ночёвк

I. 1) пів (только в соед. с друг. словами). Делить на-полы - ділити наполи, наполовину, пополовині, навпіл, піл-на-піл. Срв. Пополам. Работать из-полу (исполу) - робити наспіл (навпіл), у-спіл. За-пол купить - запів-ціни купити. Пол-на-пол - піл-на-піл, по-половині;

2) (сторона, бок, край) бік (р. боку). [По обидва боки дороги].

II. Пол - (род муж. или жен.) стать (-ти), рід (р. роду), поле. [Жіночій статі не личить таке виробляти. Люди - тільки чоловіча стать (Свидн.). Заказано було привозити на Січ жіночий рід (Куліш). А з якого поля: з жіночого чи мужичого?]. Население обоего пола - людність обох родів. Женский пол (соб.) - жіноча стать (жіноцтво, жінота). Мужеский пол (в противопол. женскому) - чоловіча стать, чоловіцтво, парубоцтво. [Кому що ласе, а їй парубоцтво]. Падкий к женскому полу - охочий (ласий) до жіноцтва. Прекрасный пол - гарний (красний) рід, біла челядь. [Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. Турки воювали, білу челядь забирали (А. Д.)]. Сильный пол - дужий рід, чоловіцтво. II.. Пол - (дощаной) поміст (-мосту), підлога; (паркетный) тафльована підлога; (земляной) долівка, діл (р. долу). На -лу - на помості, на підлозі, на долівці, долі. [Послались долі і полягали покотом]. На пол - додолу. [Пусти дитину додолу].

* * *

північ, опівніч (-ночи). [І опівніч вже минає]. Около, к -ночи - над (під) північ, близько півночи. Глубокая -ночь - глупа північ (опівніч). В (самую) -ночь - (саме) опівночі, саме в опівнічну добу (пору). После -ночи - по півночі, як з півночи звернуло, скоро з півночи звернуло. [Це сталося, скоро з півночи звернуло]. Далеко за -ночь - геть по півночі. Перевалило за -ночь - звернуло з півночи.

* * *

1) пі́вніч, -ночі, полуні́ч, -но́чі; диал. опі́вніч

2) ( север) пі́вніч; опі́вніч

1) (мрак, тьма) потемки (-ків), темрява, темнява, темнота, тьма, пітьма; см. Тьма. Чужая душа -ки - в чужій душі - мов серед ночи; чужа душа (голова) темний ліс (Ном.). В -ках, нар. - поночі, напотемки, потемку; срв. Впотьмах;

2) (время, след, за сумерк.) ніч (р. ночи), пізній вечір (-чора);

3) (невежество) темрява, темнота.

* * *

1) потягтися. [Потяглися сумні дні та ночі]. Деньжонки -нутся ещё на месяц - грошей потягне, стане ще на місяць. -ся к кому, к чему - потягтися до кого, до чого. [Дитина потяглася до матери. Потягся до вікна, до сонця]. -ся к чему-л. выше находящемуся - потягтися, поп'ястися и попнутися до чого. -нулся за большим и малое потерял - погнався за великим і мале втратив;

2) потягтися, (постлаться) постягтися, простягтися. [Тінь довга постяглась по зелених грядках (Г. Барв.)]. Лес -нулся под гору - ліс потягся по-під гору;

3) (направиться) потягти и потягтися, посунути. [Потягли в свої улуси з турками татари (Шевч.). Люди потяглися в Херсонщину, де бог хліба дав (Марк.)]. Тучи -нулись на закат - хмари потяглися (посунули) на захід;

4) см. Потягиваться. Срв. Тянуться.

* * *

1) дуже червоний;

2) прекрасний, (дуже) красний, прегарний, дуже гарний, прехороший, чудовий, пречудовий, пречудний, препишний, пишний, (красивый) вродливий, гожий, (полон.) слічний; срв. Превосходный, Отличный. [Ти, дівчино, ти прекрасна (Грінч. III). Прекрасна дорога веде на майдан (Франко). Юнак прекрасний (М. Вороний). Прекрасне життя (Єфр.). Красне сонце. Красний світ. Красний Київ. Красне слово. Красна теорія (Єфр.). Красні мрії (Л. Укр.). Не родися красним, а родися щасним. Красна мила. Прегарні ночі. Прегарна книжка. Рожі прехороші (Л. Укр.). Чудове оповідання. Чудова байка (сказка), чудова книжка. Пишне обличчя (Грінч.)]. -ный поступок - прекрасний, гарний вчинок. В одно -ное утро - одного прегарного ранку. В один -ный день - одної гарної (красної) днини. ное - прекрасне, прегарне (-ого). Идеал -ного - ідеал прекрасного (прегарного).

* * *

ворожити, гадати якийсь час. [Цілі ночі ворожимо].

* * *

несов.; сов. - прогад`ать

1) помиля́тися [в розраху́нках], помили́тися [в розраху́нках], програва́ти, програ́ти; прога́дувати, прогада́ти

2) (несов.: проворожить) проворожи́ти

прогулять

1) (известн. время) прогулювати, прогуляти, бен(ь)кетувати; пробен(ь)кетувати (якийсь час); (проходить) прогуляти, проходити якийсь час. [Прогулює ночі. Прогуляв (пробенкетував) увесь день. Прогуляв (проходив) годину];

2) (урок, время и пр.) прогулювати, прогуляти, згуляти (лекцію, час). [Багато часу прогуляв. Увесь день робить і часиночки не згуляє];

3) (деньги) прогулювати, прогуляти, пробен(ь)кетувати, вигуляти що (гроші). [Сто червінців прогуляв (Чуб.). Що було тато замозолює - те вона пробенькетує (Кониськ.)];

4) кого - вести, повести кого на прогуляння (на прогулянку, на прохідку). -ляй детей - поведи дітей на прогуляння. -гуливать лошадей - проводити коні. Прогулянный - прогуляний, пробен(ь)кетований; прогуляний, згуляний.

* * *

несов.; сов. - прогул`ять

1) (отверстие для света) просвіт (-ту), прозір (-зору), проріз (-зу); (оконный) верцадло, зверцадло; (в лесу, в зелени) просвіт, галява,прогалина, прогалявина, прогальовина. [Просвіт зробиш у ковчезі і зведеш його в локіть угорі (Св. Пис.). Шари хмар то густішають, то розходяться, обіцяючи подекуди прорізи (Корол.). Балкон зеленню повитий; в прогалявину видно (Тесл.)];

2) арх. просвіт (-ту);

3) (появление света, светлая минута) просвіток (-тку), просвіт (-ту). [Туман без просвітку (просвіту). Ніякого собі просвітку за щоденною роботою не бачили (Єфр.). Потяглись дні та ночі, одно за одним, без просвіту Грінч.)]. -свету нет (житья нет) - просвітку нема(є). [Через ту брехню немає мені просвітку (Мирн.)].

* * *

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

опустеть

1) пустіти, спустіти, безлюд(н)іти. [Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна (Гр.)]. В темні ночі ніхто з хати не любить виходити, і всі вулиці безлюдніють (Крим.)];

2) (становиться всё более пустым) пустішати.

* * *

1) темні́ти; ( становиться более тёмным) темні́шати; ( помрачаться) тьма́ритися

2) (безл.: о наступлении темноты) темні́ти, темні́шати; поночі́ти, ночі́ти; ( о наступлении сумерек) сутені́ти

3) ( виднеясь) темні́ти, тьмяні́ти, темні́тися

написать

1) написувати чого, написати що и чого, списувати, списати про що, (начертывать) накреслювати, накреслити, (нацарапывать, намарывать) надряпувати чого, надряпати що и чого, нашкрябувати чого, нашкрябати що и чого, нариґлювати, нариґувати, набазграти, (о мног.) понаписувати, пописати, понакреслювати, понадряпувати, понашкрябувати, понариґльовувати що и чого. [Напиши оце слово (Сл. Гр.). Написав дечого на перший раз (Квітка). Вона взяла й понаписувала на всіх воротях (Рудч.). У книгах усе як- раз пописано (Основа 1862). Врадили про все в тім папері списати; як уміли так і списали (Грінч.). Та вирвемо по листочку, спишемо по письмочку (Гнід.). Коли й надряпає що по- вкраїнському, то се не великого важить (Грінч.). Це він сам нариґував, щоб нас піддурити (Богодух.)]. -сать письмо кому - написати листа кому, до кого, (диал.) налистувати кому, до кого, (о мног.) пописати, понаписувати листи. [Приведеш до мене, як попишу листи (Куліш)]. -сать в письме (уведомить) - написати, прописати, приписати (в листі). [У листі написав їй про все (Богодух.). Чому-ж ти мені зараз сього не прописала? (М. Вовч.). Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали (Київщ.)]. -сать в ответ кому - відписати кому. [Я відписав тобі того самого дня, як твого листа одібрав (Київщ.)]. -сать книгу, сочинение - написати (скласти) книгу, твір. -сать (составить) список, постановление, завещание - написати (списати, скласти) спис, ухвалу, духівницю (заповіт, тестамент). [Спишу папери всі по формі, як годиться (Самійл.). Списав Хмельницький на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш). Списали постанову (Грінч.). І тестамент сама списала свій (Грінч.)];

2) -сать красками, кистью, образами - змалювати, намалювати, вималювати фарбами, пензлем, образами), (устар.) написати, списати, виписати кого, що. [Була чорнява, в рум'янцях, - змалювати-б таку та дивитися (М. Вовч.). Твоє біле личко да й намалювати (Чуб.). Коли-б мені тії малярі, вималювала-б милого собі (Метл.). Ой ти, Оксано, паняночко, в тебе личко, як яблучко, - не так личко, як ти сама, як на картині написана: писав три дні ще й три годині, доки виписав як на картині; писав три дні ще й три ночі, доки виписував карії очі (Пісня). Типи в повісті змальовано майстерно (Київ)];

3) см. Надписывать. Написанный -

1) написаний, списаний, накреслений, надряпаний, нашкрябаний, нариґльований, набазграний, понаписуваний и т. п.;

2) змальований, намальований, вималюваний, списаний, виписаний (на картині). [До того часу у нас не було докладної програми, списаної на папері (Азб. Ком.). Зовсім ніби картина намальована штучним пензлем (Н.-Лев.)]. Красиво -ный - гарно (красно) написаний; краснописний;

3) см. Надписанный. -ться -

1) написуватися, написатися, списатися, накреслитися, надряпатися, нашкрябатися, нариґлюватися, (о мног.) понаписуватися, пописатися и т. п.; бути написаним, списаним, понаписуваним и т. п. [Як що пописалося у Шевченка під надихом фальшованої історичньої традиції, так воно й заклякло навіки (Куліш). Глянь, як гарно написалося (Київщ.)]. Видно так ему на роду -сано - мабуть уже так йому судилося (на віку написано). Что -сано пером, того не вырубишь топором - що написано пером, того не вивезеш і волом (Номис);

2) змалюватися, намалюватися, вималюватися; бути змальованим, намальованим; (устар.) написатися, списатися, виписатися;

3) (записываться) записуватися, записатися, (о мног.) позаписуватися, пописатися. Он -сался купцом - він записався в крамарі;

4) см. Надписываться;

5) (вдоволь, сов.) написатися, (красками) намалюватися, (о мног.) понаписуватися, понамальовуватися.