-
1 epergne
n2) канделябр (для обіднього стола)* * *nваза для середини обіднього стола (звич. з декількох відділень, ярусів); свічковий канделябр для обіднього стола -
2 средний
1) сере́дній; ( среднего размера) помі́рний; ( второй из трёх детей) середу́льший, середу́щийвы́ше \средний его — ви́ще від сере́днього, ви́ще сере́днього
не́что \средний ее — щось сере́днє
\средний ее арифмети́ческое — мат. сере́днє арифмети́чне (арифмети́чне)
\средний ее образова́ние — сере́дня осві́та
\средний ее у́хо — анат. сере́днє ву́хо
\средний его ро́ста — сере́дній на зріст, сере́днього зро́сту
\средний ий зало́г — грам. сере́дній стан
\средний ий па́лец — сере́дній па́лець
\средний их лет — сере́днього ві́ку, сере́дніх рокі́в
\средний яя величина́ — сере́дня величина́
\средний яя шко́ла — сере́дня шко́ла
2) ( посредственный) сере́дній, посере́дній; ( ничем не выделяющийся) пересі́чнийв \средний ем — в сере́дньому, пересі́чно
\средний ие спосо́бности — сере́дні (посере́дні) зді́бності
\средний ий урожа́й — сере́дній (пересі́чний) урожа́й
-
3 epergne
nваза для середини обіднього стола (звич. з декількох відділень, ярусів); свічковий канделябр для обіднього стола -
4 brevet
['brevɪt] 1. n1) гра́мота2) військ. пате́нт на підви́щення в чи́ні із зали́шенням попере́днього окла́ду3) ав. піло́тське свідо́цтво2. vпідви́щувати в чи́ні із зали́шенням попере́днього окла́ду -
5 neuter
-
6 centrepiece
n2) орнамент на середині ( стелі)3) головний, основний предмет колекції; головна прикраса; головний ефект4) тex. хрестовина -
7 plateau
n (pl plateaux, plateaus)1) плато, плоска височина, плоскогір'я2) перен. високе становище3) декоративний таріль4) плоска брошка5) жіночий капелюшок з плоскою тулією* * *n; (pl- teaux,- s [-z])1) гeoгp. плато, плоска височина, плоскогір'я; міцне, високе положення; мaт. горизонтальна ділянка ( кривої); відсутність зростання, стабілізація2) icт. серединник ( прикраса для обіднього стола); декоративне блюдо; плоска брошка -
8 setting
n1) оправа2) оточення, навколишня обстановка3) обрамлення; фон, тло4) художнє оформлення, постановка (кінофільму тощо); декорація, костюми5) перекладення слів на музику (музики на слова)6) музика на слова (поетичного твору)7) аранжування8) захід (сонця)9) яйця (під квочкою)10) буд. кладка, мурування11) буд. осідання (фундаменту)12) процес твердіння, тужавіння, згущення, скипання (про кров, білок)* * *['setiç]n1) оправа2) оточення, навколишня обстановка; обрамлення, фон, тло3) час, місце дії п'єси, фільму, роману; художнє оформлення, постановка (вистави, кінофільму); декорація, костюми4) переклад слів на музику або музики на слова; аранжування6) cл. розподіл учнів залежно від здібностей по класах або групах7) яйця ( на яких сидить квочка)8) пoлiгp. набір9) бyд. кладка, мурування10) обмурування ( котла)11) бyд. осідання ( фундаменту)12) процес твердіння, згущення (білка, крові); тужавіння (цементу, бетону)13) регулювання, установка, настроювання14) посуд для обіднього столу (тарілки, ложки, виделки); столовий прибор для однієї людини -
9 centrepiece
n2) орнамент на середині ( стелі)3) головний, основний предмет колекції; головна прикраса; головний ефект4) тex. хрестовина -
10 plateau
n; (pl- teaux,- s [-z])1) гeoгp. плато, плоска височина, плоскогір'я; міцне, високе положення; мaт. горизонтальна ділянка ( кривої); відсутність зростання, стабілізація2) icт. серединник ( прикраса для обіднього стола); декоративне блюдо; плоска брошка -
11 setting
['setiç]n1) оправа2) оточення, навколишня обстановка; обрамлення, фон, тло3) час, місце дії п'єси, фільму, роману; художнє оформлення, постановка (вистави, кінофільму); декорація, костюми4) переклад слів на музику або музики на слова; аранжування6) cл. розподіл учнів залежно від здібностей по класах або групах7) яйця ( на яких сидить квочка)8) пoлiгp. набір9) бyд. кладка, мурування10) обмурування ( котла)11) бyд. осідання ( фундаменту)12) процес твердіння, згущення (білка, крові); тужавіння (цементу, бетону)13) регулювання, установка, настроювання14) посуд для обіднього столу (тарілки, ложки, виделки); столовий прибор для однієї людини -
12 маловато
нрч. обмаль, омаль, на-омаль, намаль, намалі, не гурт, о(б)малкувато, помалкувато. [Та бачите - в мене тепер грошей обмаль (Грінч.). Христя згадала, що води омаль, ухопила відра і побігла до сусіднього колодязя по воду (Мирн.). Може хліба на- омаль буде, та вже вибачте (Кониськ.). Треба купити, а грошей на-малі (Квітка). У нашому селі намаль землі (Харк.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде (Новомоск.). Хіба й без ваги на око не знати, що омалкувато? (Кониськ.)].* * *нареч.зама́ло, о́бмаль, малува́то -
13 находиться
нахаживаться, найтисьI. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.* * *I несов.; сов. - найт`ись1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишсякакой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!
