Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мрак

  • 1 мрак

    в прямом и перен. знач.) морок, зморок (-ку), (тьма) темрява, темнява, тьма, пітьма, темнота, паморока, омрак (-ку), померки (-ків), потемок (-мку), потемки (-ків); срв. Темнота, Тьма. [Густий морок скрізь по хатах; густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках (Куліш). Вже зморок упав (Липовеч.). Хто світло міняє на темряву ночи? (Олесь). Своїм словом поет розвіяв ту темряву з усякої неправди, яка обіймала досі питання про нашу національність (Грінч.). Віримо ми, що світ невечірній жаданий засяє і нам серед ночи й пітьми (Грінч.). Крізь темноту самотно зорить одинокая зірка ясная (Л. Укр.). Поволі розвіялася густа холодна паморока, що була залягла над Бориславом (Франко). Омрак на землю нічка напустила (Мкр.). Сизі померки ночи (Мирн.)]. Ночной мрак - нічна (вночішня) темрява (темнота, пітьма). [Вночішня темрява обгортала все навкруги (Загірня)]. Мрак невежества - темнота неуцтва, розумова темрява. Во -ке времен - в темряві часів. Во -ке неизвестности - в темряві невідомости.
    * * *
    те́мрява, мо́рок, -у

    \мрак неве́жества — те́мрява (мо́рок) не́уцтва

    Русско-украинский словарь > мрак

  • 2 ночной

    нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.
    * * *
    нічни́й

    Русско-украинский словарь > ночной

  • 3 потёмки

    1) (мрак, тьма) потемки (-ків), темрява, темнява, темнота, тьма, пітьма; см. Тьма. Чужая душа -ки - в чужій душі - мов серед ночи; чужа душа (голова) темний ліс (Ном.). В -ках, нар. - поночі, напотемки, потемку; срв. Впотьмах;
    2) (время, след, за сумерк.) ніч (р. ночи), пізній вечір (-чора);
    3) (невежество) темрява, темнота.
    * * *
    по́темки, -ків; ( мрак) пі́тьма и пітьма́, те́мрява; ( сумерки) при́смерки, -ків, при́смерк, -у, су́тінки

    в потёмках — в по́темках; ( впотьмах) по́ночі, по́темки

    Русско-украинский словарь > потёмки

  • 4 морока

    1) (канитель; неразбериха) морока
    2) ( мрак) диал. мо́рок, -у

    Русско-украинский словарь > морока

  • 5 неведение

    незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).
    * * *
    неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ності

    в блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)

    по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність

    Русско-украинский словарь > неведение

  • 6 невежество

    1) неуцтво, невігластво, (гал.) іґноранція, (необразованность) неосвіченість, (неведение) невідання, (темнота) темність (-ности), темнота, темрява, (простота) простота. [Ретроградство та неуцтво (Грінч.). Темнота, невігластво (Доман.). Вбачались йому мілійони голоти, і темність, і вбожество їх (Самійл.). Злидні, темнота, чвари, насильство (Р. Край)]. -ство в чём - неуцтво (неосвіченість) у чому, в царині чого. Из -ства, по -ству - з неуцтва (з неосвічености и т. п.). Мрак (тьма) -ства - темрява неуцтва, темна неосвіта. Историческое -ство - неуцтво (неосвіченість) в царині історії. Крайнее -ство - крайнє (надмірне) неуцтво (невігластво). Учёное -ство - наукове неуцтво (невігластво). Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве - скніти (животіти, нидіти, дубіти), задубіти (загрузнути, зашкарубнути) в неуцтві (в темряві);
    2) (соб.: невежды) неуцтво, невігластво, неуки (-ків), невігласи (-сів), темнота, простота. [Дикунство та неуцтво бралися до своїх справ (Велз)];
    3) (невежливость, невежл. поступок) неввічливість, незвичайність (-ости); см. Невежливость 2.
    * * *
    1) ( необразованность) неосві́ченість, -ності; ( культурная отсталость) те́мрява, темнота́ и темно́та; ( отсутствие знаний) не́уцтво; ( свойство невежды) невігластво

    в \невежество ве жить (косне́ть) — в те́мряві (не́уцтві) жи́ти (животі́ти)

    из \невежество ва, по \невежество ву — че́рез неві́гластво, че́рез не́уцтво

    Русско-украинский словарь > невежество

  • 7 непроглядный

    непроглядний, невидний, непрозорий, безпросвітни[і]й.). [З-за високих непроглядних борів (Васильч.). У непроглядній темряві спинивсь (Ле). В безбережнім непрозорім тумані (Франко). Усе поринуло в сірому, холодному, безпросвітньому для очей тумані (Корол.)]. -ная ночь - ніч темная (невидная), (хоть глаз выколи) безока ніч. [Ніч темная і невидная (Рудан.). В довгу, темную нічку невидну (Л. Укр.). В безоку ніч, в незвичну пору (Куліш)]. -ная тьма, -ный мрак - непроглядна темрява, теменна темрява (Федьк.), непроглядний морок.
    * * *
    непрогля́дний; ( для взора) непрозі́рний и непрозірни́й; ( невидный) неви́дний; ( беспросветный) безпросві́тний

