-
1 неспокійний
restless; anxious, uneasy; fidgety, agitated; ( про море) choppy -
2 неспокійний
беспокойный; ( лишённый спокойствия) неспокойный, непокойный, тревожный ( сильнее), смутный, смяте́нный; (о характере с оттенком ищущий чего-то, стремящийся к чему-то) мятежный, мятущийся -
3 неспокійний
nespokijnyjприкм. -
4 неспокійний
техн.; физ. неспоко́йный -
5 неспокійний
მოუსვენარი, მშფოთვარე -
6 მშფოთვარე
неспокійний -
7 неспокойный
неспокійний, невпокійний. [Цілісінький день він був неспокійний (М. Вовч.). Дивилися на море, що було неспокійне того дня (Л. Укр.). Невпокійне обличчя (М. Вовч.). Спогади зринули в невпокійній голівці (Черкас.)].* * *неспокі́йний; невпокі́йний -
8 непокойный
неспокійний, невпокійний, несупокійний, (беспокойный) турботний, турботливий. [В ті невпокійні, ґвалтовні часи понад Балтицьким узбережжям оружні хижаки куйовдились (Куліш). Турботлива вдача (Київ)]. -ный человек - неспокійна людина; баламутна людина, баламутник; срв. Смутьян.* * *неспокійний, непокі́йний -
9 მოუსვენარი
неспокійний; невгамовний -
10 hvileløs
неспокійний, невгамовний -
11 rastløs
неспокійний, невгамовний -
12 urolig
неспокійний, турботний -
13 niespokojny
неспокійний, тривожний -
14 раатсыз
неспокійний, стурбований, збентежений Г-СГ; раатсыз ол- непокоїтися, турбуватися, переживати Г-СГ; раатсыз этнепоко їти, турбувати, засмучувати, завдавати прикрощів СЛ. -
15 рағатсыз
неспокійний, стурбований, бентежний СБ, О; рағатсыз бол- турбуватися, бентежитися, не мати спокою, утіхи О. -
16 тынышсыз
неспокійний, стурбований О. -
17 restless
1. adj1) неспокійний, невгамовнийrestless old soul — діяльна (активна) бабуся
2) тривожний, турботний2. advнеспокійно, тривожно* * *[`restlis]a1) неспокійний, невгамовний2) неспокійний, тривожний3) у гpaм.; знaч.; пpиcл. неспокійно, тривожно -
18 tumultuous
adj1) шумний, буйний2) неспокійний, схвильований3) збуджений, тривожнийtumultuous dream — тривожний сон, кошмар
* * *a1) галасливий, буйнийtumultuous applause — бурхливі /галасливі/ аплодисменти
2) неспокійнийtumultuous crowd — галасливий /розбурханий/ натовп
tumultuous career — кар'єра, багата подіями
3) збуджений, неспокійнийtumultuous dream — неспокійний сон, кошмар
-
19 troubled
adj1) неспокійний; стривожений2) штормовий; що провіщає бурюtroubled waters — складне становище; хвилювання, занепокоєння
* * *a1) неспокійний, стривоженийtroubled look [sleep] — неспокійний погляд [сон]
2) штормовий, віщуючий бурюtroubled waters — заплутане, складне положення; хвилювання, неспокій
-
20 vexatious
adj1) прикрий, сумний, досадний; неприємний; дратівний, дражливий2) неспокійний, тривожнийvexatious life — неспокійне (тривожне) життя
3) обтяжливий, незручний4) юр. сутяжницький* * *a1) прикрий, неприємний; дратівний; vexatious to smb. який (що) завдає кому-н. турбот /неприємності/; який (що) дратує кого-н.; іt іs most vexatious to mіss the traіn дуже прикро /неприємно/ спізнитися на потяг2) неспокійний, тривожний; vexatious lіfe життя, повне хвилювань; vexatious neіghbour неспокійний /докучливий/ сусід; contіnual vexatious wars невпинні війни, що порушують спокій ( народів)3) обтяжливий, соромливий ( про правило); дріб’язковий, що носить характер причіпки; vexatious tax обтяжливий податок; податок, що викликає невдоволення населення4) юр. сутяжницький; vexatious suіt позов, пред’явлений через пристрасть до тяжби; vexatious actіon /proceedіng/ судова справа, порушена сутяжником
См. также в других словарях:
неспокійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
неспокійний — 1) (про час, пору, життя, роботу тощо сповнений неспокою, турбот, хвилювань); тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); незатишний (який спричиняє душевний дискомфорт); бентежний, ворохобний (перев. про час); нервовий (перев. про… … Словник синонімів української мови
неспокійний — а, е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе… … Український тлумачний словник
неспокійний — [неиспоук’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
неспокійність — ності, ж. Стан за знач. неспокійний … Український тлумачний словник
неспокійно — 1) Присл. до неспокійний 1 4). 2) у знач. присудк. сл. Тривожно, бентежно … Український тлумачний словник
невпокійний — прикметник неспокійний, тривожний арх … Орфографічний словник української мови
невпокійний — а, е, заст. Неспокійний, тривожний … Український тлумачний словник
непокійний — а, е. Те саме, що неспокійний … Український тлумачний словник
рвійний — а, е, рідко. 1) Те саме, що ревний. 2) Рвучкий, неспокійний … Український тлумачний словник
схвильований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до схвилювати. 2) у знач. прикм. Виведений зі стану душевної рівноваги; який відчуває тривогу, занепокоєння, хвилювання; неспокійний, збуджений. || Який виражає стан душевного неспокою; який має неспокійний,… … Український тлумачний словник