-
1 нудзець
нудьгуватискучатитужити -
2 сумаваць
нудьгуватискучатисумуватитужити -
3 nudzić się
нудьгувати, скучати, нудитися -
4 усан-
нудьгувати, нудитися, скучати, стомлюватися СЛ, СГ; җандан усан- стомлюватися душею СЛ, СГ. -
5 yawn
1. n1) позіх; позіхання2) тех. зазор; нещільне з'єднання3) зяючий отвір4) поет. безодня2. v1) позіхатиhe yawned good night — «на добраніч»,— сказав він, позіхаючи
2) зяяти* * *I [jxːn] n1) зівок, позіхання2) зяючий отвір; пoeт. прірва, провалля, безодня3) тex. зазор, просвіт, люфт, нещільне з'єднання4) нудьга, щось нудне; зануда, нудна людинаII [jxːn] vthe yawn of hell — паща, пащека пекла
1) позіхати, говорити ( щось) позіхаючи; нудьгувати; icт. розкривати рот від подиву2) зяяти3) розверзатиto make smb yawn — нагнати на когось позіхання/сон/нудьгу
he yawned good night — "Добраніч", - сказав він, позіхаючи
to yawn one's life away — знемагати / моритися / нудьгувати
-
6 yawn
I [jxːn] n1) зівок, позіхання2) зяючий отвір; пoeт. прірва, провалля, безодня3) тex. зазор, просвіт, люфт, нещільне з'єднання4) нудьга, щось нудне; зануда, нудна людинаII [jxːn] vthe yawn of hell — паща, пащека пекла
1) позіхати, говорити ( щось) позіхаючи; нудьгувати; icт. розкривати рот від подиву2) зяяти3) розверзатиto make smb yawn — нагнати на когось позіхання/сон/нудьгу
he yawned good night — "Добраніч", - сказав він, позіхаючи
to yawn one's life away — знемагати / моритися / нудьгувати
-
7 languish
1. n1) млосний вигляд; томливий погляд2) в'ялість, слабкість, млявість; млосність, томність2. v1) слабнути, чахнути, марніти, втрачати сили, хиріти2) знемагати, томитися, нудитися; нудьгувати3) набувати томного вигляду* * *I n1) млосний вигляд, млосний погляд2) млявість, слабістьII v1) в'янути, чахнути, хиріти, слабшати, втрачати силу; знемагати, тужити; животіти; ( for) тужити, томитися (по чому-небудь, кому-небудь) -
8 lonely
adj1) самітний, самотнійto feel lonely — нудьгувати на самоті, почувати себе самітним
2) поет. відлюдний; пустельний, пустиннийlonely life — замкнуте (відлюдне) життя
3) поет. сумний, похмурий; що навіває тугу (самітність)* * *a1) самотній2) пoeт.; див. lone II3) пoeт. який навіває тугу; сумний -
9 long
1. n1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часуfor long — на великий строк, надовго
before long — незабаром, скоро
2) вірш, довгий склад3) фон. довгий голосний2. adj1) довгийlong waves — рад. довгі хвилі
2) високий, довготелесий3) тривалий, давно існуючийlong custom — давній (старовинний) звичай
long service — військ. надстрокова служба
4) довжиною (в), завдовжки5) віддалений6) фін. довгостроковий7) повільний, млявий8) зморний, нудотний9) численний, великий; що складається з безлічі пунктів (великої кількості членів тощо)long family — дуже велика (багатодітна) сім'я
10) надмірний, великий; товстийlong price — непомірна (надмірна) ціна
11) довгастий, видовжений12) нудний, багатослівний13) фон. довгий (голосний звук, склад)◊ the long arm — великий вплив, влада
◊ he has a long arm — він впливова людина
◊ a long dozen — тринадцять, чортова дюжина
◊ long ears — дурість
◊ long face — похмуре (сумне) обличчя
◊ long finger — середній палець руки
◊ long firm — шахрайська фірма, шахрайське підприємство
◊ long green — амер. паперові гроші
◊ long head — проникливість; передбачливість
◊ to have a long head — бути передбачливим (прозорливим, далекоглядним)
◊ long home — могила
◊ a long hour — не менше години
◊ long hundredweight — англійський центнер (50,8 кг)
◊ long in the teeth — старий
◊ long jump — спорт. стрибок у довжину
◊ long memory — добра пам'ять
◊ a long mile — не менше милі
◊ long nine — амер. дешева сигара
◊ long odds — нерівні шанси
◊ long primer — друк. корпус
◊ long robe — мантія судді; ряса
◊ long shilling — добрий заробіток
◊ long sight — далекозорість
◊ long suit — перевага (в чомусь)
◊ Long Tom — далекобійна гармата; довга сигара
◊ long ton — довга (англійська) тонна (1016 кг)
◊ long tongue — довгий язик, балакучість
◊ the Long Vacation — літні канікули (в англійських університетах і судах)
◊ by a long chalk (shot) — набагато, значно
◊ not by a long chalk (shot) — аж ніяк, ні в якому разі
◊ he is not long for this world — він не жилець на цьому світі
◊ in the long run — кінець кінцем; у кінцевому підсумку
◊ the long and the short of it — коротше кажучи
◊ to make (to cut) a long story short — коротше кажучи, одним словом
◊ to take long views — бути далекоглядним (передбачливим)
3. adv1) довго; тривалоhow long do you mean to stay in Paris? — скільки (часу) ви думаєте пробути в Парижі?
