-
61 MAN
• All men are mortal - Все люди смертны (B), Все под Богом ходим (B)• As the man, so his cattle - Каков пастырь, таковы и овцы (K), Каков поп, таков и приход (K)• Best of men are but men afterward (The) - Все мы люди, все мы человеки (B)• Don't hit (kick, strike) a man when he is down - Лежачего не бьют (Л)• Even a wise man stumbles - На всякого мудреца довольно простоты (H)• Every man after his fashion (own heart) - Всякий молодец на свой образец (B), Нрав на нрав не приходится (H), У всякого скота своя пестрота (У), У всякой пташки свои замашки (У), У каждой пичужки свой голо сок (У)• Every man as his business lies - Не в свои сани не садись a (H), Не суйся в ризы, коль не поп (H)• Every man has a fool in (up) his sleeve - Безумье и на мудрого бывает (Б), И на Машку бывает промашка (И), И на старуху бывает проруха (И), На всякого мудреца довольно простоты (H)• Every man in his /own/ way - Вещь вещи рознь, человек человеку рознь (B), Всякая курица своим голосом поет (B), Всякий молодец на свой образец (B), Всякий поп по-своему поет (B), Всякий Филат на свой лад (B), Всяк канонер на свой манер (B), Всяк портной на свой покрой (B), Нрав на нрав не приходится (H), У всякого скота своя пестрота (У), У всякой пташки свои замашки (У), У всякой стряпки свои по рядки (У), У каждой пичужки свой голо сок (У)• Every man is exceptional - Вещь вещи рознь, человек человеку рознь (B)• Every man is master of his fortune - Человек сам кузнец своего счастья (4)• Every man is nearest himself - Всякая сосна своему бору шумит (B)• Every man is the architect of his own fortune - Человек сам кузнец своего счастья (4)• Every man likes his own thing best - Всяк кулик свое болото хвалит (B)• Every man must labour in his own trade - Не за свое дело не берись (H)• Every man must pay his Scot - Всяк за себя (B)• Every man must skin his own skunk - Всяк за себя (B), Живи всяк своим умом да своим горбом (Ж)• Every man must stand on his own two feet - Спасение утопающего - дело рук самого утопающего (C)• Every man must stand on his own two legs - Всяк за себя (B), Спасение утопающего - дело рук самого утопающего (C)• Every man must walk in his own calling - Не за свое дело не берись (H)• Every man to his business (craft) - Не в свои сани не садись a (H)• Every man to his trade - Берись за то, к чему ты годен (Б), Ласточка лепит гнезда, пчелка - соты (Л), Не в свои сани не садись a (H), Не за свое дело не берись (H)• Every man will have his own turn served - Всякая сосна своему бору шумит (B)• Great men are not always wise - И на старуху бывает проруха (И)• He that has not got a wife is not yet a complete man - Муж без жены - что гусь без воды (M)• Let every man skin his own eel - Всяк за себя (B)• Little man may have a large heart (A) - Мал, да удал (M), Мал золотник, да дорог (M)• Look out for the man that does not talk and the dog that does not bark - Не бойся собаки, что лает, а бойся той, что молчит да хвостом виляет (H)• Man born to misfortune will fall on his back and fracture his nose (A) - Если не везет, так не везет (E), Когда не везет, утонешь и в ложке воды (K), Кому не повезет, тот и на ровном месте упадет (K), На бедного Макара все шишки валятся (H)• Man can be led but he can't be driven (A) - Не гоняй лошадь к воде, если ей пить не хочется (H)• Man can die but (only) once (A) - Двум смертям не бывать, а одной не миновать b (Д), Один раз мать родила, один раз и умирать (O)• Man can die but once, go ahead and give it a try (A) - Двум смертям не бывать, а одной не миновать а (Д), Чем черт не шутит b (4)• Man can do no more than he can (A) - Выше головы не прыгнешь (B), Выше меры и конь не скачет (B), И сокол выше солнца не летает (И), Нельзя объять необъятное (H)• Man cannot live on air (A) - И поджарый живот без еды не живет (И)• Man cannot reel and spin together (A) - На двух свадьбах сразу не танцуют (H)• Man cannot whistle and drink (and eat a meal) at the same time (A) - На двух свадьбах сразу не танцуют (H)• Man in passion rides a mad (wild) horse (A) - Гнев - плохой советчик (Г)• Man is born into trouble - От сумы да от тюрьмы не отказывайся (O)• Man is himself again (The) - Жив курилка (Ж)• Man is only half a man without a wife (A) - Муж без жены - что гусь без воды (M)• Man may be down, but he's never out (A) - Упавшего не считай за пропавшего (У)• Man may provoke his own dog to bite him (A) - Всякому терпению приходит конец (B), Терпит брага долго, а через край пойдет - не уймешь (T)• Man once bitten by a snake will jump at the sight of a rope in his path (А) - Пуганая ворона и куста боится (П)• Man's best friend and worst enemy is himself (A) - Человек сам кузнец своего счастья (4)• Man shall have his mare again (The) - Все перемелется, мука будет (B)• Man's walking is a succession