обдарований

См. также в других словарях:

• обдарований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обдарувати. 2) у знач. прикм.Який має великі природні здібності; здібний, талановитий …   Український тлумачний словник

• обдарований — [обдаро/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• обдарований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• великовчений — а, е. Дуже обдарований, освічений …   Український тлумачний словник

• вивінуватий — а, е. Наділений, обдарований, розвинений …   Український тлумачний словник

• геніальний — а, е. 1) Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. 2) Властивий генієві; творчо найдосконаліший …   Український тлумачний словник

• зданий — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здати. || зда/но, безос. присудк. сл. II а, е, діал. Здібний, обдарований …   Український тлумачний словник

• здатний — а, е. 1) на що, до чого і з інфін. Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що небудь, поводити себе певним чином. || для кого і до чого, Придатний для кого , до чого небудь, на щось, годящий. 2) Який має здібності; обдарований …   Український тлумачний словник

• здібний — а, е. 1) Який має природні здібності; обдарований, талановитий. 2) з інфін. і до чого. Який може або вміє щось робити, придатний до чогось …   Український тлумачний словник

• мудрий — а, е. 1) Наділений, обдарований великим розумом; який має значний життєвий досвід; розумний, досвідчений. || у знач. ім. му/дрий, рого, ч. Про розумну, досвідчену людину. || Який виражає розум, проникливість. || Написаний розумно, з глибоким… …   Український тлумачний словник

• обдарованість — ності, ж. Якість за знач. обдарований 2) …   Український тлумачний словник