all day long — весь (цілий) день
2) давно, довгий час3) протягом◊ as long as — скільки завгодно
◊ so long as — якщо тільки; за умови, що
◊ so long! — до побачення!
◊ long live! — хай живе...!
4. v* * *I n1) довгий строк; тривалий період; великий проміжок часу2) пoeт. довгий склад; гpaм. довгий голосний; мyз. лонга3) eк. покупець цінних паперів4) ( довгі) штани; великий зріст ( чоловічого одягу)II a1) довгийat long range — на великій відстані; з великої відстані; високий, довготелесий
2) довгий, тривалийfor a long time — довго, давно; надовго; довгостроковий
4) віддалений; eк. довгостроковий5) повільний; нудний, нудотний6) численний, великий; великий7) подовжений, довгастий; витягнутий8) гpaм. довгий (про голосний, про склад) повний; цілийlong mile — добра миля, не менше милі
9) (on) багатий ( на що-небудь); сильний ( у чому-небудь)10) eк. який грає на підвищенняIII adv1) довго; довгостроково2) давно; довгий час3) посил. повністю; від початку до кінця4) eк. на підвищенняas long as — поки = so long as
so long as — якщо тільки, за умови, що
IV vlong live..! — хай живе..!
(for, after) палко бажати, жадати; прагнути -
10 mope
-
11 pant
1. n1) задишка; важке дихання2) зітхання2. v1) часто і важко дихати; задихатися2) пихтіти, пихкати3) говорити задихаючись; випалювати (звич. pant out)4) палко бажати (чогось — for, after)5) нудитися, нудьгувати (за чимсь — for, after)6) битися, тіпатися, тріпатися (про серце)7) зітхати* * *I n1) задишка2) зітхання, подих3) пихтіння ( про машину)II v1) важко дихати; задихатися2) пихтіти ( про машину); говорити задихаючись; випалювати ( pant out)3) (for, after) палко бажати ( чого-небудь), тужити4) здійматися ( про груди); тіпатися, сильно битися ( про серце) -
12 sick
1. n1) (the sick) хворі2) хворий3) хвороба4) приступ нудоти2. adj1) хворий2) хворобливий; зв'язаний з хворобою3) що відчуває нудоту4) нудьгуючий5) пересичений, надмірний6) розм. роздратований, розсердженийhe was sick at missing the train — він роздратувався, коли спізнився на поїзд
7) занепадницький, застійний8) призначений для хворихsick book — військ. книга хворих
9) блідий, тьмяний (про колір, світло тощо)10) стомлений, знесилений11) виснажений12) хворобливо похмурий; моторошний13) психічно неповноцінний14) спричинений психічною неповноцінністю3. v1) мисл. хапати (про собак)sick him! — ату!, візьми його!
