Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

неприятность

  • 1 неприятность

    1) неприємність, прикрість (-ости). [Доноси були причиною великих неприємностей для його (Доман.). Сором перед тією півсотнею культурних людей, що через його відсутність зазнали таких неприємностей (Ле). Йому трапилася прикрість (Грінч.). Тоді-б я була не дочекалася ніяких прикростей од вас (Крим.)]. Причинять, причинить -ность - робити (чинити), зробити (вчинити) неприємність (прикрість), (образно) підвезти воза (візка) кому. [Не роби прикрости (Волинь). Заборона бавитися з селянськими дівчатами дратувала Яринку, робила їй навіть прикрість (Коцюб.). Я знаю, хто підвіз візка! (Мирний)]. Нажить -ность (беду) - набратися прикрости (прикростей, неприємности, неприємностей, лиха), (испытать) зазнати прикрости; срв. Наживать 1 (-жить беду);
    2) неприємність, нелюбість, немилість, прикрість, досадність (-ости). -ность положения усилилась - неприємність становища погіршала (збільшилася), становище сприкрішало. -ность его обращения известна - неприємність (неприязність) його поводження відома.
    * * *
    неприє́мність, -ності; при́крість, -рості; хале́па и ха́лепа

    Русско-украинский словарь > неприятность

  • 2 донимать

    донять
    1) (о взимании долгов, податей) добирати, добрати;
    2) (причинять неприятность) діймати, доняти, дійняти, (реже няти) кого, шкулити, дошкуляти, дошкулити, допікати, допекти, припікати, припекти, надопекти кого и кому, дотинати, дотнути, доп'ясти, долягати кому, (редко) догаряти, узичати кому, надозолювати, надозолити кому. [Холод діймав до костей (Коцюб.). Доняв він мене до плачу. Нестатки ймуть (М. Вовч.). А що - ця лозина добре шкулить? Нас національне питання, сказав-би, щодня дошкуляє (Грінч.). Допікаєш мене гіркими словами (Неч.-Лев.). А ніхто мені так не допік, як та капісна баба Палажка! (Неч.-Лев.). Як мені життя дозолило (Мирн.). Ці осоружні справи теж хронічно долягали письменникові (Єфр.)]. Донимает (это) меня - дошкуляє мене (мені), шкульно мені. Донимать словами - дошкуляти словами, словом карати; додавати словами. [Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає]. Донимать, донять сильно, до последней степени - допікати до живих печінок (до серця), вразити до живого, заливати за шкуру сала, голову кому гризти, їсти. Он вас доймёт - він вас доїде. Донимающий - дошкульний, дошкулький, шкулкий, доле[і]гливий, гіркий. [Дошкульне слово. Шкулкий (дошкульний) вітер. Нужда доліглива. Лає гіркими словами]. Донятой - дошкулений.
    * * *
    несов.; сов. - дон`ять
    (кого-что) дошкуля́ти, дошку́лити (кого-що, кому-чому), дійма́ти, дійня́ти (кого-що); ( допекать) допіка́ти, допекти́ (кого-що, кому-чому); ( досаждать) дозоля́ти, дозоли́ти (кому); диал. дотина́ти, дотну́ти и дотя́ти (кого-що, кому)

    Русско-украинский словарь > донимать

  • 3 доставлять

    доставить
    1) привозити, привезти, довозити, довезти, приставляти, приставити, пристановити; спроваджувати (провадити), спровадити (гал.). [Законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Франко). Вони дрова продають дешево, та не приставляють. Ми вас у город пристановимо поцінно. Аж з Рейну і з Угорщини бочками провадили рейнське і всякі налитки (Стор.)];
    2) (поставлять) постачати, постачити, достачати, достачити, вистачати, вистачити, достарчати, достарчити; (угощение) поставлятися, поставитися. -ть вдоволь - настачати, -ся, настачити, -ся. [Галичина постачала культурних робітників на всю Україну (Н.-Лев.). На всіх і страви не настачиш. За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Хоч застався, а постався! (Ном.). Прядива на верівки не настачилися];
    3) (причинить) завдавати, завдати, спричиняти, спричинити чого кому. [Великого клопоту завдав мені син. Слаба дитина багато ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. Доставить неприятность, огорчение - завдати прикрости, завдати жалю. Доставлять утешение, радость кому - тішити, потішити кого, завдати втіхи кому. [Потішила ти мене, донечко, онуком].
    * * *
    несов.; сов. - дост`авить
    1) ( препровождать к месту назначения) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти (кого-що); достача́ти, доста́чити; диал. достарча́ти, доста́рчити (що, чого); доправля́ти, допра́вити (кого-що)
    2) (давать, предоставлять) дава́ти, да́ти (що), надава́ти, нада́ти (що, чого)
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти (чого́)

