образ+жизни+en

1) (вид, фигура, подобие, внешность) образ (-зу), подоба, постать (-ти), постава; (изображение рисованное, лепное и т. п.) образ, подобизна. Образ человеческий - образ людський, подоба людська. На нём нет образа человеческого - він не має образу людського (подоби людської). Принимать образ кого, чего - брати (взяти) на себе образ чий, подобу чию и т. д.;

2) (способ) лад (-ду), спосіб (-собу), чин, роб, побит, побут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом - таким чином (робом, ладом, побитом), отак, по-такому, отож, отже. Каким -зом - яким чином (способом, ладом, побитом, робом), як, по-якому. Никаким -зом - ніяк, ніяким світом, жадним способом (побитом, чином), жадною мірою, зроду-звіку. Некоторым -зом - деяким чином (робом, побитом). Каким-то -зом - якось, якимсь робом (чином). Равным -зом - рівно-ж, зарівно. Известным -зом - певним ладом (робом, чином). Главным -зом - переважно, головним чином, головно, найпаче, здебільшого. Наилучшим -зом - що-найкраще, як найкраще, як найліпше. Надлежащим -зом - гаразд. Ненадлежащим -зом - неналежно. Частным -зом - приватно, приватним робом (чином). Обыкновенным -зом - звичайно, звичайним ладом (робом, чином), як заведено. Незаметным -зом - непомітно. Иным -зом - инакше, инаково, иншим ладом (робом, чином, способом). Тем или иным -зом - так чи инак (инакше, инаково), тим чи иншим робом (чином, способом, побитом). Осторожным -зом - тихим (обережним) чином (ладом). Делать по чьему-л. -зу - робити (ходити) чиїм робом (ладом). Образ действия - поводження, поводіння, поступування. Образ правления - система (спосіб) урядування, уряд. Здесь образ правления республиканский - тут уряд республіканський. Образ жизни - побит, побут. Образ мыслей - напрям думок;

3) См. Икона. Лежать под -ми (умирать) - конати, доходити.

* * *

1) о́браз, -у; ( облик) подо́ба

2) (наглядное представление о ком-чём-л.) о́браз, уя́ва

3) лит., иск. о́браз, по́стать, -ті

4) ( способ) спо́сіб, -собу; по́бит, -у; ( характер) хара́ктер, -у; ( направление) на́прям, -у

5) (в твор. п. в сочетании с предшествующим прилагательным или местоимением в значении способа, средства обычно переводится формой соответствующего наречия, иногда формой твор. п. прилагательного и последующего существительного) чин, спо́сіб

6) мат. о́браз, -у

безпутній, непутній, непутящий, гультяйний. -ый образ жизни - гультяювання. Сделаться -ым - пуститися в ледащо, піти пусто. -но жить - пусто йти, гультяювати.

* * *

прил. (о человеке) закритний, замкнутий, замкнений у собі, (скрытный) прихований, (нелюдимый) відлюдькуватий, (сущ.) відлюдько. [До всіх була закритна і в самотині терпіла своє горе (Грінч.)]. -тая (нелюдимая) жизнь - відлюдне, відлюдькувате життя. Жить -то, вести -тый образ жизни - жити відлюдно, відлюдьком.

* * *

1) прич., в знач. прил. за́мкнутий, за́мкнений, мног. позами́каний, позами́куваний

2) в знач. прил. перен. за́мкнутий, за́мкнений; ( необщительный) відлю́дний, відлю́дкуватий; ( скрытый) потайни́й

переменить переміняти, перемінити, зміняти и змінювати, змінити, (сов.) заміняти що на що, (изменять) відміняти, відмінити що, (о мног.) поперемінювати, позмінювати, повідмінювати и попереміняти, позміняти, повідміняти. [Переміни мені цю шапку на иншу, бо вона мала на мене. Уже земля хоче сніг змінять на пишні квіти (Самійл.). Дарка не знала, як одмінити розмову (Л. Укр.). Віру відмінити. Попереміняла йому усе плаття, нагодувала його, напоїла (Чуб.)]. -нить бельё - взяти (несов. брати) сорочки. [Він що-неділі сорочки бере]. -нить платье - перемінити вбрання, перебратися. -нить квартиру - перемінити квартиру. -нить дно в чём-л. - переднити що. -нить голос - змінити (відмінити) голос. -нить убеждения, мнение - змінити переконання, думку. -нить образ жизни - змінити (лад) життя. Переменённый - перемінений, змінений, відмінений.

* * *

1) ( в организации быта) по́бут, -у, укла́д, -у; ( обиход) зви́чай, -чаю; ( образ жизни) життя́

2) эк. укла́д; ( строй) у́стрій, -рою

1) (действ.) зображання, малювання, змальовування; оконч. зображення, змалювання, намалювання кого, чого; (копирование кого) удавання, удання кого. [Більше вже простору знаходив письменник для змалювання психологічних подробиць (Єфр.). Квітка почувавсь на силах, що здолає дійти широкої правди в малюванні (Куліш). І скажуть: песимізм в зображенню життя в йому занадто розвинувся (Самійл.)];

2) (изображен. предмет, картина) зображення, (образ) образ, (диал.) парсуна, (статуя) подоба. [І перед образом Венери горить кадило золоте (Шевч.). То не живий москаль, а його парсуна (Квітка)]. Символическое -ние (предмет) человеческой жизни - символічне зображення людського життя. -ния растений - зображення рослин. Монета с -нием рабочего - монета з зображенням робітника.

* * *

1) ( действие) зобра́ження, (неоконч.) зобража́ння; змалюва́ння, (неоконч.) змальо́вування, малюва́ння; виведення; удава́ння; зобра́ження, ви́раження, (неоконч.) зобража́ння, виража́ння; ви́ображення

2) ( о предмете) зобра́ження; ( образ) о́браз, -у

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *