Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

нищенствовать

  • 41 нищенствовать

    171b Г несов.
    1. kerjama, santima;
    2. äärmises vaesuses v viletsuses olema

    Русско-эстонский новый словарь > нищенствовать

  • 42 нищенствовать

    kerjama; santima

    Русско-эстонский словарь (новый) > нищенствовать

  • 43 нищенствовать

    betteln; Not leiden

    Taschenwörterbuch Russisch-Deutsch > нищенствовать

  • 44 нищенствовать

     kerjätä

    Русско-финский словарь > нищенствовать

  • 45 нищенствовать

    несов.
    1. гадоӣ (соилӣ, садақаталабӣ) кардан
    2. қашшоқона умр ба сар бурдан

    Русско-таджикский словарь > нищенствовать

  • 46 нищенствовать (I) (нсв)

    ............................................................
    1. beg
    (vt.) خواهش کردن (از)، خواستن، گدایی کردن، استدعا کردن، درخواست کردن
    ............................................................
    (adj.) بینوا، بیچاره، خالی، تهی (با of)، نیازمند
    ............................................................

    Русско-персидский словарь > нищенствовать (I) (нсв)

  • 47 мир

    мир I
    (вселенная) mondo, universo.
    --------
    мир II
    paco;
    борьба́ за \мир pacbatalo;
    сторо́нники \мира pacdefendantoj;
    Всеми́рный Сове́т \мира Tutmonda Packonsilantaro;
    заключи́ть \мир packontrakti.
    * * *
    I м.
    1) mundo m; universo m ( вселенная)

    со всего́ мира — de todo el universo

    2) (человеческое общество; среда) mundo m

    ста́рый, но́вый мир — Viejo, Nuevo Mundo

    анти́чный мир — Mundo Antiguo

    литерату́рный мир — mundo literario

    окружа́ющий мир — medio ambiente

    престу́пный мир — mundo criminal, hampa f, mafia f

    фина́нсовый мир — organismos financieros

    стра́ны тре́тьего мира — países tercermundistas

    3) (отдельная область жизни, явлений) mundo m; reino m ( царство)

    расти́тельный, живо́тный мир — reino vegetal, animal

    4) ист. ( сельская община) comunidad f
    ••

    всем миром — todo el mundo, todos juntos

    с сотворе́ния мира — desde que el mundo es mundo

    броди́ть по миру — rodar por el mundo

    мир переверну́лся разг. — anda (está) el mundo al revés

    в миру́ — llamado en el siglo

    быть отре́занным от мира — estar separado (apartado) del mundo

    быть не от мира сего́ — no ser de este mundo; estar en el limbo

    пусти́ть по́ миру — arruinar vt, reducir a la miseria

    пойти́ по́ миру — arruinarse, estar en la miseria; pobretear vi ( нищенствовать)

    на миру́ и смерть красна́ посл. — con la gente no es temible la muerte

    уйти́ в лу́чший мир высок. уст. — pasar a mejor mundo (vida), irse al otro mundo (barrio)

    си́льные мира сего́ ирон. — los omnipotentes, los todopoderosos

    II м.

    защи́та де́ла мира — salvaguardia (defensa) de la paz

    опло́т мира — bastión (baluarte) de la paz

    борцы́ за мир — combatientes (luchadores) de la paz; soldados de la paz

    движе́ние сторо́нников мира — movimiento de los partidarios de la paz

    про́чный мир — paz duradera

    заключи́ть мир — hacer (concluir, firmar) la paz

    ••

    отпусти́ть с миром — dejar irse en paz

    мир пра́ху кого́-либо — (que) descanse en paz, (que) en paz descanse

    почи́ть с миром — reposar (yacer) en paz

    мир тебе́! — ¡vive en paz!

    мир до́му сему́ — paz sea en esta casa

    мир и благоде́нствие — paz y pan

    * * *
    I м.
    1) mundo m; universo m ( вселенная)

    со всего́ мира — de todo el universo

    2) (человеческое общество; среда) mundo m

    ста́рый, но́вый мир — Viejo, Nuevo Mundo

    анти́чный мир — Mundo Antiguo

    литерату́рный мир — mundo literario

    окружа́ющий мир — medio ambiente

    престу́пный мир — mundo criminal, hampa f, mafia f

    фина́нсовый мир — organismos financieros

    стра́ны тре́тьего мира — países tercermundistas

    3) (отдельная область жизни, явлений) mundo m; reino m ( царство)