of falls (A) - Век живучи, споткнешься идучи (B)• Man was never so happy as when he was doing something - Где труд, там и счастье (Г), Рукам работа - душе праздник (P)• Man without a woman is like a ship without a sale (A) - Муж без жены - что гусь без воды (M)• Never hit a man when he is down - Лежачего не бьют (Л)• No man can do two things at once - На двух свадьбах сразу не танцуют (H)• No man can see over his height - Выше головы не прыгнешь (B), Выше меры и конь не скачет (B)• No man can sup and blow together - На двух свадьбах сразу не танцуют (H)• No man is always wise - На всякого мудреца довольно простоты (H)• No man is so old, but he thinks he may /yet/ live another year - Живой смерти не ищет (Ж)• No man is wise at all times - И на старуху бывает проруха (И)• One man does not make a team - Артель воюет, а один горюет (A), Один в поле не воин (O)• One man is no man - Артель воюет, а один горюет (A), Дружно - не грузно, а врозь - хоть брось (Д), Один в поле не воин (O), Один палец не кулак (O), Одна пчела не много меду натаскает (O), Одной рукой и узла не завяжешь (O), Одному и у каши не споро (O)• One man makes the chair, and another man sits in it - Дурак дом построил, а умный купил (Д)• One man sows and another reaps - Дурак дом построил, а умный купил (Д), Медведь пляшет, а поводырь деньги берет (M)• One man works, and another reaps the benefits - Медведь пляшет, а поводырь деньги берет (M)• Press not a falling man too hard - Лежачего не бьют (Л)• So's your old man - От такого же слышу (O)• Tell an ox by his horns, but a man by his word - Знать птицу по перьям, а молодца по речам (3)• Unfortunate (unlucky) man would be drowned in a tea - cup (An) - Когда не везет, утонешь и в ложке воды (K), Кому не повезет, тот и на ровном месте упадет (K), На бедного Макара все шишки валятся (H), По бедному Захару всякая щепа бьет (П)• What one man sows another man reaps - Дурак дом построил, а умный купил (Д), Медведь пляшет, а поводырь деньги берет (M)• When a man is down, don't kick him lower - Лежачего не бьют (Л)• When a man is down, everyone picks on him - Павшее дерево рубят на дрова (П)• When a man is down, everyone runs over him - На кого Бог, на того и добрые люди (H)• When a man is down, everyone steps on him - На кого Бог, на того и добрые люди (H)• When a man is going downhill, everyone gives him a push - На кого Бог, на того и добрые люди (H)• When a man's away, abuse him you may - За глаза и царя ругают (3), Кто кого за глаза бранит, тот того боится (K)• Where one man goes, the mob will follow - Куда один баран, туда и все стадо (K)• Wilful man must (will) have his way (A) - Вольному воля (B)• Wisest man may fall (The) - И на старуху бывает проруха (И)• You can get the man out of the country, but you can't get the country out of the man - Из хама не сделаешь пана (И), Осла хоть в Париж, а он все будет рыж (O) -
62 egyedül
• один в одиночестве• только в одиночестве* * *1) оди́н, одна́, одно́; одни́; одино́ко; наедине́; в одино́чкуegyedül élni — жить одино́ко
2) еди́нственно, то́лько, исключи́тельно3) сам, оди́н (без чьей-л. помощи)* * *1. (magában) один, одиноко, наедине;\egyedül érzi magát — чувствовать себя одиноко; \egyedül érzi magát a nagy városban — чувствовать себя затерянным в большом городе; vkit \egyedül hagy — оставлять кого-л. одного; \egyedül én maradtam otthon — я остался один дома; \egyedül akart maradni — он желал остаться один; \egyedül talál vkit — заставать/застать кого-л. одного; teljesen \egyedül volt — он был совсем один; szól. olyan \egyedül van/maradt, mint a kisujjam — один, как перст; ни роду, ни племени;\egyedül él — жить одиноко/одиночкой v. в одиночестве;
2. (néhányan) одни;\egyedül lakunk, a környéken senki sincs — живём мы одни, по соседству никого нет;\egyedül voltunk otthon — мы были дома одни;
3. (maga, más segítsége nélkül) сам;ezt meg tudja \egyedül is csinálni — он может сделать это один;ezt \egyedül csináltam — это я сам сделал;
4.\egyedül álló anya — одинокая мать; \egyedül álló férfi — одинокий; \egyedül álló nő — одинокая; \egyedül álló tanya — одинокий хутор; \egyedül álló tárgy — одиночка;\egyedül álló — одиночный, одинокий;
5. (kizárólag) единственно;\egyedül ő ért meg — он единственный, кто меня понимает;az \egyedül lehetséges mód/eljárás — единственно возможный способ;
6.vall.
(átv. is) \egyedül üdvözítő — единоспасьющий -
63 тень
ж.1. shade; жив. тж. shadowсвет и тень — light and shade; chiaroscuro
сидеть в тени — sit* in the shade
сидеть в тени (рд.), под тенью (рд.) — sit* under the shade (of)
искать тени — look for a shady place, look for the shade
ночные тени — shadows / shades of night
держаться в тени — remain in the shadow, keep* in the background
2. (человека, предмета) shadowкитайские тени театр. — galanty show sg.
давать длинную тень — cast* a long shadow
3. ( призрак) shadow, apparition, phantom; ( дух умершего) ghost4. ( малейшая доля) vestige, particle, atomни тени правды — not a particle / vestige of truth
-
64 touch
1. n1) дотик; торкання; доторкання, дотиканняto know smth. by touch — розпізнати щось на дотик
2) зв'язок, спілкування, контактto get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь
3) штрих; характерна риса4) художня манера, художній стиль (прийом)5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)6) муз. удар7) муз. туше8) присмак; відтінок, наліт9) легкий приступ (удар)10) квач (дитяча гра)11) моральний вплив; навіювання12) розм. сума13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені грошіto come for a touch — прийти, щоб поживитися
14) проба на якість (золота тощо)15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)16) пробний камінь17) мед. обмацування18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля20) статевий контактrum touch — а) дивна людина; б) дивна справа
2. v1) торкатися, доторкатися; чіпатиto touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)
2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити3) відчувати на дотик, сприймати дотиком4) стикатися, прилягати, межувати5) досягати, діставати6) зрівнятися (з чимсь)7) впливати фізично9) завдавати шкоди; злегка псувати10) діяти (впливати) на психікуhe is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома
11) зворушувати, хвилювати12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живеto touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі
13) злегка забарвлювати; надавати відтінку15) натякати, згадувати16) мед. обмацувати17) мат. бути дотичною19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити20) заштриховувати; лініювати21) змінювати, підправляти; перефарбовувати23) давати сигнал (дзвінком тощо)26) амер. красти (з кишені)27) намагнічувати (дотиком до магніту)touch down — приземлитися, торкнутися землі
touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)
touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)
to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися
to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню
* * *I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
65 touch
I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
66 Norden, der
ошибочное употребление артикля без учёта связи данного момента с разницей в значении существительного(des Nórdens, тк. sg)1) север, северное направление (одна из четырёх сторон света; употребляется без артикля)Die Nadel des Kompasses zeigt nach Norden. — Стрелка компаса показывает на север.
Das Flugzeug nahm Kurs auf Norden. — Самолёт взял курс на север.
Wir fahren nach Norden. — Мы едем на север [в сторону севера, в северном направлении].
Das Boot treibt nach Norden. — Лодку уносит к северу.
Ein kalter Wind weht von [aus] Norden. — С севера дует холодный ветер.
Unsere Fenster gehen nach Norden. — Наши окна выходят на север.
Die Zimmer, die nach Norden liegen, sind kalt. — Комнаты, расположенные на северной стороне, холодные.
2) Север, северные страны ( употребляется с определённым артиклем)Der Norden hat ein rauhes Klima. — На Севере суровый климат.
Sie lebte lange Zeit im hohen [im fernsten] Norden. — Она долгое время жила на Крайнем Севере [в Заполярье].
Diese Tiere leben im höchsten Norden. — Эти животные обитают на Крайнем Севере.
Er hat die Länder des Nordens bereist. — Он объездил северные страны.
Die Völker des Nordens haben andere Lebensgewohnheiten als die Völker des Südens. — У народов Севера иной уклад жизни, чем у народов Юга.
3) север, северная часть (местность, расположенная на севере страны, области, города и т. д.; употребляется с определённым артиклем)Diese Stadt liegt im Norden Frankreichs. — Этот город находится на севере [в северной части] Франции.
Im Norden dieser Provinz leben überwiegend Protestanten. — На севере этой провинции живут преимущественно протестанты.
Sie siedelten in den Norden dieser Gegend über. — Они переселились на север [в северную часть] этой местности.
Er durchquerte den Norden der Stadt. — Он пересёк северную часть города.
4) север, северяне (народ, население, жители северных краёв, стран, областей; употребляется с определённым артиклем)Der Norden hat es nicht leicht. — Северянам [жителям севера] живётся нелегко.
Der Norden spricht eine andere Mundart als der Süden. — Север [жители северных областей] страны говорят на ином диалекте, чем южане.
Итак:Wir fahren nach Norden. — Мы едем на север (в северном направлении).
Die Vögel ziehen nach Norden. — Птицы летят на север (в северном направлении).
Das Wetter kommt von Norden. — Непогода надвигается с севера (с северного направления).
Wir reisen nach dem Norden. — Мы едем на Север (в северные страны, в северную часть страны, области, города и т. п.).
Diese Vögel kommen [stammen] aus dem Norden. — Эти птицы с севера (из северных стран, из северных краёв).
Das Wetter kommt vom Norden. — Непогода идёт с севера (из северных областей).
Typische Fehler in der Anwendung der deutschen Sprache > Norden, der
-
67 Osten, der
ошибочное употребление артикля без учёта связи данного момента с разницей в значении существительного(des Óstens, тк. sg)1) восток, восточное направление (одна из четырёх сторон света; употребляется без артикля)Die Nadel des Kompasses zeigt nach Osten. — Стрелка компаса показывает на восток [восточное направление].
Das Flugzeug nahm Kurs auf Osten. — Самолёт взял курс на восток.
Wir fahren nach Osten. — Мы едем на восток [в сторону востока, в восточном направлении].
Das Boot treibt nach Osten. — Лодку уносит на восток.
Der Wind kommt von [aus] Osten. — Ветер дует с востока [с восточной стороны].
Unsere Fenster gehen nach Osten. — Наши окна выходят на восток.
Die Zimmer, die nach Osten liegen, haben Morgensonne. — В комнатах, расположенных на восточной стороне, солнце бывает по утрам.
2) Восток, страны Востока ( употребляется с определённым артиклем)Diese Staaten liegen im Osten. — Эти государства расположены [находятся] на Востоке.
Sie lebte lange im Osten. — Она долгое время жила на Востоке ( в странах Востока).
Diese Tiere leben im Fernen Osten. — Эти животные живут [обитают] на Дальнем Востоке.
Er hat alle Länder des Ostens bereist. — Он объездил все страны Востока.
Viele Völker des Ostens sind Anhänger des Islams. — Многие народы Востока - приверженцы ислама.
Diese Lieder [Märchen] kommen [stammen] aus dem Osten. — Эти песни [сказки] пришли с Востока
3) восток, восточная часть (местность, расположенная на востоке страны, области, го́рода и т. д.; употребляется с определённым артиклем)Diese Stadt liegt im Osten Deutschlands. — Этот город находится на востоке [в восточной части] Германии.
Diese Völkerschaft lebt im Osten dieses Gebiets. — Эта народность живёт на востоке этой области.
Sie siedelten in den Osten dieser Gegend über. — Они переселились на восток [в восточную часть] этой местности.
Er durchquerte den Osten der Stadt. — Он пересёк восточную часть города.
Unser Haus steht im Osten der Stadt. — Наш дом находится в восточной части города.
4) восток (народы, население, жители восточных краёв, стран, областей; употребляется с определённым артиклем)Der Osten ist besonders gastfreundlich. — Восток особенно гостеприимен. / Восточные народы особенно гостеприимны.
Der Osten spricht eine andere Mundart als der Westen. — Жители восточных областей страны говорят на ином диалекте, чем жители западных областей.
Итак:Wir fahren nach Osten. — Мы едем на восток (в восточном направлении).
Die Vögel ziehen nach Osten. — Птицы летят на восток (в восточном направлении, в сторону Востока).
Der Wind kommt aus Osten. — Ветер дует с востока (со стороны востока).
Wir reisen nach dem Osten. — Мы едем на Восток (в восточные страны; в восточную часть страны, области и т. п.).
Diese Vögel kommen [stammen] aus dem Osten. — Эти птицы с востока (из восточных стран).
Der Wind kommt aus dem Osten. — Ветер дует с востока (из восточных областей).
Typische Fehler in der Anwendung der deutschen Sprache > Osten, der
-
68 У
I( буква алфавита) u ж.II предл.1) (возле, около) accanto, a2) ( при указании места деятельности) a, presso3) ( при указании приближения) a poca distanza, prossimo4) (при указании принадлежности, обладателя, носителя свойств и т.п.) a5) ( при указании источника получения) da, a* * *I предлог + Р1) (возле, около) a, accanto a, presso, vicino a; употр. при обозначении направления действия controпоставить у стены — mettere <contro il / addossato al> muro
2) орудия деятельности a, ad3) обладателя, владельца чего-л. перев. гл. avere без предлога; тж. a, da, in и лексическими средствамион живёт у родителей — abita coi / dai genitori
у машины мощный двигатель — la macchina ha / è munita di un potente motore
4) источник приобретения da, aвырвать правду / признание у кого-л. — strappare la verità / confessione a qd
•••II межд.; = у-у, = у-у-у1) (обозначает вой, гудение и т.п.)у-у! - воет ветер — u-u-u, ulula il vento
2) (выражает укоризну, негодование и т.п.) uh; uheiу, как болит голова! — uh! che mal di testa!
* * *fin. U (распоряжение Совета управляющих Федеральной системы США, регулирующее пределы кредитов банков клиентам на покупку ценных бумаг) -
69 там
1.1) ( в том месте) là, lì, ci, vi2) (потом, затем) poi, dopo2. частица1) ( для усиления) macchéну как, сдал экзамен? - какой там! — allora, hai superato l'esame? - macché superato!
* * *1) нар. (в том месте, не здесь) là, lì; ci, vi (част.); colàон живёт там же — lui vive <dove viveva prima / nello stesso luogo>
2) нар. разг. (потом, затем) dopo, poi уст.3)что-то там пишет — mah, sta scrivendo <delle cose / qualcosa>
как тебя там? — ehi, come ti chiami?
это стоило каких-то там два рубля — e costato niente, due rubli
б) (выражает сомнение в реальности чего-л.) macché...когда там! — ma via!; ma quando?
какое там! — ma nient'affatto!; ma cosa dici!
он будет поступать в университет? - какое там! — lui andrà a studiare all'università? - ma quale università! / ma figurati!
4) част. ( в уступительных оборотах) checche, qualunque cosa (che)что бы там ни говорили, а он был хорошим товарищем — checché se ne dica, egli era un buon compagno
5) част. разг. ( в разделительном перечислении для выражения примерной возможности) non so, o, oppureдайте нам супу, мяса там, или рыбы — portateci il brodo, non so, della carne oppure pesce
6) част. ( в побудительных предложениях) su, viaповорачивайся живее там! — su, muoviti / spicciati!
••там и тут, там и сям — qua e là
то тут, то там; то там, то сям — ora qua ora là
что / чего там — non fa niente
одна нога здесь, а другая там — in un attimo; vado e torno ( от говорящего)
* * *1. part.gener. indi2. n2) obs. laddove3) poet. 've -
70 у
I( буква алфавита) u ж.II предл.1) (возле, около) accanto, a2) ( при указании места деятельности) a, presso3) ( при указании приближения) a poca distanza, prossimo4) (при указании принадлежности, обладателя, носителя свойств и т.п.) a5) ( при указании источника получения) da, a* * *I предлог + Р1) (возле, около) a, accanto a, presso, vicino a; употр. при обозначении направления действия controпоставить у стены — mettere <contro il / addossato al> muro
2) орудия деятельности a, ad3) обладателя, владельца чего-л. перев. гл. avere без предлога; тж. a, da, in и лексическими средствамион живёт у родителей — abita coi / dai genitori
у машины мощный двигатель — la macchina ha / è munita di un potente motore
4) источник приобретения da, aвырвать правду / признание у кого-л. — strappare la verità / confessione a qd
•••II межд.; = у-у, = у-у-у1) (обозначает вой, гудение и т.п.)у-у! - воет ветер — u-u-u, ulula il vento
2) (выражает укоризну, негодование и т.п.) uh; uheiу, как болит голова! — uh! che mal di testa!
