Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ону+ааһан+үҥкүүлүүр

  • 101 мягкое приземление

    жайлап қону, жерге баяу қону, (жаргон сөз: валюта бағамының көтерілгеннен кейін тұрақты валюталық деңгейге дейін жайлап төмендеуі)

    Русско-казахский экономический словарь > мягкое приземление

  • 102 reprisal

    n
    2. захід/ дія у відповідь
    - commission of reprisal офіційне свідчення, яке санкціонує репресалію
    - letters of reprisal офіційне свідчення, яке санкціонує репресалію

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > reprisal

  • 103 sale(s)

    1. n ком. продаж; реалізація; збут; купівля-продаж; 2. торгівля; торгова угода; 3. розпродаж; 4. pl обсяг продажу; товарооборот; a торговельний; торговий; збутовий; продажний; 5. pl бухг. виручка
    1. перетворення якого-небудь товару чи послуги тощо на гроші; 2. господарська діяльність з обороту, купівлі й продажу товарів; 3. продаж за зниженими цінами (сезонний, у зв'язку із закриттям магазину тощо); 4. оборот товарів, сукупність актів купівлі і продажу; 5. надходження (revenue²) з продажу товарів чи від надання послуг
    ═════════■═════════
    account sale(s) звіт про продаж товару; actual sale(s)s фактичний продаж; advance sale(s) попередній продаж; annual sale(s)s річний обсяг продажу • річний товарооборот; anticipated sale(s)s очікуваний продаж; area sale(s)s збут в межах території; average sale(s)s середній обсяг продажу; average daily sale(s)s середньодобовий обсяг продажу; bear sale(s) продаж при спекуляції на зниження цін акцій на біржі; block sale(s) продаж партії цінних паперів; break-even sale(s)s беззбитковий обсяг продажу; bulk sale(s) масовий продаж • продаж всього товарного запасу; bull sale(s) продаж при спекуляції на підвищення цін акцій на біржі; cash sale(s) продаж за готівку; cash-and-carry sale(s) продаж за готівку без доставки додому; cash-on-delivery sale(s) продаж післяплатою • продаж з оплатою після доставки; cash-only sale(s) продаж тільки за готівку; catalogue sale(s) продаж за каталогом • роздрібний продаж товарів за каталогом; clearance sale(s) розпродаж; commision sale(s) продаж на комісійній основі; company sale(s)s обсяг продажу фірми; competitive sale(s)s конкурентоспроможний продаж; compulsory sale(s) примусовий продаж • примусовий продаж з торгів • продаж з молотка; conditional sale(s) умовний продаж; consignment sale(s) продаж на консигнаційній основі; corporate sale(s)s загальнофірмовий продаж; credit sale(s) продаж в кредит; current sale(s)s поточний збут • поточний продаж; daily sale(s)s денний товарооборот; deferred payment sale(s) торговельна угода з відкладеним платежем • торговельна угода з відстроченим платежем; direct sale(s) прямий продаж; discount sale(s) продаж зі знижкою; exchange sale(s) біржовий продаж; exclusive sale(s) виключне право продажу; export sale(s) продаж на експорт; fleet sale(s) продаж великими партіями; floor sale(s) продаж зі стенда; forward sale(s) продаж на строк; franchise sale(s) продаж торговельних привілеїв • франшизний продаж; going-out-of-business sale(s) розпродаж у зв'язку із закриттям справи; gross sale(s)s валовий обсяг продажу • валовий обсяг виручки • валова сума продажу; guaranteed sale(s) продаж товару постачальником з гарантією повернення непроданих товарів за повну вартість; increased sale(s)s розширення збуту; indirect sale(s)s непрямий продаж; individual sale(s) індивідуальний продаж; instalment sale(s) продаж на виплат; lagging sale(s)s повільний збут • сповільнення збуту; lost sale(s) втрачений збут; mailorder sale(s) продаж поштою; mix-and-match sale(s) продаж з вільним комплектуванням набору; net sale(s)s чиста виручка • чиста сума продажу; off-the-floor sale(s) продаж зі стенда; one-day sale(s) одноденний розпродаж; private sale(s) продаж за приватною угодою; profitable sale(s) вигідний продаж • зисковний збут; projected sale(s) планова сума продажу • плановий обсяг збуту; property sale(s) продаж нерухомого майна; public sale(s) публічний торг • прилюдний торг • аукціон • продаж з аукціону; record sale(s)s значний збут • винятковий обсяг продажу • рекордний обсяг продажу; retail sale(s) роздрібний продаж; rummage sale(s) розпродаж старих речей; seasonal sale(s) сезонний розпродаж • сезонний збут; stocktaking sale(s) розпродаж товарних залишків; telephone sale(s)s продаж по телефону; test-market sale(s)s збут на пробному ринку • пробний продаж; tie-in sale(s)s продаж товарів з примусовим асортиментом; total sale(s)s загальний обсяг продажу • загальний обсяг збуту; unit sale(s)s продаж штуками • штучний продаж; volume sale(s)s продаж великої кількості; warehouse sale(s) розпродаж зі складу; yearly sale(s) річний збут • річний товарооборот
    ═════════□═════════
    «as is» sale(s) продаж на умовах «як є»; drop in sale(s)s зниження збуту; fall in sale(s)s зниження збуту; forecast of sale(s)s прогноз збуту; for sale(s) продається; increase in sale(s)s збільшення збуту; not for sale(s) не для продажу; rise in sale(s)s збільшення збуту; sale(s)s abroad продаж за кордоном; sale(s)s account рахунок продажу; sale(s)s activities збутова діяльність; sale(s)s agency торговельне агентство • збутова організація; sale(s)s agent агент зі збуту; sale(s)s agreement договір про продаж; sale(s)s amount обсяг збуту; sale(s)s analysis аналіз збуту; sale(s)s and distribution expenses торговельні витрати; sale(s) and leaseback продаж зі зворотною орендою; sale(s) and repurchase arrangement згода на продаж і зворотну купівлю; sale(s) and repurchase transaction операція продажу і зворотної купівлі; sale(s)s approach методика стимулювання збуту; sale(s)s area торговельна площа; sale(s)s assistant консультант-продавець; sale(s)s association торговельна асоціація; sale(s) at cut prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at reduced prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at retail продаж