-
1 inobservant
неуважний; який не дотримується ( закону тощо) -
2 neglectful
неуважний, зневажливий, недбалий, халатний -
3 inobservant
adj1) неуважний; неспостережливий* * *a1) неуважний; неспостережливий2) який не дотримується ( звичаїв); який не виконує ( розпоряджень) -
4 thoughtless
adj1) бездумний, безтурботний; необачний; нерозумний; необережний; нерозсудливий, безглуздий2) який не думаєhe did not mean any harm, he was simply thoughtless — він не хотів вас образити, він просто не подумав
3) дурний4) неуважний (до когось — of); егоїстичний* * *a1) бездумний, безтурботний; необачний, нерозумний, необережнийthoughtless acts — необачні /нерозумні/ вчинки; що не думає, що не подумав
he did not mean any harm, he was simply thoughtless — він не хотів вас скривдити, він просто не подумав; (of) не думаючий, що не підозрює, що не відає ( про щось)
thoughtless of danger — не підозрює /не думає/ про небезпеку
2) дурний3) (of) неуважний ( до людей); егоїстичний -
5 unmindful
adjнеуважний; забудькуватийto be unmindful of others — бути неуважним до інших, забувати про інших
* * *aнеуважний; забудькуватийto be unmindful of others — бути неуважним до інших; забувати про інших
to be unmindful of time — забувати про час, не стежити за часом
-
6 absent
Iadj1) відсутнійhe is absent — він відсутній, його немає
2) неуважний, неуважливийIIv refl1) відлучитися (піти, поїхати)2) бути відсутнім* * *I a1) відсутній2) неіснуючий3) неуважнийII vбути відсутнім, не бути ( у якому-небудь місці)III prepto absent oneself from smth — ухилятися від чого-небудь;; бути відсутнім де-небудь ( без поважної причини); відлучатися звідки-небудь
без, під час відсутності -
7 abstracted
adj1) заглиблений у думки; неуважний2) віддалений; відокремлений; виділений (з — from)3) абстрактний* * *a1) занурений у думки; неуважний2) віддалений -
8 careless
adj1) недбалий; неуважний2) неакуратний, неточний3) безтурботний; легковажний; недбалий4) природнийcareless grace — природна (природжена) елегантність
* * *a1) недбалий, неуважний; необережний; неакуратний, неточний2) безтурботний; легковажний; (of) який не думає; який нехтує ( чим-небудь)3) уроджений, природний -
9 erratic
adj1) нестійкий, хиткий (про погляди тощо)2) неуважний, розпорошений3) ек. нерівномірний, мінливий, непостійний (про ціни)4) дивний, чудний, безладний5) заст. блукаючий6) неритмічний7) геол. ератичний* * *I мед.такий, що мігрує або блукає ( про болі)II [i'rʒtik] n1) ексцентрична особистість; дивак, оригінал2) гeoл. ератичний валунIII [i'rʒtik] a1) нестійкий, несталий ( про погляди); неуважний ( про думки); eк. нерівномірний, непостійний ( про ціни)2) дивний, безладний; непередбачуваний3) icт. блукаючий, мандрівний (про зорі, планети)4) тex. неритмічний, нерівномірний ( про роботу)5) гeoл. ератичний -
10 forgetful
adj1) забудькуватий; неуважний; безпам'ятний2) поет. що дає забуття* * *a1) забудькуватий; неуважний2) недбалий; безтурботний3) пoeт. який приносить забуття -
11 inadvertent
adj1) неуважний; недбалий; необережний2) ненавмисний; випадковий, несподіваний3) безтурботний* * *a1) неуважний; недбалий; необережний2) ненавмисний3) тex. мимовільний -
12 inattentive
adjнеуважний, неуважливий; недбалий* * *aнеуважний; недбалий -
13 inconsiderate
adj1) неуважний (до інших); що не зважає на інших2) нерозсудливий, необдуманий, необачний, нерозважливий3) неделікатний, нечемний* * *a2) необдуманий, необачний; непродуманий -
14 incurious
adj1) нецікавий; недопитливий2) позбавлений інтересу (новизни)3) неуважний, байдужий, індиферентний; недбалий* * *a1) нецікавий; недопитливий; неуважний; байдужий2) позбавлений інтересу, новизни -
15 moony
adj1) схожий на місяць2) освітлений місяцем3) неуважний, замріяний4) апатичний* * *[`muːni]a3) неуважний, мрійливий; апатичний -
16 mused
-
17 neglectful
adjнеуважний; недбалий; недбайливий, безтурботний* * *a1) (of) неуважний (до чого-небудь, кого-небудь); недбалий2) недбайливий, безтурботний -
18 negligent
adj1) недбалий; безтурботний2) неуважний, недбайливий3) неохайний* * *aнедбалий; неакуратний; (of, in) який відноситься ( до чого-небудь) халатно, безтурботно; недбайливий; неуважний ( до чого-небудь); безтурботний; невимушений -
19 oblivious
adj1) забудькуватий; неуважний; що забуває (не пам'ятає)2) що не помічає (не звертає уваги)3) що надає забуття; що примушує забувати* * *a1) забудькуватий; який забуває, який не пам'ятає ( про що-небудь)2) який не помічає, який не звертає уваги; неуважний3) який дає забуття; який змушує забутися -
20 oscitant
adj1) який позіхає2) сонливий, в'ялий, млявий, тупий3) неуважний, недбалий* * *a1) позіхаючий2) млявий; сонливий3) неуважний; недбалий4) тупий, тупоумний
См. также в других словарях:
неуважний — а, е. 1) Який не відзначається уважністю, зосередженістю. || Який виражає неуважність. 2) Який не виявляє уваги у ставленні до кого , чого небудь. || Власт. такій людині … Український тлумачний словник
неуважний — прикметник … Орфографічний словник української мови
байдужий — 1) (який не звертає уваги на кого / що н., не виявляє зацікавлення), байдужний, індеферентний, байдужливий, апатичний; збайдужілий, знеохочений, незацікавлений (який утратив цікавість до кого / чого н.); безпристрасний (не схильний до почуттів,… … Словник синонімів української мови
безуважний — а, е, рідко. Те саме, що неуважний … Український тлумачний словник
невидющий — а, е. 1) Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий. || у знач. ім. невидю/щі, щих, мн. (одн. невидю/щий, щого, ч.; невидю/ща, щої, ж.). Людина, яка не бачить; сліпа людина. 2) Дуже темний, непроглядний. || Крізь якого нічого не видно.… … Український тлумачний словник
недбалий — а, е. 1) Який ставиться до своїх обов язків байдуже, без належної старанності, не піклується, не турбується про кого , що небудь. || Який свідчить про байдужість, відсутність старанності, уваги до чого небудь. Недбале ставлення. || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
неуважливий — невва/жливий, а, е. Те саме, що неуважний … Український тлумачний словник
неуважність — ності, ж. Абстр. ім. до неуважний … Український тлумачний словник
неуважно — Присл. до неуважний … Український тлумачний словник
роззявкуватий — а, е, розм. Позбавлений спритності, незграбний, неуважний … Український тлумачний словник
розсіяний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розсіяти. || розсі/яно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Розкиданий на великому просторі, розташований рідко. 3) у знач. прикм., фіз. Поширений у різних напрямках на великому просторі або на значній площі,… … Український тлумачний словник