* * *1.gener. U (19-я буква итальянского алфавита), presso2. prepos.gener. appresso, a, accanto a, accosto a (+G), con (+G), da, sotto (+G) -
71 акыл
ар.разум, ум, рассудок;ар кишиде бир акыл, өз билгенин береби стих. у каждого человека свой ум, от своего он не отступится;менин акылым сенде эмес, сенин акылың менде эмес погов. мой ум не у тебя, твой ум не у меня; всяк живёт своим умом;жакшы болсо катының, табыла берет акылың погов. если жена у тебя хорошая, (то) ум (умное решение) всегда найдётся;кебиң акыл ты умно говоришь; ты дело говоришь;акыл көрсөт- или акыл айт- или акыл бер- советовать; давать советы, давать наставления; наставлять на путь;андай эмес, мындай деп, акыл берген сен ушу фольк. ведь ты меня наставлял, (это) мол, не так, а этак;акыл ойло- думать, обдумывать, обмозговывать;мен бир акыл ойлоп турам я обдумываю одну вещь; мне в голову пришла одна мысль;түрдүү акыл ойлоду фольк. он раскидывал умом так и этак;акыл бөл- давать советы (букв. делиться умом);акылын элге беле элек фольк. он пока ещё (был мал и) людям не давал совета;акыл сал- или акыл сура- советоваться; обращаться за советом; просить совета;элден акыл сурабайбыз мы у людей ума не просим; мы сами с усами;катынына акыл салды он посоветовался со своей женой;акылга сал- обдумать, обмозговать;булардын сөзүн акылга салып обмозговав их слова;акылга түш- одуматься;акылыңа түшө көр постарайся одуматься;акылыңды табармын я найду на тебя управу, я придумаю, что с тобой делать;акыл тап- догадаться, додуматься; умудриться;акыл таптым я догадался (что здесь нужно сделать); я понял (в чём тут суть);табылган акыл ловко придумано; удачно придумано;акыл кыл- думать; быть в раздумье;экөө акыл кылышып (они) двое, посоветовавшись;атайын деп аркарды, Молдожаш акыл кылды эми фольк. Молдоджаш раздумывал, не застрелить ли архара;акыл кылдык мы решили; мы нашли нужным;акылга мыктап токуңар фольк. крепко вбейте себе в головы;акылым жетпейт я не постигаю, я не могу понять;акыл кошо турган киши издеди он искал человека, с которым можно было бы посоветоваться;акылга токтол- решить, принять решение;акыл токтот- одуматься; взять себя в руки; прийти в себя;кызуулукту коюп, акыл токтотту он перестал горячиться, одумался;ачуусу таркап акыл токтоткон соң когда гнев его прошёл и он одумался;акылга кир- образумиться;акылга киргиз- образумить;акылы бутүн (о человеке) умный, разумный;акылы көзүндө у него ум в глазах (о человеке, который понимает только то, что видит);акыл-айла уловки и хитрости; способ выйти из положения;акыл-айла издеп в поисках выхода (из положения);акыл-эс сознание;акыл-эси жетиле элек он пока ещё недостаточно сознателен;акылга жеңдир- см. жеңдир-;акылым жеңип см. жең- II;акыл ийле- см. ийле-;акылга дыйкан см. дыйкан;акылга түй- см. түй-. -
72 бөй,
бөй, бөйөн, бөйү, бөөтарантул, мизгирь;жылан чаккан кайтат, бөйү чаккан кайтпайт погов. укус змея излечим, укус мизгиря не излечим;бөйөн-чаян общее название ядовитых насекомых;заардуу жылан жана башка бөйөн-чаян көп болгон (там) было много ядовитых змей и разных ядовитых насекомых;бөйдөй кара чёрный-чёрный;бөй түшүр- или бөйдөй куур- учинить погром, массовое уничтожение;тууган жеринин айланасындагы элдин малын бөй түшүрөт (волки) уничтожают скот у населения вокруг того места, где родились;Шамырбек датка тирүүсүндө элди бөйдөй куурду эле когда был жив Шамырбек датка (см. датка), он вконец разорил народ;бөйдөй-чайдай! бөйдөй-чайдай! так при игре в шабиет (см.) кричит одна сторона играющих, призывая к решительному наступлению на противную. -
73 жер
1. земля; место;жер айда- пахать землю;эр эмгегин жер жебейт погов. земля не поглотит труд молодца (т.е. труд, вложенный в землю, не пропадёт);телегейи тептегиз жери жакшы кыргыздын фольк. благодатна, хороша земля киргизов;жерин карап качкан он бежал на свою родину;жер шары земной шар;сени жер да албайт (ты такой пакостный, что) тебя (после смерти) и земля-то не примет;бир жерден экинчи жерге с одного места на другое;кайсы жерден? из какого места?, откуда?бир жерге1) в одно место;2) куда-нибудь;жер-жерлерде по местам; на местах; то там то сям;жер-жерлерге жөнөй кетишти они разбрелись кто куда;барбаган жерибиз калбады не осталось места, где бы мы не были, мы всё исходили (изъездили);жер бас-1) топтать землю, ходить по земле;2) перен. жить;кегимди мыктап албасам, кишимсип кантип жер басам? как я буду жить и считать себя человеком, если как следует не отомщу (врагу) ?жер менен жер болуп кал-1) сровняться с землёй;мүрзөлөр жер менен жер болуп калган могилы (могильные насыпи) сровнялись с землёй;2) перен. быть уничтоженным, стёртым с лица земли;жер менен жер кылып кой-1) сровнять с землёй;2) перен. разрушить до основания, сровнять с землёй;ак жер сев. каменистая почва со значительным содержанием подпочвенной влаги;жер-суу1) земля-вода (земля и условия, где можно вести земледельческое или скотоводческое хозяйство);жер-суу толгон многое множество;2) Жер-Суу миф. Земля-Вода (древнетюркское божество);Жер-Суу тайы- этн. приносить жертву (умилостивительную или благодарственную) божеству Земля-Вода;Жер-Суу, колдой көр! Земля-Вода, помоги!;жер кепе сев. или жер төлө южн. землянка;2. расстояние;беш күндүк жер пять дней пути;3. (или кара жер) перен. (о человеке) никудышный, дрянь;атаңдын көрү, ар Кыяз! эр Кыяз эмес, жер Кыяз! фольк. чтоб тебе, богатырь Кыяз! (ты) не богатырь Кыяз, а дерьмо Кыяз!;мейлиң жакшы, мейлиң шер, мейлиң жаман, мейлиң жер - жаралган адам баласы фольк. пусть знатный, пусть лев (т.е. богатырь), пусть простолюдин, пусть никудышный (все они) сотворённые люди;кара жер (кара - часто встречающийся эпитет земли) земля;жер баскан скот (общее название);жер басканы скот его; скот, который он имеет;жер басканы ондон ашпайт скота у него не больше десяти (голов);ак таноонун үйрүндө, ашып кетсе жер басканы жыйырма бардыр в косяке белохрапого (жеребца), пожалуй, самое большее двадцать голов;жерге кал- или жерде кал- пропасть зря;эрге кылган жакшылык жерге калбайт погов. добро, сделанное молодцу, не пропадёт зря;бул окуя жерге калбайт зтот случай так не пройдёт;сиздин сөзүңүз жерде калбас, дейм думаю, что ваши слова не пропадут зря (т.е. возымеют действие);жерге калтыр- бросить на произвол судьбы, не проявить заботы;жакшы жери... хорошая его сторона..., хорошо в нём то, что...;жаман жери... плохая его сторона..., плохо в нём то, что...;жакшы жери - кир көтөрөт, бирок жаман жери - бат оңот хорошо в нём то, что оно не маркое, но плохо то, что быстро линяет;жаман жеринин бири одна из дурных сторон этого;жер (и, -ин и т.д.) жок (у него, у тебя и т.д.) нет никаких оснований;таарына турган жериң жок у тебя нет оснований обижаться, тебе не на что обижаться;мунун эч бир арсарсый турган жери жок тут нет ничего такого, что могло бы вызвать сомнение;жер (и, -ин и т.д.) бар (у него, у тебя и т.д.) есть, это (за ним, тобой и т.д.) водится;ошондой жери бар за ним это водится, с ним это бывает;жер баспай турган ат быстроногий конь;жер баспай турган кезде когда он был в расцвете сил;жер баспай калды он вознёсся, нос задрал;аз эле жерден өлбөй калды или аз жерден кайтты или өлбөгөн жерде калды он чуть было не умер, он был на волосок от смерти;албасаңар тилимди, келди өлөр жериң! - деп фольк. мол, раз вы не послушались меня, значит, настало время вашей смерти!;күнөөсүз жерден без вины;күнөөсүз жерден кесилген фольк. он невинно осуждён;кара жерден облыжно, по ложному доносу;кара жерден кармалып, кайран баш элден сүрүлдү фольк. схвачена по ложному доносу и сослана бедная голова (моя);ак жерден невинно;жок жерден ни с того ни с сего, без всяких оснований (обвинять, наказывать и т.п.);жок (или ак) жеринен жаман атты кылды его охаяли совершенно напрасно;кутпөгөн жерден неожиданно, нежданно-негаданно;салган жерден или чукул жерден вдруг, сразу; ни с того ни с сего;аз жерден или аз эле жерден чуть было не...;барып турган жери высшая степень чего-л.;бир жерине жеткен кедей крайне бедный;жерине жеткир- проучить кого-л. как следует; показать кому-л., где раки зимуют;мен аны жерине жеткирем! я ему покажу!; он у меня будет знать!;...жеринен в тот самый момент, когда...;аны мен күлүп турган жеринен чакырдым я его позвал в тот момент, когда он смеялся;жери ошол как раз тот момент, когда он...;акчадан өлүп бараткан жерим жок я не в таком положении, что мне без денег - смерть; я не так уж и нуждаюсь в деньгах;бардыгынын кабары бир жерден чыгат сообщения всех их сходятся, совпадают;кирерге (или жанын коюуга) жер таппай калды трудно ему пришлось; ему небо с овчинку показалось;баш жерге киргиче пока жив, до самой смерти;жемелеп жерге киргизген он заел, замучил попрёками;жерге кирсин! глаза бы мои его не видали!; провались он совсем!;жерге кир! провались ты!; пропади ты пропадом!;жер үстүнөн көрүнбөсөм если я не останусь в живых;жер карап опустив, понурив голову (напр. от страха, стыда);тиги киши айыптуудай жер карады тот человек опустил голову как виноватый;жер карабай жооп бергиле отвечайте прямо, не отводя глаз;жер карат- поставить в неловкое положение, осрамить;жер каратып койбочу не осрами, не допусти до срама (меня, его и т.д.);жерди кара очертания едва виднеющегося вдали предмета, силуэт; привидение, призрак;тиги көрүнгөн - киши эмес, жөн эле жерди кара то, что виднеется - не человек, а видимость, призрак;орто жерде бойлуу (человек) среднего роста;...жерде (при умножении): эки жерде эки дважды два; беш жерде беш пятью пять;жерден чыга калгандай как с неба свалился;жерге-сууга тийгизбей макта- или жерге-сууга батырбай макта- превозносить;жерге амал кирди сев. земля ожила (сошёл снег, начала пробиваться зелень);жер-жебир см. жебир;жер-жемиш см. жемиш 2;жер каймактап бүткөндө см. каймакта-;көр-жер см. көр II;жер каптыр- см. каптыр-;жер тыңшаар см. тыңша-. -
