-
81 перемётывать
техн., несов. перемётывать, сов. перемета́ть( смётывать заново) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти за́ново, обкида́ти на́ново, обки́нути за́ново, обки́нути на́ново -
82 убывать
несов. убыва́ть, сов. убы́ть1) убува́ти, убу́ти, підупада́ти, спа́сти; (об уровне и перен.) спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) малі́ти, змалі́ти; ме́ншати, поме́ншати, зме́ншуватися, зме́ншитися; ( гибнуть) ги́нути, заги́нути2) ( выбывать) вибува́ти, ви́бути•- непрерывно убывать -
83 застывать
несов. застыва́ть, сов. засты́ть1) техн. застига́ти, засти́гнути, холо́нути, захоло́нути2) физ. застига́ти, засти́гнути -
84 остывать
техн., физ., несов. остыва́ть, сов. осты́тьхоло́нути, охоло́нути, остига́ти и сти́гнути, ости́гнути и ости́гти -
85 перемётывать
техн., несов. перемётывать, сов. перемета́ть( смётывать заново) переме́тувати, перемета́ти; ( петли) обкида́ти за́ново, обкида́ти на́ново, обки́нути за́ново, обки́нути на́ново -
86 убывать
несов. убыва́ть, сов. убы́ть1) убува́ти, убу́ти, підупада́ти, спа́сти; (об уровне и перен.) спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) малі́ти, змалі́ти; ме́ншати, поме́ншати, зме́ншуватися, зме́ншитися; ( гибнуть) ги́нути, заги́нути2) ( выбывать) вибува́ти, ви́бути•- непрерывно убывать -
87 блеснуть
блиснути, блисконути, виблиснути, свінути, сяйнути, заясніти, лис(к)нути, мигнути, блимнути, бликнути. [Блиснув очима. З темряви блисконуло ясним огнем. Сяйнула (заясніла) в голові думка. Мов блискавка вона свінула в вічі (Л. Укр.). Бликнув сірник]. Ср. Блестеть.* * *1) бли́снути, ви́блиснути, свіну́ти, сяйну́ти2) (перен.: внезапно появиться) бли́снути, сяйну́ти, свіну́ти; ( мелькнуть - о мысли) мигну́ти [бли́скавкою] -
88 болтнуть
1) бовтнути, калатнути;2) дриґнути, мотнути;3) бовкнути, ляпнути, базікнути, ляпнути язиком, патякнути, цвенькнути, цвірінькнути.* * *I1) бовтну́ти и бо́втнути2) махну́ти; дриґну́ти и дри́ґнутиII( сказать лишнее) мельну́ти, бо́вкнути, бе́вкнути, цве́нькнути, ля́пнути (хля́пнути) [язико́м] -
89 валить
валивать1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].* * *I1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати\валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс
2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́тиII( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хативали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте
-
90 ввёртывать
-ртеть, -рнуть ввертати, ввернути, увертіти, вкручувати, вкрутити, (о многих) - повкручувати, (ввинчивать) - ушрубовувати. Ввернуть слово - ввернути, вкинути, прикинути слово (слівце). Ввернуть крючок - загнути карлючку, закрутити (заплутати) справу.* * *несов.; сов. - вверн`уть1) укру́чувати, укрути́ти и мног. повкру́чувати, уві́рчувати, уверті́ти, повві́рчувати2) ( к месту вставлять слово) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути; уверта́ти, уверну́ти -
91 вдвигать
вдвинуть всувати, всовувати, всунути, засувати, засовувати, засунути, (о многих) повсовувати, повсувати, позасовувати, позасувати.* * *несов.; сов. - вдв`инутьвсо́вувати и всува́ти, всу́нути, засо́вувати и засува́ти, засу́нути -
92 вдевать
вдеть втягати, втягти, затягати, затягти, встромляти, встромити, (только о нитке, вдеваемой в иглу) всиляти, всилювати, всилити, засиляти, засилювати, засилити, просиляти, просилювати, просилити. [Ніяк не затягну нитку в голку].* * *несов.; сов. - вдеть( нитку) затяга́ти, затя́гувати, затягти́, затягну́ти, утя́гувати и утяга́ти, утягти́, утягну́ти, усиляти, уси́лювати, уси́лити и усили́ти, заси́лювати, заси́лити и засили́ти; ( просовывать) просо́вувати и просува́ти, просу́нути; ( всовывать) всува́ти и всо́вувати, всу́нути, устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти -
93 взлетать
