-
21 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
22 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
23 погибать
погибнуть гинути, загибати, загинути, згибати, згинути, погибати, погинути, пропадати, пропасти, (о мног.) погинути, вигинути (диал. вигибти), попропадати, (опис.) накладати, накласти, наложити головою. [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). Якби бог слухав пастуха, то давно-б погинуло стадо (Ном.). Вигибли всі до душі колишні мешканці (Дніпр. Чайка)]. -нуть от голода - згинути, пропасти з голоду. [Дай чого їсти, а то пропаду з голоду (Рудч.)]. -гиб безвозвратно - загинув без вороття. Хлеб -гиб от засухи - хліб пропав з посухи. Всё -бло - все пропало. Если это случится, то я -гиб, мы -гибли - якщо це станеться, то я пропав (ми пропали), то я пропащий (ми пропащі). [Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де-небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі (Рудч.)]. Он -гиб в общественном мнении - він пропав (загинув) перед громадською думкою. Бесславно -гиб - загинув без слави, (грубо) пропав - і собаки не брехали (не гавкали). Погибший - загиблий, згиблий; пропащий, страчений. [Пропащий час. Пропащий талант. Страчене життя]. -ший человек, -шая девушка - пропащий чоловік (пропаща людина), пропаща дівчина. -шее создание - пропаще створіння.* * *несов.; сов. - пог`ибнутьги́нути (несов.), загиба́ти, заги́нути, погиба́ти, поги́нути и поги́бнути; диал. згиба́ти, зги́бнути; прям. вигиба́ти, ви́гинути и диал. ви́гибти; ( пропадать) пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти, несов. зги́нути -
24 ӧз
сам, свій, власний ВН, СБ-К; ӧз ара між собою О; ӧз ӱйӱ його власна хата СБФ; ӧз башым олғанда тапайым коли я буду сама, знайду СЛ; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧзӱм я сам ВН, СБ, У; мен ӧзӱм я сам Г; ӧзме хардаш таптым я знайшов собі брата СЛ; ӧзӱмӱз ми самі СБ, СМ, Б, СГ; ӧзӱң ти сам ВН, СБ, У; ӧзӱнӱз ви самі К; ӧзӱ він сам Б, СГ; ӧзӱ башна на самоті П; ӧзӱ йер дэсятна власна десятина землі П; ӧзӱ тильңи ӧзӱң унутхансы свою мову ти сама забулаП; ӧзӱ хойунңа т'ирсин хай воно станеться з тобою самим П; ӧзӱ арамыза між нами К; ӧзӱ баласы його власна дитина СБ; ӧзӱ башым / башма олғанда перебуваючи насамоті СЛ / К; ӧзӱ башына йаша- жити самітньо, самому Г; ӧзӱ йеримиз наша власна земля Б; ӧзӱ ишиң твоя власна справа СБ; ӧзӱ ишин ӧзне кӧзетмеэ т'ерек свої справи слід вирішувати самому П; ӧзӱ т'ибик як він сам П; ӧзӱ тайфасы блен своєю сім'єю СБ; ӧзӱ тилимиз наша власна мова Б, СМ; ӧзӱ холу блен тикти він пошив своїми руками СБ; т'етэй ӧзӱ йанна іде своєю дорогою СМ; ӧзӱн чалай гне своєї П; эр т'ез ӧзне ишлер эди кожен працював на себе Б; о йырлай ӧзне він співає сам для себе К; ӧзлери вони самі ВН,М; ӧзлерне їм самим П; ӧз ӧзуне сам собі О; отурайым ӧзӱ ӧзӱме я живу сама по собі Г; ӧзӱ ӧзне сам собі СБ; ӧзӱ ӧзӱн алдатый дурить себе сам П. -
25 era
1) ера; доба; епохаthe Common E. — наша ера
in the Christian E. — після різдва Христова
2) геологічна ера3) епохальна подія* * *nepa епоха; літочислення, ера; геологічна ера; епохальна подія, ера -
26 geronimo
int вiйcьк. ура!; наша взяла!; молодці! -
27 planet
n1) планета2) перен. світило; впливова особа3) церк. риза* * *I ['plʒnit] nII [`plʒnit] n; церк.sesondary planet — супутник планети; світило, впливова особа; ( the Planet) наша планета, Земля; вплив планети ( астрологія)
-
28 portion