74 казык
1. кол, клин;токмок күчтүү болсо, кийиз казык жерге кирет погов. от молота гвоздь в стену лезет (букв. если колотушка сильна, то (даже) войлочный кол в землю войдёт);2. прикол;ат айланып казыгына кайтат или ат айланып казыгынан кетпейт или ат айланып казыгын табат погов. конь вертится, а (всё равно) к приколу возвратится или от прикола не отойдёт или прикол свой найдёт;айланма казык южн. то же, что мамы;3. перен. опора;ач болсоң - азыгыңмын, ток болсоң - казыгыңмын фольк. если ты голоден - я твоя пища (т.е. голодного смогу накормить), если ты сыт - я твой кол (т.е. буду твоей опорой, буду тебе служить);аман-эсен бар бекен аркамда калган бир казык? фольк. жив-здоров ли оставшийся после меня мой единственный (сын, моя опора) ?Темир Казык или Алтын Казык Полярная звезда;"мени карасаң адашпайсың" дегенсип, түндүктө Алтын Казык жылдызы турат на севере стоит Полярная звезда, как бы говоря: "если будешь на меня смотреть, с пути не собьёшься";каккан казыктай турат он стоит, вытянувшись в струнку;жер казыгы неровности дороги, почвы (рвы, ямы и т.п.);менин атым, кудай жер казыгынан сактаса, чыгат, баш байге меники мой конь, если бог сохранит от неровностей пути, победит, первый приз (будет) мой;жер казык южн. одна из фаз игры в чижик (играющий бьёт, опустившись на колени);Куу-казык кличка коня богатыря Кокбёрю;Көк-казык кличка коня богатыря Сыргака;казык аяк см. казгаяк. -
75 камчы
нагайка, плётка;жакшы атка бир камчы, жаман атка миң камчы погов. хорошему коню одна плеть, а плохому - тысяча;шапалак камчы нагайка, плеть или кнут из полосы ремня (без плетения);арабакеш камчы южн. то же, что шапалак;кара алакан камчы (в эпосе) жгучая, жестокая плеть;камчыдай бели ийилген, жумшак кыял, таттуу сөз фольк. её (тонкий) стан изгибается, как плеть, (она) мягкого характера, сладкоречива;камчы бою в длину плети (вместе с рукоятью; длиною около 3/4 метра);камчы бас- стегнуть плетью;атына камчы басты он стегнул своего коня плетью;камчы сал- хлестать плетью;камчы салдыр-1) позволить хлестать плетью;жаным аман турганда атыма камчы салдырбайм фольк. пока я жив-здоров, не позволю хлестать своего коня плетью (т.е. не позволю кому-л. распоряжаться моим имуществом и мной);2) перен. работать или выполнять поручения из-под палки;камчы салдырбайт он работает так, что понуканий не требуется; он работает на совесть;үй-оокатка камчы салдырган жок домашнее хозяйство она вела безупречно;камчысы жакшыга түшкөн у него хорошая жена (букв. его плеть досталась хорошей);камчысы жаманга (или груб. бокко) түшкөн у него плохая жена (букв. его плеть досталась дурной или дерьму);камчысынан кан тамган он чинил жестокую расправу (букв. с его плети кровь капала);кызыл камчы жестокий и скорый на расправу;кызыл камчы немеге жолугуптурмун (муж) мне достался жестокий и с тяжёлой рукой;кызыл камчыга ал- нещадно хлестать плетью;анын камчысынан уст., теперь шутл. от его плети (т.е. от плети мужа зависит характер и поведение жены);куу камчы грубый, любитель кулачной расправы;чоң камчы ист. джигит, которого манапы использовали для физического воздействия на непокорных;камчыга сап болору наиболее сильный из них (знающий, влиятельный и т.п.; букв. годный для рукоятки плети);камчы чабар уст. (в старом быту) старший сын в семье (который силе мог противопоставить силу, мог быть защитником интересов своей семьи, аула и т.п.);камчысын чап- быть чьим-л. приспешником, прихвостнем; защищать чьи-л. интересы;сөзүн сүйлөп, камчысын чабышкан они проводили его линию и защищали его интересы;камчысын мойнуна илип признав свою вину и выразив полную покорность (букв. повесив свою плеть себе на шею);ага камчысын мойнуна илдирип заставив его признать свою вину и выразить полную покорность (букв. заставив его повесить свою плеть себе на шею);камчы үйүр- угрожая, вращать плетью, замахиваться плетью;мага камчы үйүрдү он замахнулся на меня плетью;төбөңөргө камчы уйүргөн он над вами властвовал, он вами помыкал;камчы кармат- этн. особая форма закрепления клятвы (букв. дать держать плеть);камчысын кошо сүйрөп кирди уст. он вошёл (в юрту), волоча за собой плеть (это значило, что вошедший не примирился с хозяином, затаил против него злобу; обычай требовал, чтобы при входе в юрту вошедший повесил свою плеть на левой от входа стороне юрты);камчыга ченеп бөл- (в эпосе)1) поделить добычу или приз без остатка между всеми участниками (не выделяя особой доли для вожаков);келгендердин барысы камчыга ченеп бөлсүн де фольк. скажи, чтоб все прибывшие поделили всё без остатка;Букардагы сан байге, энеке, камчыга ченеп бөлөмүн фольк. весь несметный приз, что в Бухаре, я, мамаша, разделю без остатка;2) разграбить дотла;чоң зордук тартып элибиз, камчыга ченеп бөлүндүк фольк. народ наш подвергся большому насилию, мы были разорены дотла;камчы гүл южн. название растения с тёмно-красными цветами (в народной медицине употребляется при болезни горла);соп камчы см. соп. -