2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибратине нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти
3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти\находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном
Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану
4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шуєтьсяII сов.находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися -
14 подъём
1) действ. - см. Поднимание, Поднятие. -ём на гору - схід на гору. -ём воды в реке - прибування, прибуття, підходження води в рі(ч)ці. -ём культуры, промышленности, культурный -ём - піднесення культури, промисловости, культурне піднесення. -ём духа, чувств - піднесення (зворушення) духу, почуваннів. Моменты высокого -ёма - хвилі високого піднесення (Єфр.). Испытывать -ём духа - (описат.) рости вгору, душа росте вгору в кого, світ підіймається вгору кому;2) (отлогая возвышенность, подъём на гору) узвіз (-возу). [Боричів узвіз. Шлях здіймався вгору довгим узвозом];3) (сборы в путь, выезд, выступление) рушання. Деньги на -ём - подорожні гроші, подорожнє (-нього), кошти на подорож. Лёгок на -ём - швидкий рушати, ворушний, рухливий. Он тяжёл на -ём - важко йому рушати (зрушити);4) (ноги, сапога) підйом (-му) (ноги, у чоботі), (сапога) підбиття (у чоботі). Сапоги с большим -мом - зазо[у]висті чоботи. Сапоги узки в -ме - чоботи тісні на підйомі (на підбитті);5) (рычаг) підойма, (для поднимания воза) важниця; см. Рычаг;6) (ухват) рогач (-ча);7) (домкрат) лівар (-ра); см. Домкрат;8) (мера, высота, на сколько что-л. поднято) підвищення;9) в -ём (вподъём) кому (под силу) - під силу кому, саме враз кому.* * *1) ( действие) підніма́ння, підійма́ння, (оконч.) підняття; ( восхождение на гору) схо́дження2) ( взвоз) узві́з, -во́зу3) (быстрый рост; воодушевление) підне́сення4) (ноги, обуви) підйо́м5) ( сигнал) побу́дка7) лингв. підне́сення, підняття́гла́сный сре́днего подъёма — голосни́й сере́днього підне́сення (підняття́)
-
15 предварилка
мі́сце попере́днього ув'я́знення -
16 середович
диал.чолові́к (люди́на) сере́днього ві́ку (сере́дніх літ, сере́дніх ро́ків) -
17 середовой
диал.сере́днього ві́ку, сере́дніх літ (рокі́в); середови́й -
18 abjuration
[ˌæbʤʊ'reɪʃ(ə)n]nзре́ченняoath of abjuration амер. — зре́чення під прися́гою попере́днього підда́нства
-
19 average
['æv(ə)rɪʤ] 1. n1) сере́днє число́, сере́дня величина́on the [an] average — у сере́дньому, пересі́чно
to strike an average — виво́дити сере́днє число́
below [above] the average — ни́жче (ви́ще) сере́днього
2) ком. зби́ток від ава́рії судна́3) розпо́діл зби́тків від ава́рії між вла́сниками (вантажу, судна)2. adj1) сере́днійthe average output — сере́дній ви́добуток
the average rate of profit ек. — сере́дня но́рма прибу́тку
2) сере́дній, звича́йний, норма́льний3. vaverage height — сере́дній (норма́льний) зріст
виво́дити сере́днє число́; в сере́дньому дорі́внювати (станови́ти, склада́ти)they average about 70 kilograms each — ко́жний з них ва́жить у сере́дньому бли́зько 70 кілогра́мів
-
20 back
[bæk] I nвели́кий чанII 1. n1) спи́на2) спи́нка ( стільця тощо)3) гре́бінь (хвилі, пагорба)4) за́дня (зворо́тна) сторона́; ви́воріт, спі́д; підкла́дка6) обу́х7) гірн. найви́щий рі́вень ( виробки)8) геол. вися́чий бік (шару, пласта)9) спорт. захисни́к ( у футболі)••to turn one's back upon smb. — відверну́тися від ко́гось, зали́ши́ти (поки́нути) кого́сь
to get [to put, to set] smb.'s back up — розсе́рдити кого́сь
2. adjbehind one's back — без ві́дома, за спи́ною кого́сь
1) за́дній; відда́ленийback entrance — чо́рний хід
back street — відда́лена (глуха́) ву́лиця
to take a back seat — відійти́ на за́дній план; стушува́тися; зайня́ти скро́мне мі́сце
back vowel фон. — голосни́й за́днього ря́ду
back areas військ. — тили́, тилові́ райо́ни
