-
1 одружитися
-
2 одружитися
см. одружуватися -
3 одружитися
-
4 одружитися
დაქორწინება -
5 одружитися
nikâh olmaq -
6 zaślubić
одружитися -
7 одружуватися
= одружитисяto marry, to wed, to get married, to espouse, to contract marriage -
8 ożenić się
одружитися, оженитися -
9 pobrać się
одружитися, побратися -
10 poślubić
одружитися, побратися -
11 intention
n1) мета; намір, замір, умисел; прагненняto carry out one's intention — досягти своєї.мети; здійснити свій намір
against smb.'s intentions — всупереч чиїмсь намірам
2) plрозм. намір одружитися3) значення, зміст, смисл4) філос. поняття, ідея* * *n1) намір; прагнення; мета2) pl намір одружитися3) значення; зміст4) фiлoc. концепція, поняття, ідея5) мeд. загоєння рани; натяг -
12 couple
1. n1) пара; парні предмети2) розм. кількаin a couple of days — через два-три дні, через кілька днів
3) пара (подружжя)4) мисл. пара гончаків (тощо)5) тех. пара сил6) ел. термоелемент2. v1) з'єднувати; зчіпляти; зв'язувати2) з'єднуватися, сполучатися3) асоціювати4) розм. одружитися, побратися5) спаровувати6) спаровуватися7) тех. включати (механізм)8) ел. сполучати (контури)* * *I n1) пара, парні предмети; два; трохи; пара3) пара хортів або гончаків4) тex. пара сил; eл. термопара, термоелементII v1) з'єднувати, зчіплювати (тж. вагони); зв'язувати; з'єднуватися2) зв'язувати, асоціювати3) одружитися4) спаровувати; спаровуватися, злягатися5) тex. вмикати ( механізм); з'єднувати загальним приводом6) eл. зв'язувати, з'єднувати ( контури)7) момент -
13 troth
1. n1) вірність, відданість, чесність2) обіцянка, слово честіby my troth — (даю) слово честі
3) істина, правдаin troth — справді, насправді
2. удавати слово; обіцяти одружитися* * *I n; іст.1) вірність; відданість, чесність; обіцянка, ( чесне) словоto plight one's troth — дати слово, присягнутися у вірності ( особливо при зарученні)
2) істина, правдаII v; іст.in troth — дійсно, насправді
давати слово; давати обіцянку одружитися -
14 wife
n (pl wives)1) дружина, жінка2) жінкаan old wife — баба, стара
all the world and his wife — жарт. увесь світ, усі
* * *[ˌwaif]n; (pl wives)1) дружина2) дiaл. жінкаan old wife — стара, бабка
3) як компонент складних слів (- wife) house-wife домашня господаркаall the world and his wife — весь світ, всі
-
15 marry a handsome man and you marry trouble
syn: if you marry a beautiful blonde, you marry troubleодружитися з вродливим чоловіком – це одружитися з клопотом ≅ красна жінка – для людей, погана – для чоловіка за гарного піди, гарне лихо буде красне личко серцю неспокійEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > marry a handsome man and you marry trouble
-
16 порушення даного слова
(особл. обіцянки одружитися) breach of promiseУкраїнсько-англійський юридичний словник > порушення даного слова
-
17 abduction with intent to marry
викрадення із наміром видати ( або взяти) заміж (одружитися)English-Ukrainian law dictionary > abduction with intent to marry
-
18 agreement to marry
згода вийти заміж, згода одружитися -
19 breach of promise
порушення даного слова (обіцянки) (особл. обіцянки одружитися) -
20 marital consent
згода укласти шлюб, згода одружитися
См. также в других словарях:
одружитися — див. одружуватися … Український тлумачний словник
одружитися — [одружи/тиес а] ужу/с а, оудру/жиес :а, оудру/жиец :а, оудру/жац :а; нак. жи/с а, ж і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
одружитися — одружуватися (з ким, на кому й без додатка про чоловіка, з ким про жінку узяти шлюб); поєднатися, поєднуватися, спаруватися, побратися; обручитися, обручатися (обмінявшись з молодою / молодим обручками); обвінчатися, повінчатися (виконуючи… … Словник синонімів української мови
одружитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
побратисья — одружитися … Лемківський Словничок
бігамія — ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність … Український тлумачний словник
видавати — даю/, дає/ш, недок., ви/дати, дам, даси, док., перех. 1) Давати, відпускати на руки що небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого небудь силою,… … Український тлумачний словник
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник
заручини — чин, мн. Обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченою і нареченим … Український тлумачний словник
зашлюбитися — блюся, бишся; мн. зашлю/бляться; док., заст. Одружитися … Український тлумачний словник
левірат — у, ч. Шлюбний звичай, за яким удова могла одружитися вдруге лише з братом свого покійного чоловіка. Існував у багатьох народів на стадії патріархально родового ладу … Український тлумачний словник