцює! (М. Грінч.)]. Он настоящий -шок - він справжній лантух.* * *1) мішо́к, -шка́; ( большой) ла́нтух, міх; (небольшой; котомка) клу́нок, -нка, клума́к, -а2) (перен.: о неповоротливом человеке) мішо́к, ла́нтух3) воен. мішо́к4) зоол., бот. мішо́к -
4 неловко
нрч.1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).* * *1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чночу́вствовать себя́ \неловко ко — почува́ти себе́ нія́ково (незру́чно)
мне \неловко ко — мені́ незру́чно (нія́ково)
-
5 окаменелый
скам'янілий, закам'янілий, покам'янілий и скаменілий, закаменілий, покаменілий. Стоит (сидит), точно -лый - стоїть (сидить), як камінний, як у камені, мов з каменю тесаний.* * *окам'яні́лий, скам'яні́лий, закам'яні́лий, окамені́лий, скамені́лий, покам'яні́лий, покамені́лий; закамені́лий -
6 Знай
нрч.1) (не взирая ни на что) знай, тільки й знає. [Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи (Шевч.)]. Я его успокаиваю, а он знай сердится - а його втихомирюю, а він тільки й знає, що сердиться. Сидит да трубку, знай, себе покуривает - сидить та люльку, знай, собі попакує;2) (то и дело, постоянно) знай, одно, в одну душу, в-одно, ув-одно. [На окопі знай бігали сірі та зелені ящірки (Мирн.). Як ти мені голову набила за вечір! - одно, торохтить наче в клепачку (Борз. п.)]. То и знай бегает, ходит - тільки те й знає (робить), що бігає, ходить, (гал.) ув-одно бігає, ходить.
См. также в других словарях:
сидит без гроша — безденежье, ветер свистит в карманах, финансы поют романсы, сидит без копейки Словарь русских синонимов. сидит без гроша сущ., кол во синонимов: 4 • безденежье (41) • … Словарь синонимов
Сидит да глазами хлопает. — Сидит, как гость. Сидит, руки склавши. Сидит да глазами хлопает. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
сидит без копейки — сущ., кол во синонимов: 4 • безденежье (41) • ветер свистит в карманах (29) • … Словарь синонимов
сидит на шее — иждивенка, нахлебник, халявщица, живет на чужих хлебах, ест чужой хлеб, халявщик, иждивенец, нахлебница Словарь русских синонимов. сидит на шее сущ., кол во синонимов: 8 • ест чужой хлеб (6) … Словарь синонимов
Сидит петух на воротах: косы до полу, голос до неба. — (то же). См. ВЕРА ЗАГАДКИ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Сидит на ряду, а говорит: не могу. — (не знаю, не умею). См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Сидит Арина, рот разиня. — (печная труба). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Сидит баба на грядках, вся в заплатках. — (корчага в бересте). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Сидит барыня на печке в белой епанечке. — Сидит барыня (баба) на печке в белой епанечке (труба). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Сидит курочка на золотых яичках, а хвост деревянный. — (сковорода на углях и сковородник). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Сидит Микит, сквозь стены глядит. — (сучок). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа