-
1 banded
adj1) облямований; що має облямівку (пружок, смужку)2) геол. смугастий* * *a1) який має облямівку, крайку, смужку ( іншого кольору); облямований2) гeoл. стрічковий, смужкуватий -
2 bordered
-
3 edged
adj1) облямований, оточений; оторочений2) загострений; ріжучий; що має вістря3) колючий, ущипливий (про зауваження)4) розм. п'яний* * *a1) облямований, обведений, оточений2) який має вістря, загострений; ріжучий3) уїдливий ( про зауваження)4) cл. п'яний -
4 fringy
adj1) торочкуватий; оздоблений бахромою2) облямований, обрамлений* * *a1) торочкуватий; оброблений торочками, бахромою2) облямований -
5 marginate
-
6 margined
adjоблямований; що має облямівку* * *a; біол.який має облямівку, облямований -
7 auriphrygiate
-
8 limbate
[`limbeit]a; бот. -
9 treelined
-
10 zonal
adjзональний, пояснийzonal final — спорт. зональний фінал
* * *a; спец.зональний, поясний; оперезаний, облямований кільцями різних кольорів -
11 auriphrygiate
aвишитий золотом; облямований золотом -
12 banded
a1) який має облямівку, крайку, смужку ( іншого кольору); облямований2) гeoл. стрічковий, смужкуватий -
13 bordered
-
14 edged
a1) облямований, обведений, оточений2) який має вістря, загострений; ріжучий3) уїдливий ( про зауваження)4) cл. п'яний -
15 fringy
-
16 limbate
[`limbeit]a; бот. -
17 marginate
I a1) який має край, який має поле2) бioл. облямованийII v1) пoлiгp. забезпечувати полями; залишати краї2) редк. робити замітки на полях ( книги) -
18 margined
a; біол.який має облямівку, облямований -
19 treelined
-
20 zonal
a; спец.зональний, поясний; оперезаний, облямований кільцями різних кольорів
См. также в других словарях:
облямований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облямувати. || облямо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
облямований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
облямованість — ності, ж. Абстр. ім. до облямований … Український тлумачний словник
обшиваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обшивати. 2) у знач. прикм. Облямований, оздоблений по краях вишивкою або оторочкою … Український тлумачний словник
чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… … Український тлумачний словник