Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ознаки

  • 1 розряд ознаки

    разряд при́знака

    Українсько-російський політехнічний словник > розряд ознаки

  • 2 signs

    English-Ukrainian law dictionary > signs

  • 3 green shoots

    ознаки пожвавлення економіки ( звичайно після спаду); ознаки економічного піднесення

    The English-Ukrainian Dictionary > green shoots

  • 4 signs of struggle

    English-Ukrainian law dictionary > signs of struggle

  • 5 нація

    НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > нація

  • 6 trace

    1. n
    1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)

    to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах

    2) звич. pl сліди, залишки (чогось)

    no traces remained of the old castleнічого (й сліду) не лишилося від старого замку

    3) відбиток, результат, наслідок (чогось)
    4) незначна кількість (чогось)
    5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини
    6) амер. проторована стежка
    7) шлях, дорога
    8) риса
    10) креслення на кальці
    11) траєкторія, траса
    12) трасування
    13) телеб. хід розгортки
    14) амер., військ. рівняння у потилицю
    15) посторонок
    16) буд. підкіс
    17) спорт. лижні
    18) вудка

    to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу

    to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися

    to work in the tracesамер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно

    2. v
    1) креслити (діаграму); накреслювати (план) (тж trace out)
    2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)
    3) копіювати; знімати копію (тж trace over)
    4) калькувати (тж trace over)
    5) старанно виписувати (виводити) (слова, літери)
    6) намічати, трасувати; провішувати лінію
    7) іти по слідах
    8) вистежувати (когось); стежити (за кимсь, чимсь)
    9) знайти сліди (ознаки)

    to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок

    10) простежити, з'ясувати
    11) простежуватися; брати початок
    12) вбачати, знаходити
    13) визначати розташування (розміри) (стародавніх споруд тощо за руїнами, що збереглися)
    14) роздивитися, розпізнати, розрізнити
    15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)
    16) прикрашати візерунками
    * * *
    I [treis] n
    1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)

    traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]

    traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу

    to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах

    to double on one's traceробити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)

    2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознаки

    traces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]

    with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя

    to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.

    they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати

    she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси

    3) знак, результат; наслідки

    sorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер

    there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості

    4) чуточка, крапелька, невелика кількість

    a trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук

    a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку

    to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]

    there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини

    5) aмep. стоптана стежка

    sheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога

    6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)
    8) cпopт. лижня
    9) cпeц. траєкторія, траса
    10) тлв. хід розгортки
    11) війск. трасування
    12) aмep. війск. рівняння в потилицю
    II [treis] a

    trace gases — залишкові гази, сліди газів

    III [treis] v
    1) ( trace out) накидати ( план); креслити (діаграму, карту)

    to trace (out) a plan of the district — накидати план району

    trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)

    the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки

    to trace (out) a line of conduct — намітити лінію поведінки

    he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики

    2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати
    3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)
    4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію
    5) слідувати, йти ( по слідах)
    6) стежити; висліджувати

    to trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]

    to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)

    to trace the river to its sourceпройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки

    to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок

    7) ( trace back) прослідкувати; встановити

    to trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття

    the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним

    this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити

    a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання

    8) вбачати, знаходити, виявляти, бачити

    to trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів

    to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це

    I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією

    9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)
    10) розглянути насилу, розрізнити

    I could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати

    11) p. p. прикрашати узорами

    the stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами

    12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)
    13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)
    IV [treis] n

    in the traces — у упряжці [див.; тж. є]

    2) стр. підкошування
    ••

    in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]