    расти́тельный, живо́тный мир — reino vegetal, animal

    4) ист. ( сельская община) comunidad f
    ••

    всем миром — todo el mundo, todos juntos

    с сотворе́ния мира — desde que el mundo es mundo

    броди́ть по миру — rodar por el mundo

    мир переверну́лся разг. — anda (está) el mundo al revés

    в миру́ — llamado en el siglo

    быть отре́занным от мира — estar separado (apartado) del mundo

    быть не от мира сего́ — no ser de este mundo; estar en el limbo

    пусти́ть по́ миру — arruinar vt, reducir a la miseria

    пойти́ по́ миру — arruinarse, estar en la miseria; pobretear vi ( нищенствовать)

    на миру́ и смерть красна́ посл. — con la gente no es temible la muerte

    уйти́ в лу́чший мир высок. уст. — pasar a mejor mundo (vida), irse al otro mundo (barrio)

    си́льные мира сего́ ирон. — los omnipotentes, los todopoderosos

    II м.

    защи́та де́ла мира — salvaguardia (defensa) de la paz

    опло́т мира — bastión (baluarte) de la paz

    борцы́ за мир — combatientes (luchadores) de la paz; soldados de la paz

    движе́ние сторо́нников мира — movimiento de los partidarios de la paz

    про́чный мир — paz duradera

    заключи́ть мир — hacer (concluir, firmar) la paz

    ••

    отпусти́ть с миром — dejar irse en paz

    мир пра́ху кого́-либо — (que) descanse en paz, (que) en paz descanse

    почи́ть с миром — reposar (yacer) en paz

    мир тебе́! — ¡vive en paz!

    мир до́му сему́ — paz sea en esta casa

    мир и благоде́нствие — paz y pan

    * * *
    n
    1) gener. luz, orbe, reino (царство), universo (вселенная), creación, mundo, pacificación, paz
    2) hist. (ñåëüñêàà îá¡èñà) comunidad

    Diccionario universal ruso-español > мир

  • 48 просить

    проси́ть
    1. peti;
    2. (приглашать) inviti;
    3. (за кого-л.) klopodi por iu.
    * * *
    несов.
    1) (что-либо, о чём-либо) pedir (непр.) vt, rogar (непр.) vt; solicitar vt ( настойчиво)

    проси́ть разреше́ния, извине́ния — pedir permiso, perdón

    проси́ть по́мощи (о по́мощи) — pedir ayuda (socorro)

    проси́ть поща́ды — pedir misericordia; pedir cacao (Лат. Ам.)

    проси́ть сове́та — pedir consejo

    проси́ть сло́ва — pedir la palabra

    проси́ть руки́ — pedir la mano

    проси́ть ми́лостыню — pedir limosna, mendigar vt

    заставля́ть себя́ проси́ть — hacerse de rogar

    прося́т не кури́ть, соблюда́ть тишину́ — se ruega no fumar, guardar silencio

    2) ( за кого-либо) interceder vi

    проси́ть за това́рища — interceder en favor de su camarada

    3) (вин. п.) ( приглашать) invitar vt

    проси́ть к столу́ — invitar a la mesa

    прошу́ (вас)! ( вежливое приглашение) — ¡por favor!

    4) вин. п., разг. ( назначать цену) pedir (непр.) vt, poner precio
    5) разг. ( нищенствовать) pedir (непр.) vt, mendigar vt
    ••

    проси́ть ка́ши (о сапогах и т.п.) — pedir pan, pedir de comer

    * * *
    несов.
    1) (что-либо, о чём-либо) pedir (непр.) vt, rogar (непр.) vt; solicitar vt ( настойчиво)

    проси́ть разреше́ния, извине́ния — pedir permiso, perdón

    проси́ть по́мощи (о по́мощи) — pedir ayuda (socorro)

    проси́ть поща́ды — pedir misericordia; pedir cacao (Лат. Ам.)

    проси́ть сове́та — pedir consejo

    проси́ть сло́ва — pedir la palabra

    проси́ть руки́ — pedir la mano

    проси́ть ми́лостыню — pedir limosna, mendigar vt

    заставля́ть себя́ проси́ть — hacerse de rogar

    прося́т не кури́ть, соблюда́ть тишину́ — se ruega no fumar, guardar silencio

    2) ( за кого-либо) interceder vi

    проси́ть за това́рища — interceder en favor de su camarada

    3) (вин. п.) ( приглашать) invitar vt

    проси́ть к столу́ — invitar a la mesa

    прошу́ (вас)! ( вежливое приглашение) — ¡por favor!