вроздріб; sale(s)s book журнал обліку продажу; sale(s)s budget торговельний кошторис; sale(s) by auction продаж з аукціону; sale(s) by commission комісійний продаж; sale(s) by court order продаж за постановою суду; sale(s) by description продаж за описом; sale(s) by lot продаж партіями; sale(s) by private treaty продаж за приватною угодою; sale(s) by retail продаж вроздріб; sale(s) by sample продаж за зразком; sale(s) by weight продаж на вагу; sale(s)s campaign кампанія організації і стимулювання збуту; sale(s)s catalogue торговельний каталог; sale(s)s centre торговельний центр; sale(s)s clerk продавець; sale(s)s commission комісійна плата за продаж; sale(s)s conditions стан збуту • умови продажу • умови торгівлі; sale(s) contract договір продажу • договір купівлі-продажу; sale(s)s convention торговельна конвенція; sale(s)s coverage покриття витрат на продаж; sale(s)s department відділ збуту; sale(s)s district торговельна дільниця; sale(s) docket квитанція розрахункової палати брокеру-продавцю; sale(s)s drive кампанія зі збільшення збуту; sale(s)s duty збір за продаж • торговельний податок; sale(s)s effectiveness test перевірка ефективності збуту; sale(s)s exhibition торговельна виставка; sale(s)s expenses торговельні витрати; sale(s)s experience досвід продажу товарів • досвід збуту товарів; sale(s)s figures дані про продаж товарів; sale(s)s firm збутова фірма; sale(s)s-floor operation робота торговельного залу крамниці; sale(s)s force робітники торговельних підприємств • торговельні агенти; sale(s)s forecast прогноз обсягу продажу • прогноз обсягу збуту; sale(s) for future delivery продаж на строк; sale(s) from stock продаж зі складу; sale(s)s incentive засіб стимулювання збуту; sale(s)s increase збільшення збуту; sale(s) item виріб, який продається; sale(s)s journal журнал обліку продажу • книга реєстрації продажу; sale(s)s leads орієнтація на потенційних покупців; sale(s)s links торговельні зв'язки; sale(s) lot партія, яка продається; sale(s)s manager керівник відділу збуту • керівник служби збуту • завідувач відділу збуту; sale(s)s manual інструкція зі збуту; sale(s)s meeting нарада з організації збуту; sale(s)s method методика продажу; sale(s)s monopoly торговельна монополія; sale(s)s negotiations переговори щодо продажу товару; sale(s)s objective мета продажу; sale(s) of bonds продаж облігацій; sale(s) of equipment продаж обладнання; sale(s)s office відділ збуту; sale(s) of goods продаж товарів; sale(s) of land продаж землі; sale(s) of a patent продаж права на патент; sale(s) of pledge продаж застави; sale(s) of securities продаж цінних паперів • реалізація цінних паперів; sale(s) of shares продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of stock продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of subsidiary продаж дочірньої компанії; sale(s) on approval продаж з правом покупця відмовитися від товару • продаж з правом повернути товар; sale(s) on commission продаж на комісійній основі; sale(s) on consignment продаж за консигнацією; sale(s) on credit продаж у кредит; sale(s) on an open account продаж з оплатою на відкритий рахунок; sale(s) on trial продаж на пробу; sale(s)s opportunity можливість збуту; sale(s)s outlet торговельна точка • торговельне підприємство; sale(s)s parameter характеристика збуту; sale(s)s per employee обсяг продажу з розрахунку на одного працівника; sale(s)s personnel торговельний персонал; sale(s)s pitch постійне місце продажу; sale(s)s point торговельна точка; sale(s)s potential очікуваний обсяг збуту; sale(s)s price продажна ціна • реалізаційна ціна; sale(s)s problems проблеми збуту; sale(s)s proceeds виручка від реалізації товару • дохід від продажу продукції; sale(s)s profit прибуток від продажу; sales promotion; sale(s)s psychology врахування психологічного фактора при організації збуту; sale(s)s quota торговельна квота; sale(s)s rebate торговельна знижка • повернення торговельної переплати; sale(s)s records торговельна статистика; sale(s)s reductions зниження обсягу збуту; sale(s)s report звіт про продаж; sale(s)s representative торговельний представник • торговельний агент; sale(s)s return дохід від продажу; sale(s)s slip розписка про продаж; sale(s)s strategy стратегія підтримання рівня збуту; sale(s)s tax податок з продажу • податок на доходи від продажу • податок з обороту • торговельний збір; sale(s)s team група збуту • колектив продавців; sale(s)s technique методика продажу • підхід до покупця; sale(s)s terms умови продажу; sale(s)s ticket товарна наліпка; sale(s)s turnover оборотність товарних запасів • товарооборот; sale(s) under execution продаж за рішенням суду; sale(s)s value загальна вартість продажу • загальна вартість проданих товарів; sale(s)s volume обсяг продажу • обсяг товарообороту • обсяг збуту; sale(s)s warranty гарантія продажу; sale(s) with option of repurchase продаж з правом зворотної купівлі; sale(s) with reservation умовний продаж; sale(s)s year рік продажу; to approve for sale(s) ухвалювати/ ухвалити продаж; to be on sale(s) продаватися; to command a ready sale(s) швидко продаватися; to conclude a sale(s) укладати/укласти договір про продаж; to develop sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to exhibit for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to have a ready sale(s) швидко продаватися; to increase sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to maintain sale(s)s підтримувати/підтримати збут; to negotiate sale(s)s вести переговори про продаж; to offer for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to promote sale(s)s сприяти/посприяти продажу; to put up for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to release for sale(s) давати/дати дозвіл на продаж; to rescind a sale(s) скасовувати/скасувати продаж • анульовувати/анулювати продаж; to stimulate sale(s)s стимулювати продаж; to undertake the sale(s) організовувати/організувати продаж