    to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи

    to work in the tracesaмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою

    English-Ukrainian dictionary > trace

  • 7 поняття

    ПОНЯТТЯ - 1) Спосіб розуміння та абстрактного уявлення результатів пізнання певної предметної галузі через усвідомлення істотних характеристик її об'єктів. 2) Форма мислення, що характеризується відображенням закономірних відношень та властивостей об'єктів у вигляді думки про їхні загальні та специфічні ознаки. Утворення П. - складний процес, у якому застосовують такі засоби пізнання, як порівняння, аналіз і синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, умовиводи. В мові П. виражається словом (звичайно іменником у називному відмінку) або словосполученням. Ознаки, які включаються в П., становлять його зміст. Предмети, що їм притаманні ознаки, відображені в змісті П., утворюють його обсяг. До обсягу П. входять не тільки реальні, в даний момент існуючі предмети, а й усі ті, які будь-коли мали ознаки, що входять до змісту П. Така "сталість" П., незалежність його від окремих змін у матеріальному світі є одним із гносеологічних коренів об'єктивного ідеалізму. П. суперечливі за своєю природою. Оскільки П. абстрактні, створюється видимість відходу мислення в П. від дійсності. Насправді П., відображаючи сутність, поглиблюють знання людини про навколишню дійсність. П. є засобом пізнання істини. Зміст П. змінюється в процесі розвитку наук (напр., зміна змісту поняття "атом" від Античності до нашого часу). Математична логіка розглядає П. як функцію, що встановлює відповідність між предметами певної галузі та істиною або хибою. З погляду діалектичної логіки, П. є формою абстрактного поєднання одиничного, особливого, загального в пізнанні, яке конкретизується через суб'єкт, предикат та зв'язок їх у судженні та умовиводі. Фігури такої конкретизації акумулюють досвід багаторазового повторення найзагальніших відношень дійсності у свідомості людини.

    Філософський енциклопедичний словник > поняття

  • 8 savour

    1. n
    1) особливий смак (присмак, запах)
    2) гострота, інтерес
    3) відтінок; домішка; душок
    4) поет. аромат, пахощі; запашність
    5) заст. думка
    6) бібл. сила
    7) перен. суть, сіль (справи тощо)
    2. v
    1) смакувати; утішатися, усолоджуватися
    2) мати смак (присмак, запах); відгонити (чимсь)
    3) мати риси (ознаки) (чогось)

    a culture that savours of decay — культура, в якій є ознаки занепаду

    4) надавати присмаку (запаху)

    to savour well (ill) to smb.подобатися (не подобатися) комусь; бути до смаку (не до смаку) комусь

    * * *
    I
    w
    1) особливий смак (, запах)
    3) домішка; душок
    4) пoeт. аромат, пахощі
    5) icт. репутація
    6) бібл. суть ( справи)
    II v
    1) смакувати, насолоджуватися (смаком, запахом)
    2) мати смак або запах; віддавати
    3) мати риси або ознаки, мати присмак
    4) надавати ( при)смаку або запаху

    English-Ukrainian dictionary > savour

  • 9 trace

    I [treis] n
    1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)

    traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]

    traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу

    to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах

    to double on one's traceробити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)

    2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознаки

    traces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]

    with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя

    to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.

    they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати

    she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси

    3) знак, результат; наслідки

    sorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер

    there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості

    4) чуточка, крапелька, невелика кількість

    a trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук

    a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку

    to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]

    there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини

    5) aмep. стоптана стежка

    sheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога

    6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)
    8) cпopт. лижня
    9) cпeц. траєкторія, траса
    10) тлв. хід розгортки
    11) війск. трасування
    12) aмep. війск. рівняння в потилицю
    II [treis] a

    trace gases — залишкові гази, сліди газів

    III [treis] v
    1) ( trace out) накидати ( план); креслити (діаграму, карту)

    to trace (out) a plan of the district — накидати план району

    trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)

    the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки

    to trace (out) a line of conduct — намітити лінію поведінки

    he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики

    2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати
    3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)
    4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію
    5) слідувати, йти ( по слідах)
    6) стежити; висліджувати

    to trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]

    to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)

    to trace the river to its sourceпройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки

    to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок

    7) ( trace back) прослідкувати; встановити

    to trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття

    the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним

    this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити

    a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання

    8) вбачати, знаходити, виявляти, бачити

    to trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів

    to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це

    I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією

    9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)
    10) розглянути насилу, розрізнити

    I could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати

    11) p. p. прикрашати узорами

    the stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами

    12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)
    13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)
    IV [treis] n

    in the traces — у упряжці [див.; тж. є]

    2) стр. підкошування
    ••

    in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]