    Русско-украинский словарь > доставлять

  • 4 задевать

    задеть зачіпати, зачепити, учепити що и за що, зачіпатися, зачепитися, учепитися за що, (затрагивать) займати, зайняти кого. [Зачепив ногою глиняник і розбив. Гляди не вчепи стовпа, бо вісь поламаєш. Парубок зачепив (зайняв) дівчину. А лаятимуся! нехай мене не займає!]. -деть кого-либо за живое - дошкуляти, дошкулити кому и кого, допікати, допекти (до серця) кому, дійняти кого до живого, упекти в живе, взяти за печінки кого. [Вміла вона дошкулити ворога (Єфр.). Вам смішки, а йому до серця допекло. Його так і взяло за печінки (Квітка)]. Не -вай меня, его - не (за)чіпай, не руш, не займай мене, його, нехайте його. Задевающий за живое - дошкульний. [Дошкульне слово]. Задетый - зачеплений, учеплений; дійнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - заде́ть
    1) (кого-что, за что) зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (кого-що, за що); ( цеплять при движении) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що), черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим)
    2) ( кого-что) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти, торкати, торкну́ти; ( причинять неприятность) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); ( оскорблять) обража́ти, обра́зити
    II
    (сов.: деть) заді́ти, -ді́ну, -ді́неш, заподі́ти, поді́ти, запрото́рити, мног. подіва́ти, позадіва́ти

    Русско-украинский словарь > задевать

  • 5 наделать

    см. Наделывать.
    * * *
    1) нароби́ти, -роблю́, -ро́биш, мног. понаро́блювати, -люю, -люєш, понаробля́ти; (мног.: поделать) пороби́ти
    2) (сделать что-л. плохое) нароби́ти, мног. понаро́блювати, понаро́бляти; ( причинить неприятность) завда́ти, -да́м, -даси́; (натворить) нако́їти; пороби́ти
    3) (увеличить, надставить) доточи́ти, -точу́, -то́чиш, надточи́ти; ( приделать) прироби́ти, мног. поприробля́ти, поприро́блювати

    \наделатьть пла́нку — на дверь прироби́ти пла́нку до дверей

    Русско-украинский словарь > наделать

  • 6 неудовольствие

    незадоволення, невдоволення; срв. Недовольство. [Обурилась і виявила йому своє незадоволення (Коцюб.). В його голосі Марко почув нотку чи то невдоволення, чи то роздратування (Грінч.)]. С -ствием - з незадоволенням, з невдоволенням, незадоволено, невдоволено, (обычно передаётся конструкцией с прлг. незадоволений, невдоволений). К великому (моему) -ствию - (мені) на превеликий жаль, на велике моє незадоволення. Возбуждать, возбудить -ствие чьё - викликати, викликати незадоволення (невдоволення) чиє. Иметь -ствие на кого - бути незадоволеним (невдоволеним) з кого и ким, (нарекать) ремствувати, (диал.) мати ремсть (зуб: храп) на кого. [Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста (Канівщ.)]. Навлекать, навлечь на себя -ствие чьё - стягати, стягти на себе незадоволення чиє (диал. жалі чиї), викликати, викликати до себе незадоволення (невдоволення) чиє. Подавать, подать повод кому к -ствию - давати, дати привід кому до незадоволення (до невдоволення, до жалів), спричинюватися, спричинитися до чийого незадоволення (невдоволення), призводити, призвести кого до незадоволення (до невдоволення).
    * * *
    1) незадово́лення, невдово́лення
    2) ( неприятность) неприє́мність, -ності; ( недоразумение) непорозумі́ння

