Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

не+до+жиру

  • 1 капля

    1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;
    2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.
    * * *
    1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на
    2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки
    3)

    ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі

    Русско-украинский словарь > капля

  • 2 егоза

    дзиґа (общ.), вертун, вертуха (ж. р.), вертільниця; (о шаловл. ребёнке) жирун, пустун (ум. пустунчик), брикун (ум. брикунець (р. -нця), кокотень (р. -тня); (шалунья, резвушка) жируха, пустуха, брикуха.
    * * *
    м., ж.
    дзи́га; ( непоседа) верту́н, -а (м.), верту́ха (ж.), непоси́да; ( шалун) пусту́н, -а (м.); ( шалунья) пусту́нка (ж.), пусту́ха (ж.), жиру́н, -а (м.); жиру́ха (ж.)

    Русско-украинский словарь > егоза

  • 3 игрунья

    пустуха, пустунка, жируха, жирунка, веселуха.
    * * *
    пусту́нка, пусту́ха; жиру́ха, жиру́нка; веселу́ха

    Русско-украинский словарь > игрунья

  • 4 беситься

    1) казитися. [Собаки казяться не пивши]. С жиру -тся кто - обрік грає в кому, навісніє з розкошів хто;
    2) сатаніти, лютувати, бирсуватися. [Спершу кінь бирсується, а далі оговтається].
    * * *
    2) ( неистовствовать) скажені́ти, шалені́ти, навісні́ти, шалі́ти, лютува́ти, люти́тися; сатані́ти
    3) ( резвиться) дурі́ти, кази́тися

    Русско-украинский словарь > беситься

  • 5 жарить

    1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];
    2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].
    * * *
    1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити
    2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити
    3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш
    4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш)

    Русско-украинский словарь > жарить

  • 6 жир

    сить, сало, жир, (топл.) лій (р. лою) (ум. сальце, лойок, жирок). [Як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Гуска гарно вгодована - на палець сала на їй. З кабана два пуди сала взяли. Помастив рану козиним лоєм (Зв.). Хоч вичищаємо гнойок, так їмо лойок]. Ж. у убойного скота - нагул. Ж. топлёный свиной, гусиный, утиный - смалець; топлёный говяжий, бараний, козий, барсучий - лій (р. лою). Ж. внутренний - здір (р. здору). Тонкий слой жира на жидкости - осуга. Ж., пережаренный с мукой для заправки кушанья - запряжка, засмажка. Вытопки жира - вишкварки. Жиры - омаста. [Служниця спалювала далеко більше дров, видаткувала більше омасти, ніж я (Франко). Крупи є, тільки омасти немає]. Помазанный жиром - масний. [Масні пироги]. С жиру беситься - навісніти з розкошів. Ж. рыбий - тран, трин. [Трин - риб'яче топлене сало, риб'яча сить (Неч.-Лев.)].
    * * *
    жир, -у, товща; диал. сить, -ті, товщ, -у; (преим. топлёное сало овец и рогатого скота; свечное сало) лій, род. п. ло́ю; (преим. свиное и птичье топлёное сало) сма́лець, -льцю

    Русско-украинский словарь > жир

  • 7 заправка

    и Заправа
    1) (действ. от Заправлять): а) за[у]правляння, заправа, засування чого; б) орудування, керування ким, чим, верховодження ким и над ким; в) заправляння, засмачування, заправа, затовкування, затирання, заминання, забілювання, засмажування чого чим; г и д) заправа (Оттенки см. Заправлять);
    2) (чем заправляют кушанье) заправа, (толчен. сало с растёрт. пшеном) затірка, затовчка, (пережар. мука на жиру) засмажка;
    3) заправка (перен.: известн. привычки, направление) - заправка, направка (Номис), виправка, вимуштрівля, завича, постава, задмух (-ху). Человек с запорожской -кой - чоловік запорозької направки, виправки, по-запорозькому виправлений, вимуштруваний, поставлений. С воровской -кой - злодійського задмуху (Франко).
    * * *
    1) запра́влення, (неоконч. д.) заправля́ння
    2) запра́ва; за́смачка; за́товка; за́смажка; за́кришка

    Русско-украинский словарь > заправка

  • 8 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 9 игрун

    пустун, жирун, веселун, стрибунчик.
    * * *
    пусту́н, -а; жиру́н, -а; ( весельчак) веселу́н, -а

    Русско-украинский словарь > игрун

  • 10 лосниться

    и Лоснуть лисніти(ся), вилискувати(ся), полискувати(ся), лищати, лощитися, лосняти, (слегка) пролискуватися, ільща[и]тися. [Садок блищав і лиснів, обсипаний ранньою росою, освічений сонцем (Н.-Лев.). Щоки лисніли від жиру (Грінч.). От щось лисніється, чи не вода? (Сл. Ум.). Чоботи вилискують дьогтем (Васильч.). Чорний сволок аж вилискувався на білій стіні (Коцюб.). Полискується бриль солом'яний, наче золотий (Основа). Молода кора на яблуні аж лищить (Черкащ.). Чорна борода хвилею спада і хвилею лощиться (М. Вовч.). Полики шовкові лосняють (Чуб. V). Волос у мене вже сріблом пролискується (Г. Барв.). Ой, у криниці вода ільщиться (Пісня)].
    * * *
    лисні́ти, лисні́тися, лисни́тися, вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, лощи́ти, лощи́тися; диал. лища́ти

