-
1 voluntary
добровільний; навмисний, умисний; безоплатний; який не має зустрічного задоволення- voluntary absence
- voluntary act
- voluntary adjudication
- voluntary agency
- voluntary appeals board
- voluntary arbitration
- voluntary assignment
- voluntary attendance
- voluntary attendance
- voluntary bankrupt
- voluntary bankruptcy
- voluntary cancellation
- voluntary compensation
- voluntary compliance
- voluntary composition
- voluntary confession
- voluntary confinement
- voluntary consent
- voluntary contribution
- voluntary conveyance
- voluntary detention
- voluntary discipline
- voluntary dismissal
- voluntary dissolution
- voluntary drunkenness
- voluntary early retirement
- voluntary endangering
- voluntary escape
- voluntary euthanasia
- voluntary failure
- voluntary grantee
- voluntary hospitalization
- voluntary ignorance
- voluntary infliction
- voluntary insurance
- voluntary jurisdiction
- voluntary liquidation
- voluntary manslaughter
- voluntary membership
- voluntary organization
- voluntary participation
- voluntary payment
- voluntary presence
- voluntary physical presence
- voluntary public order squad
- voluntary renunciation
- voluntary repayment
- voluntary resignation
- voluntary return
- voluntary separation
- voluntary servant
- voluntary settlement
- voluntary sexual relations
- voluntary society
- voluntary statement
- voluntary union
- voluntary use
- voluntary validity
- voluntary waiver
- voluntary waste
- voluntary winding up
- voluntary withdrawal
- voluntary work -
2 voluntary
1. n1) добровільна праця; добровільний акт2) прихильник принципу добровільності3) соло на органі (в церковній службі)4) довільна програма (на змаганні); номер за вибором виконавця5) експромт, імпровізація6) факультативний екзамен2. adj1) добровільний, добровольчий2) що має свободу волі; що користується свободою вибору3) свідомий, навмисний, умисний4) довільнийvoluntary muscle — анат. вольовий м'яз
voluntary exercises — спорт. довільні вправи
5) що підтримує принцип добровільності (служби в армії)6) що обстоює принцип відокремлення церкви і школи від держави7) неоплачуваний, безоплатний (про працю); громадський, добровільний; благодійнийvoluntary organization — благодійна (громадська) організація
8) що утримується на добровільні внески (на приватні кошти)voluntary schools — приватні школи, що утримуються на кошти благодійників
9) стихійний, спонтанний; що виникає несподівано11) дикорослийvoluntary escape — юр. незаконне звільнення ув'язненого з-під варти в результаті потурання посадових осіб
* * *I n.1) добровільна робота; добровільний акт2) прихильник принципу добровільності [див. voluntaryism ]3) соло на органі (до, під ч.ас або після церковної служби)4) вільна програма ( на змаганнях); номер за вибором виконавця; експромт, імпровізація6) = volunteer 1II a1) добровільний; voluntary confession добровільне зізнання; voluntary contributions добровільні внески; voluntary enlistment військ. добровільне зарахування на воєнну службу; voluntary jurisdiction юр. добровільна підсудність; voluntary settlement юр. полюбовна згода2) маючий свободу волі; той, що користується свободою вибору; man is a voluntary agent людина має свободу волі; he was а voluntary agent in the matter в цьому питанні він діяв за власною волею; he was not a voluntary agent у нього не було вибору3) свідомий, навмисний; voluntary manslaughter навмисне вбивство; voluntary discipline свідома дисципліна4) спец. довільний; voluntary movement фізіол. довільний рух; voluntary muscle анат. м’яз, що довільно скорочується; voluntary exercises спорт, довільні вправи5) неоплачуваний, безоплатний ( про працю); суспільний, добровільний; благодійний; voluntary worker людина, що виконує роботу без оплати; суспільний робітник; voluntary assistants /helpers/громадські представники, добровільні помічники (в школі, лікарні); voluntary society суспільна або благодійна організація; добровільне суспільство; юр. безплатно; без зустрічного задоволення; voluntary conveyance передача прав без зустрічного задоволення; voluntary grantee особа, якій безплатно передається право на що-небудь6) що утримується на благодійні внески, на приватні кошти; voluntary schools [hospitals] школи [лікарні], що утримуються на кошти приватної благодійності; churches церкви, відділені від держави на кошти віруючих7) стихійний, спонтанний; невимушений -
3 voluntary
I n.1) добровільна робота; добровільний акт2) прихильник принципу добровільності [див. voluntaryism ]3) соло на органі (до, під ч.