-
1 impermissible
-
2 intolerable
-
3 impermissible
adjнедозволенний, недозволений, неприпустимий* * *aнедозволенний, неприпустимий -
4 unwarrantable
adj1) протизаконний, недозволений; неприпустимий2) непростимий, непробачний* * *а протизаконний, недозволений; неприпустимийunwarrantable conduct — безвідповідальна поведінка; непробачний
-
5 impermissible conclusion
= impermissible inference неприпустимий висновок -
6 inadequate evidence
доказ, що не стосується справи; неадекватний (неналежний) доказ; недостатній доказ; недостатні докази; неприпустимий доказ; неприпустимі докази -
7 inadmissible
недозволений, неприйнятний, неприпустимий; несфальсифікований- inadmissible claim
- inadmissible confession
- inadmissible evidence
- inadmissible hearsay
- inadmissible question
- inadmissible witness -
8 inadmissible evidence
доказ, що не приймається судом; неприпустимий доказ, неприпустимі докази -
9 incompetent
неналежний; некомпетентний; неприпустимий; недієздатний; неправоздатний; неправомочний; неправосильний; який не відповідає вимогам ( права); який не має права; непідсудний; невмілий- incompetent evidence
- incompetent executor
- incompetent to contract
- incompetent to testify
- incompetent witness -
10 incompetent evidence
неадекватний (нерелевантний, неналежний) доказ; неприпустимий доказ, неприпустимі докази -
11 unlawful
незаконний, протизаконний, протиправний; неприпустимийunlawful application of physical force — (to smb.) незаконне застосування фізичної сили ( до когось)
unlawful exaction of property through intimidation — незаконне вимагання власності шляхом залякування
unlawful exclusion from a labor union — = unlawful exclusion from a trade union незаконне виключення із профспілки
unlawful exclusion from a trade union — = unlawful exclusion from a labor union
- unlawful actunlawful prevention of a person from leaving a room — незаконне перешкоджання особі покинути приміщення
- unlawful activities
- unlawful activity
- unlawful advantage
- unlawful application
- unlawful application of force
- unlawful armed formation
- unlawful arms possession
- unlawful arrest
- unlawful assembly
- unlawful body
- unlawful claim
- unlawful combination
- unlawful concession
- unlawful confederacy
- unlawful consent
- unlawful conviction
- unlawful custody
- unlawful detention
- unlawful detention of the land
- unlawful device
- unlawful discrimination
- unlawful drilling
- unlawful engagement
- unlawful enrichment
- unlawful homicide
- unlawful income
- unlawful intercourse
- unlawful investigation
- unlawful investigator
- unlawful lease
- unlawful lottery
- unlawful manner of arrest
- unlawful means
- unlawful oath
- unlawful origin
- unlawful picketing
- unlawful play
- unlawful practice
- unlawful prevention
- unlawful purchase
- unlawful purchase of arms
- unlawful receipt
- unlawful resistance
- unlawful restraint
- unlawful scheme
- unlawful search
- unlawful seizure
- unlawful seizure of aircraft
- unlawful surveillance
- unlawful tapping
- unlawful use
- unlawful use of funds
- unlawful use of tax privileges
- unlawful violence
- unlawful wiretap
- unlawful wiretaping -
12 unwarrantable
невиправданий; неприпустимий; протизаконний -
13 criminal
1. nзлочинець; особа, винувата у вчиненні злочинуwar (state) criminal — воєнний (державний) злочинець
2. adj1) злочинний2) карний, кримінальнийcriminal conversation (connexion) — перелюбство, адюльтер
* * *I nзлочинець; особа, винна у вчиненні злочинуII a1) злочинний, кримінальнийcriminal law — карне право, карне законодавство
2) обурливий, неприпустимий -
14 inadmissible
adjнедопустимий, неприйнятний* * *aнедопустимий, неприпустимий; юp. не прийнятий судом -
15 irremissible
adj1) непробачний, непростимий2) обов'язковий, неодмінний* * *a1) непрощенний; неприпустимий2) обов'язковий, неодмінний -
16 monstrous
1. adj1) потворний, бридкий2) жахливий, страхітливий; жорстокий, звірячий3) величезний, велетенський4) страшеннийit is perfectly monstrous that... — просто жахливо, що...
2. advдуже, надзвичайно, страшенно* * *a1) потворний; жахливий; звірячий2) величезний, велетенський3) неприпустимий; неймовірний -
17 unallowable
adjнедопустимий, неприпустимий; недозволенний* * *aнедопустимий, недозволений -
18 ungodly
adj1) невіруючий, безбожний; нечестивий2) розм. жахливий; обурливий* * *a1) невіруючий, безбожний; нечесний2) жахливий, неприпустимий -
19 unlawful
adj1) незаконний, протизаконний2) позашлюбний3) неправильний* * *a1) незаконний, протизаконний2) позашлюбний3) неприпустимий; неетичний -
20 criminal
I nзлочинець; особа, винна у вчиненні злочинуII a1) злочинний, кримінальнийcriminal law — карне право, карне законодавство
2) обурливий, неприпустимий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
неприпустимий — а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий … Український тлумачний словник
неприпустимий — (якого не можна дозволити, з яким неможливо примиритися), недозволенний; неприйнятний (який не може бути прийнятий); нетерпимий (якого неможливо терпіти); грубий (про помилку, порушення чого н.) … Словник синонімів української мови
неприпустимий — прикметник … Орфографічний словник української мови
злочин — у, ч. 1) Суспільно небезпечна дія (чи бездіяльність), що чинить, заподіює зло людям. 2) Неприпустимий, ганебний вчинок. || Неправильна, шкідлива поведінка. Міжнародні злочини. •• Посадо/вий зло/чин злочинні дії, що здійснюються посадовими особами … Український тлумачний словник
злочинний — а, е. 1) Який є злочином, містить злочин (у 1 знач.). 2) Який чинить, учинив злочин (у 1 знач.). 3) Який заслуговує на осуд; неприпустимий … Український тлумачний словник
кричущий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до кричати 1). 2) прикм., перен. Який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий. Кричуща несправедливість … Український тлумачний словник
неприпустимість — мості, ж. Абстр. ім. до неприпустимий … Український тлумачний словник
неприпустимо — Присл. до неприпустимий … Український тлумачний словник
неприпущенний — а, е. Те саме, що неприпустимий … Український тлумачний словник
грубий — I 1) (погано оброблений, позбавлений витончености), простий; незграбний, недоладний, неоковирний (перев. про меблі, споруди) 2) (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку тощо), нечемний, неввічливий, неґречний, неделікатний,… … Словник синонімів української мови
недозволенний — прикметник неприпустимий … Орфографічний словник української мови