    to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи

    to work in the tracesaмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою

    English-Ukrainian dictionary > trace

  • 10 признак

    1) ознака, познака, признака, прикмета, знак (-ку), слід (-ду) чого. [Це ознака духової слабости (Єфр.). Хоч як шукав, та не побачив навіть і познаки (Крим.). І признаки навіть нема теперки, що був став (Камен. п.)]. Верный -знак - певна ознака. Существенный -знак - істотна ознака. Отличительный -знак - відмінна ознака или просто відміна, відзнака. [Розум - ця відзнака людини]. По внешним -кам - з зовнішніх ознак. Поступок этот есть -знак прекрасной души - вчинок цей - прекрасної душі ознака. -ки болезни - ознаки (признаки) хороби. При малейшем -ке опасности - при найменшому знаку небезпеки. От прежней красоты и -ка не осталось - від попередньої краси і знаку (сліду, познаки) не лишилось. Видеть в чём -знак - бачити в чому прикмету, ознаку и т. д., мати що за знак. [Учитель тільки кивнув; се вже мали за знак, що сердитий, і примічали (Свидн.)]. Быть служить, являться -ком чего - бути ознакою, прикметою и т. д. чого, правити (служить) за ознаку чого. Это есть, является -ком силы - це - ознака сили. Нет и -ка кого, чего - нема й знаку (сліду, признаки, натями), нема й зазору (зазором), нема й прислідку кого чого. [Ніде й знаку не було якогось житла. У його курей і зазором нема (Черк. п.). Його й прислідку тут не було]. Отвечать каким-л. -кам (иметь их) - мати ознаки які. -ки делимости, мат. - ознаки подільности;
    2) (примета предвещательная) прикмета; см. Примета. [Де погана прикмета, що курка півнем заспівала]. Хороший -знак - добра прикмета.
    * * *
    озна́ка, позна́ка, знак, род. п. зна́ку и знаку́; ( примета) прикме́та; призна́ка; диал. о́знак, -у

    Русско-украинский словарь > признак

  • 11 дихотомія

    ДИХОТОМІЯ ( від грецьк. διχοτομία - розтинання навпіл) - у загальному значенні - поділ цілого на дві частини; в логіці - поділ за ознакою суперечності О. сновою поділу виступає наявність чи відсутність деякої ознаки (а не її зміна, як у випадку поділу за видозміною ознаки). В результаті дихотомічного поділу родового поняття (А) отримують два видові поняття (X і не-Х), що перебувають у відношенні суперечності і є підпорядкованими поняттю (А). Обсяги понять - членів поділу - не перетинаються і в сумі вичерпують обсяг діленого поняття. Після цього видові поняття також можуть дихотомічно поділятися. Результатом дихотомічного поділу, напр. обсягу поняття "речення" можуть бути поняття "розповідне речення" і "нерозповідне речення"; поняття "політик" - "політикдемократ" і "політик - недемократ". Дихотомічний поділ застосовується перш за все на початкових етапах наукового дослідження, коли необхідно виділити множину предметів, які цікавлять дослідника і яким притаманна якась ознака, а також - як підготовчий етап для класифікації. Будь-який дихотомічний поділ є двочленним, але не кожний двочленний поділ є дихотомічним. Напр., множину людей дихотомічно можна поділити на множину чоловіків і не-чоловіків, а не чоловіків і жінок. Переваги дихотомічного поділу: простота операцій; відсутня необхідність уточнювати склад обсягу діленого поняття (на відміну від поділу за видозміною ознаки) та деякі ін. Очевидний недолік: недостатня конкретність, що виявляє себе у невизначеності заперечного члену поділу (якщо всіх політиків поділяти на демократів і недемократів, то друга множина виявляється нечіткою, що може спричинити невизначеність і першої множини).