1. n1) частина, частка; наділ2) придане, посаг3) юр. частка у спадщині за законом4) порція5) доля, талан2. v1) ділити на частини3) наділяти; давати придане (посаг)* * *I n1) частина, частка2) юp. частка в спадщині спадкоємця за законом3) придане; посаг4) порція5) доля, талан6) зaл. частина ешелону, поїздуII v1) ділити на частини, на частки ( portion out)2) наділяти частиною майна, грошей, землі; давати придане, посаг -
29 secure
1. n амер.відбій2. adj1) спокійний; безтурботний2) упевнений; переконаний (у чомусь)3) твердий, безсумнівний4) непохитний, стійкий5) безпечний, надійно захищений, у безпеці (від — from, against)6) військ. гарантований, забезпечений7) надійний, міцний; вірний8) надійно зміцнений (скріплений, закріплений)9) гарантований, застрахований; що перебуває під надійною охороною (у безпечному місці)10) самовпевнений; що нічого не підозрюєsecure fool — роззява, йолоп
11) заст. вільний від сумнівів (недовір'я)2. v1) гарантувати безпеку, забезпечувати, надійно захищати (охороняти)2) військ. прикривати, убезпечувати3) спорт. страхувати4) обгороджувати стіною, укріпляти5) гарантувати (щось)6) закріпляти; скріпляти; прикріплятиto secure a vein — мед. перев'язувати вену
7) одержати, придбати, дістати, здобути9) військ. захоплювати, оволодівати10) брати під варту; тримати під вартою; ув'язнювати11) тримати (зберігати) у надійному місці12) застраховувати* * *I a1) спокійний; безтурботний2) упевнений, переконаний3) твердий, безсумнівний; непохитний; стійкий4) безпечний, надійно захищений; вiйcьк. забезпечений, убезпечений5) надійний, міцний6) надійно укріплений, скріплений7) під надійною охороною або в безпечному місціII v1) забезпечувати безпеку, надійно захищати, охороняти; вiйcьк. прикривати; cпopт. страхувати; захищати, укріплювати; зміцнювати, посилювати2) гарантувати3) закріплювати, скріплювати; прикріплювати; замикати, закривати (двері, вікно); замикати е опечатувати ( приміщення); перекривати ( прохід)4) одержувати, отримувати, здобувати, діставати; придбавати; домагатися, досягати; вiйcьк. захоплювати5) юp. забезпечувати борг; надавати забезпечення; забезпечувати право на успадкування6) брати під варту, тримати під вартою; ув'язнювати; зв'язувати -
30 total
1. nціле; сума; підсумокthe total of their gains amounted to millions — загальна сума їх прибутків становила кілька мільйонів
2. adj1) весь, цілий, загальний, сукупний, сумарнийtotal points — спорт. загальна сума очок
strength — військ. загальна чисельність (кількість)
total weight — загальна вага; вага брутто
2) повний, абсолютний, цілковитийtotal eclipse — астр. повне затемнення
total emission — рад. повна емісія
3) тотальний, загальний3. v1) підраховувати, підбивати підсумки; підсумовувати2) дорівнювати, становити3) досягати (певної суми)* * *I nціле; сума; підсумокfinal [intermediate] total — підсумкова /кінцева/ [проміжна] сума
will you figure out the total for me — є будь ласка, підведете мені загальний підсумок
our expenses reached a total of Ј15 — наші витрати в цілому склали /досягли загальної суми в/ 15 фунтів
the total of their gains amounted to millions — загальна сума їх доходів складала декілька мільйонів
II aa total of 320 students registered for summer school — в цілому 320 студентів записалися в літню школу
1) весь, цілий; загальний; сукупнийtotal points — cпopт. загальна сума очків
total strength — війск. загальна чисельність
total weight — вага брутто, загальна вага
total fertility rate — загальний коефіциєнт плодючості ( повне потомство жінки за дітородний період)
2) повний, абсолютнийtotal blindness — повна /абсолютна/ сліпота, стовідсоткова втрата зору
total darkness — непроглядна тьма /темнота/; total failure повний провал
total eclipse — acтp. повне затьмарення
our car was a total loss after the accident — після цієї катастрофи наша машина нікуди більше не годилася
3) загальний, тотальнийtotal recall — фотографічна пам'ять; здатність яскравого, повного спогаду
III vtotal adhesion locomotive — локомотив, у якого всі колеса ведучі
1) підраховувати; підводити підсумок; підсумовувати2) (to) налічувати, складати; досягати, дорівнюватиto total 200 dollars — складати в сумі двісті доларів, доходити до двохсот доларів
the number of street accidents in the preceding year total (to) 90 — число дорожніх подій в минулому році досягло 90
3) aмep.; cл. розбити, розламатиto total a car — розбити автомобіль вщент; розбитися; убитися
-
31 trust
1. n1) довір'я, віраto have (to put, to repose) one's trust in smb., smth. — довіряти комусь, чомусь
to take smth. on trust — приймати щось на віру
2) відповідальна посада; відповідальне становище3) обов'язок; відповідальність; повинністьbreach of trust — зловживання довір'ям; обманні дії
4) надія5) довірене майно6) опіка (над чимсь)7) кредитto supply goods (up)on trust — постачати товари у кредит
8) ек. трест; концерн9) управління майном за дорученнямthe property is not mine, it is a trust — це не моє майно, я управляю ним за дорученням
2. adj1) довірений, доручений2) керований за дорученням3) що належить трестуtrust deed — юр. доручення
3. v1) довіряти, віритиI trust him as I would myself — я вірю йому, як самому собі
2) покладатися, довірятися3) доручати4) сподіватися, гадати, вважатиyou are quite well, I trust — гадаю, ви цілком здорові
I trust you will be better soon — сподіваюся, що ви незабаром одужаєте
5) давати у кредит* * *I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
-
32 user
n1) споживач2) той, хто користується (чимсь); користувач3) алкоголік4) наркоман5) юр. право користування (чимсь)6) користування (чимсь)* * *n1) що вживає (що-н.); telephone users люди, що користуються телефономthe speech of cultivated users of English — мовлення культурних людей, що говорять англійською мовою
2) клієнт, споживачour users — наша клієнтура; користувач ( комп'ютера)
user guide /manual/ — керівництво користувача
3) eвф. алкоголік; наркоман4) юp. право користування (чим-н.); користування ( правом або річчю) -
33 vain
adj1) марний, даремний2) пустий; поверховий; показний; суєтний3) пихатий, самовдоволений, самозакоханий; зарозумілийto be vain of smth. — хизуватися чимсь
4) дурний◊ in vain — марно, даремно
◊ all our work was in vain — уся наша праця виявилася марною
* * *I a1) марний, даремний; vain regrets даремні співчуття; all resistance is vain, to resist is vain, it is vain to resist непотрібно опиратися; it is vain for you to try ви дарма намагаєтеся2) порожній; суєтний; поверхневий; vain promise [boasts] пуста обіцянка [похвальба]: vain pomp показна пишнота; under a vain pretext під надуманим приводом3) марнолюбний; самовдоволений, самозакоханий, повний зарозумілості; to be vain of smth. хизуватися, вихвалятися чимось.; as vain as a peacock a пихатий как індик4) іст. порожній, дурний ( про людину); in vain дарма, безрезультатно, марно; даремно; we protested in vain ми безуспішно протестували; всує; дарма; to take the name of the Lord in vain рел. всує вживати ім’я господнє; to take smb.’s name in vain без будь-яких підстав посилатися на кого-н.; спекулювати чиїмсь ім’ям [авторитетом]II іст.марнота; марнославство -