    4) вин. п., разг. ( назначать цену) pedir (непр.) vt, poner precio
    5) разг. ( нищенствовать) pedir (непр.) vt, mendigar vt
    ••

    проси́ть ка́ши (о сапогах и т.п.) — pedir pan, pedir de comer

    * * *
    v
    1) gener. (ïðèãëàøàáü) invitar, deprecar, interceder (за кого-л.), peticionar, postular, recomendar, solicitar (настойчиво), clamorear, demandar, orar, pedir, recetar, recuestar, rogar, suplicar
    2) colloq. (назначать цену) pedir, mendigar, poner precio
    3) law. impetrar, pretender, recurrir
    5) Arg. recabar

    Diccionario universal ruso-español > просить

  • 49 попрошайничает

    1. mooch
    2. panhandle
    Синонимический ряд:
    нищенствовать (глаг.) нищебродничать; нищенствовать; побираться; побирушничать; просить; просить милостыню; просить на бедность; просить подаяние; просить Христа ради; протягивать руку за подаянием; собирать куски; стоять с протянутой рукой; ходить в кусочки; ходить по миру; ходить с протянутой рукой; ходить с сумой; христарадничать

    Русско-английский большой базовый словарь > попрошайничает

  • 50 просить

    1. asked

    просил о; требоваться — asked for

    2. plead
    3. pleaded
    4. pleading
    5. pled
    6. solicit
    7. soliciting
    8. ask; request; entreat; invite; intercede
    9. beg

    просить милостыню, ходить с сумой — to beg from door to door

    10. crave
    11. petition
    12. pray

    очень прошу вас!, ну пожалуйста! — I pray!

    13. request
    14. trouble
    Синонимический ряд:
    1. выпрашивать (глаг.) выканючивать; выклянчивать; вымаливать; выпрашивать; канючить; клянчить; цыганить
    2. запрашивать (глаг.) заламывать цену; запрашивать; ломить цену; называть цену; оценивать; спрашивать
    3. нищенствовать (глаг.) нищебродничать; нищенствовать; побираться; побирушничать; попрошайничать; просить милостыню; просить на бедность; просить подаяние; просить Христа ради; протягивать руку за подаянием; собирать куски; стоять с протянутой рукой; ходить в кусочки; ходить по миру; ходить с протянутой рукой; ходить с сумой; христарадничать
    4. пожалуйста (глаг.) добро пожаловать; милости просим; пожалуйста
    5. упрашивать (глаг.) заклинать; молить; умолять; упрашивать
    6. ходатайствовать (глаг.) хлопотать; ходатайствовать

    Русско-английский большой базовый словарь > просить

  • 51 ходить по миру

    отошёл в лучший мир, скончался — gone to the Kingdom come

    Синонимический ряд:
    нищенствовать (глаг.) нищебродничать; нищенствовать; побираться; побирушничать; попрошайничать; просить; просить милостыню; просить на бедность; просить подаяние; просить Христа ради; протягивать руку за подаянием; собирать куски; стоять с протянутой рукой; ходить в кусочки; ходить с протянутой рукой; ходить с сумой; христарадничать

    Русско-английский большой базовый словарь > ходить по миру

  • 52 проситель

    I нсв
    ( o чем-л) pedir vt; ( молить) rogar vt; ( хлопотать) solicitar vt, pedir por; ( заступаться) interceder por; ( приглашать) pedir vt, convidar vt; рзг ( назначить цену) pedir vt; ( нищенствовать) pedir vi, mendigar
    II м
    solicitante m, péticionário m

    Русско-португальский словарь > проситель

  • 53 просить

    несов.; сов. - попроси́ть

    проси́ть по́мощи — imdat istemek

    мы про́сим вас о по́мощи — sizden yardım rica ediyoruz

    проси́ть разреше́ния — müsaade istemek

    его́ попроси́ли почита́ть стихи́ — kendisinden şiir okuması rica edildi

    о́чень прошу́ Вас быть внима́тельнее — çok rica ederim (efendim), dikkatli olunuz

    проси́ (у меня́), что хо́чешь — dile ne dilersen

    2) (хлопотать за кого-л.) biri için şefaatte bulunmak
    3) (приглашать, звать) davet etmek, çağırmak

    прошу́ к столу́! — sofraya buyurun(uz)!

