-
1 у
I [u] n. II [u] prep. (+ gen.)1.1) accanto a, presso, vicino a2) a, da, in"Я любил бывать у него" (А. Чехов) — "Mi piaceva andarlo a trovare" (A. Čechov)
3) ( avere):4) ( provenienza) da, a2.◆быть не у дел: он был долго не у дел — ebbe un lungo periodo di inattività
3.◇III [u] interiez. (non si traduce)1) (rimprovero, minaccia, sdegno):у, злыдень! — quanto sei cattivo!
"У, либералы проклятые!" (Н. Гоголь) — "Maledetti liberali!" (N. Gogol')
2) ( spavento):у, как страшно! — che paura!
"И видели волка... у, страшный какой!" (Н. Некрасов) — "E videro un lupo... che paura!" (N. Nekrasov)
3) (approvazione, ammirazione):"У! Как хорошо! У! У! Прелесть" (И. Крамской) — "Che bello! Una delizia!" (I. Kramskoj)
-
2 живот
1) (жизнь) життя, буття, (архаич.) живот. Не на живот, а на смерть - до загину. [Вони наважилися битись до загину: котрийсь мусів наложити життям]. Книга живота - книга життя, книга буття. [Це буде записано йому в книгу життя];2) (чрево) живіт (р. -вота) (ум. животок), черево (ум. черевце), (грубо) пузо. [Нездужає - на живіт кородиться. У дитини животок болить. Бач, яке черево відпас]. Вверх животом - горічерева. [Тільки і можна животом лежати, а горічерева або набік - і не думай (Квітка)]. С большим животом - череватий. [Чужі діти - череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої як паненята (Ном.)]. Болит живот - бере, хапає за живіт, болить живіт. [Так бере за живіт, що й не розігнуся. А щоб тебе за живіт узяло!]. Надсадить, надорвать живот - підвередитися, порушити в животі. Надорвать животики смеясь - кишки порвати з реготу. Мять руками живот с целью лечения (народный массаж) - вибирати живіт, перебирати в животі. [Ворожка вибирає живіт].* * *Iживі́т, -вота́, че́ревовверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева
IIвниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева
( жизнь) живі́т, -вота́; життя́; диал. живо́ттяIII диал.не на \живот т, а на смерть — не на життя́, а на смерть
1) см. животина2)\живот ты́ — (мн.: имущество, богатство) добро́, пожи́тки, -ків, має́ток, -тку
-
3 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш -
4 свой
мест.1) притяж. мест. переводится соответственно лицу подлежащего как my, your, his, her, its, our, their, one'sя потеря́л свою́ шля́пу — I've lost my hat
сле́дует признава́ть свои́ недоста́тки — one should acknowledge one's faults
он признаёт свои́ недоста́тки — he acknowledges his faults
э́то объясне́ние по свое́й су́щности непра́вильно — this explanation is wrong in its essence
он зна́ет своё де́ло — he knows his business
2) в знач. прил. ( собственный) one's ownон живёт в своём до́ме — he lives in his own house
свои́ми слова́ми — in one's own words
купи́ть что-л на свои́ де́ньги — buy smth with one's own money
своего́ произво́дства — homemade
карто́шка у нас своя́ — we grow our own potatoes
4) чаще мн. в знач. сущ. ( родственники) one's family pl; one's relations брит.; one's relatives амер.; ( друзья) friendsКто там? - Свои́! — Who's there? - Friends!
