Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

не+лишён

  • 41 вынимать

    вынуть виймати, вийняти, (доставать из ножен, кармана, кошелька) добувати, добути, видобувати, видобути. [Видобув годинника з кешені. Хапає його за груди, добуваючи шаблю]; (хлеб из печи) вибирати, вибрати; (из узла, мешка, развязав его) вив'язувати, вив'язати; (покопавшись) видлубувати, видлубати. -ать дно (из бочки) - роздинати (діжку), оддинати, одіднути, розіднити, (мног.) пооддинати. -ать деньги из банка - брати, забирати (сов. забрати, вибрати) гроші з банку. -ать двойные рамы - виставляти, повиставляти вікна. -ать жребий - витягати жеребок, жереб; (сделать выемку в крае) вирізувати, вирізати, викочувати, викотити. [Викоти лиш дужче на рукава].
    * * *
    несов.; сов. - в`ынуть
    вийма́ти, вийняти и мног. повийма́ти

    Русско-украинский словарь > вынимать

  • 42 выплывать

    выплыть випливати, випливти, виплисти, виплинути; (о глазах) сплисти. [І очей не має, а як сплили тії очі, лиш бог їден знає (Рудан.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыплыть
    виплива́ти, ви́пливти и ви́плисти и ви́плинути и мног. повиплива́ти; сов. ви́линути

    Русско-украинский словарь > выплывать

  • 43 глуховатый

    1) приглухуватий, підглухий, глухенький, недочутливий;
    2) приглушений. [Якийсь приглушений гомін]. Глуховато - приглухувато, глухенько. [Про це він згадав лиш глухенько].
    * * *
    глухува́тий, при́глухий, приглу́хуватий и при́глухуватий; глухе́нький

    быть глухова́тым — недочува́ти

    Русско-украинский словарь > глуховатый

  • 44 голь

    1) (голизна) голизна;
    2) злидні (р. -нів), голота, голеча (р. -чі). Срв. Голытьба. Голь перекатная - голь нещадима, капцани (р. -нів). Голь с претензиями - злидні з перцем. Голь на выдумки хитра - по надобі знайдеш і в кадобі. Голи, голей - злидні (р. -нів). В голях - у злиднях, у нужді, в убозтві;
    3) (голое место) голеча, голотеча (р. -чі).
    * * *
    1) ( беднота) голо́та, голе́ча, голь, -лі; ( нищие) зли́дні, -нів

    \голь перека́тная — голота (голь) нещади́ма

    2) (местность, лишённая растительности) го́ла місце́вість (-вості), го́ле мі́сце

    Русско-украинский словарь > голь

  • 45 Гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    полит. ист.
    Гора́

    Русско-украинский словарь > Гора

  • 46 гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    1) гора́

    в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру

    в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)

    2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

    Русско-украинский словарь > гора

  • 47 единообразный

    одностайний, одноманітний, (монолитный) однолитий. -но - одностайно, одноманітно.
    * * *
    1) (единого образца, одинаковый) однако́вий; одна́кий, односта́йний
    2) (лишённый разнообразия; монотонный) одномані́тний

    Русско-украинский словарь > единообразный

  • 48 единственно

    єдино, одиноко (Фран.). -нно потому (от того), что… - єдино тому (через те, з-за того) що…
    * * *
    1) нареч. єди́но; (перед прил.) єди́ний
    2) в знач. част. ті́льки, лише́, лиш

    Русско-украинский словарь > единственно

  • 49 единственный

    єдиний, одинокий, однісінький, одним-один. [Друже мій єдиний. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре було видко море (Коц.). Вона була одним-одна дочка у батька (Кв.)]. -ное число, грам. - однина. [Третя особа однини]. -ный в своём роде - свого роду єдиний, єдиний серед свого роду. -ный сын - є[о]динак, о[є]динець (р. -нця). -ная дочь - є[о]диначка, одиночка, єдиниця.
    * * *
    єди́ний; ( один) оди́н, род. п. одно́го, оди́н ті́льки (лише́, лиш); одни́м оди́н, одні́сінький

    \единственныйое число́ — грам. однина́

    \единственныйый сын — єди́ний син; одина́к, -а, оди́нець, -нця, єдина́к, -а, єдине́ць, -нця́

    Русско-украинский словарь > единственный

  • 50 единый

    єдиний, один тільки. [Єдина, неподільна Україна]. По единой - по одній, по чарці. Во едино - до-купи. Слиться во едино - злитися до-купи. Наедине - на самоті, самотою; (с другим) сам-на-сам, в дві пари очей.
    * * *
    єди́ний; ( один) оди́н, род. п. одно́го, оди́н ті́льки (лише́, лиш); ( общий) спі́льний

    Русско-украинский словарь > единый

  • 51 ёкать

    ёкнуть и ёкнуть
    1) (трепетать, дрогнуть, о сердце) тьохкати, тьохнути, йойкнути. [Серце так і тьохка. Серце тьохнуло і замерло. Тьохнуло в серці. Йойкнуло всередині з несподіванки (Коц.)];
    2) (безлично о звуке) кевкнути. [Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло (Свидн.)].
    * * *
    несов.; сов. - ёкнуть
    1) ке́вкати, ке́вкнути
    2) ( о сердце) тьо́хкати, тьо́хнути, те́нькати, те́нькнути

