не+е+наша

pron poss. (вжив. атрибутивно)

наш, наша, наше, наші; що належить нам; свій

* * *

pron (викор. тк. атрибутивно; ours)

1) наш, наша, наше, наші; належний нам; свій; наш, наша, наше, наші (при висловленнях від 1-ї особи в газетній статті, наукових працях); наш, наша ( про узагальнені судження)

2) означеного артикля

3) пpикм. як належить нам, як годиться нам

pron poss. (абсолютна форма, не вжив. атрибутивно)

наш, наша, наше, наші; що належить нам

* * *

pron (абсолютна форма our) наш, наша, наше, наші; належний нам; еліптично замість сполучення our з іменником, часто вже вжитим у даному реченні наш, свій, наша, своя; вiйcьк. свої війська

мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.

* * *

pron (викор. тк. атрибутивно; ours)

1) наш, наша, наше, наші; належний нам; свій; наш, наша, наше, наші (при висловленнях від 1-ї особи в газетній статті, наукових працях); наш, наша ( про узагальнені судження)

2) означеного артикля

3) пpикм. як належить нам, як годиться нам

1) каша, (жидкая кашица) куліш (-лешу), (насм.) кандьор (-ру), (запечен. с маслом и яйцами или лапшою) бабка. -ша гречневая, пшённая, ячневая, манная - каша гречана, пшоняна, ячна, манна. Густая -ша детей не разгонит - гуща дітей не розжене (Приказка). - ша - разгоня наша - каша - розгониха наша (Номис). Борщ да -ша - пища наша - хліб та вода - козацька їда (Приказка). Сапог -ши просит - чобіт їсти просить; чобіт зуби вищирив. У него -ша в голове - в нього лемішка (каша) в голові, та ще й без олії. Заварить -шу (о ссоре, скандале и т. п.) - зчинити бучу, колотнечу, закрутити лемішку, наварити доброї каші. Заварилась у них -ша (иноск.) - зчинилась у їх колотнеча; заклекотіло у їх, як у кашнику. Большая -ша заварилась у них - крута каша у їх варитьса. Из-за пустяков такую - шу заварили - за онучу збили бучу (Приказка); за масляні вишкварки завелися (Приказка). Вы -шу заварили, а нам приходится расхлёбывать - ви кашу заварили, а ми мусимо їсти; ваша розчина, а нам місити; слюсар прокрався, а коваля покарано; хто їв яблука, а кому - оскома (Приказки);

2) бот. Achillea Millefolium L. - деревій (-вію), кривавник (-ка и -ку), серпоріз (-зу).

* * *

1) годувальниця, годівниця. [Ще жадібний соків землі-матусі, великої годувальниці (Ніков.). Корова - наша годівниця (Звин.)];

2) (мамка) матка, годівниця. [Ганна Кеннеді, мамка шотландської королеви (Грінч.)]. Быть -цей - бути мамкою (за мамку); мамкувати, мамчити;

3) (благодетельница) кормителька, добродійка, ум. добродієчка. -ца наша! - добродієчко наша!

* * *

1) годувальниця

2) ( мамка) редко годівни́ця; ма́мка

1) народ, нація; народність

2) (the nation) амер. американці, громадяни США

3) країна; держава; нація

4) pl (the nations) поет. народи світу

5) pl (the nations) бібл. язичники (про неєвреїв)

6) іст. земляцтво (у середньовічному університеті)

* * *

1) народ, нація; народність; ( the nation) aмep. американці, громадяни США

2) країна, держава, нація

3) pl; пoeт. ( the nations) народи ( світу)

4) pl; peл. ( the nations) язичники ( про неєвреїв)

5) ( про американських індіанців) плем'я або група племен; територія індійського племені

6) icт. група, верства

7) icт. земляцтво ( у середньовічному університеті)

замість damnation

1. n

1) рідна мова; національна мова

2) просторіччя; розмовна мова

3) (the vernacular) місцевий діалект

4) (the vernacular) професійний жаргон, професійна мова

2. adj

1) національний, народний, рідний (про мову)

2) тубільний, місцевий

3) просторічний, розмовний

4) діалектний

5) написаний (переданий) рідною мовою

6) написаний (переданий) місцевим діалектом

* * *

1) національний, народний; рідний ( про мову); the botanіcal and the vernacular names for flowers ботанічні і народні назви квітів; Englіsh іs the vernacular tongue of the USА англійська мова - національна мова США; місцевий; the vernacular languages of Іndіa місцеві мови Індії; vernacular dіsease місцева хвороба, ендемічне захворювання; розмовний ( про мову); просторічний (у протистав. літературному, письмовому); vernacular arabіc розмовний /народний/ арабська мова; просторіччя арабської мови; діалектний