взлететь злітати, злетіти, вилітати (на що), злинути, зніматися, знятися; (о многих) позлітати, повилітати. [Злетів півень на ворота. Пташка вилетіла на високого дуба. З стін руїни з галасом знялось вороння (Коцюб.). Півні позлітали аж на хату]. Взлететь выше чего - злетіти над що. [Злетів він над хмари (Самійл.)]. Взлетать вверх и вниз - грати. [Вороння грає: підлетить дуже високо, а тоді летить до низу (Звиног.)].* * *несов.; сов. - взлет`етьзліта́ти, злеті́ти и мног. позліта́ти; злина́ти, зли́нути и поли́нути; ( подниматься вверх) здійма́тися, здійня́тися и мног. поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и мног. позніма́тися; ( о птицах) підбива́тися, підби́тися\взлетать на во́здух — (взрываться; перен.) зліта́ти, злеті́ти в пові́тря
-
94 взмывать
несов.; сов. - взмытьзлітати [вго́ру], злеті́ти [вго́ру], шуга́ти [вго́ру], шугну́ти [вго́ру] и усилит. шугону́ти [вго́ру], злина́ти, зли́нути и поли́нути -
95 вклеивать
вклеить вклеювати, вклеїти, вліплювати, вліпити, (спец. о столярном клее: сов.) вкарючити. Вклеить слово (в разговор) - ввернути (вкинути, докинути) слово.* * *несов.; сов. - вкл`еитьукле́ювати, укле́їти, улі́плювати, уліпити\вклеивать сло́во (замеча́ние) — перен. укида́ти, уки́нути (докида́ти, доки́нути, уверта́ти, уверну́ти) сло́во (заува́ження)
-
96 вклинивать
вклинить вганяти (увігнати) клином.* * *несов.; сов. - вкл`инить и вклин`итьукли́нювати, уклини́ти\вклинивать сло́во — перен. укида́ти, уки́нути (докида́ти, доки́нути, уверта́ти, уверну́ти) сло́во
-
97 вставлять
вставить вставляти, вставити, вправляти, вправити, заправляти, заправити. [Свого розуму нікому не вставиш. Розкопали джерельце, вправили вулік, і стала криниця. Викрутив діяменти і заправив до скла инші]. В-ять, -ить стекло оконное - склити, засклити, (о многом) посклити. -ять, -ить в раму под стекло - заводити (завести) під скло. - ять, -ить дно куда - днити що, заднити, заденчити, (множ.) позадинати. В-ять, -ить нитки иного цвета при тканье - утикати, уткати. В-ять дверные, оконные косяки - хутрувати вікна, двері. В-ять, -ить распорки при постройке лодки из цельного дерева - заводити цурки. В-ять, -ить куски в мех, в ткань при починке - штукувати, виштукувати що. В-ять, - ить в кирпичную каменную стену при кладке - вмурувати. В-ять, -ить в дерево металл, кость и пр. при инкрустировании - вкидати, вкинути, впускати, впустити. В-ять, -ить слово в разговор - вкидати, вкинути, докидати, докинути (слово), впадати, впасти в слово кому.* * *несов.; сов. - вст`авитьуставля́ти, уста́вити; ( слово в разговор) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути, дото́чувати, доточи́ти, утуля́ти, утули́ти -
98 выныривать
вынырять, вынырнуть виринати, вир(и)нути, зринати, зорнути, зринути, випі[у]рнати, випоринати, випі[у]рнути, (о мног.) позринати, повиринати. [Всі повиринали на верх]. Выныряя - виринаючи, (нареч.) наввиринки. [Пливе наввиринки].* * *несов.; сов. - в`ынырнутьвирина́ти, ви́ринути и ви́рнути, зрина́ти, зри́нути; випурна́ти, ви́пурнути, сов. ви́пірнути, вигулькнути, диал. вигулькнутися -
99 вытаивать
см. Таять.* * *несов.; сов. - в`ытаять1) розтава́ти, розта́нути и розта́ти2) ( протаивать) протава́ти, прота́нути -
100 грянуть
(о громе) гримнути, гурконути, гуркнути, торохнути; (о громе и музыке) ударити; (о пушке) гримнути, ревнути. [Ревнули гармати].* * *1) ( о звуке) гри́мнути, гря́нути; ( о громе) уда́рити; ( прозвучать) пролуна́ти
См. также в других словарях:
зустрінути — 1) = зустріти, зустрічати (кого ідучи чи пройшовши куди н., зійтися з кимось, помітити когось), зустрінутися (з ким), зустрітися, зустрічатися (з ким), побачити, побачитися (з ким), стрінути, стріти, стрічати, стрінутися (з ким), стрітися (з… … Словник синонімів української мови
вджиґнути — див. вджиґнути … Український тлумачний словник
встрінути — встрі/нутися, встрі/ти, встрі/тися див. устрінути, устрінутися і т. д … Український тлумачний словник
устрінути — (встрі/нути) і устрі/ти (встрі/ти), і/ну, і/неш; мин. ч. устрі/нув, нула, нуло і устрі/в, рі/ла, рі/ло; док., діал. Зустріти … Український тлумачний словник
встрінути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґеґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґелґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґерґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґиґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дзиґнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зострінути — дієслово доконаного виду діал … Орфографічний словник української мови