    Русско-украинский словарь > ёкать

  • 52 жалить

    (о змее, пчёлах, крапиве) жалити, кусати; (только о насеком.) тяти (тну, тнеш). Ужалить, жальнуть - вжалити, пожалити, вкусити, втяти, втнути. [Кропива жалить. Пожалив собі руки кропивою. Його бджоли кусають. Тяли (кусали) комарі. Хлопчика вкусила (вжалила) гадюка]. Жалящий - жалкий, жалливий, жижкий, жаркий (жгучий); (о насеком.) кусливий, їдкий; (о пчёлах) сердитий. [Жалка (жаллива, жарка) кропива. Жалкий батіг. В-осени мухи кусливі (їдкі)].
    * * *
    жали́ти, -лю, -лиш, жали́тися; жига́ти; (о комарах, пчёлах) тя́ти (тнуть)

    Русско-украинский словарь > жалить

  • 53 желать

    1) бажати, х(о)тіти, охотитися, (сильно) жадати, прагнути (предпочитать) воліти (н. вр. -лю, -лиш). [Ой чи волиш, Бондарівно, ізо мною жити, а чи хочеш в сирій землі гнити?];
    2) -ать кому чего - бажати, зичити кому чого. [Що тобі не миле, того й людям не зич]. -ать спокойной ночи, доброго утра - на добраніч, на добридень давати. Здравия -аю - доброго здоров'я зичу (бажаю вам). -ать зла - злого кому зичити (бажати), лихо мислити кому. [Злого я нікому не бажаю. Свій своєму лиха не мислить]. -ать кому-л. добра - добра прияти (зичити) кому. Мне желается - я бажаю (хочу). Желающий чего - той, що бажає (хоче), охочий до чого. [Писано цю книжку про селянина (= для крестьянина), охочого (или: що хоче) засвоїти програму партії (Азб. комун.)]. Желаемый - бажаний, жаданий. Срв. Желательный.
    * * *
    1) бажа́ти; ( хотеть) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш), жада́ти, охо́титися (охо́чуся, охо́тишся); ( предпочитать) волі́ти, торж. во́лити; ( выражать пожелание) зи́чити

    \желатьть добра́ (зла) — бажа́ти (зи́чити, ми́слити) добра́ (зла)

    2) (испытывать к кому-л. влечение, страсть) жада́ти, бажа́ти

    Русско-украинский словарь > желать

  • 54 заваливать

    завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).
    * * *
    несов.; сов. - завал`ить
    1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати
    2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти
    3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло

    \заваливать ли́ло го́рло — закла́ло го́рло (в го́рлі)

    Русско-украинский словарь > заваливать

  • 55 заволакивать

    заволочь
    1) (затащить) затягати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати. [Пацюки позатягали моркву в нори. Вовк заволік вівцю в кущі];
    2) (заслонять) повивати, повити, заступати, заступити, застилати, застеляти, заслати, заслоняти, заслонити що. [Нічого не видко навкруг: туман повиває (застилає) усе. Пітьма заступила (заслонила) очі]. -чь небо - затягти, вкрити, повити, замостити небо (хмарами); (безл.) нахмарити, похмарити, насупити. [Ось хмарами півнеба замостило (Греб.). Бач, як нахмарило! Було насупило, а далі розгодинилося]. Небо -вает - небо хмариться (захмарюється), на небі хмариться.
    * * *
    несов.; сов. - завол`очь
    заволіка́ти, заволокти́, -лочу́, -лоче́ш; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти, -стелю́, -сте́лиш, укрива́ти, укри́ти (укри́ю, укри́єш) и мног. повкрива́ти

    не́бо \заволакивать локло́ ту́чами — не́бо заволокло́ (затягну́ло, вкри́ло, заволокло́ся, затягнулося, вкри́лося) хма́рами, не́бо заволокли́ (затягну́ли, вкри́ли) хма́ри; нахма́рило, нахма́рилося, похмарило, похма́рилося, похмарі́ло

    Русско-украинский словарь > заволакивать

  • 56 загораживать

    загородить
    1) городити, загороджувати, загородити, обгороджувати, обгородити, (о мног.) погородити, позагороджувати, пообгороджувати що; (плетнем) обтинити що;
    2) -вать путь - (сов.) загородити, перегородити дорогу, заставляти, заставити, заступати, заступити, переступати, переступити дорогу кому. [Не переступай дороги]. -вать, -дить свет - застувати кому, заступати, заступити світло кому. [Уступіться, не застуйте!]. Загороженный - загороджений.
    * * *
    несов.; сов. - загород`ить
    1) ( обносить оградой) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати
    2) (закрывать путь, проход) загоро́джувати, загороди́ти, заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегороди́ти и мног. поперегоро́джувати; (создавать преграду, повесив, прибив что-л.) перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти; ( заслонять) заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти, затуля́ти, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати; (заставлять чем-л.) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти

    \загораживатьть путь (доро́гу) кому́ — перен. става́ти, ста́ти на доро́зі (поперек доро́ги) кому́, заступа́ти, заступи́ти доро́гу, закрива́ти, закрити доро́гу кому́

    3) ( загромождать) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш, зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти

    Русско-украинский словарь > загораживать

  • 57 загромождать

    см. Загромазживать.
    * * *
    несов.; сов. - загромозд`ить
    захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш; ( заваливать) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

    Русско-украинский словарь > загромождать

  • 58 заезжать

    заехать заїжджати и заїздити, заїхати. -хать в гости к кому-л. - заїхати, завітати (в гості), загостити до кого. -жать время от времени, изредка - час від часу (коли не коли) заїздити, навертатися до кого. -жайте за мною - поедем разом - заїздіть по мене - поїдемо разом. Блуждая -хать куда-л. - блукаючи заїхати (забитися, прибитися) куди. -хать куда-л. далеко - десь заїхати, десь заблукати, забитися, завітритися куди. -хать в чужой карман - залізти (зазирнути) в чужу кишеню. -хать кого-л. по рылу, по морде, по шее и т. п. - заїхати, затопити, загилити кого по пиці, по мордяці, по лиці, по потилиці.
    * * *
    несов.; сов. - за`ехать
    1) заїжджа́ти и заї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, заї́хати, -ї́ду, -ї́деш и мног. позаїжджа́ти и позаї́здити
    2) (кому во что и по чему - сов.: ударить) заї́хати (кому в що); ( сильнее) затопи́ти, -топлю́, -то́пиш, заги́лити, -ги́лю, -ги́лиш, угати́ти (угачу́, уга́тиш), захмели́ти (кого в що), уціди́ти (уціджу́, уці́диш) (кого по чому)

    Русско-украинский словарь > заезжать

  • 59 закуривать

    закурить
    1) (начать курить) закурити;
    2) (зажигать и раскуривать трубку) закурювати, закурити, запалювати, запалити (цигарку, люльку), (о мн.) позакурювати, позапалювати що (люльки). [А дай-но вогню - люльку закурити (Коцюб.). Позакурювали люльки (Сл. Гр.). Давид запалив цигарку (Кониськ.)];
    3) (задымить) закурювати, закурити, задимлювати и задимляти, задимити. [Затопила, закурила сирими дровами (Чуб. V)];
    4) (водку, дёготь) закурювати, закурити, починати, почати курити (гнати);
    5) (закутить) закурити; см. Загулять, Запить. [Продав усю худобу, та як закурив (Сл. Гр.)];
    6) безл. (о вьюге) - закурило, закрутило. Закуренный - закурений, запалений, задимлений.
    * * *
    несов.; сов. - закур`ить
    1) заку́рювати, -рюю, -рюєш, закури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. позаку́рювати; ( папиросу) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати
    2) (сов.: стать курильщиком) поча́ти кури́ти (пали́ти)
    3) (сов., запьянствовать) закури́ти, загуля́ти; см. запьянствовать

    Русско-украинский словарь > закуривать

  • 60 замаливать

    замолить
    1) (грехи) замолювати, замолити, (о мног.) позамолювати що (гріхи). [Цього гріха не замолити];
    2) (упросить кого) умолити, ублагати кого. Замаливаемый (грех) - замолюваний. Замоленный - замолений.
    * * *
    несов.; сов. - замол`ить
    замо́лювати, замоли́ти, -молю́, -мо́лиш

    Русско-украинский словарь > замаливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • лишённый — лишённый, лишённая, лишённое, лишённые, лишённого, лишённой, лишённого, лишённых, лишённому, лишённой, лишённому, лишённым, лишённый, лишённую, лишённое, лишённые, лишённого, лишённую, лишённое, лишённых, лишённым, лишённой, лишённою, лишённым,… …   Формы слов

  • Лиш — (англ. leash)  страховочный поводок от кайтера к оборудованию. Содержание 1 Лиш для кайта …   Википедия

  • ЛИШЁННЫЙ — ЛИШЁННЫЙ, лишённая, лишённое; лишён, лишена, лишено. 1. прич. страд. прош. вр. от лишить. 2. чего. Не имеющий, не обладающий, не располагающий чем нибудь. Ваше замечание лишено всякого значения. «Белый колоссальный ствол березы, лишенный верхушки …   Толковый словарь Ушакова

  • лиш — 1 частка незмінювана словникова одиниця лиш 2 сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • лишённый — лишённый, ён, ена, ено, ены …   Русское словесное ударение

  • лишённый — лишённый; кратк. форма ён, ен а …   Русский орфографический словарь

  • лишённый блеска — тусклый (о минералах) матовый мутный — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы тусклый (о минералах)матовыймутный EN dull …   Справочник технического переводчика

  • лишённый воздуха — безвоздушный — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы безвоздушный EN air dry …   Справочник технического переводчика

  • лишённый лёгких фракций — отбензиненный — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы отбензиненный EN topped …   Справочник технического переводчика

  • лишённый лёгких фракций отпариванием — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN steam stripped …   Справочник технического переводчика

  • лишённый — лиш/ённ/ый …   Морфемно-орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»