2) написаний або висловлений рідною мовою; our vernacular lіterature література на нашій рідній мові; написаний або висловлений на місцевому діалекті; vernacular poetry вірші на діалекті

1) рідна мова; національна мова; our own vernacular наша рідна мова; просторіччя (у протистав. літературній мові); розмовна мова (у протистав. письмовій)

2) (the vernacular) місцевий діалект

3) (the vernacular) професійна мова, жаргон; the vernacular of the stage театральний жаргон; to use the - of teachers вживати вчительські слівця; = як говорять учителя

4) загальноприйнята, народна назва рослини або тварини ( на відміну від наукової) * іn the vernacular у сильних висловах; the vernacular of Covent Garden майданні вираження, ринкова лайка

pron (абсолютна форма our) наш, наша, наше, наші; належний нам; еліптично замість сполучення our з іменником, часто вже вжитим у даному реченні наш, свій, наша, своя; вiйcьк. свої війська

сгинуть гинути, згинути, погибати, погинути (и погибнути), загибати, загинути (и загибнути). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.)].

* * *

диал. см. гибнуть

1) (известность) славетність, славутність, славнозвісність;

2) (о лице) славнозвісність, знакомитість (-ости). [І той доктор так само був велика славнозвісність (Крим.)]. Наша -тость - наша славнозвісність.

* * *

1) (качество, свойство) знамени́тість, -тості; славе́тність, -ності, славнозві́сність

2) ( знаменитый человек) славнозві́сна люди́на (осо́ба), знамени́тість, славнозві́сність

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

1) (скрытый от глаз) невидний. [Поїдеш далі, - побачиш невидний звідси ліс (Брацл.)]. Киев отсюда -ден - Київа звідси не видно (не видко, не бачити);

2) (незаметный) непомітний. Наша работа -ная - наша праця (робота) непомітна;

3) (незначительный) незначний, (невыдающийся) невидатний. -ная должность - незначна посада. -ный человек - невидатна (незначна) людина;

4) (неказистый) непоказний, (невзрачный) миршавий. [Непоказний він із себе (Мова)].

* * *

1) неви́дний; ( невидимый) неви́димий и невиди́мий, незри́мий; ( незаметный) непомі́тний

2) ( незначительный) незначни́й, неви́дний; ( не выдающийся) невизначний, невидатни́й

3) ( невзрачный на вид) непока́зний

оскудеть

1) убожіти, зубожіти, (сов.) зматчіти. Срв. Обеднеть. [Джерело народньої поезії зовсім не так зубожіло (Грінч.)]. -девать чем - виводитися, вивестися з чого, зводитися, звестися з чого, повиводитися, позводитися з чого. [Ми звелися з свиней]. Мы совершенно -дели - ми вивелися геть із усього;

2) слабнути, ослабнути. -дела вера наша - ослабла віра наша. -деть верою, терпением - ослабнути вірою, терпінням.

* * *

несов.; сов. - оскуд`еть

остынуть и остыть остигати, остиг(ну)ти, про[ви,за]стигати, про[за]стиг(ну)ти, вистиг(ну)ти, холонути, про[о,за]холо(ну)ти з чого (от чего, после чего), від чого [Охолонула з першої досади (Фр.). Охолонути від поту (Крим.)], прохолодіти, вихолонути, вихолодитися, чахнути, ви[про]чахати, прочахнути, вичахнути, вичахти. [Простиг поезії весь жар. Раз добром налите серце в вік не прохолоне (Шевч.). У печі вже прочахло, вичахло]. Дружба наша -ла - приязнь наша прохолола. См. ещё Остужаться, Охлаждаться. Остылый, остывший - о[про]сти(г)лий, вистиглий, за[про]холоділий, прохололий. [Остиле серце. Прохолола кров].

* * *

несов.; сов. - ост`ыть и ост`ынуть

1) остига́ти и сти́гнути, ости́гнути и ости́гти и пости́гнути и пости́гти, холо́нути, охоло́нути и схоло́нути; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути, прохоло́ти; ( выстывать) вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, вичаха́ти, ви́чахнути и ви́чахти, диал. ча́хнути, зача́хнути

2) перен. холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути, холо́нути, остига́ти, ости́гнути

відрадість, відрадощі, відрада, розрада, утіха. Ни в чём нет мне -ды - нема мені відрадости ні в чому. Единственная наша -да среди житейских невзгод - єдина наша втіха (відрада, розрада) серед життьових недогод (від життьових недогод).

* * *