-
1 непокора
( вимогам закону тощо) failure to comply, failure to obey, disobedience, insubordination, (в т. ч. суду) rebellion, recalcitrance, recusableancy -
2 непокора
жindocility, recalcitrance, insubordination; disobedience, contumacy -
3 непокора
-инепокорность; ( с дополнением) неподчинение, неповиновение -
4 непокора
დაუმორჩილებლობა -
5 непокора властям
-
6 відкрита непокора
(особл. представникам правоохоронних органів) defianceУкраїнсько-англійський юридичний словник > відкрита непокора
-
7 вперта непокора
-
8 громадянська непокора
Українсько-англійський юридичний словник > громадянська непокора
-
9 свідома непокора
-
10 failure to obey
-
11 დაუმორჩილებლობა
непокора -
12 insubordination to authorities
English-Ukrainian law dictionary > insubordination to authorities
-
13 recalcitrance
-
14 refusal to obey
непокора, відмова підкорятися -
15 неподчинение
непокора, непокірність, непокірливість (-ости) перед ким, непослух (-ху) кому и перед ким; срв. Неповиновение.* * *(кому-чему) непоко́ра (кому-чому, перед ким-чим), непокі́рність, -ності (кому-чому), непідко́рення (кому-чому); ( неповиновение) непо́слух, -у (перед ким-чим) -
16 непокорство
-
17 contumacy
n1) упертість, затятість2) непокора, непокірність3) юр. неявка в суд; непокора постанові суду* * *n1) упертість, непокора2) юp. неявка до суду; непокора постанові суду -
18 rebellion
n1) повстання; заколот, бунтto rise in rebellion — повстати, підняти повстання (заколот)
the Great R. — іст. «Великий заколот» (назва громадянської війни в Англії у XVII ст.)
2) відверта непокора; опір; протидія; протест3) розм. обурення4) юр. непокірність суду; невиконання розпорядження суду* * *n1) повстання; заколот, бунтin rebellion — повсталий; який збунтувався; заколотний; бунтівний
2) відкрита непокора, непідкорення; опір, протидія ( чому-небудь); протест ( проти чого-небудь); обурення3) дiaл.; юp. непокора суду; невиконання розпорядження суду -
19 defiance
n1) визивна поведінка, демонстративна непокора; повна зневага2) викликin defiance of smth. — а) всупереч чомусь; б) з очевидною зневагою до чогось
* * *n1) зухвала поведінка, демонстративна непокора: повна зневага2) виклик (на парі, бій) in defiance of smth; всупереч чому-небудь; незважаючи на що-небудь; з явною зневагою до чого-небудь -
20 disobedience
nнепокора, неслухняність, непослух* * *nнепокора, неслухняність
См. также в других словарях:
непокора — (небажання / відмова підкоритися кому н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство… … Словник синонімів української мови
непокора — и, ж. Небажання або відмова підкорятися кому небудь, слухатися когось і т. ін … Український тлумачний словник
непокора — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
непідкорення — я, с. Відмова або небажання підкоритися кому небудь; непокора … Український тлумачний словник
збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
свояволя — сваволя, безчинство, непокора … Зведений словник застарілих та маловживаних слів