    The English-Ukrainian Dictionary > sale(s)

  • 104 grandchild

    ['grænʧaɪld]
    n
    внук, ону́к; вну́чка, ону́ка

    English-Ukrainian transcription dictionary > grandchild

  • 105 battalion operations center

    n командний пункт дивізіону; оперативний центр дивізіону

    English-Ukrainian military dictionary > battalion operations center

  • 106 clutch lever

    n важіль валу виключення фрикціону; важіль валу отводки фрикціону

    English-Ukrainian military dictionary > clutch lever

  • 107 clutch stop

    n гальмо виключення фрикціону; обмежувач ходу виключення фрикціону

    English-Ukrainian military dictionary > clutch stop

  • 108 clutch stop pull off spring

    n відтяжна пружина колодки гальма фрикціону; зворотна пружина колодки гальма фрикціону

    English-Ukrainian military dictionary > clutch stop pull off spring

  • 109 ал-

    (алый, алыр; алий СБ)
    1. брати; мен алам ону я візьму його Б; ал алаҗағын, сеэн ишлерин дэ, т'итэҗегиз візьми, що мусиш узяти, свої речі, і поїдемо геть СГ; алий биздэн забирає в нас ВН; нед'е мени алмай аллах — хыйнай? чому бог не прибере — мучить мене? Б; алым каструляче виймаю до каструлі У; дувасыны алғаннар вони отримали його благословення Б; ӧгӱн ал- випереджати Б; севд' енин ал- одружитися з коханим ВН; йеди километр йердэн сес алыр эт'ен він чув голос на відстані семи кілометрів СЛ; хонахка ал- узяти на ночівлю НМ; хошун ал- перемогти в кінних перегонах Б; алып т'ельприносити привозити СМ, У; алып т'ет- / т'ит- СБ, Б / Г, СГ нести, вести, брати звідси, відносити, відвозити; хайа алып т'етэйим мен сени? СБ; йамбаштан алып уруй кидає, схопивши за стегно Г; алып хачай ону забирає й утікає з нею Б.
    2. здобувати, отримувати П; бийыл алыймыз гӱзель берет'ет цього року ми отримаємо добрий урожай У.
    3. приймати, погоджуватися Б; о да алмай але він не згоджується Б.
    4. братися, приступати; җыйыл (ды) лар, ал (ды) лар, стэйлер чыхармаға айны хуйу чиндэн зібралися, узялися до діла, хочуть витягти той місяць із колодязя У.
    5. купувати ВН; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли це купував, твої очі були на тім'ї чи як? СБЧ; Хырымда ала вера кӱннери у дні свого торгування в Криму М; алып сатылых перекупництво, перепродаж О; сатын ал- купувати.
    6. допом. дієсл., передає завершену дію; йазып ал- записати Б, К; сайып алды порахував ВН, СБ; тутуп ал- спіймати Б; т'есип ал- вирізати У; хоралап ал- оточити СК; чалып ал- скосити СМ.

    Урумско-украинский словарь > ал-

  • 110 ичӱн

    післяйм. для, задля, ради, за, про Г-К, М; бу себап ичӱн з цієї причини Г; бунун ичӱн пек хасеветтэ иди через це він дуже переживав Г; не ичӱн чому Г, СЛ; не ичӱн эгленди? чому він затримався? Г; не ичӱн дӧгейсин мени? чому ти мене б'єш? Г; беним ичӱн ич хасевет этме про мене зовсім не журися Г; онун / онуң ичӱн тому, для того Г, М; сенин ичӱн чох шейлер ишиттим про тебе я багато чув СЛ; ағледигим бир йар ичӱн — йар дӧгӱль бана красуня, за якою я вболівав, зовсім не моя любка Г; ставрос олду, дахи бизим ичӱн Понтиос Пилатосун вахтында ве җеза чекти він був розіпнутим і терпів кару задля нас у часи Понтія Пилата Г; ыхрарым будур ки йунахлар аф олмасы ичӱн бир Ваптиз вардыр визнаю — сповідую одно хрещення на відпущення гріхів Г; онуң ичӱн җеннеттэн сӱрӱльдӱ через це його вигнано з раю Г; пор. ичин, ӱчӱ, ӱчӱн, чин II, чӱн.