    Філософський енциклопедичний словник > дихотомія

  • 12 етнос

    ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > етнос

  • 13 оцінка

    ОЦІНКА - одне з основних (поряд з нормою та цінністю) понять аксіології (теорії цінностей) та логіки оцінок (формальної аксіології), яке відображає ціннісний аспект взаємодії дійсності та людини. О. може даватися за різними ознаками, проте найчастіше - добре/погано Ї. ї слід відрізняти від кваліфікації, в яку входять, окрім власне О., параметричні розрізнення типу "великий/малий". В О. завжди присутні суб'єкт О. (особа, соціум), з точки зору якого дається О., об'єкт О. (предмет, подія, стан справ), до якого відноситься О., а також оціночний предикат (оціночне відношення), що характеризується специфічними ознаками відношення суб'єкта до об'єкта О. (емотивність, емоціональність, раціональність). Структуру О. можна зобразити як універсальну модальну рамку, яка накладається на висловлювання і не співпадає з його логіко-семантичною і синтаксичною побудовою. Висловлювання з О. містить дескриптивну і недескриптивну (модальну) частини. Перша описує стан справ, друга висловлює щось з цього приводу. В О. завжди взаємодіють суб'єктивний і об'єктивний (дескриптивний, ознаковий) фактори, внаслідок чого встановлюється ціннісне відношення між суб'єктом і об'єктом О. Опозиція суб'єкт - об'єкт в оціночній структурі не тотожна протиставленню суб'єктивності та об'єктивності в семантиці. Суб'єкт спирається і на своє відношення до об'єкта 0., і на стереотипні уявлення про нього, і на шкалу 0., на якій розташовані його ознаки; в свою чергу, в об'єкті О. поєднуються суб'єктивні і об'єктивні ознаки. Оціночний та дескриптивний компоненти при цьому часто неподільні. Важливою частиною структури О. є її шкала, яка відбиває, з одного боку, відношення суб'єкта до об'єкта, а з іншого - властивості об'єкта. Вона неперервна, неоднорідна, має зони зростання, невизначеності (навіть відсутності) ознаки і норми. Суб'єкт дає О. на основі наявних з його ціннісної картини світу шкали та стереотипів, виконуючи операції порівняння. Емотивістські концепції виходять із того, що емоційний аспект О. є первинним, раціональний - вторинним, а сама О. не може бути верифікована ані як істинна, ані як хибна Н. атуралістські концепції оціночні значення прямо приписують об'єктам О. Зокрема, інтуїціоністи вважають оціночні властивості об'єктивною реальністю і намагаються логічно вивести їх із дескриптивних властивостей. Найчастіше смисл О. імплікативно пов'язаний з дескриптивним. В О. суттєва істинність встановлюється не відносно об'єктивного світу, а відносно концептуального світу учасників акту комунікації. Вона додає до пропозиціонального змісту висловлювання елемент, пов'язаний з прагматикою комунікації, відображає злиття семантики (власного значення мовних одиниць) і прагматики (умов реалізації комунікації), передбачає співіснування ціннісної і предметної картин світу.
    О. Кравченко

    Філософський енциклопедичний словник > оцінка

  • 14 degenerate

    I
    1. n
    дегенерат, виродок
    2. adj
    1) дегенеративний, звироднілий
    2) погіршений
    3) зіпсований; розбещений
    II
    v
    1) вироджуватися
    2) погіршуватися, ставати гіршим
    3) призводити до виродження
    4) виявляти ознаки виродження
    * * *
    I n
    дегенерат, вилупок
    II v
    1) вироджуватися; погіршуватися
    2) icт. спричиняти виродження; виявляти ознаки виродження
    III a
    1) дегенеративний; який погіршився
    2) зіпсований, розбещений
    3) мaт., фiз. вироджений

    English-Ukrainian dictionary > degenerate

  • 15 evidence

    1. n
    1) свідчення; підстава; дані; факт (и); ознаки; доказ
    2) очевидність, явність

    in evidence — наявний, помітний

    3) юр. доказ
    4) свідок
    5) показання свідка
    6) юр. документ, що підтверджує певне право
    2. v
    1) свідчити, показувати
    2) доводити; бути доказом
    * * *
    I n
    1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення
    2) очевидність, явність

    in evidence — наявний, присутній; помітний

    3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваного

    hearsay evidence — показання з чужих слів; свідок

    4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь право
    II v
    1) свідчити, показувати
    2) бути доказом, підтверджувати
    3) юp. давати показання; доводити; бути доказом

    English-Ukrainian dictionary > evidence

  • 16 featured

    adj
    1) що має характерні особливості (риси, ознаки)
    2) оброблений, опоряджений
    3) амер. прославлений; розрекламований; що наробив шуму
    * * *
    a
    1) який має характерні риси, особливості, ознаки; оброблений; відшліфований
    2) aмep. прославлений, розрекламований, який набрав широкого розголосу
    3) як компонент складних слів ( featured) який має такі-то риси обличчя fine-featured гарний

    English-Ukrainian dictionary > featured

  • 17 interosculant

    adj
    1) що зв'язує (об'єднує)
    2) біол. що має спільні ознаки (про види)
    * * *
    a
    1) єднальний, об'єднуючий
    2) бioл. який має спільні ознаки

    English-Ukrainian dictionary > interosculant

  • 18 interosculate

    v
    1) взаємопроникати; змішуватися
    2) утворювати сполучну ланку
    3) мати спільні ознаки (про види)
    * * *
    v; спец.
    1) взаємопроникати; змішуватися
    2) утворювати сполучну ланку; мати спільні ознаки

    English-Ukrainian dictionary > interosculate

  • 19 locality

    n
    1) місцеперебування, місце розташування, місцеположення
    2) місцевість, район; дільниця

    defended localityвійськ. район оборони

    3) населений пункт (тж inhabited locality, populated locality)
    4) (часто pl) околиці
    5) pl характерні ознаки місцевості

    sense (bump) of locality — здатність орієнтуватися (визначати своє місцеперебування)