    Русско-украинский словарь > лосниться

  • 11 натапливать

    и Натоплять натопить
    I. 1) (печь, избу) напалювати, напалити, натоплювати, натопити (піч, грубу, хату и в печі, в грубі, в хаті), (о мног.) понапалювати, понатоплювати (печі, груби, хати и в печах, у грубах, у хатах). [Напалили в грубці, що в хаті не всидиш (Сл. Ум.). Натопи хату (Номис)];
    2) (жиру, воску и т. п.) натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати чого; (молока) напряжувати, напряжити, (о мног.) понапряжувати (молока). [Понатоплювати смальцю (Богодух.)]. Натопленный -
    1) напалений, натоплений, понапалюваний, понатоплюваний;
    2) натоплений, понатоплюваний; напряжений, понапряжуваний. -ться -
    1) напалюватися, напалитися, понапалюватися; бути напалюваним, напаленим, понапалюваним и т. п. [Напалилася груба добре (Сл. Гр.). Понатоплювалися хати (Сл. Гр.)];
    2) (вдоволь, сов.) - а) напалитися, натопитися, попопалити, попотопити (досхочу), (о мног.) понапалюватися, понатоплюватися; б) натопитися, попотопити (досхочу), (о мног.) понатоплюватися; напряжитися, попопряжити (досхочу), (о мног.) понапряжуватися. Срв. Топить.
    II. Натапливать, натопить (в воде) - натоплювати, натопити, (о мног.) понатоплювати, потопити кого. Натопленный - натоплений, понатоплюваний, потоплений. -ться - натоплюватися, натопитися, понатоплюватися; бути натоплюваним, натопленим, понатоплюваним;
    2) (вдоволь, сов.) натопитися, (о мног.) понатоплюватися.
    * * *
    I несов.; сов. - натоп`ить
    ( нагревать топкой) нато́плювати, -люю, -люєш, натопи́ти, -топлю, -топиш и мног. понато́плювати, напа́лювати, -люю, -люєш, напали́ти, -палю, -палиш и мног. понапа́лювати
    II несов.; сов. - натоп`ить
    (растапливать, приготавливать топлением) нато́плювати, -люю, -люєш, натопи́ти, -топлю, -топиш и мног. понатоплювати

    Русско-украинский словарь > натапливать

  • 12 резвун

    пусту́н, -а; жиру́н, -а, брику́н, -а

    Русско-украинский словарь > резвун

  • 13 резвунья

    тж. резв`ушка
    пусту́нка, пусту́ха; жиру́ха, брику́ха

    Русско-украинский словарь > резвунья

  • 14 шалун

    1) пусту́н, -а; жиру́н, пострибу́н, джиґу́н; ( сорванец) ши́беник; диал. отря́ха
    2) ( разбойник) ши́беник

    Русско-украинский словарь > шалун

  • 15 шалунья

    пусту́нка, пусту́ха; жиру́нка

    Русско-украинский словарь > шалунья

См. также в других словарях:

  • Жиру — Жиру: Топоним Жиру (фр. Giroux) муниципалитет во Франции. Фамилия Александр Жиру (фр. Alexandre Giroux) канадский хоккеист. Клод Жиру (фр. Claude Giroux) канадский хоккеист. Матьё Жиру (фр. Mathieu Giroux) канадский… …   Википедия

  • Жиру, Оливье — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Жиру. Оливье Жиру …   Википедия

  • Жиру, Клод —  Жиру, Клод …   Википедия

  • Жиру, Александр — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Жиру.  Александр Жиру …   Википедия

  • Жиру (Эндр) — У этого термина существуют и другие значения, см. Жиру. Коммуна Жиру фр. Giroux Страна Франция …   Википедия

  • Жиру, Матьё — Матьё Жиру Личная информация Пол: мужской Оригинальное имя: англ. Mathieu Giroux Специализация: конькобежец Дата рождения: 3 февраля 1 …   Википедия

  • Жиру, Раймон —  Жиру, Раймон …   Википедия

  • Жиру Раймон — Позиция Защитник Рост 1,85 м Вес 86 кг Клубы …   Википедия

  • С жиру(собаки) бесятся — Съ жиру (собаки) бѣсятся (иноск.) съ прихоти человѣкъ дуритъ. Ср. «Съ жиру инъ и неблажной блажить». Ср. Съ жиру то и собаки бѣсятся, съ жиру какъ не избаловаться! Я вонъ съ жиру то какъ крутилъ... Гр. Л. Н. Толстой. Власть тьмы. 3, 5. Ср. Черти… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • с жиру(собаки) бесятся — (иноск.) с прихоти человек дурит Ср. С жиру ин и неблажной блажит . Ср. С жиру то и собаки бесятся, с жиру как не избаловаться! Я вон с жиру то как крутил... Гр. Л.Н. Толстой. Власть тьмы. 3, 5. Ср. Черти проклятые!.. с жиру бесятся! К нам бы их… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Не до жиру, быть бы живу — Не до жиру, быть бы живу. Не до поживы, быть бы живу! (отвѣтъ на вопросъ есть ли пожива? т. е. еле еле хватаетъ на необходимое; или: гдѣ тутъ идти на добычу, самому бы только цѣлымъ остаться). Ср. Мало ль чего нѣтъ! Гдѣ ужъ намъ! Какое уваженіе!… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»