    Урумско-украинский словарь > ичӱн

  • 111 о

    він, вона, воно, той, та, те; аның / ааң, аңа / ана, аны, анда, андан, алар, аларның / аларың / аларын, аларға, аларны, аларда, алардан СБ; онун / оон / оун / он ( / ан, онуң П), она ( / оңа ВН-Б, М, Кб. / ана СЛ), ону, онда, ондан ВН, П-СК; олар, оларын, оларға, оларны, оларда, олардан ВН-У; олар, оларын, олара, олары, оларда, олардан Г-СК; онлар, онларын, онлара, онлары Г, М, Кб.; оннар М; о кӱнӱ в ті дні СБ; барый о ӱйд'е іде в ту хату СМ; о ӧле дӧгӱль, бу беле дӧгӱль те не так, це не так М; пор. ол, у.

    Урумско-украинский словарь > о

  • 112 саат

    1. годинник.
    2. година; саат хач? К / хач саат? СМ, СГС котра година?; не саат? о котрій годині? О, СГС; саат бир йеҗе ми, эт'и йеҗе ми перша чи друга година ночі Г; саат бир эт'иҗе приблизно до другої години Г; о саат дӧрттэ д'елийдир вона прийде, напевно, годині о четвертій М; саат онда о десятій годині Г; саат онда — он бириндэ годині о дванадцятій — о першій Г, СЛ; саат он эт'иҗе до дванадцятої години Г; саат сет'издэ о восьмій годині СМ; даа саат тохуз йох іще немає дев'ято ї години Г; саат ӱчтэн сора саат сет'изе дэ сағайляр після третьої години доять також о восьмій годині СК; саат эт'ид'ерек йеҗе до другої години ночі СМ; ӱч саатха йеҗе о третій годині ночі ВН; дӧрт саатта саба тураҗас мусиш вставати о четвертій годині ранку У; ӱч саатта йеҗе туруй У.
    3. час, момент; хайтмаа вахыт т'ельди, сааты прийшов час, момент прощатися Г; саатында сана дарылырса — йарын сени махтар якщо в ту мить він на тебе і розгнівається, то завтра він тебе похвалить Г; ве саатында мезарын ичиндэн чыкып киттилер і в ту ж мить вони вийшли з кладовища й піС шли геть Кб.; о саатчесне в ту ж хвилину Б; аз саатын ичиндэ за короткий час Г; бир саат чине в ту ж мить У; бу саат зараз Г; бу саатта зараз, тепер П; не саат коли Г; о саат зразу, відразу Г; аман о саат К, о саат да СМ, Б, Г зразу ж, у ту ж мить, тоді ж, тут же, тієї ж миті; о саат, ао, хайсы чапхалай сеэң артыңа, ону т'ерек эди алмаға в той час, саме тоді, коли він бігав за тобою, треба було його брати У; о саат ӧльдӱрдӱлер ону в той момент вони убили його Г; о саатта СГ, Кб., ол саатта СЛ в ту ж хвилину, в ту ж мить; пор. сағат.

    Урумско-украинский словарь > саат

  • 113 тут-

    (тутай, тутар)
    1. тримати, хапати, ловити; хапайляр буну його хапають, ловлять СБ; тутай айағындан хапає його за ногу ВН; тутту башымдан він схопив мене за голову СБ; туттум эт'и балаын холундан я схопила обох дітей за руки ВН; балых тут- ловити рибу П; бал тутан пармағын йалай хто тримає мед, облизує пальці СГ.
    2. доглядати, утримувати; сийыр туттримати корову ВН; ӱме дӱнйайы тутан баба отець-вседержитель Г.
    3. братися, взятися; т'ерат тутту т'ечмейе кінь узявся перепливати Г; туттум йырлама ға я взялася співати У.
    4. зберігати; чареси бар ону тутмаа коп заман його можна зберігати довго П.
    5. дотримуватися; адэт тут- дотримувати звичаїв К; оруч тутар эдлер дотримувалися посту СБ.
    6. прийматися; патылҗан тутаҗах помідори приймутьсяП; патылҗан тутмаҗах помідори не приймуться К.
    7. наймати; ырғат тутмам хапума не візьму до свого двору наймитом ВН.
    8. мучити (про хворобу) ; йеди йыл сытма тутсун щоб тебе сім років мучила пропасниця СБА; …; ӧзӱн тут- стримуватися НМ, дбати за себе Б, поводити себе Г; ону сендэн тутуп алыйляр його в тебе заберуть П; тутуп-тутуп д'ез- ходити зашпортуючись, кульгати СК; пор. дут-.

    Урумско-украинский словарь > тут-

  • 114 эм

    I
    спол.і, також, а ВН, СБ, О, Г, К; эм бир-эки йыл т'ери а два-три роки тому СБ; йарын энди сен ону — эм башхасны — ону эталмайсы П; эм т'етиририм то й принесу Г; бир йахтан красныйлер, эм бир йахтан махновиц по один бік червоні, по другий бік махновці ВН; сормайа эм этмейе питати й робити М; Эст'и Хырыма варсаныз, эм алайы урумнар якщо поїдете до Старого Криму, там усі уруми М; недир бу тӱшӱнип ве эм кезип хасевет этэрсиниз? про що це ви так без упину думаєте й переживаєте? Кб.; пор. хем, һем.
    II
    скорочена форма 1 ос. од. зв'язки мин. часу эдим; ӧлеҗек эм я померла б У; див. эди.