2) нацьковувати* * *I [sik] n1) ( the sick) хворі2) хвороба; напад нудоти3) cл. пригнічений стан наркомана ( до прийняття наркотику)II [sik] a1) predic який відчуває нудоту; який відчуває нудьгу, роздратування2) cл. хворий; хворобливий; пов'язаний з хворобою; eвф. який хворіє ( про жінку в період менструації)3) predic який страждає, тужить4) який переживає занепад, застійsick soil — c-г. виснажений ґрунт
5) ( призначений) для хворих6) блідий7) хворобливо-похмурий; моторошний8) психічно неврівноважений; психопатичний; викликаний, спричинений психозом; cл. пригнічений ( про стан наркомана до прийому наркотику)9) cпopт. який залишився далеко заIII [sik] v1) миcл. хапати ( про собак)2) нацьковувати -
13 sigh
1. n1) зітхання; подих2) поет. подув2. v1) зітхати2) нудьгувати, сумувати (за кимсь, чимсь — for)3) оплакувати (когось, щось — over)* * *I [sai] nзітхання, подих; пoeт. подувII [sai] v1) зітхати; видавати звук, подібний до зітхання2) ( for) зітхати, тужити (за чим-небудь, ким-небудь)3) ( over) оплакувати (що-небудь, кого-небудь) -
14 vaporize
v2) розпиляти3) нудитися, нудьгувати* * *v.1) випарувати, перетворювати в пару; розпорошувати2) випаровуватися, перетворюватися на пару3) балакати дарма, просторікувати -
15 weary
1. adj1) стомлений, натруджений, натомлений2) знемагаючий від нудьги, знуджений, нудьгуючий3) стомливий, набридливий; нудний4) що втратив терпіння, зморений (від чогось — of)5) невеселий, нерадісний6) бібл. трудящий, трудженийW. Willie — розм. нероба, гультяй, ледацюга
2. v1) стомлювати; набридатиto weary smb. with idle chatter — набридати комусь пустим базіканням
2) стомлюватися; знемагати від нудьгиweary for — сумувати; прагнути, жадати
* * *I vt.1) стомлювати; набридати; нудьгувати2) ( for) тужити, прагнути (до чого-н.)3) (of) втратити терпіння; відчувати роздратування; набриднутиII a1) стомлений2) стомлюючий, набридливий3) (of) стомлений, той, що втратив терпіння4) невеселий, безрадісний -
16 yearn
1. n1) туга; нудьга2) жадоба, прагнення2. v1) тужити; томитися; нудьгувати, знемагати; сумувати2) жадати, прагнути3) співчувати4) діал. зсідатися, скипатися, скисати (про молоко тощо)* * *I nтуга, томління; спрага, прагненняII v1) (after, for, to, towards) томитися, тужити2) жадати, прагнути3) співчуватиto yearn for home — сумувати за батьківщиною, тужити на чужині
to yearn after one's absent friends — сумувати за друзями, що відсутні
to yearn to be free — прагнути свободи, жадати свободи
III v; діал.her kind heart yearned for the starving, homeless children- — її добре серце розривалося від жалю до голодних, бездомних дітей
1) звурджувати, звурдити2) зсідатися, скипатися -
17 ennuied
-
18 forpine
vнудьгувати, нудитися; знемагати; страждати -
19 weary
-
20 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
нудьгувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.). 2) за ким – чим, по кому – чому, без кого – чого і без додатка. Перебувати в тривожно очікувальному стані; непокоїтися, журитися … Український тлумачний словник
нудьгувати — 1) (відчувати гнітючий душевний стан від бездіяльности, відсутности розваг, інтересу до навколишнього), нудити(ся); нидіти, скніти, марудитися (знемагаючи від бездіяльности, одноманітности кого / чого н.); хандрити, киснути (перебуваючи у… … Словник синонімів української мови
нудьгувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сумувати — (пройматися почуттям суму, журби), журитися, печалитися, смутитися, тужити, побиватися, у[в]биватися, смуткувати; нудьгувати Пор. засмутитися, нудьгувати 1) … Словник синонімів української мови
занивати — а/є, недок., рідко, зани/ти, и/ю, и/єш, док. 1) перев. зі сл. серце.Починати нити, боліти від переживань, тривоги і т. ін. || безос. || за ким, по кому. Нудьгувати, переживати. 2) тільки док. Почати нити, боліти. 3) тільки док. Застогнати … Український тлумачний словник
занудитися — у/джу/ся, у/ди/шся, док., заст. 1) Почати нудитися, нудьгувати; вдатися в тугу, смуток. || за ким – чим. Скучити. 2) Змучитися від бездіяльності або очікування кого , чого небудь, від нудьги … Український тлумачний словник
занудьгувати — у/ю, у/єш, док. Почати нудьгувати. || за ким – чим. Скучити … Український тлумачний словник
киснути — і рідко ки/сти, сну, снеш; мин. ч. кис, ла, ло і ки/снув, нула, нуло; недок. 1) Ставати кислим (у 1, 2 знач.). 2) перен., розм. Проводити час бездіяльно, одноманітно, нудьгуючи. || Залишатися, перебувати де небудь тривалий час. || Бути в… … Український тлумачний словник
нидіти — ію, ієш, недок. 1) Вести бездіяльне, позбавлене мети, сенсу, духовних інтересів життя; животіти. || Знемагати, нудьгуючи від бездіяльності, марнуючи час. 2) Зазнавати почуття нудоти, душевної муки; скучати, нудьгувати. || без додатка і над чим.… … Український тлумачний словник
нудьгування — я, с. Стан за знач. нудьгувати … Український тлумачний словник
побиватися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Судорожно здригатися, кидатися, метатися. 2) Дуже тужити, нудьгувати, жалкувати за ким , чим небудь. || Переживати через кого , що небудь. || над ким – чим. Плакати, приказувати, припадаючи до тіла покійника. 3) Старатися … Український тлумачний словник