-
1 обряди релігійні
ОБРЯДИ релігійні - складова частина релігійного культу, символічні індивідуальні чи колективні дії суб'єктів культової діяльності, спрямовані на встановлення взаємовідносин між віруючими і надприродними силами, спосіб реалізації цих відносин, один із засобів задоволення релігійних потреб чи оживлення релігійних поглядів, почуттів та настроїв віруючих. Здійснення О.р. у кожному релігійному напрямі регламентується відповідним віровченням та традицією. Кількість, спосіб і місце виконання, зміст більшості О.р. фіксуються у богослужбових книгах. Ці обряди не є історично сталими і можуть змінюватися з розвитком віровчення, конфесій, етнічних чинників та ін.О. Саган -
2 релігійні обряди
див. обряди релігійні -
3 обряди
див. обряди релігійні -
4 таїнства релігійні
ТАЇНСТВА релігійні (лат. sarramentum) - 1) Таємне, утаємничене, "незбагненне навіть ангелам" (за Біблією), видима дія, за допомогою якої незрима благодать Божа може передаватися віруючим. 2) Певні обумовлені Церквою культові дії, за допомогою яких засвоюється невидима сила Божа і закликається благословіння Боже на зовнішнє життя і діяльність людини. До IV ст. до Т.р. відносили будь-яку культову дію, що породжувала відчуття святості. У православ'ї і католицизмі визнається сім Т.: хрещення; причастя (євхаристія); покаяння (сповідь); священство; миропомазання; малосвяття (соборування); шлюб. У католицизмі вони не є рівнозначними К. ожне з Т.р. має певний догматичний зміст, який, однак, не визнається більшістю протестантських церков, де Т. р. розглядають як звичайні обряди.О. Саган -
5 cult
n1) культ; поклоніння2) релігійні обряди; віросповідання3) схиляння, преклоніння; обожнювання; культthe cult of personality (of the individual), personality cult — культ особи
* * *[kelt]n1) культ, поклоніння ( божеству); релігійні обряди2) преклоніння, обожнювання, культ; коло шанувальників (кого-небудь, чого-небудь) -
6 devotion
n1) відданість; прихильність; щире служіння; вірність2) любов, щира прихильність3) присвята, посвячення4) побожність; благочестя5) pl релігійні обряди; молитви6) захоплення (чимсь)* * *n1) (to) відданість, прихильність; ревне служіння; ( for) глибока прихильність, любов3) побожність4) pl релігійні обряди; молитвиbook of devotions — требник; молитва
-
7 exercise
1. n1) вправа, тренування2) спорт., звич. pl вправиcompulsory (voluntary) exercises — обов'язкові (вільні) вправи
4) фізична зарядка, моціон; прогулянкаto take exercises — а) прогулюватися; б) робити гімнастику
5) здійснення, застосування; прояв6) pl амер. церемонія, урочистості, святкуванняgraduation exercises — урочисті збори, присвячені випуску (в коледжі)
7) pl обряди, ритуалreligious exercises — церковна відправа; релігійні обряди
8) військ. навчання, заняття; бойова підготовкаexercise book — а) збірник вправ; б) зошит; в) абонементна книга (у бібліотеці)
exercise cruise — мор. навчальне плавання
exercise ground — військ. навчальний плац
2. v1) вправляти, розвивати, тренувати2) вправлятися; тренуватися; виконувати вправи3) робити фізичну зарядку (моціон); рухатися4) здійснювати, застосовувати; користуватися5) військ. проводити навчання6) pass. хвилювати, тривожити, непокоїти* * *I n1) вправа, тренування; pl вправи; комплекс вправcompulsory exercises — cпopт. обов'язкові вправи
voluntary /optional/ exercises — cпopт. довільні вправи; вправа ( граматична); завдання; приклад ( арифметичний)
2) фізична зарядка, моціон, прогулянки, плавання3) здійснення, застосування ( влади); прояв ( гостинності)4) pl; aмep. церемонія, урочистості, святкування5) pl обряди, ритуал7) вiйcьк. навчання, заняття; бойова підготовкаII v1) вправляти, розвивати, тренувати; вправлятися, тренуватися (тж.; refl); пepeв. у наказ. формі виконувати ( вправи)2) здійснювати моціон або робити фізичну зарядку, рухатися3) здійснювати, застосовувати, використовувати; користуватися; проявляти4) пepeв.; pass хвилювати, тривожити, турбувати5) вiйcьк. проводити навчання -
8 mystic
1. n1) містик2) обізнаний з таємничими релігійними обрядами2. adj1) містичний; що стосується містики2) що стосується релігійних таїнств і обрядів3) таємний, таємничий4) поет. загадковий* * *I [`mistik] nмістик; посвячений у таємні релігійні обрядиII ['mistik] a1) містичний, який відноситься до містики; який відноситься до релігійних таїнств, обрядів2) таємний, таємничий; пoeт. таємничий; загадковий -
9 worship
1. n1) поважання, шанування; поклоніння; глибока пошана; обожнювання; схиляння2) рел. культ; віросповідання; богослужіння, відправаplace of worship — церква; храм
worship of images — шанування ікон, поклоніння іконам
act of worship — богослужіння, служба божа
3) пошана, шанаYour (His) W. — ваша (його) милість (звертання)
2. v1) поклонятися; схилятися; шанувати2) обожнювати, боготворити; палко кохати3) рел. брати участь у богослужінні; молитися (особл. у церкві)* * *I n1) шанування, поклонінняthe worship of rank [of wealth, of intellect, of success] — преклоніння перед званнями [перед багатством, перед розумом, перед успіхом]
hero worship — поклоніння героям, знаменитостям ( часто іронічно), to offer worship to smb; smth поклонятися кому-н., чому-н.