    Урумско-украинский словарь > эм

  • 115 самоідентичність

    САМОІДЕНТИЧНІСТЬ ( від лат. identicus - той самий, тотожний) - збереження самості явища у процесі змін форм його існування, самототожність процесу, що розвивається. Якщо виходити з розуміння тотожності як абстрактної, то тотожність і зміни (розвиток) є несумісними, а проблема С. набуває рис суб'єктивної псевдопроблеми. Коли ж розуміти тотожність як конкретну, то феномен С. постає як реальна проблема, що існує з часів міфології, буддизму, неоплатонізму і гностицизму - як проблема перевтілення, що в такій формі дожила й до нашого часу. Лоський, розглядаючи тему С. людини, зокрема у її можливих радикальних метаморфозах, аж до перевтілення, ввів поняття "субстанційного діяча", розуміючи під цим надчасову і надпросторову активну істоту, що "непорушно стоїть" над часом і простором як "одне і те ж тотожне "Я". У сучасній філософії С. постає як проблема механізмів соціокультурної ідентифікації В. иявлено декілька таких механізмів І. ндивідуальна ідентифікація може реалізовуватися як "примус загального" (Адорно) під впливом "орієнтованих на ідентичність" соціальних рухів (ідентичність нації, класу, соціальних ролей та ін.), тобто зводитися до уніфікації, стереотипізації, омасовлення. Цей механізм функціонує як "стадний конформізм" (Фромм), у якому людина намагається задовольнити потребу відчувати свою С. специфічним чином - в уподібненні себе до "всіх" шляхом розчинення своєї індивідуальності у ширшому загалі й ототожнення себе з ним ("Я людина", "Я протестант", "Я бізнесмен" та ін.). В іншому аспекті ідентичність "Я" виступає як незалежність індивідів від ідентифікуючого тиску рольових алгоритмів і репресивних впливів, які виснажують цю ідентичність. Це ідентичність емансипованої суб'єктивності, що означає постійну можливість вільного вибору (Сартр) і функціонує як індивідуальне самовизначення себе як унікальної істоти, що протистоїть іншому світові. В умовах інтеграції і водночас атомізації сучасної технічної цивілізації актуалізується проблема співвідношення індивідуальної і колективної ідентифікації, зростає намагання подолати як "статичне", так і "емансипативне" розуміння ідентичності. Ця проблема є чи не головною темою праць Габермаса, Гесле, Рикера, Козловського та ін., а до них - Ортеги-і-Гассета. Зокрема, Козловський зазначає, що індивідуальна ідентичність зберігається лише завдяки метаморфозам "Я", одночасно культурна ідентичність має бути здатною до змін і не бути примусовою для її членів, котрі можуть розгортати в її межах свою власну суб'єктивність. Щодо механізмів забезпечення С. у цьому випадку, то мають місце посилання на особливу роль комунікацій, взаємоузгодження, консенсус та інші чинники. Проблема С. може розглядатися як важливий компонент проблеми оновлення. Її вивчення має важливе методологічне значення для суспільної теорії і практики, особливо у ситуаціях перехідних і межових станів, а також для сучасного наукового пізнання взагалі (при вивченні еволюційних і катастрофічних процесів, у синергетиці, в системно-організаційних методологіях, геронтології і танатології та ін.).
    В. Кизима

    Філософський енциклопедичний словник > самоідентичність

  • 116 слов'янофільство

    СЛОВ'ЯНОФІЛЬСТВО - напрям філософії і суспільної думки в країнах слов'янського регіону у XIX - XX ст. Ідейними предтечами його були: хорватський письменник Крижанич, чеський вчений Гайка, словацькі - Шафарик і Коллар та ін О. собливо активно теоретичне С. розвивалося в Росії. Оскільки Росія була єдиною реально незалежною у XIX ст. слов'янською державою, ідеологи С. намагалися впливати і на політику цієї держави. В Росії представники С. активно полемізували з т. зв. західниками, які обстоювали західну орієнтацію культурно-політичного розвитку країни. Рос. С. пройшло три етапи розвитку: 1) раннє С. (Хомяков, І.В. і П.В. Киреєвські, І.С. і К.С. Аксакови) розглядало слов'янський світ як такий, що переймає духовне і культурне лідерство у романо-германського світу у всесвітньо-історичному процесі; 2) зріле С. (Данилевський, Леонтьєв), де заперечується поняття єдиного всесвітньо-історичного процесу, оформлюється теорія культурно-історичних типів, акцент переноситься на обстоювання максимальної окремішності один від одного цих типів взагалі і слов'янського типу зокрема; 3) неослов'янофільство (В. Соловйов, Розанов, Бердяєв, Андреєв), де на перший план виходять проблеми не стільки етнокультурного, скільки релігійно-культурного розвитку слов'янського регіону, він розглядається вже не як православний, як на попередніх етапах, а як такий, що виконує у світі місію релігійного синтезу, спочатку всіх християнських церков, а потім християнства і релігій Сходу. Слов'янський світ розглядається як Сходозахід. Оригінальною формою С. в Україні була діяльність українофілів (див. українофільство). Головні положення укр. теорії С. полягали в наступному: людство складається із культурно-етнічних єдностей, які Данилевський назвав культурно-історичними типами, вони виникають неодночасно і змінюють одне одного у процесі історичного розвитку. Культурно-історичний тип слов'янських народів є наймолодшим, порівняно з усіма культурно-історичними типами Сходу і Заходу; кожний культурно-історичний тип проходить стадії становлення, розквіту і занепаду. Романо-германський (західноєвропейський) культурний тип - найближчий попередник слов'янства - вже пройшов найвищий етап духовного і культурного розвитку; слов'янський культурний тип ще формується, він повинен у майбутньому замінити романо-германський культурний тип у якості всесвітньо-історичного лідера і створити більш поліфонічну універсальну культуру; слов'янству необхідно подолати духовну, культурну і політичну залежність від мусульманського і західного світів.
    О. Кіхно