ас або після церковної служби)4) вільна програма ( на змаганнях); номер за вибором виконавця; експромт, імпровізація6) = volunteer 1II a1) добровільний; voluntary confession добровільне зізнання; voluntary contributions добровільні внески; voluntary enlistment військ. добровільне зарахування на воєнну службу; voluntary jurisdiction юр. добровільна підсудність; voluntary settlement юр. полюбовна згода2) маючий свободу волі; той, що користується свободою вибору; man is a voluntary agent людина має свободу волі; he was а voluntary agent in the matter в цьому питанні він діяв за власною волею; he was not a voluntary agent у нього не було вибору3) свідомий, навмисний; voluntary manslaughter навмисне вбивство; voluntary discipline свідома дисципліна4) спец. довільний; voluntary movement фізіол. довільний рух; voluntary muscle анат. м’яз, що довільно скорочується; voluntary exercises спорт, довільні вправи5) неоплачуваний, безоплатний ( про працю); суспільний, добровільний; благодійний; voluntary worker людина, що виконує роботу без оплати; суспільний робітник; voluntary assistants /helpers/громадські представники, добровільні помічники (в школі, лікарні); voluntary society суспільна або благодійна організація; добровільне суспільство; юр. безплатно; без зустрічного задоволення; voluntary conveyance передача прав без зустрічного задоволення; voluntary grantee особа, якій безплатно передається право на що-небудь6) що утримується на благодійні внески, на приватні кошти; voluntary schools [hospitals] школи [лікарні], що утримуються на кошти приватної благодійності; churches церкви, відділені від держави на кошти віруючих7) стихійний, спонтанний; невимушений -
4 voluntary
['vɒlənt(ə)rɪ] 1. adj1) доброві́льний; доброво́льчий2) що утри́мується доброві́льними вне́сками ( про школу тощо)3) свідо́мий; навми́сний, уми́снийvoluntary waste — навми́сне псува́ння
4) дові́льнийvoluntary muscles анат. — вольові́ м'я́зи
5) неопла́чуваний, безопла́тний2. n1) доброві́льні ді́ї, доброві́льна робо́та2) прихи́льник при́нципу доброві́льності3) со́ло на орга́ні ( в церковній службі)4) дові́льна програ́ма ( на змаганнях); но́мер за ви́бором викона́вця5) експро́мт, імпровіза́ція -
5 voluntary abandonment
-
6 voluntary absence
самовільна відсутність, неявка -
7 voluntary act
добровільно здійснена дія; навмисна (умисна) дія -
8 voluntary adjudication
-
9 voluntary agency
-
10 voluntary appeals board
-
11 voluntary arbitration
-
12 voluntary assignment
-
13 voluntary attendance
-
14 voluntary bankrupt
боржник, оголошений неспроможним за його власною заявою -
15 voluntary bankruptcy
неспроможність, порушення справи про яку здійснюється самим боржником -
16 voluntary cancellation
-
17 voluntary compensation
-
18 voluntary compliance
добровільне виконання (закону, угоди тощо) -
19 voluntary composition
добровільний склад (комісії тощо); добровільна компромісна угода боржника з кредитором -
20 voluntary confession
добровільне зізнання (в т. ч. у вчиненні злочину)
См. также в других словарях:
voluntary — vol·un·tary / vä lən ˌter ē/ adj 1 a: proceeding from one s own free choice or consent rather than as the result of duress, coercion, or deception a voluntary statement b: not compelled by law: done as a matter of choice or agreement voluntary… … Law dictionary
Voluntary — Vol un*ta*ry, a. [L. voluntarius, fr. voluntas will, choice, from the root of velle to will, p. pr. volens; akin to E. will: cf. F. volontaire, Of. also voluntaire. See {Will}, v. t., and cf. {Benevolent}, {Volition}, {Volunteer}.] 1. Proceeding… … The Collaborative International Dictionary of English
Voluntary — • Wilful, proceeding from the will Catholic Encyclopedia. Kevin Knight. 2006. Voluntary Voluntary † … Catholic encyclopedia
voluntary — vol‧un‧ta‧ry [ˈvɒləntri ǁ ˈvɑːlənteri] adjective 1. done or agreed to willingly and without being forced: • He suggested that workers take voluntary pay cuts to help the economy. • Cigar advertising on television is banned under a voluntary… … Financial and business terms
voluntary — voluntary, intentional, deliberate, willful, willing can mean constituting or proceeding from an exercise of free will. Voluntary, the most widely applicable of these terms, often implies not only freedom from constraint but freedom from the… … New Dictionary of Synonyms
voluntary — [väl′ən ter΄ē] adj. [ME voluntarie < L voluntarius, voluntary < voluntas, free will < volo, I wish: see VOLITION] 1. brought about by one s own free choice; given or done of one s own free will; freely chosen or undertaken 2. acting in a … English World dictionary
Voluntary — (v. engl. „spontan“) bezeichnet ein Musikstück (meist für die Orgel), welches improvisiert wurde oder eine Komposition von improvisatorischem Charakter. Das Voluntary entstammt dem englischen Barock und ist in der ursprünglichen Funktion mit dem… … Deutsch Wikipedia
Voluntary — may refer to:*A word meaning done, given, or acting of one s own free will , see Volunteer *Voluntary (music), a piece of music played as part of a church service … Wikipedia
voluntary — ● voluntary, voluntaries nom masculin (anglais voluntary) En Angleterre, au XVIe s., court morceau d orgue improvisé avant le culte ou pièce pour clavecin. (L école des virginalistes en a laissé de nombreux exemples. Blow et Purcell l… … Encyclopédie Universelle
Voluntary — Vol un*ta*ry, n.; pl. {Voluntaries}. 1. One who engages in any affair of his own free will; a volunteer. [R.] Shak. [1913 Webster] 2. (Mus.) A piece played by a musician, often extemporarily, according to his fancy; specifically, an organ solo… … The Collaborative International Dictionary of English
voluntary — late 14c. (implied in voluntarily), from L. voluntarius of one s free will, from voluntas will, from the ancient accusative singular prp. of velle to wish (see WILL (Cf. will) (v.)). Originally of feelings, later also of actions (mid 15c.) … Etymology dictionary