2) peл. культ; віросповідання; відправлення церковних обрядів; богослужінняforms of worship — релігійні обряди, ритуали
place of worship — церква, храм
worship of images — ідолопоклонство; поклоніння іконам, шанування ікон
3) icт. шана••II vYour [His]W — Ваша [Його]милість (про суддю, мера; в Великобританії)
1) поклонятися, схилятися; шануватиto worship God [idols] — поклонятися богу [ідолам]
to worship money [success] — преклонятися перед багатством [успіхом]
2) обожнювати, боготворити3) peл. відвідувати церкву; молитися ( в церкві) -
10 Фрезер, Джеймс Джордж
Фрезер, Джеймс Джордж (1854 - 1941) - англ. етнограф, історик, релігієзнавець. Застосував еволюціонізм та порівняльно-історичний метод до комплексного дослідження первісних вірувань на численному етнографічному матеріалі Р. озвиток духовності розглядав як три стадії еволюції людського світосприйняття: магії, релігії, науки. Спочатку первісна людина, відчуваючи свій зв'язок зі світом, намагається пізнати його і вплинути на нього за допомоги магії, походження якої Ф. виводив із принципів асоціативної психології. Переконавшись у неспроможності магічно вплинути на світ, людина перейшла до уявлень про існування надприродних сил і до поклоніння їм. Це - стадія, на якій уможливлюється втручання вищих сил у закономірний хід подій. Коли виявляється неспроможність вплинути на світ за допомогою релігії, настає "стадія науки", на якій людина повертається до пізнання законів природи. Досліджуючи еволюцію магії, Ф. ввів у науковий обіг класифікацію магічних обрядів і дій. На підставі теорії магії Ф. пояснював численні релігійні обряди і церемонії християнства, розкривав суть ряду фольклорних і міфологічних сюжетів та образів.[br]Осн. тв.: "Золота гілка" (1890); "Фольклор у Старому Завіті" (1918).Філософський енциклопедичний словник > Фрезер, Джеймс Джордж
-
11 will-worship
-
12 worship
n рел. культ, віросповідання; богослужіння, відправа- worship of images шанування ікон; поклоніння іконам- forms of worship релігійні обряди, ритуал- freedom of worship свобода віросповідання- to conduct religiuos worship відправляти релігійні культи- Your (His) W. Ваша (його) милість (звертання до мера, судді – Велика Британія) -
13 mystic
I [`mistik] nмістик; посвячений у таємні релігійні обрядиII ['mistik] a1) містичний, який відноситься до містики; який відноситься до релігійних таїнств, обрядів2) таємний, таємничий; пoeт. таємничий; загадковий -
14 will-worship
n; рел. -
15 worship
I n1) шанування, поклонінняthe worship of rank [of wealth, of intellect, of success] — преклоніння перед званнями [перед багатством, перед розумом, перед успіхом]
hero worship — поклоніння героям, знаменитостям ( часто іронічно), to offer worship to smb; smth поклонятися кому-н., чому-н.
