-
1 непокірливий
indocile, unruly, refractory, recalcitrant, insubordinate; disobedient; contumacious -
2 непокірливий
непокорный, (своенравный, упрямый) строптивый -
3 непокірний
-
4 непокорный
непокірний, непокірливий, неслухняний. [Не чутно брязкоту кайданів, ні стогнання, ні непокірних слів (Л. Укр.). Труїла його цілий рік непокірливою вдачею (Коцюб.). Прогнівати непокірливим словом (Основа 1862). Ховала під очіпок неслухняне русяве волосся (Грінч.)].* * *непокі́рний; ( несклонный к покорности) непокі́рливий -
5 Неповинующийся
непокірливий, непокірний, неслухняний, (стар.) непослушний; срв. Непослушный. [Учинився праву посполитому непослушний (Ор. Левиц.)]. -
6 непокорливый
-
7 строптивый
1) прил. ( с норовом) норови́стий, норовли́вий; ( непокорный) непокі́рний; ( несклонный к покорности) непокі́рливий; ( делающий наперекор) перекі́рливий; ( склонный к пререканиям) сперечли́вий2) в знач. сущ. норови́стий, -ого, норовли́вий; непокі́рний; непокі́рливий -
8 неуступчивый
непоступливий, незгідливий, нездатливий, непокірливий, (упрямый) упертий, завзятий, затятий, запеклий, (спорщик) сперечливий. [Погано, коли чоловік непокірливий та сердитий (Н.-Лев.)].* * *непосту́пливий; ( упрямый) упертий, диал. закато́ваний -
9 insubordinate
1. nнепокірна людина2. adjнепокірний; неслухняний* * *I n II aнепокірливий, який не підкоряється; неслухняний -
10 recalcitrant
1. nнепокірна людина; уперта людина; людина з норовом2. adj1) непокірний, неслухняний; упертий; норовливий2) непіддатливий; що не піддається (впливу)recalcitrant forms of disease — форми хвороби, які не піддаються лікуванню
* * *I nбунтар, непокірлива людина; упертюх; людина з норовомII aнепокірливий, неслухняний; норовистий; непіддатливий, який не піддається ( впливу) -
11 непослушный
неслухняний, (зап.) непослушний, (часто о детях) непокірливий, непокірний; срв. Непокорный. [Коли-ж лінуватиметься або неслухняна буде, так на те є батіг (Кониськ.). З величезною торбою за плечима, повною неслухняних дітей (Коцюб.). Перо непослушне крутилося в пальцях (Франко). Нянька каже, що дівчинка покірна, а хлопчик непокірний (Звин.)]. -ный человек - неслухняна людина, неслух (-ха).* * *неслухня́ний; ( непокорный) непокі́рний -
12 unruly
adj1) непокірний, непокірливий, неслухняний2) шалений, бурхливий, несамовитийmember — жарт. язик
* * *[en`ruːli]a1) непокірний, неслухняний; недисциплінований ( про школяра)2) буйний, бурхливий -
13 disobedient
adj1) неслухняний, непокірний2) упертий; що не піддається впливові* * *a1) неслухняний; непокірливий; норовистий2) упертий, який не піддається впливу -
14 insubmissive
adjнепокірний; неслухняний* * *aнепокірливий, який не підкоряється -
15 lawless
adj1) незаконний, беззаконний; неправомірний2) непокірний; який не підкоряється законам; невгамовний* * *[`lxːlis]a1) беззаконний; незаконний; неправомірний2) який не підкоряється законам; який не визнає влади3) непокірливий -
16 rambunctious
adj амер., розм.1) сердитий, роздратований2) невгамовний, непокірний; буйний3) бурхливий; шумний, галасливий* * *a; амер.сердитий, дратівливий; невгамовний, непокірливий; буйний; бурхливий, буйний, шумний -
17 rebel
I1. n1) повстанець2) бунтар; заколотник3) амер., іст. бунтівник; конфедерат2. adj1) повстанський, бунтарський; заколотний, бунтівний; непокірний2) амер., іст. бунтівний; що стосується південних штатів; що стосується армії конфедератівIIv2) піднімати повстання (заколот, бунт); бунтуватиthe troops rebelled — у військах спалахнув заколот; війська збунтувалися
3) розм. обурюватися* * *I n1) повстанець; заколотник, бунтівник; бунтар2) aмep.; icт. ( часто Rebel) заколотник (про жителів Півдня в громадянській війні 1861-1865pp.); конфедерат; житель Півдня; ( білий) житель південних штатів СШАII aповстанський; заколотний, бунтарський, бунтівний, непокірливий; aмep.; icт. заколотний, Південний, який відноситься до Південних штатів, до армії конфедераціїIII [ri'bel] v1) піднімати повстання, заколот, бунт; повставати, бунтувати2) ( against) повставати, протестувати ( проти чого-небудь); чинити опір; протидіяти ( чому-небудь); обурюватися -
18 insubordinate
I n II aнепокірливий, який не підкоряється; неслухняний -
19 recalcitrant
I nбунтар, непокірлива людина; упертюх; людина з норовомII aнепокірливий, неслухняний; норовистий; непіддатливий, який не піддається ( впливу) -
20 супротивный
1) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний2) ( непокорный) непокі́рний, непокі́рливий; ( противоречивый) супере́чний, супере́чливий3) бот. супроти́вний
См. также в других словарях:
непокірливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
непокірливий — а, е. Те саме, що непокірний … Український тлумачний словник
непокірний — 1) (який не хоче підкорятися кому н., слухатися когось); непокірливий (схильний до непокори); норовистий, норовливий (непокірний і впертий); перекірливий (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); неслухняний (який не… … Словник синонімів української мови
непокірливість — вості, ж. Абстр. ім. до непокірливий … Український тлумачний словник
непокірливо — Присл. до непокірливий … Український тлумачний словник
норовистий — 1) (про тварин якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний), буйний; брикливий, брикучий (який має звичку брикатися) Пор. баский 2) (упертий, з норовом про людину), примхливий, капризний, непокірливий, непокірний … Словник синонімів української мови
норов — у, ч., розм. 1) Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. || Особливості поведінки тварин, птахів. || перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін. •• З но/ровом примхливий,… … Український тлумачний словник
норовистий — а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). || Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину) … Український тлумачний словник
баламутний — а, е. 1) рідко. Неспокійний, каламутний. 2) Бентежний, непокірливий. || Який викликає неспокій, тривогу … Український тлумачний словник
зарічаний — а, е, діал. Непокірливий; сварливий … Український тлумачний словник
норовливий — а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом … Український тлумачний словник