    * * *
    n
    1) місце розташування; місцезнаходження
    2) місцевість, район; населений пункт (inhabited /populated/ locality)
    4) pl характерні ознаки місцевості

    English-Ukrainian dictionary > locality

  • 20 manifest

    1. n
    1) мор. маніфест, декларація суднового вантажу
    2) маніфестація
    3) заст. маніфест
    2. adj
    1) очевидний, явний; ясний
    2) винуватий (у чомусь)
    3) що має очевидні ознаки (чогось)
    3. v
    1) робити очевидним; ясно показувати; виявляти
    2) доводити, служити доказом
    3) обнародувати; видати маніфест
    4) мор. заносити до декларації суднового вантажу
    * * *
    I ['mʒnifest] n
    1) мop. маніфест, декларація суднового вантажу
    3) icт.; = manifesto
    II ['mʒnifest] a
    1) очевидний, явний, ясний
    2) icт. (of) який має певні ознаки; винуватий
    III ['mʒnifest] v
    1) робити очевидним; ясно показувати; виявляти, проявляти
    2) доводити, бути доказом
    3) оприлюднити; видати маніфест
    5) мop. заносити в декларацію вантажу

    English-Ukrainian dictionary > manifest

См. также в других словарях:

  • газонафтоносні ознаки — газонефтеносные признаки gas and oil shows (indications) *Erdgas und Erdölanzeichen – ознаки, які характеризують перспективи нафтогазоносності регіонів і якісний склад покладів вуглеводнів. Розрізняють прямі і непрямі Г.о. наявності покладів… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • передавати — I даю/, дає/ш, недок., переда/ти, да/м, даси/, док., перех. і без додатка. 1) Віддавати, подавати, вручати кому небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого , що небудь комусь для іншого. || Вручати,… …   Український тлумачний словник

  • уже — (вже). 1) присл. Указує на остаточне здійснення чи настання дії, явища, ознаки, стану. || розм. Уживається у функції ствердж. речення. || Указує на певну зміну якоїсь дії, ознаки або предмета, місця, часу і т. ін. 2) присл. Уживається для… …   Український тлумачний словник

  • в — I невідм., с. Третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука в (вимовляється ве ). II (у), рідко ув – із знах., місц. і род. відмінками; рідко вві (у/ві), ві – із знах. і місц. відмінками; прийм. Сполучення з в (у) виражають …   Український тлумачний словник

  • заглухати — а/ю, а/єш, недок., заглу/хнути, ну, неш; мин. ч. заглу/х, ла, ло і заглу/хнув, нула, нуло; док. 1) Переставати звучати, сприйматися на слух; затихати. || Переставати працювати, припиняти свою дію, зупинятися (про мотор, двигун і т. ін.). 2) перен …   Український тлумачний словник

  • закандзюблюватися — юється, недок., закандзю/битися, иться, док., розм. 1) Загинатися гачком; закарлючуватися. 2) перен., на кого. Виявляти ознаки переходу у вищу соціальну групу. 3) безос., перен., на що. Виявляти перші ознаки початку чого небудь …   Український тлумачний словник

  • під — I по/ду, ч. 1) Низинне місце; западина. 2) Нижня горизонтальна поверхня, площина якого небудь приміщення, ями, печі і т. ін. || мет. Дно в доменній печі. 3) Місце, майданчик для стіжка. 4) діал. Горище. II прийм., із особ. займ. оруд. в. одн.… …   Український тлумачний словник

  • підтоптаний — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підтоптати. 2) у знач. прикм.Трохи зношений (про взуття). || перен. Зрілого віку; немолодий, літній (про людину). || Який виявляє ознаки фізичного ослаблення від старості, виявляє ознаки старіння …   Український тлумачний словник

  • по — прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення: 1) з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто , що небудь перебуває, розташовується, розміщується. ||… …   Український тлумачний словник

  • починатися — а/ється, недок., поча/тися, чне/ться, док. 1) Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися. || Розпочинати новий етап засвоєння чого небудь. || Наставати, надходити (про певні природні явища). || Зав язуватися (про початок якоїсь битви, бійки …   Український тлумачний словник

  • самий — I сам ий див. сам. II с амий а, е, займ. означ. 1) Уживається після вказ. займ. той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи: а) тотожність із ким , чим небудь або подібність до когось, чогось; б) незмінність… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»