-
1 езженый
їжджений. [Їжджені коні. Їжджена бричка (экипаж)].* * *1) см. езжалый 2)2) ( по которому ездили) ї́жджений; ( наезженный) уї́жджений, наї́жджений -
2 изъезженный
1) прич. з'ї́жджений, об'ї́жджений, ви́їжджений; з'ї́жджений; роз'ї́жджений2) (в знач. прил.: ухабистый) роз'ї́жджений, з'ї́жджений\изъезженныйая доро́га — роз'ї́жджена (з'ї́жджена) доро́га, роз'ї́жджений (з'ї́жджений) шлях
-
3 наезжать
наездитьI. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];3) наїжджений, виїжджений;4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.II. Наезжать, наехать -1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.* * *I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить1) наї́жджувати, наї́здити2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здитиII несов.; сов. - на`ехатьнаїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити -
4 наезженный
1) наї́жджений2) уторо́ваний, торо́ваний, уте́ртий, наї́жджений, уї́жджений; нако́чений3) наї́жджений, ви́їжджений, об'ї́жджений -
5 необъезженный
нев'їжджений, невиїжджений. -ная лошадь - нев'їжджений (невиїжджений) кінь, кінь-неук.* * *( о лошади) необ'ї́жджений, неви́їжджений -
6 ездовой
езжалый1) їжджий, в'[у]їжджений [В'їжджена дорога], колісний. [Колісного шляху там нема, хіба для якої тачанки]; (о лошади) їжджений, в'їжджений, виїжджений, об'їжджений, їжджалий. Езжалый человек - бувалий в дорозі;2) (верховой рассыльный) гонець (р. гінця), верхівець (р. -хівця), верховий (р. -вого).* * *1) прил. їздови́й; ( о дороге) прої́жджий2) в знач. сущ. їздови́й, -о́го -
7 изъездить
з'їздити, виїздити, об'їздити що. [З'їздили ми Польщу і всю Україну (Шевч.)]. -ться - з'їздитися. [Був кінь та з'їздився (Номис)]. Изъезженный - з'їжджений, об'їжджений, виїжджений. -ный конь - заїжджений кінь.* * *1) ( объездить) з'їздити (з'ї́жджу, з'ї́здиш), об'ї́здити, об'ї́хати, -ї́ду, -ї́деш, ви́їздити, -їжджу, -їздиш; мног. пооб'їжджа́ти2) ( испортить ездой) з'ї́здити, мног. поз'ї́жджувати; ( дорогу) роз'ї́здити -
8 езжалый
см. Ездовой.* * *1) яки́й (що) бага́то їздив; ( бывалый) бува́лий [у доро́зі], бува́лець, -льця2) ( предназначенный для езды) їздови́й; ( приученный к езде) ви́їжджений, об'ї́жджений, уї́жджений3) ( о дороге) прої́жджий -
9 изборождённый
1) поборо́знений, зборо́знений; пори́тий, поо́раний, зо́раний, порі́заний, покарбо́ваний; посмуго́ваний, попи́саний2) об'ї́жджений, з'ї́жджений, ви́їжджений; ви́ходжений -
10 искрещённый
тж. искр`ещенный1) перехре́щений; похре́щений; ви́креслений, покре́слений2) ви́ходжений, схо́джений; об'їжджений, ви́їжджений, з'ї́жджений; ви́літаний, облі́таний -
11 невыезженный
невиїжджений, непринатурений до їзди.* * *неви́їжджений, необ'ї́жджений -
12 неезженый
неї́жджений; ( по которому не ездили) нев'ї́жджений, ненаї́жджений -
13 Малоезженный
малоїжджений. -ная дорога - малоїжджений, не вельми битий шлях. -ная лошадь - малоїжджений кінь. -ный экипаж - малоїжджена коляса. -
14 broke
1. adj pred.1) розм. розорений2) зораний3) амер. об'їжджений (про коня)2. vзайматися маклерством3. past від break* * *I a; перев.; predic1) розорений, який розорився; збанкрутілий2) вiйcьк.; жapг. звільнений зі служби3) об'їжджений4) макулатураII past, поет. р. р. від break II III vрідко займатися маклерством -
15 broken
1. adj1) зламаний, поламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений (про здоров'я)3) зажурений, пригнічений4) розорений; що розорився5) ламаний (про мову)1) нерівний, горбистий (про місцевість)8) порушений (про закон, обіцянку)9) несуцільний, фрагментарний10) нестійкий, перемінний (про погоду)11) об'їжджений (про коня)12) нечистий, з домішкою (про колір)13) військ. понижений у чині14) дифтонгізованийbroken bread (meat, victuals) — залишки їжі, недоїдки
