одержувати

См. также в других словарях:

• одержувати — ую, уєш, недок., оде/ржати, жу, жиш, док., перех. 1) Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. || Діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін. || Здобувати звання, посаду, становище і т. ін. ||… …   Український тлумачний словник

• одержувати — див. одержати …   Словник синонімів української мови

• одержувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• инвентовати — одержувати, стягати, інвентаризувати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• фасувати — одержувати за рознарядкою …   Лемківський Словничок

• одержати — 1) = одержувати (узяти очікуване, надіслане, належне документи, кореспонденцію, житло, товари тощо), отримати, отримувати, дістати, діставати 2) = одержувати (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу тощо звання, посаду, нагороду,… …   Словник синонімів української мови

• діставати — стаю/, стає/ш; наказ. сп. дістава/й; недок., діста/ти, а/ну, а/неш; наказ. сп. діста/нь; док., перех. 1) Брати, витягувати що небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого небудь. 3) Здобувати, відшукувати що небудь, долаючи… …   Український тлумачний словник

• удостоюватися — (вдосто/юватися), ююся, юєшся, недок., удосто/їтися (вдосто/їтися), о/юся, о/їшся, док. 1) чого. Одержувати високу оцінку, нагороду, звання і т. ін. 2) чого або з інфін., а також без додатка. Одержувати що небудь як знак поваги, прихильності,… …   Український тлумачний словник

• абонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., рідко. Одержувати що небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим небудь протягом певного часу …   Український тлумачний словник

• брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… …   Український тлумачний словник

• виганяти — I виган яти я/ю, я/єш і виго/нити, ню, ниш, недок., ви/гнати, ви/жену, ви/женеш, док. 1) перех. Примушувати кого небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти. || Гнати кудись, до чогось, в якесь… …   Український тлумачний словник