    Філософський енциклопедичний словник > слов'янофільство

  • 117 от

    кого-чего ҷудо (дур)шудан, рӯ гардондан; от от прежних друзей риштаи алоқаи худрй аз дӯстони пештара кандан; от от дел аз кор дур шудан чего и без доп. клндашудан, канда (ҷудо) шуда афтодш; штукатурка отошла лои андова канда шуда афтод
    5. рафтан, маҳв (шуста) шудан; пятно на скатерти отошло доғи дастархон рафт
    6. (о растениях, почве и т. п.) об шудан; ҷон гирифтан; земля ещё не отошла замин ҳанӯз об нашудааст II(о частях тела) хуб (кушода) шудан; ноги занемели и никак не могут от пойҳо хоб рафтаанд ва ҳеҷ кушода намешаванд // (прийти в сознание) ба ҳуш (ба ифока) омадан // (успокоиться) аз кахр гаштан, аз ҷаҳл фуромадан; хомӯш шудан
    7. ба тасарруфи касе даромадан (гузаштан); от в чье-л. владение ба тасарруфи касе гузаштан
    8. уст. тамом шудан, гузаштан, ба охир (ба итмом) расидан, хатм ёфтан; лето отошло тобистон гузашт; грибная пора отошла мавсими занбӯруғчинӣ гузашт; персики отошлй шафтолуҳо тамом шудаанд
    9. уст. (умереть) фавтидан, мурдан, вафот кардан <> от в вечность аз дунё чашм пӯшидан, фавтидан бедарак (беному нишон) шудан; гумном шудан; от в область предания (воспоминаний) аз даҳон мондан, кӯхна шудан; от в прошлое кӯҳна шудан, аз байн (аз миён) рафтан; от ко сну хоб кардан, ба хоб рафтан; от на задний план ба мадди охир гузаштан; сердце (от сердца) отойдёт у кого аз дил меравад, дил тасалло (таскин) меёбад; сердце (от сердца) отошло у кого дил тасалло (таскин) ёфт (ото) предлог с род.
    1. (при указании на исходную точку чего-л.) аз, …и; отойти от дома аз хона дур рафтан; в десяти километрах от города аз шаҳр даҳ километр дӯр; немой от рождения гунги модарзод; десяти лет от роду дар синни даҳсолагӣ
    II
    с предлогами «до», «ю» аз… то…; от города до станции аз шаҳр то станция; от начала до конца аз аввал то охир; от двенадцати до трёх часов аз соати дувоздаҳ то се; от зари до зари аз субҳ то шом; дети от восьми до десяти лет бачагони аз ҳаштсола то даҳсола; мороз от десяти до пятнадцати градусов сармо аз даҳ то понздаҳ дараҷа; перейти от слов к делу аз гап ба амал гузаштан
    2. (при указании на источник чего-л.) аз, …и; я узнал об этом от брата ман инро аз бародарам шунидам (фаҳмидам); письмо от сына мактуби писар
    3. (вследствие, по причине) аз; трава пожелтела от солнца алаф аз офтоб зард шудааст; дрожать от страха аз тарс ларзидан; смеяться от радости хурсанд шуда хандидан
    4. (при указании на лицо, предмет, явление и т. п., которые устраняются) аз; избавиться от опасности аз хатар халос шудан; защищать город от врага шаҳрро аз душман ҳимоя кардан
    5. (против) аз, …и; средство от кашля доруи сулфа
    6. (при противопоставлении, сопоставлении) аз, назар ба, нисбат ба; второе издание книги сильно отличается от первого нашри дуюми китоб аз нашри якуми он фарқи калон дорад
    7. (при указании целого, от которого берется часть) аз; отрезать ломоть от хлеба аз нон порае шикаста гирифтан; оторвать пуговицу от пальто тугмаро аз пальто кандан
    8. (при указании на принад лежность) …и; ключ от двери калиди дар; представитель от писателей намояндаи нависандагон
    9. (при указании даты) …и, аз таърихи…; приказ от шестнадцатого августа фармони шонздаҳуми август
    10. (при указании на временную последовательность) аз, то, ба; год от году сол аз сол, сол то сол, сол ба сол; день ото дня рӯз ба рӯз, рӯз то рӯз; время от времени гоҳ-гоҳ, баъзан от всего сердца бо ҷону дил, аз таҳти дил; от души бо ҷону дил; от лица кого-л. аз номи касе; от мала до велика аз хурд то калон, сағиру кабир; от нечего делать аз бекорӣ; от природы он застенчив ӯ табиатан шармгин аст; написанный от руки дасти навишташуда; писать от руки дасти навиштан участия в чем-л. аз иштирок дар коре маҳрум кардан; отть на задний план ба мадди охир гузоштан