    4) разг. ( назначать цену) istemek
    5) тк. несов., уст. ( нищенствовать) dilenmek

    Русско-турецкий словарь > просить

  • 54 пойти по миру

    v
    gener. arruinarse, estar en la miseria, pobretear (нищенствовать)

    Diccionario universal ruso-español > пойти по миру

  • 55 просить

    1) ( что-либо у кого-либо) demander vt; réclamer vt, solliciter vt ( настойчиво)

    проси́ть разреше́ния — demander la permission

    проси́ть извине́ния — demander pardon

    проси́ть сове́та — demander conseil

    проси́ть ми́лостыню — mendier vt, demander l'aumône ( или la charité)

    проси́ть пить — demander à boire

    проси́ть о по́мощи — demander de l'aide

    проси́ть друзе́й приходи́ть поча́ще — prier ses amis de venir plus souvent

    проси́ть за кого́-либо — intercéder pour qn (auprès de qn)

    люби́ть, что́бы тебя́ проси́ли — aimer à se faire prier

    про́сят не кури́ть — prière de ne pas fumer

    про́сят не беспоко́иться (куда-либо идти и т.п.) — on est prié de ne pas se déranger

    3) ( приглашать) inviter vt, prier vt

    проси́ть к столу́ — inviter ( или prier) à table

    4) ( назначать цену) разг. demander vt

    ско́лько про́сишь? — combien en veux-tu?

    5) ( нищенствовать) разг. quémander vt
    ••

    проси́ть ка́ши (о сапогах и т.п.) — être usé jusqu'à la corde

    * * *
    v
    gener. demander de faire (qch), demander que(...), faire demande, presser, demander, requérir, postuler, prier

    Dictionnaire russe-français universel > просить

  • 56 попрошайничать

    accattare, mendicare, elemosinare
    * * *
    несов.
    1) ( нищенствовать) mendicare vi (a), elemosinare vt, vi (a), fare l'accattone
    2) ( выпрашивать) chiedere vt lagnandosi; mendicare vt; pitoccare vt
    * * *
    v
    gener. limosinare, mendicare, picchiarsi a tutti gli usci

    Universale dizionario russo-italiano > попрошайничать

  • 57 попрошайничать

    несов.
    1) разг. ( выпрашивать) сорану, соранып йөдәтү
    2) уст. ( нищенствовать) теләнү, хәер эстәү, теләнеп йөрү, хәер эстәп йөрү

    Русско-татарский словарь > попрошайничать

  • 58 просить

    несов.
    1) (кого-что, о ком-чём или с неопр.) (обращаться с просьбой) үтенү, сорау, үтенеп сорау
    2) за кого-что (хлопотать) сорау, үтенү; юллау, артыннан йөрү
    3) (кого-что) (приглашать, звать) чакыру
    4) ( что), разг. ( назначать цену) сорау
    5) разг. ( нищенствовать) сорану, теләнү, соранып (теләнеп) йөрү, хәер эстәү (сорашу)
    •
    - прошу покорно
    - просить руки

    Русско-татарский словарь > просить

  • 59 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 60 нуждаться

    1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);
    2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].
    * * *
    1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш
    2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > нуждаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • нищенствовать — Христарадничать, побираться (Христовым именем), ходить по миру, попрошайничать, просить милостыни, просить Христа ради, протягивать руку; пойти с сумою.. Ср …   Словарь синонимов

  • нищенствовать —     НИЩЕНСТВОВАТЬ, побираться, попрошайничать, просить, устар. нищебродничать, устар. христарадничать разг. сниж. побирушничать …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • НИЩЕНСТВОВАТЬ — НИЩЕНСТВОВАТЬ, нищенствую, нищенствуешь, несовер. (книжн.). 1. Собирать подаяние, заниматься нищенством. 2. Жить в нищете. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НИЩЕНСТВОВАТЬ — НИЩЕНСТВОВАТЬ, твую, твуешь; несовер. 1. Жить в нищете. 2. Жить, собирая милостыню, подаяние. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Нищенствовать — несов. неперех. 1. Быть нищим [нищий I], заниматься нищенством [нищенство 1.]. 2. Жить в нищете [нищета I 1.]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • нищенствовать — нищенствовать, нищенствую, нищенствуем, нищенствуешь, нищенствуете, нищенствует, нищенствуют, нищенствуя, нищенствовал, нищенствовала, нищенствовало, нищенствовали, нищенствуй, нищенствуйте, нищенствующий, нищенствующая, нищенствующее,… …   Формы слов

  • нищенствовать — роскошествовать …   Словарь антонимов

  • нищенствовать — н ищенствовать, твую, твует …   Русский орфографический словарь

  • нищенствовать — (I), ни/щенствую, вуешь, вуют …   Орфографический словарь русского языка

  • нищенствовать — ствую, ствуешь; нсв. 1. Собирать милостыню, подаяние, делая из этого средство к существованию и ведя соответствующий образ жизни. Всю зиму она нищенствовала. Старик нищенствует уже много лет. 2. Жить в крайней бедности, в нищете. Всю жизнь… …   Энциклопедический словарь

  • нищенствовать — Состояние хозяйства, способ осуществления экономической деятельности …   Словарь синонимов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»