    Русско-украинский словарь > непроглядный

  • 8 обнимать

    обнять (об'ять)
    1) обій[ні]мати, обійняти, обняти, (о мног.) пообіймати, пригортати, пригорнути кого, що, (о мног.) попригортати;
    2) (охватывать) о(б)гортати, о(б)горнути, (о)повивати, (о)повити що чим, обій[ні]мати, обійняти, обняти, о(б)хоплювати, о(б)хопити що чим. [Надія на щастя усе повиває (Грінч.). Принципом краси не можна охопити всіх потреб людського духу (Єфр.)];
    3) (умом, мыслями) - см. Постигать;
    4) (о поре) - см. Заставать;
    5) (о пространстве) - см. Занимать. Обнять друга - об(ій)няти приятеля. Мрак -нял землю - морок о(б)горнув (оповив) землю. Философия -мает все науки - філософія охоплює усі науки. Меня об'ял ужас - жах охопив мене. Этого дерева в три обхвата не обоймёшь - цього дерева не охопиш у три обійми(ща). Об'ять необ'ятное - осягти неосяжне. Обнятый -
    1) об(ій)нятий, пригорнутий;
    2) о(б)горнутий, (о)повитий, об(ій)нятий, охоплений.
    * * *
    несов.; сов. - обн`ять
    1) ( заключать в объятия) обійма́ти, обійня́ти и пообійма́ти, обніма́ти, обня́ти и пообніма́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти
    2) ( охватывать собой) охо́плювати, охопи́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти; (окутывать, обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти
    3) (перен.: постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́
    4) ( захватывать - о чувствах) обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, охо́плювати, охопи́ти, повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, перейма́ти, перейня́ти, пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

    Русско-украинский словарь > обнимать

  • 9 тьма

    I
    пітьма́ и пі́тьма, тьма; ( мрак) те́мрява; ( темнота) темно́та и темнота́
    II
    1) ( множество) сила; тьма

    тьма (тьмы) тем, тьма́-тьму́щая — си́ла-силе́нна; тьма-тьму́ща, тьма-тьме́нна

    2) ( десять тысяч) ист. тьма; тьма тем ист. тьма тем

    Русско-украинский словарь > тьма

См. также в других словарях:

  • мрак — мрак, а …   Русский орфографический словарь

  • мрак — мрак/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • МРАК — МРАК, мрака, мн. нет, муж. (книжн.). 1. Отсутствие света, тьма, темень. Ночной мрак. «И сходят витязи теперь во мрак подвала величавый.» Пушкин. Во мраке ночи. 2. перен. О чем нибудь тоскливом, мрачном. Мрак на душе. ❖ Мрак невежества (книжн.… …   Толковый словарь Ушакова

  • мрак — См. темнота покрыто мраком неизвестности... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мрак темнота, непроглядная тьма, печаль, мреть, мгла, эреб, потемки, тьма, отчаянность,… …   Словарь синонимов

  • мрак — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? мрака, чему? мраку, (вижу) что? мрак, чем? мраком, о чём? о мраке 1. Мрак это отсутствие света, освещения. За окном сгустился мрак ночи. | Я провожал его глазами, пока он не скрылся во мраке.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • МРАК — МРАК, а, муж. 1. Глубокая, непроглядная тьма. Во мраке ночи (высок.). Город погружён во м. 2. перен. Глубокое уныние, печаль. М. на душе. • Мрак невежества (книжн.) полнейшее невежество, необразованность. Покрыто мраком неизвестности что (обычно… …   Толковый словарь Ожегова

  • Мрак — может означать: Тьма Мракобесие Мрак (персонаж) Мрак твоих глаз (роман) Мракобесие и Джаз (альбом) …   Википедия

  • мрак — а; м. 1. Полное отсутствие света, освещения; тьма, темнота. Ночной м. Ничего не видеть во мраке. Идти во мраке ночи. М. водворился в комнате. Деревья скрыты мраком. 2. чего или с опр. О безобразном, безнадёжном состоянии кого , чего л. М.… …   Энциклопедический словарь

  • мрак — МРАК, межд. Выражает отрицательное отношение к чему л. Ну, мрак, час автобуса нету (на остановке) …   Словарь русского арго

  • мрак — бездонный (Бальмонт, Полонский); беспросветный (Драверт); безрассветный (Некрасов); величавый (Бунин); глубокий (Полежаев, Полонский); глухой (Фруг); грозный (Яблонский); давящий (Полевой); дикий (Майков); душный (Надсон, Фофанов); зловещий… …   Словарь эпитетов

  • Мрак — I м. 1. Отсутствие света, освещения; темень 1., тьма I 1., темнота I 1.. 2. Тёмное или плохо освещённое место, пространство; темень 2., тьма I 2., темнота I 2.. 3. Временной период суток, когда не светит солнце; темень 3., тьма I 3., те …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»