    Русско-таджикский словарь > от

  • 118 taste

    teɪst
    1. сущ.
    1) а) вкус (как одно из чувств, как само ощущение, как свойство чего-л., чему присуще такое ощущение) to leave a taste ≈ оставить какой-л. вкус The fruit left a pleasant taste in my mouth. ≈ Во рту остался приятный вкус от фрукта. The whole affair left a bitter taste in my mouth. ≈ В душе остался неприятный осадок от всего происшедшего. bitter taste ≈ горький вкус/привкус mild taste ≈ мягкий вкус/привкус nice taste, pleasant taste, sweet taste ≈ приятный вкус/привкус sour taste ≈ кислый вкус/привкус strong taste ≈ сильный привкус, стойкий вкус/привкус б) немного, чуточку, так, чтобы попробовать;
    перен. представление, первое знакомство( с чем-л.) Give me a taste of the pudding. ≈ Дайте мне кусочек пудинга. to have a taste of skin-divingиметь представление о плавании под водой
    2) а) вкус, понимание;
    манера, стиль to acquire, cultivate, develop a taste ≈ прививать вкус, развивать вкус to demonstrate, display, show a taste ≈ проявить вкус, продемонстрировать вкус to develop a taste for music ≈ развивать любовь к музыке They showed good taste in planning the decor. ≈ Они показали хороший вкус в оформлении помещений. Everything was done in good taste. ≈ Все было сделано со вкусом. acquired tasteприобретенный вкус artistic tasteартистические наклонности bad tasteбезвкусица, дурной тон discriminating taste, elegant taste, excellent taste, exquisite taste, good taste ≈ тонкий вкус, хороший вкус Baroque tasteстиль барокко б) склонность, пристрастие( for - к чему-л.)
    2. гл.
    1) а) (по) пробовать (на вкус), отведать to taste of dangerподвергнуться опасности б) различать на вкус в) иметь вкус, привкус the food taste s of garlic ≈ в пище чувствуется привкус чеснока the food tastes good ≈ вкусная еда
    2) перен. пережить, испытать, вкусить ∙ taste of вкус (чувство) - keen *, keen sense of * обостренная способность чувствовать вкус (пищи) - out of * неспособный различить вкус - nice to the * приятный на вкус - to add pepper to * добавить перца по вкусу вкус (свойство пищи) - sweet * сладкий вкус - сhocolate * вкус шоколада - to have a nice * быть приятным на вкус - to have no * быть безвкусным - to leave a bad * in the mouth оставить дурной вкус во рту;
    оставить неприятное впечатление;
    вызвать отвращение - to distinguish types of oranges by their * различать апельсины по вкусу вкус, понимание - true * безошибочный вкус - a man of * человек со вкусом - an education in * воспитание вкуса - in (good) *, with * со вкусом - in bad * безвкусно - to dress in good * одеваться со вкусом - to have a fine * in pictures тонко разбираться в живописи - to smb.'s * в чьем-л. вкусе - not at all to my * совсем не в моем вкусе - he found it to his * это пришлось ему по вкусу - this is a matter of * это дело вкуса - *s differ, there is no accounting for *s, everyone to his * о вкусах не спорят;
    у каждого свой вкус такт - in bad * бестактно, неуместно - the remark was in bad * замечание было неуместным - it would be in bad * to refuse отказываться неудобно, отказ был бы бестактностью склонность;
    влечение, пристрастие - to have a * for smth. иметь склонность к чему-л. - to acquire a * for smth. пристрститься к чему-л. - to follow one's natural *s удовлетворять свои природные склонности;
    следовать своим естествденным влечениям - suit your own * делай, как тебе хочется стиль, манера - in the Moorish * в мавританском стиле проба;
    глоточек;
    кусочек - to have just a * of smth. попробовать что-л. - to have a * of claret (только) пригубить бордо - won't you have a * of this cake? попробуйте этого пирога немного, чуточка;
    примесь, привкус - not a * of food in the house в доме не крошки - there was a * of irritation in his remark в его замечании сквозило раздражение представление;
    образчик - to get a * of smb.'s skill получить предствление о чьем-л. мастерстве - give him a * of the whip дай ему отведать кнута - he has already had a * of prison он уже отведал тюрьмы, ону уже знает, что такое тюрьма;
    он уже побывал за решеткой кухня, набор национальных блюд - the * of France французская кухня (устаревшее) проба, опробование пробовать, отведать - won't you * this jam? отведайте этого варенья дегустировать - to * wines дегустировать вина иметь вкус - to * sour быть кислым на вкус - to * of nothing at all быть соврешенно безвкусным - it *s like gin по вкусу похоже на джин иметь привкус;
    отдавать( чем-л.) - to * of garlic отдавать чесноком различать на вкус - to * pepper in the dressing чувствовать перец в приправе чувствовать вкус - I have a bad cold and cannot * из-за насморка я не чувствую вкуса (пищи) есть, пить( особ. немного) - not to * ничего не попробовать, ничего не съесть - he hasn't *d food for two days два дня у него маковой росинки во рту не было - the children barely *d their breakfast дети почти не прикоснулись к завтраку (устаревшее) отведать, откушать - to * the joys of freedom вкусить счастье свободной жизни - to * power узнать вкус власти( устаревшее) вкусить, познакомиться;
    испытать, познать на своем опыте - to fame вкусить славы - to * of danger подвергнуться опасности - to * of death посмотреть смерти в глаза содержать в себе элемент( чего-л.) ;
    отдавать;
    чувствоваться - a sharp word that *s of envy резкие слова, в которых чувствуется зависть( редкое) придавать вкус( устаревшее) иметь вкус, склонность > to * blood испытать новое чувство;
    испытать острое наслаждение ~ манера, стиль;
    the Baroque taste стиль барокко consumer ~ потребительский вкус taste вкус, понимание;
    to dress in good (bad) taste одеваться со вкусом (безвкусно) ~ немного, чуточка;
    кусочек, глоточек (на пробу) ;
    give me a taste of the pudding дайте мне кусочек пудинга to have a ~ for music иметь склонность к музыке;
    tastes differ, there is no accounting for tastes о вкусах не спорят ~ представление;
    первое знакомство (с чем-л.) ;
    to have a taste of skindiving иметь представление о плавании под водой to leave a bad ~ in the mouth оставить дурной вкус во рту;
    перен. оставить неприятное впечатление ~ склонность, пристрастие (for - к чему-л.) ;
    she has expensive tastes in clothes она любит носить дорогие вещи ~ иметь вкус, привкус;
    to taste sour быть кислым на вкус, иметь кислый вкус;
    the soup tastes of onions в супе (очень) чувствуется лук ~ вкус (чувство) ;
    sour to the taste кислый на вкус taste вкус, понимание;
    to dress in good (bad) taste одеваться со вкусом (безвкусно) ~ вкус (отличительная особенность пищи) ;
    this medicine has no taste это лекарство безвкусно ~ вкус (чувство) ;
    sour to the taste кислый на вкус ~ вкус ~ иметь вкус, привкус;
    to taste sour быть кислым на вкус, иметь кислый вкус;
    the soup tastes of onions в супе (очень) чувствуется лук ~ манера, стиль;
    the Baroque taste стиль барокко ~ немного, чуточка;
    кусочек, глоточек (на пробу) ;
    give me a taste of the pudding дайте мне кусочек пудинга ~ представление;
    первое знакомство (с чем-л.) ;
    to have a taste of skindiving иметь представление о плавании под водой ~ (по) пробовать (на вкус) ;
    отведать;
    перен. вкусить, испытать;
    to taste of danger книжн. подвергнуться опасности ~ различать на вкус ~ склонность, пристрастие (for - к чему-л.) ;
    she has expensive tastes in clothes она любит носить дорогие вещи ~ (по) пробовать (на вкус) ;
    отведать;
    перен. вкусить, испытать;
    to taste of danger книжн. подвергнуться опасности ~ иметь вкус, привкус;
    to taste sour быть кислым на вкус, иметь кислый вкус;
    the soup tastes of onions в супе (очень) чувствуется лук to have a ~ for music иметь склонность к музыке;
    tastes differ, there is no accounting for tastes о вкусах не спорят to have a ~ for music иметь склонность к музыке;
    tastes differ, there is no accounting for tastes о вкусах не спорят ~ вкус (отличительная особенность пищи) ;
    this medicine has no taste это лекарство безвкусно