34 vulgar
1. n (the vulgar) простолюд; сіромашшя2. adj1) грубий, брутальний; вульгарнийvulgar tastes — грубі (міщанські) смаки
vulgar fellow — вискочка; вульгарний тип
2) простонародний, плебейськийvulgar herd — знев. чернь, сіромашшя
3) народний, загальнонародний; національний; рідний (промову)V. Latin — народна латинська мова; вульгарна латинь
4) поширенийvulgar errors — звичайні (поширені) помилки
vulgar fraction — мат. простий дріб
* * *I n.(the vulgar) іст. презр. натовп, черньII a1) вульгарний; грубий; розв’язний, суперечний; загальноприйнятим нормам поведінки vulgar manners [expressions] вульгарні манеры [висловлювання]; що не має тонкості, витонченості; непристойний міщанський; costly, but very vulgar furniture дорога, але позбавлена смаку обстановка2) неоригінальний, пересічний, заяложений, тривіальний4) народний; загальнонародний, національний; рідний ( про мову); vulgar superstition народне повір’я; vulgar sayiiras народні приказки; vulgar name народна назва in the vulgar tongue на рідній або загальноприйнятій мові5) широко розповсюджений; vulgar error [notion, fallacy] розповсюджена помилка [про уявлення, хибну думку]; vulgar era наша /християнська/ ера -
35 wound
I1. n1) рана; поранення2) перен. образа; кривда; душевна рана; шкода3) поріз, розріз, насічка, зарубка (на дереві)wound dressing — мед. перев'язування рани
wound fever — мед. ранова гарячка
wound suture — мед. шов на рану
wound treatment — мед. лікування ран
2. v1) поранити2) перен. завдати болю; уразити; образити3) с.г. скарифікувати (Грунт)IIpast і p.p. від wind* * *I [wuːnd] n1) рана, пораненняwound or exit [of entry] — мeд. вихідний [вхідний]отвір рани
2) душевний біль; образаto inflict a wound upon smb 's honour — образити чию-н. честь
3) поріз, розріз, надсічка ( на дереві)our team is still licking its wounds after its unexpected defeat — наша команда все ще приходить до тями після неочікуванної поразки
II [wuːnd] vto rub salt into smb 's wounds — сипати сіль на рани
1) ранити2) завдати болю; вколоти, зачепити3) c-г. скарифікувати ( насіння)III [waund] past, р. р. від wind I IV [waund] past, р. р. від wind II -
36 geronimo
int вiйcьк. ура!; наша взяла!; молодці! -
37 nation
I n1) народ, нація; народність; ( the nation) aмep. американці, громадяни США2) країна, держава, націяlaw of nations — міжнародне право; (the nation, this nation) aмep. наша країна, США
5) ( про американських індіанців) плем'я або група племен; територія індійського племені6) icт. група, верства7) icт. земляцтво ( у середньовічному університеті)II евф.замість damnation -
38 planet
I ['plʒnit] nII [`plʒnit] n; церк.sesondary planet — супутник планети; світило, впливова особа; ( the Planet) наша планета, Земля; вплив планети ( астрологія)
-
39 total
I nціле; сума; підсумокfinal [intermediate] total — підсумкова /кінцева/ [проміжна] сума
will you figure out the total for me — є будь ласка, підведете мені загальний підсумок
our expenses reached a total of Ј15 — наші витрати в цілому склали /досягли загальної суми в/ 15 фунтів
the total of their gains amounted to millions — загальна сума їх доходів складала декілька мільйонів