чу́вствовать себя́ среди́ свои́х — feel at home; feel as one who belongs here
5) мн. в знач. сущ. ( войска собственной страны) one's own forces; friendly troopsони́ бы́ли отре́заны от свои́х — they were cut off from their own forces
••свой своему́ понево́ле брат — ≈ blood is thicker than water
в своё вре́мя — 1) ( когда-то в прошлом) at one time; in its [my, his, etc] time 2) ( в будущем) in due course / time; (заблаговременно тж.) in good time
гол в свои́ воро́та спорт — an own goal
крича́ть не свои́м го́лосом — scream in an altered voice; ( очень громко и испуганно) scream / yell bloody murder
на свои́х (на) двои́х разг. шутл. (пешком) — on shanks's mare / pony
он не в своём уме́ — he is not right in the head
он там свой челове́к — he is quite at home there
оста́ться при свои́х (не иметь ни прибыли, ни убытка) — neither gain nor lose; break even
свои́ войска́ — friendly troops
своя́ игра́ карт. — game won with the number of tricks as bid
систе́ма опознава́ния "свой - чужо́й" воен. — friend-or-foe identification system
у ка́ждого свои́ недоста́тки погов. — nobody is perfect
умере́ть свое́й сме́ртью — die a natural death
-
5 здесь
тут, тута, тутки, тутка, тутечки[а], туте[о]ньки[а], ось, (диалект.: гес(ь), адде, гев, гевка, гевси, геде). [Я, ось, каже, тут літ до семидесяти живу та цих пісень не чув тутоньки (Мартин.). - «Чи всі ви тута?» - кличе мати (Шевч.). Я бачу, що тута добре обмиливсь (Греб.). Ви вже певне довідались, чого стою я тута? (Куліш). Душно мені тутечки (Н.-Лев.). З того часу й жив тутеньки (Свидн.)]. Вот здесь - отут, отутечки, ось-ось, осьосьо, осьде, осьдечки, осьде-о, гесде, гесде-о, ось-тут. Вот здесь вот - отут-о, осьде-о. Здесь же - тут- таки, тут само.* * *нареч.1) тут; оту́т, о́сьде, ласк. ту́течки, ту́теньки, ту́тоньки, оту́течки, оту́теньки, о́сьдечки; диал. ту́тки, ту́тка, отту́тай, ласк. ту́тенька, ту́течкавот \здесь сь — ось тут; оту́т, о́сьде
2) (в этом случае, при этом) тут -
6 искусственный
штучний, роблений; (поддельный) фальшивий (фалшивий). [Гіпотеза Погодіна - Соболевського така штучна й так одгонить од неї вигадкою (Єфр.). Така була, кажу, по-під панським садом на великому ставу роблена виспа (М. Вовч.). Це не живі квіти, а роблені (Звин.). Пробував робити по садах фальшиві руїни (Куліш)]. -ная борода - наставна, штучна борода. -ные бриллианты - фальшиві брилянти. -ное веселье - роблені (вдавані) веселощі. -ные зубы - штучні (фальшиві) зуби. -ный корм - штучний корм. -ные конечности - штучні кінцевини, кінцівки. -ный лёд - штучний (роблений) лід. -ная литература - книжне письменство. -ный нос - наставний ніс. -ные продукты - роблені продукти. -ная развязность - удавана вільність. -ные растения, цветы - роблені рослини, квіти. -ное слово - книжне (коване) слово. -ный свет - штучне світло. -ный смех - роблений, вдаваний сміх.* * *1) ( ненастоящий) шту́чний, ро́блений; (поддельный, фальшивый) фальши́вий\искусственныйое дыха́ние — мед. шту́чне ди́хання
\искусственныйые бриллиа́нты — фальши́ві брилья́нти
\искусственныйые удобре́ния — шту́чні до́брива
\искусственныйые цветы́ — шту́чні (ро́блені) кві́ти (квітки́)
\искусственныйый спу́тник — шту́чний супу́тник
2) ( притворный) уда́ваний; ( деланный) ро́блений\искусственныйый смех — уда́ваний (ро́блений) сміх
-
7 лить
ливать1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].* * *1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти2) мет. лити, вилива́ти -
8 надувать
надуть1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;3) прлг. - см. отдельно.* * *несов.; сов. - над`уть1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати\надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́
\надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)
\надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки
2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш -
9 ничего
1) мест. - см. Ничто;2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.* * *I1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку\ничего го́ себе́ — а) нареч. нічо́го собі́, нічоге́нько (нівро́ку) [собі́]; б) прил. нічо́го собі́, нічоге́нький (нівро́ку) [собі́]
живёт \ничего го себе́ — живе́ нічого собі́ (нічоге́нько, нівро́ку)
стари́к \ничего го — діду́сь нівро́ку (нічоге́нький, нічо́го собі́)
2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь\ничего го, что... — нічо́го (дарма), що
3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінькоII см. ничто -
10 цвет
Iзелёный, красный \цвет — зеле́ний, черво́ний ко́лір
таба́чного цве́та — тютюно́вого ко́льору
\цвет лица́ — ко́лір обли́ччя
IIя́ркие цвета́ — яскра́ві ба́рви
1) ( цветок) фольк. кві́тка, цвіт, -у2)цветы́ — (мн. "цвет" и "цветок") кві́ти, -тів, квітки́, -то́к
живы́е цветы́ — живі́ кві́ти
3) (собир.: цветы на растении, цветение) цвіт, квіт, -у; поэз. цвіті́нь, -ні, цвіті́ння, квіті́нняв цвету́ — в цвіту, в цві́ті
яблони во всём цвету́ — я́блуні цілко́м розцвіли́, я́блуні в по́вному цвіту (цві́ті)
дать \цвет — ви́кинути цвіт
ли́повый \цвет — ли́повий цвіт
4) (перен.: лучшая часть) цві́т; диал. ви́цвіт, -у, ви́цвіток, -тка\цвет наро́да — цвіт наро́ду
5) (зелень, ряска) диал. цвіті́ння6) ( сыпь) диал. шит; в(во) цве́те лет (сил) — в ро́зквіті ві́ку (сил)
-
11 Именье
1) (поместье) маєток (-тку), маєтність (-ности), добро, (чаще мн.) добра (р. дібр). [Панський маєток перейшов до народу (Коцюб.)]. -нья - маєтки, маєтності, добра. [Заможні волохи купували добра в Брацлавщині (Куліш)]. Собственное -нье - власний маєток. -нье наследственное, родовое, благоприобретенное - маєток спадковий (спадщина), родовий, набутий (придбаний). -нье (по)жалованное - наданий (дарований) маєток. -нье заповедное - заказний маєток, заповідник. -нье выморочное - відумерщина, безотчина. [Тут панок один жив, та замер, а наслідників нема, так безотчина піде у казну (Харк.)]. -нье, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от деда, от предков) дідизна, дідівщина, предківщина;2) (имущество) добро, майно, статок (-тку), маєток; см. Имущество. -нье его состоит из пожитков и денег - його добро (майно, статок, маєток) становлять пожитки та гроші. -
12 умылымаш
умылымашГ.: ынгылымашсущ. от умылаш1. понимание; постижение, уяснение, осмысление; способность проникать в смысл чего-л.Текст умылымашым куштылемдаш облегчить понимание текста;
физикын законжо-влакым умылымаш понимание законов физики.
Умылымаш вара веле толын. А. Иванова. Понимание пришло только потом.
Таҥастарымаш – илышым умылымашын ик йӧнжӧ. «Мар. фил.» Сравнение – один из способов понимания жизни.
2. понимание; восприятие, оценка, толкование, объяснение чего-л., точка зрения на что-л.Марий калыкын тӱня умылымашыже мировоззрение (букв. понимание мира) марийского народа;
субъективный умылымаш субъективное восприятие.
(Йоча-влакын) умылымашышт учитель нерген мемнан гай огыл. Нуно учительым эн ушанлан, эн кугу еҥлан шотлат. М. Евсеева. Детское понимание учителя (букв. об учителе) не такое, как у нас. Они считают учителя самым умным, самым важным (букв. большим) человеком.
Поэзий кок семын умылымашым ок чыте. М. Казаков. Поэзия не терпит двойственного толкования.
3. понимание; способность понимать чьи-л. действия, намерения, чей-л. внутренний мирИкте-весым умылымаш понимание друг друга;
ваш умылымаш взаимопонимание.
4. понятие; представление, сведения о чём-л.Стилистика нерген тӱҥ умылымаш основное понятие о стилистике;
йӱк-влак чередований нерген умылымаш понятие о чередовании звуков.