back elevation буд. — ви́гляд зза́ду, за́дній фаса́д
2) запізні́лий; простро́чений ( про платіж)back number, back issue — 1) стари́й но́мер (газети, журналу) 2) перен. відста́ла люди́на, ретрогра́д; щось застарі́ле
3) зворо́тний ( про течію)3. v1) підтри́мувати; підкріпля́ти; субсидува́ти2) служи́ти спи́нкою; служи́ти підкла́дкою; служи́ти фо́ном3) кла́сти на підкла́дку4) амер. розм. носи́ти на спи́ні5) ру́хати(ся) в зворо́тному на́прямі; відступа́ти, задкува́ти; іти́ за́днім хо́дом•- back out
- back up••4. advto back the wrong horse — помили́тися, прорахува́тися, поста́вити не на того́ коня́
1) наза́д, у зворо́тному на́пряміback home — зно́ву вдо́ма, на Батьківщи́ні
back and forth — туди́ й сюди́, наза́д і впере́д
2) о́сторонь, віддалі́кthe house stood back from the road — буди́нок стоя́в о́сторонь від шля́ху
to talk [to answer] back — відповіда́ти, запере́чувати
to love back — відповіда́ти взає́мністю
to go back from [upon] one's word — відцура́тися від свого́ сло́ва (своє́ї обіця́нки і т.п.)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
гомологічний — а, е. 1) хім. Стос. до групи органічних сполук з однотипною будовою, кожний член яких різниться від сусіднього на постійну структурну одиницю. Закон гомологічних рядів. •• Гомологі/чні о/ргани органи тварин і рослин, що розвиваються з однакових… … Український тлумачний словник
журнал — у, ч. 1) Періодичне друковане видання у вигляді книжки. 2) Книга чи зошит для систематичних записів про що небудь. || Книга для обліку відвідування та успішності учнів. •• Журна/л о/рдер бухг. облікова таблиця, побудована за шаховою формою, що… … Український тлумачний словник
піднесення — я, с. 1) Дія за знач. підносити, піднести і підноситися, піднестися. •• Звук висо/кого (сере/днього, низько/го) підне/сення голосний звук певного способ … Український тлумачний словник
підобідній — я, є. 1) Прикм. до підобід. 2) Стос. до передобіднього часу … Український тлумачний словник
столовий — а, е. 1) Прикм. до стіл I 1). Столова дошка. 2) Признач. для обіднього стола, використовуваний під час їжі. 3) Признач. для харчування. || Який іде на їжу людям (про овочі, фрукти). •• Столо/ве вино/ сухе і напівсухе вино, яке виробляють перев.… … Український тлумачний словник
тихий — а, е. 1) Який звучить не сильно, не голосно. || Який майже не утворює звуків, не робить шуму. || Ледве чутний. 2) Сповнений тиші, без голосних звуків. •• Ти/ха годи/на година післяобіднього відпочинку, сну (у дитячих садках, лікарнях, санаторіях… … Український тлумачний словник
стіна — Вертикальна огороджувальна конструкція, що відділяє приміщення від навколишнього простору (зовнішня) або сусіднього приміщення (внутрішня). За конструктивним вирішенням і сприйняттям навантажень стіни поділяються на: стіна несуча (тримальна)… … Архітектура і монументальне мистецтво
пассус — Пассус: виступ [48,XX] Та тільки з своїм внесенням Вахн. остався сам, а щодо посліднього пассуса Романчук замітив, що переписуватися з Др. ще не такий тяжкий гріх, бо й сам він, Ром., донедавна з Др. переписувався [XX] … Толковый украинский словарь
пополуднювати — нюю, нюєш, Пт. Вжити обіднього відпочинку; поїсти в полудне … Словник лемківскої говірки
виймання щитове — выемка щитовая shield mining *Schildabbau система розробки крутих потужних пластів довгими стовпами за підняттям з вийманням їх за падінням під захистом самохідного щитового кріплення (Рис.). При В.щ. в одному стовпі поверху ведеться підготовка,… … Гірничий енциклопедичний словник
індивід мінеральний — индивид минеральный mineral individual mineralisches Individuum – тверда, фізично та хімічно індивідуалізована речовина, яка виникла внаслідок природних процесів. І.м. фізично відмежований від інших природними поверхнями розділу. Ним є кожний… … Гірничий енциклопедичний словник