II aa total of 320 students registered for summer school — в цілому 320 студентів записалися в літню школу
1) весь, цілий; загальний; сукупнийtotal points — cпopт. загальна сума очків
total strength — війск. загальна чисельність
total weight — вага брутто, загальна вага
total fertility rate — загальний коефіциєнт плодючості ( повне потомство жінки за дітородний період)
2) повний, абсолютнийtotal blindness — повна /абсолютна/ сліпота, стовідсоткова втрата зору
total darkness — непроглядна тьма /темнота/; total failure повний провал
total eclipse — acтp. повне затьмарення
our car was a total loss after the accident — після цієї катастрофи наша машина нікуди більше не годилася
3) загальний, тотальнийtotal recall — фотографічна пам'ять; здатність яскравого, повного спогаду
III vtotal adhesion locomotive — локомотив, у якого всі колеса ведучі
1) підраховувати; підводити підсумок; підсумовувати2) (to) налічувати, складати; досягати, дорівнюватиto total 200 dollars — складати в сумі двісті доларів, доходити до двохсот доларів
the number of street accidents in the preceding year total (to) 90 — число дорожніх подій в минулому році досягло 90
3) aмep.; cл. розбити, розламатиto total a car — розбити автомобіль вщент; розбитися; убитися
-
40 trust
I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
См. также в других словарях:
Наша Украина — Народная самооборона — «Наша Украина Народная самооборона» «Наша Україна Народна Самооборона» Лидер: Виктор Ющенко , Юрий Луценко, Вячеслав Кириленко … Википедия
Наша Украина-Народная Самооборона — «Наша Украина Народная самооборона» «Наша Україна Народна Самооборона» Лидер: Виктор Ющенко , Юрий Луценко, Вячеслав Кириленко Дата основания: 5 июля … Википедия
Наша Украина-Народная самооборона — «Наша Украина Народная самооборона» «Наша Україна Народна Самооборона» Лидер: Виктор Ющенко , Юрий Луценко, Вячеслав Кириленко Дата основания: 5 июля … Википедия
Наша Украина - Народная самооборона — «Наша Украина Народная самооборона» «Наша Україна Народна Самооборона» Лидер: Виктор Ющенко , Юрий Луценко, Вячеслав Кириленко Дата основания: 5 июля … Википедия
Наша Украина — Народная Самооборона — «Наша Украина Народная самооборона» «Наша Україна Народна Самооборона» Лидер: Виктор Ющенко , Юрий Луценко, Вячеслав Кириленко Дата основания: 5 июля … Википедия
Наша Украина — «Наша Украина Народная самооборона» «Наша Україна Народна Самооборона» Лидер: Виктор Ющенко Юрий Луценко Вячеслав Кириленко Дата основания … Википедия
Наша Раша — Наша Russia Наша Russia Жанр Скетчком Автор идеи Семён Слепаков Гарик Мартиросян Максим Пежемский В главных ролях Михаил Галустян Сергей Светлаков Страна … Википедия
Наша Маша и волшебный орех — Тип мультфильма компьютерная 3D анимация … Википедия
Наша Russia. Спасти нацайника — Наша Russia: Спасти насяльника (начальника) Жанр комедия, фарс Продюсер Рубен Дидишян Гарик Мартиросян Семён Слепаков Автор сценария Семён Слепаков Сергей Светлаков Михаил Галустян Максим Пежемский … Википедия
Наша Раша: спасти начальника — Наша Russia: Спасти насяльника (начальника) Жанр комедия, фарс Продюсер Рубен Дидишян Гарик Мартиросян Семён Слепаков Автор сценария Семён Слепаков Сергей Светлаков Михаил Галустян Максим Пежемский … Википедия
Наша Психология — Специализация: психология Периодичность: 10 выпусков в год Язык: русский Адрес редакции: 129626, г. Москва, ул. 3 я Мытищинская, д. 16. Главный редактор: С.С. Степанов Издатель … Википедия