(Матрана куван) электричестве нерген нимогай умылымашыжат лийын огыл. Й. Осмин. У тётки Матраны не было никакого понятия об электричестве.
Тиде диалог гыч тыгай умылымаш лектеш: пуйто кочаже пиалан жапыште огеш иле. В. Чалай. Из этого диалога складывается такое представление: будто дед живёт не в счастливое время.
5. понятие; логически оформленная общая мысль о классе предметов, явлений; идея чего-л.У умылымашым пурташ ввести новое понятие.
Ик умылымашым ончыкташ кок тӱрлӧ терминым кучылтмашын нимогай кӱлешыже уке. «Мар. ком.» Нет никакой необходимости употребления двух различных терминов для обозначения одного понятия.
Сар да йӧратымаш – нине кок умылымашым тунамсе жап пеш чот лишемден. Г. Зайниев. Война и любовь – эти два понятия та пора очень сильно сблизила.
См. также в других словарях:
В ПОДМЁТКИ НЕ ГОДИТСЯ — кто кому, что чему Значительно хуже по своим качествам, достоинствам и т. п. Подразумевается, что кто л., что л. настолько хуже другого по своим качествам, что их нельзя даже и сравнивать. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) во всех… … Фразеологический словарь русского языка
И В ПОДМЁТКИ НЕ ГОДИТСЯ — кто кому, что чему Значительно хуже по своим качествам, достоинствам и т. п. Подразумевается, что кто л., что л. настолько хуже другого по своим качествам, что их нельзя даже и сравнивать. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) во всех… … Фразеологический словарь русского языка
МЮОННОЙ СПИНОВОЙ РЕЛАКСАЦИИ МЕТОД — (метод MCP) исследование физ. хим. свойств материалов и поведения в веществе примесных частиц с помощью положит. мюонов, имплантируемых в изучаемые объекты. Метод MCP сформировался в 1960 70 х гг. в ходе экспериментов по проверке разл. вариантов… … Физическая энциклопедия
Список персонажей книжной серии «Мефодий Буслаев» — Основная статья: Мефодий Буслаев Ниже приведён список персонажей книжной серии Дмитрия Емца «Мефодий Буслаев». Содержание 1 Главные герои 1.1 Мефодий Буслаев … Википедия
Эраст Фандорин — Эраст Петрович Фандорин Портрет Эраста Фандорина в мундире инженера путейца Появление Азазель Исчезновение Чёрный город … Википедия
Список серий аниме InuYasha — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/18 июля 2012. Пока процесс обсуждения … Википедия
Джейн Эйр (минисериал, 2006) — У этого термина существуют и другие значения, см. Джейн Эйр (значения). Джейн Эйр Jane Eyre Жанр(ы) … Википедия
Джейн Эйр (телесериал, 2006) — У этого термина существуют и другие значения, см. Джейн Эйр (значения). Джейн Эйр Jane Eyre … Википедия
Галилео (программа) — У этого термина существуют и другие значения, см. Галилео. Галилео Жанр научно популярная развлекательная программа Режиссёр(ы) Кирилл Гаврилов, Елена Калиберда Редактор(ы) Дмитрий Самородов Производство Телеформат ( … Википедия
Список серий первой сотни телесериала «Сансет Бич» — Основная статья: Сансет Бич (телесериал) № серии Премьера Описание серии Глава I, Часть Первая. 06.01.1997 – 17.10.1997 1 е 10 серий крутятся так или иначе вокруг интернет романа Бена и Мег и попыток обоих найти друг друга. Мег – фермерская… … Википедия
Сводный алфавитный список фильмов. П — П «Павел Корчагин» (1957) «Павле Павлович» («Pavle Pavlović», 1975, югосл.) «Павлинка» (1952) «Павлинка» («Pavlinka», 1974, чехосл.; в СССР «Павел и Павлинка») «Павлуха» (1962) «Паганини» («Paganini», 1923, нем.) «Падающая звезда» («Étoile… … Кино: Энциклопедический словарь