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > taste

  • 119 onuca

    сущ.
    • онуча
    • портянка
    * * *
    onuc|a
    онуча, портянка;

    owinąć w \onucae обмотать портянками

    * * *
    ж
    ону́ча, портя́нка

    owinąć w onuce — обмота́ть портя́нками

    Słownik polsko-rosyjski > onuca

  • 120 achieve dominion status

    English-Ukrainian law dictionary > achieve dominion status

См. также в других словарях:

  • ОНУ — Отдел народов Урала МАЭ РАН образование и наука ОНУ ОНУ им. И. И. Мечникова ОНУМ Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова с 2000 http://www.osu.odessa.ua/​ г. Одесса, образование и наука …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ону́чи — онучи, онуч; ед. онуча, и …   Русское словесное ударение

  • ОНУ- — опыливатель навесной универсальный в маркировке ОНУ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ОНУ — Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова (ОНУ) Год основания 1 (13) мая 1865 Ректор В. А. Смынтына Расположение Одесса Сайт …   Википедия

  • Ону Александр Михайлович — Ону, Александр Михайлович историк. Родился в 1865 г. Окончив курс в гимназии при санкт петербургском историко филологическом институте, поступил на историко филологический факультет университета, где занимался всеобщей историей под руководством В …   Биографический словарь

  • ОНУ им. И. И. Мечникова — ОНУ ОНУ им. И. И. Мечникова ОНУМ Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова с 2000 http://www.osu.odessa.ua/​ г. Одесса, образование и наука …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ОНУ им. И. И. Мечникова (команда ЧГК) — У этого термина существуют и другие значения, см. ОНУ им. И. И. Мечникова (значения). Команда ОНУ им. Мечникова Одесса Основной состав: Капитан: Александр Шатух Алексей Баев Константин Оверченко Влад …   Википедия

  • қону арақашықтығы — (Посадочная дистанция) авиациялық ұшу аппаратының қонуы кезінде қалықтау биіктігі, қону жолағына қауіпсіз жақындау шарттарын анықтайтын тұрақты бөгеттер биіктігіне тең жерден бастап, жерге қонғаннан кейін толық тоқтағанға дейінгі (немесе қону… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • ОНУ им. И. И. Мечникова (значения) — Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова высшее учебное заведение в Одессе. ОНУ им. И. И. Мечникова (команда ЧГК) команда игроков в спортивный вариант игры «Что? Где? Когда?», представляющая одноимённый ВУЗ …   Википедия

  • қону алаңы — (Посадочная площадка) ұшақтар мен тікұшақтардың ұшу мен қону кезіндегі жүрісін қысқартуды, сондай ақ көмекші авиация бөлімдері мен бөлімшелерінің орналасуын қамтамасыз ету үшін жабдықталған жергілікті жер өңірі …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • қону жылдамдығы — (Посадочная скорость) ұшу аппаратының қону кезінде жермен түйісу сәтіндегі жылдамдығы; бұл ұшу аппараттарының аэродинамикалық сипатына және қанатының жүктемесіне (ұшу апараттары салмағының қанаттар алаңына қатынасы) сай келетін төменгі жылдамдық …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»