Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

олень

  • 1 олень

    1) зоол. - олень, ум. оленець (-нця). Детёныш -ня - оленя (-няти);
    2) (жук) Lucanus Cervus - рогач, рогаль, (гал.) розсохач, оленець (-нця), оленок (-нка).
    * * *
    о́лень, -ня

    Русско-украинский словарь > олень

  • 2 жук-олень

    энтом.
    жук-о́лень (род. жука́-о́леня)

    Русско-украинский словарь > жук-олень

  • 3 летучий

    1) летючий, летучий. [Хлопці летючого дзмія пускають (Звин.). Два роки минули, і слуги летючу звістку принесли (Дніпр. Ч.)]. -чая боль - мандрівний (перебіжний, летучий) біль (р. болю). -чий листок, памфлет - летючий листок (-тка), памфлет (-та), летючка. -чий огонь - а) блудний (облудний, мандрівний) огник (-ка), блимавка; б) (болезнь) (в)огник (-ка). -чий разъезд, военн. - летучий роз'їзд (-ду), летючка. -чие пески - летючі піски, піски- плавуни. -чая рыба - летюча риба, риба-летючка. -чая мышь - см. Мышь. -чий олень - см. Олень 2. -чий пёс, зоол. - вампір (-ра);
    2) хим., фармак. (улетучивающийся) - леткий, летучий. -чее вещество - летка речовина. -чая мазь, соль - летуча масть (-ти), сіль (р. соли). -чая щёлочь - см. Нашатырь.
    * * *
    1) летю́чий, лету́чий

    лету́чая мышь — а) зоол. кажа́н, -а, летю́ча ми́ша; б) ( фонарь) летю́ча ми́ша

    2) хим. летки́й

    Русско-украинский словарь > летучий

  • 4 пыжик

    1) оленя (-няти), молодий олень;
    2) (малорослый человек) малюк, приземок, курдупель, куцак, пуць (-ця).
    * * *
    1) ( молодой олень) оленя́, -ня́ти; ( мех) пи́жик
    2) ( низкорослый толстый человек) курду́пель, -ля, куца́к, -а, куца́н, -а, призе́мок, -мка

    Русско-украинский словарь > пыжик

  • 5 жук

    зоол. жук (ум. жучок, жучечок, р. -чка, ув. жучище, жучина). Самка -ка - жучиха. Ж. молодой - жученя (мн. жученята). Ж. бронзовый - оленка, вонючка. Ж. майский - хрущ. Ж. шпанская муха - майка, майчик. Ж. навозный - гнойовик, гуджулай, -йка, гадзуля. Ж. носорог - носоріжок (р. -жка), волик, (самка) корівка, коровиця. Ж. олень - рогаль, рогач, тур, оленець (р. -нця), розсохач, щипун. Ж. клещатый - щипавка. Ж. хлебный - хлібоїд, житник, гречух, гречкосій, кузька, хрущик, красулька, красунок (р. -нка), наливайко. Ж. долгоносик - носай, носаль. Ж. скрипун - музичка. Ж. божья коровка - сонечко. Ж. светящийся (светляк) - світляк, блищак.
    * * *
    жук, -а

    Русско-украинский словарь > жук

  • 6 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

  • 7 Елень

    цкрсл. см. Олень.

    Русско-украинский словарь > Елень

См. также в других словарях:

  • ОЛЕНЬ — муж. родовое названье животных; у нас более известен Cervus tarandus, олень северный, лапландский или ездовой; на Алтае и на Кавказе есть союз elaphus, олень благородный (нем.) или настоящий, вост. сиб. изюбрь, зап., сиб. марал; местами водится… …   Толковый словарь Даля

  • олень — занимал важное место в мифологии и верованиях кельтов. Так, олень почитался как символ плодородия и жизненных сил, достоинства, быстроты и агрессивности. Ассоциировался он и с другими качествами. Рога оленя считались символическим отображением… …   Энциклопедия мифологии

  • ОЛЕНЬ — золотые рога. Жарг. мол. Пренебр. Об очень глупом человеке. Максимов, 287. Олень с развесистыми рогами. Жарг. угол. Ирон. или Пренебр. Наивный, неопытный человек, не принадлежащий к преступному миру. Р 87, 245; УМК. Олень хвост обмочил. Горьк. О… …   Большой словарь русских поговорок

  • олень — занимал важное место в мифологии и верованиях кельтов. Так, олень почитался как символ плодородия и жизненных сил, достоинства, быстроты и агрессивности. Ассоциировался он и с другими качествами. Рога оленя считались символическим отображением… …   Кельтская мифология. Энциклопедия

  • ОЛЕНЬ — ОЛЕНЬ, оленя, муж. Название различных пород жвачного парнокопытного животного с ветвистыми рогами. Благородный олень. Северный олень. Езда на оленях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • олень — олешек, козуля, елень, рогач, косуля, лань, изюбрь, пыжик, саёк, лось, кабарга Словарь русских синонимов. олень сущ., кол во синонимов: 39 • аксис (2) • …   Словарь синонимов

  • ОЛЕНЬ — ОЛЕНЬ, я, муж. Крупное парнокопытное животное с ветвистыми рогами. Домашний о. Дикий о. Благородный о. • Жук олень (спец.) крупный жук сем. рогачей с рогообразно удлинёнными челюстями. | прил. олений, ья, ье и оленевый, ая, ое. Оленьи рога.… …   Толковый словарь Ожегова

  • олень — ОЛЕНЬ, я, м. 1. Шутка, заключающаяся в том, что человек проходит с наглым видом мимо не пропускающего его швейцара (обычно в гостиницу или ресторан) с жестом, имитирующим рога, сопровождая это словами «осторожно, олень!» 2. Девушка. Я сегодня… …   Словарь русского арго

  • олень — ветвисторогий (Серафимович); златорогий (Мельн. Печерский) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. олень Благородный, быстроногий, быстрый, грациозный …   Словарь эпитетов

  • олень —     ОЛЕНЬ, рогач     ОЛЕНУХА, корова, ланка     ОЛЕНЕНОК, теленок …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • олень — Ндп. хор Взрослый некастрированный олень, самец. [ГОСТ 16020 70] Недопустимые, нерекомендуемые хор Тематики скот для убоя Обобщающие термины олени северные EN reindeer DE Renbock FR renne …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»