2) peл. культ; віросповідання; відправлення церковних обрядів; богослужінняforms of worship — релігійні обряди, ритуали
place of worship — церква, храм
worship of images — ідолопоклонство; поклоніння іконам, шанування ікон
3) icт. шана••II vYour [His]W — Ваша [Його]милість (про суддю, мера; в Великобританії)
1) поклонятися, схилятися; шануватиto worship God [idols] — поклонятися богу [ідолам]
to worship money [success] — преклонятися перед багатством [успіхом]
2) обожнювати, боготворити3) peл. відвідувати церкву; молитися ( в церкві) -
16 cult
[kelt]n1) культ, поклоніння ( божеству); релігійні обряди2) преклоніння, обожнювання, культ; коло шанувальників (кого-небудь, чого-небудь) -
17 devotion
n1) (to) відданість, прихильність; ревне служіння; ( for) глибока прихильність, любов3) побожність4) pl релігійні обряди; молитвиbook of devotions — требник; молитва
-
18 звичай
ЗВИЧАЙ - стереотипна форма соціальної регуляції поведінки людей, яка постійно відтворюється за певних обставин. З. служить засобом залучення людей до соціального і культурного досвіду та передачі його від покоління до покоління, регламентує відносини між людьми, підтримує згуртованість у різних спільнотах. У ролі З. можуть виступати загальноприйнятні трудові навички, форми суспільно-політичної діяльності, сімейних відносин, релігійні обряди, громадські свята тощо. За вужчого тлумачення, З. охоплює лише такі дії, які відтворюються людьми стихійно. В цьому розумінні до З. не можна віднести розпорядок діяльності, передбачений інструкцією, або такі соціальні навички, які потребують спеціального опанування Ф. орми виробництва і розподілу, правові норми теж не належать до З., оскільки перші регулюються економічними відносинами, а другі - санкціонуються і підтримуються державною владою. У сфері моралі З. підтримується за допомогою відповідних моральних відносин. Проте зв'язок моралі і З. не означає тотожності О. сновний принцип З. - роби так, як роблять усі, в той час як мораль вимагає - роби так, як мусять робити всі. Тобто мораль наголошує на суттєвій відмінності між існуючим (сущим) і належним, між тим, що є, і тим, що має бути. Всупереч думці, що динамізм сучасної епохи, розвиток науково-технічного прогресу, засобів масової комунікації, урбанізація підривають самі основи З., фактом є те, що якраз катаклізми XX ст. переконують у необхідності підтримки З. через притаманний їм потужний елемент стабілізації людських стосунків. Разом із тим, З. властивий консерватизм, що може виявитися перешкодою в людському спілкуванні. Саме мораль, з її вимогами належної поведінки, здатна слугувати критерієм і підставою подолання консерватизму З.О. Левицька -
19 кальвінізм
КАЛЬВІНІЗМ - 1) протестантська конфесія, виникла в ході Реформації; 2) філософсько-теологічний напрям, що ґрунтується на працях Кальвіна. К. - спільна назва класичних (реформатство, пресвітеріанство) і радикальних (пуританство, редемпторизм) течій. Класична форма К. тяжіє до догмату абсолютного напередвизначення, за яким Бог одним людям дарував вічне життя, іншим - загибель. Доля кожного перевіряється успіхами у праці, навчанні, суспільному житті, що обумовлює активну позицію (догмат мирського призначення) віруючого. Радикальні течії визнають учення Армінія, за яким Бог дає спасіння всім, але отримують його лише гідні. Культ спрощений; обряди хрещення (немовлят) і причащання К. розуміє символічно. Церковна будова демократична, священика обирають віруючі. К. заперечує державний статус релігії. У XVI - XVII ст. К. став ідейним обґрунтуванням революційних рухів в Англії, Нідерландах, національно-визвольних процесів у деяких європейських державах; сприяв утвердженню республіканського правління у Швейцарії. Найбільші Церкви - в Голландії, Швейцарії, Шотландії, Франції, Угорщині, СНІА, ПАР, Австралії. Має кілька об'єднань (од 1875 р. - альянс реформатських Церков). В Україні започаткований у XVI ст.; сьогодні визначає конфесійну діяльність низки угор. та укр. реформатських і пресвітеріанських Церков.В. Любащенко
См. также в других словарях:
релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… … Словник синонімів української мови
побожний — (який ревно виконує всі релігійні обряди), релігійний, вірник, богобійний … Словник синонімів української мови
побожний — а, е. 1) Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. || Власт. релігійній, віруючій людині. 2) Пов язаний з релігією; церковний. 3) уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий … Український тлумачний словник
храм — у, ч. 1) Будівля, де відбуваються богослужіння, релігійні обряди. 2) Релігійне свято на честь якогось святого або якоїсь релігійної події. 3) перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани. || Галузь, сфера високих духовних цінностей. Храм… … Український тлумачний словник
набожний — а, е. Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди. || Власт. релігійній людині … Український тлумачний словник
жрець — (особа, яка відправляє релігійні обряди в поганських релігіях), друїд, шаман; маг, авґур (у Давньому Римі) … Словник синонімів української мови
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
богомольний — богомі/льний, а, е, заст. Який вірить у Бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний … Український тлумачний словник
жертовник — а, ч. 1) Спеціальний стіл або взагалі те місце, де клали жертву, яку, за релігійними обрядами, приносили богам. 2) Стіл у православній церкві, на якому виконуються різні обряди … Український тлумачний словник
люстрації — I ій, мн. 1) іст. У західних губерніях царської Росії – описи мешканців державних або орендованих маєтків із метою встановлення доходів з них. || Визначення доходів з нерухомого майна. 2) Заборона функціонерам високого рангу усунутої від влади в… … Український тлумачний словник
маг — а, ч. 1) У країнах Стародавнього Сходу – жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє. 2) Людина, що нібито володіє таємницями магії (у 1 знач.); характерник, чарівник, чаклун, віщун … Український тлумачний словник