76 einbýli
[εinb̥ilɪ]nдвор, в котором живёт одна семья -
77 ловъя
1) живой;ловъя дзоридзьяс — живые цветы; ловъя лов — живая душа; ловъя чери — живая рыба; кытчӧдз ловъя лоа — пока буду живӧдва ловъя — еле живой;
2) перен. вылитый;3) перен. целый, невредимый;◊ ловъя вес — живой вес; ловъя места абу — живого места нет; ловъя морт миянӧ оз пырав — к нам ни одна живая душа не заходит; ловъя синмыдлы век колӧ — глаза завистливы; ловъя сьӧм — живые деньги; ловъя юрӧн воны — вернуться живым -
78 ӧтнас
счётно-личн. мест. (с собир.огранич. знач.) один (он);гӧтырыс кулі, ӧтнас —дзик ӧтнас — один-одинёшенек;
шулӧмаӧсь важ йӧз, шогыд пӧ оз ӧтнас ветлы — в старину люди говорили, что беда не ходит однаӧтнас олӧ — он живёт один;
-
79 голова
головка, головушка1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.* * *голова́без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий
ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися
в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше
-
80 жаловаться
на кого-нибудь, на что-ниб., о чём-н., чем-нибудь жалітися на кого, на що кому, жалкуватися, скаржитися на кого, на що кому, до кого, (редко) жалуватися на кого, на що, ускаржатися на кого, перед ким, (высказывать чувство обиды) нарікати на кого, на що, бідкатися, (со слезами) плакати (плакатися) на кого; (на болезнь, нездоровье) кволитися на що, (редко) кородитися на що. [Жалівся на свою старість. Учителеві я не піду на тебе жалітися (Крим.). Жалкується на ногу. Гірко скаржилися одна одній на свою хатню неволю (Л. Укр.). Почав скаржитися до бога на людей (Л. Укр.). Вона часто нарікала матері на Грицька (Васильч.). - Ой лихо з вами та й годі - бідкалася пані Макуха (Неч.-Лев.). Все кородиться (жаліється, скаржиться) на живіт. Почав кволитися, що в боку болить]; (приносить жалобу в суд) жалітися на кого в суд, заносити (подавати) на кого скаргу в суд, скаржитися на кого в суд, оскаржувати, заскаржувати, прискаржувати, (сов.) оскаржити, заскаржити, прискаржити кого перед судом за що, позивати (сов. запізвати) кого до суду (или в суд), правитися на кого. [Іди, прався на мене, куди знаєш].* * *ска́ржитися, жалі́тися; ( на долю) наріка́ти, бі́дкатися; (на боль диал.) коро́ди́тися, -ро́джу́ся, -ро́ди́шся
См. также в других словарях:
одна — • один/одна/одно/одни числ., употр. наиб. часто Морфология: сколько? один дом, одна рука, одно слово, (нет) скольких? одного дома/слова, одной руки, скольким? одному дому/слову, одной руке, (вижу) сколько? один дом, одну руку, одно слово, (вижу)… … Толковый словарь Дмитриева
Живём вместе, умираем в одиночестве — англ. Live Together, Die Alone Серия телесериала «Остаться в живых» … Википедия
Живёт такой парень — «Живёт такой парень» … Википедия
Живёт такой парень (фильм) — «Живёт такой парень» … Википедия
Живём вместе — Живём вместе, умираем в одиночестве Живём вместе, умираем в одиночестве англ. Live Together, Die Alone Серия телесериала «Остаться в живых» Номер серии Сезон 2 Серия 23 24 Приглашённые актёры Генри Йен Кьюсик Сэм Андерсон Клэнси… … Википедия
Одна за всех — Одна за всех … Википедия
Одна и другая (фильм, 2012) — Одна и другая L una e l altra Жанр комедия Режиссёр Джанфранко Альбано Автор сценария Джанфранко Альбано … Википедия
Одна из нас (Остаться в живых) — Одна из нас англ. One of Us Серия телесериала «Остаться в живых» Джульет прибыла на остров на подводной лодке. Номер серии Сезон 3 Серия 16 Режиссёр … Википедия
Одна ночь любви (телесериал) — У этого термина существуют и другие значения, см. Одна ночь любви. Одна ночь любви Жанр историческая мелодрама В главных ролях Светлана Иванова Александр Константинов Ирина Муравьёва Александр Филиппенко Артем Осипов Татьяна Казючиц … Википедия
ОДНА КОЖА ДА КОСТИ — кто Чересчур худой, измождённый; тощий. Имеется в виду, что человек, реже животное (Х) слишком худы, обычно вследствие голода или болезни. Говорится с неодобрением, часто с оттенком сочувствия. неформ. ✦ Х [одна] кожа да <и> кости. неизм.… … Фразеологический словарь русского языка
ОДНА КОЖА И КОСТИ — кто Чересчур худой, измождённый; тощий. Имеется в виду, что человек, реже животное (Х) слишком худы, обычно вследствие голода или болезни. Говорится с неодобрением, часто с оттенком сочувствия. неформ. ✦ Х [одна] кожа да <и> кости. неизм.… … Фразеологический словарь русского языка