непротивлення

См. также в других словарях:

• непротивлення — я, с., книжн. Покірність, поступливість. Непротивлення злу …   Український тлумачний словник

• непротивлення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• квієтизм — у, ч. Релігійно етичне вчення, прибічники якого проповідують містико споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, непротивлення злу, цілковите покладання на волю Божу тощо …   Український тлумачний словник

• непротивленець — нця, ч. Послідовник вчення непротивлення злу насильством …   Український тлумачний словник

• непротивленство — а, с., книжн. Ідеологія прихильників теорії непротивлення злу насильством …   Український тлумачний словник

• покора — и, ж. Беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.; шаноблива підлеглість. || Поступливість, слухняність, покірливість. || Непротивлення долі; смиренність. Тримати в покорі …   Український тлумачний словник