    Русско-украинский словарь > неудовольствие

  • 7 подстраивать

    подстроить
    1) підбудовувати, підбудувати, (о камен. строении) підмуровувати, підмурувати що, під що;
    2) (строить близко, вплоть) прибудовувати, прибудувати;
    3) (о муз. инстр.) підладжувати, підладити, підладновувати, підладнувати; см. Подлаживать, Строить;
    4) підстроювати, підстроїти кому що. [Підстроїв я йому штуку];
    5) кого, против кого - підучувати, підучити, (о мног.) попідучувати кого проти кого; см. Возбуждать (кого против кого). Подстроенный -
    1) підбудований, підмурований;
    2) прибудований;
    3) підладжений, підладнований;
    4) підстроєний;
    5) підучений. -ться -
    1) під[при]будовуватися, під[при]будуватися, бути під[при]будованим. [Харків потроху підбудовується]. Сосед вплоть ко мне -роился - сусіда аж до мене прибудувався;
    2) (о муз. инстр.) підладжуватися, бути підладженим.
    * * *
    несов.; сов. - подстр`оить
    1) підбудо́вувати, підбудува́ти; (о каменном, кирпичном строении) підмуро́вувати, підмурува́ти; ( пристраивать) прибудо́вувати, прибудува́ти и поприбудо́вувати
    2) (к ряду, к колонне) підшико́вувати, підшикува́ти
    3) (каверзу, неприятность) ка́постити, нака́постити
    4) муз., радио підстро́ювати, підстро́їти; (муз.) підла́джувати, підла́дити
    5) (перен.: настраивать кого-л.) намовля́ти, намо́вити

    Русско-украинский словарь > подстраивать

  • 8 угроза

    1) (обещание причинить зло, неприятность) погро́за, загро́за, грізьба́, грозьба́; похвальба́, на́хвалка
    2) ( возможная опасность) загро́за, погро́за

    под \угроза зой — під загро́зою

    Русско-украинский словарь > угроза

См. также в других словарях:

  • неприятность — Горечь, досада, неудобство, обида, огорчение, скорбь, удар, едкость; укол, шпилька. Горечь разлуки, нищеты, упреков. Перенести удар, проглотить (горькую) пилюлю. Отравлять существование. Причинить неприятность, уколоть, уязвить, напакостить,… …   Словарь синонимов

  • НЕПРИЯТНОСТЬ — НЕПРИЯТНОСТЬ, неприятности, жен. 1. Неприятное происшествие, событие, доставляющее кому нибудь огорчение, причиняющее вред. «Только о том и думает…, как бы мне делать неприятности.» Л.Толстой. Случилась маленькая неприятность. 2. только ед.… …   Толковый словарь Ушакова

  • НЕПРИЯТНОСТЬ — НЕПРИЯТНОСТЬ, и, жен. 1. см. неприятный. 2. Неприятное событие. Произошла н. Неприятности на работе. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • неприятность — • большая неприятность • крупная неприятность …   Словарь русской идиоматики

  • неприятность — ждать неприятностей • модальность, ожидание ждут большие неприятности • существование / создание, субъект, приближение / удаление начались неприятности • существование / создание, субъект, начало неприятности начались • существование / создание,… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • неприятность — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? неприятности, чему? неприятности, (вижу) что? неприятность, чем? неприятностью, о чём? о неприятности; мн. что? неприятности, (нет) чего? неприятностей, чему? неприятностям, (вижу) что?… …   Толковый словарь Дмитриева

  • неприятность неприятный непробиваемость непробиваемый — неприятность неприятный непробиваемость непробиваемый …   Орфографический словарь-справочник

  • неприятность из-за чужой вины — сущ., кол во синонимов: 1 • в чужом пиру похмелье (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Неприятность — ж. Неприятное происшествие, событие и т.п. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • неприятность — неприятность, неприятности, неприятности, неприятностей, неприятности, неприятностям, неприятность, неприятности, неприятностью, неприятностями, неприятности, неприятностях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • неприятность — непри ятность, и (свойство) и непри ятность, и (неприятное происшествие) …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»