broken reed — неміцна річ; ненадійна людина
broken ground — пересічена місцевість; зорана земля
broken spirits — смуток, сум
broken numbers — мат. дріб
broken water — бурун; розбурхане море
broken case — військ. розірвана гільза
broken circuit — ел. розімкнутий ланцюг
broken man — людина поза законом, ізгой
2. p.p. від break* * *I a1) зламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений ( про здоров'я); зломлений, пригнічений3) розорений, збанкрутілий5) нескладний ( про мову); переривчастий, переривистий (про голос, лінію)6) нерівний; горбистий ( про землю)7) порушений (про слово, закон)8) не суцільний, фрагментарний; з просвітами ( про небо)9) виїжджений ( про коня)10) нестійкий, змінний ( про погоду)11) нечистий, з домішкою ( про колір)12) вiйcьк. понижений у чині13) мyз. арпеджований14) фон. дифтонгований ( про голосний)15)II p. p. -
16 crocked
adjвиснажений; заїжджений* * *a1) виснажений, заїжджений2) cл. п'яний -
17 jaded
adj1) заїжджений, загнаний (про коня)2) виснажений; змучений3) пересичений* * *a1) заїжджений ( про коня)2) виснажений; змучений3) пересичений -
18 shavetail
n1) молодий необ'їжджений мул2) амер., військ., розм. молодший лейтенант (тж shavetail lieutenant)* * *n2) cл.; вiйcьк.; жapг. молодший лейтенант -
19 unbroken
adj1) нерозбитий, цілий2) непідкорений, незломлений3) неперерваний, безперервний; тривалий4) необ'їжджений (про коня)5) непіднятий, нерозораний; неосвоєний6) непорушений7) неперевершений8) нерозсіяний, нерозігнаний (про війська)* * *a1) нерозбитий, цілий2) непідкорений, незломлений3) неперерваний4) необ'їжджений ( про коня)5) непіднятий, незораний6) непорушенийunbroken promises — стримані /виконані/ обіцянки
unbroken record — непобитий /неперевершений/ рекорд
8) нерозсіяний ( про війско) -
20 unhandled
adj1) не зачеплений рукою2) необ'їжджений (про коня)* * *[en`hʒndld]a2) необ'їжджений ( про коня)
См. также в других словарях:
їжджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
їжджений — а, е. 1) розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2) По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений … Український тлумачний словник
їжджений — (шлях по якому багато їздили) уїжджений, наїжджений, торований … Словник синонімів української мови
заїжджений — 1 дієприкметник змучений заїжджений 2 дієприкметник виїжджений … Орфографічний словник української мови
наїжджений — (про шлях який став рівним, гладеньким від тривалої їзди), у[в ]їжджений, роз їжджений, у[в]торований, торований, накочений, у[в]кочений, у[в]тертий, накатаний, у[в]битий; битий (уторований і широкий, довгий); забутинований (про поверхню землі… … Словник синонімів української мови
об'їжджений — 1 дієприкметник навколо якого проїхали; якого обминули об їжджений 2 дієприкметник навчений про коня; перевірений … Орфографічний словник української мови
в'їжджений — див. уїжджений … Український тлумачний словник
малонаїжджений — а, е. 1) Такий, на якому мало їздили. 2) Недосить наїжджений … Український тлумачний словник
неїжджений — а, е. 1) Якого не привчили до їзди, на якому ще не їздили (про коня). 2) По якому ще не їздили або мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); ненаїжджений, невторований … Український тлумачний словник
уїжджений — (в ї/жджений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уїздити. || уї/жджено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
в'їжджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови