-
41 involuntary
a1) ненавмисний; мимовільний; мeд. рефлективний2) змушений, примусовий -
42 purposeless
-
43 unbethought
-
44 undeliberate
a1) ненавмисний, несвідомий2) необережний, необачний, необдуманий, невзважений -
45 undesigned
aненавмисний, неспеціальний -
46 undevised
-
47 unintended
-
48 unmeant
[en'ment]a( for) непризначений; мимовільний, ненавмисний -
49 unpremeditated
[ˌenpri'mediteitid]aненавмисний, не обдуманий наперед; юp. неумисний -
50 unpurposed
-
51 unwilled
[ad`wilt]aмимовільний, ненавмисний -
52 unwitting
[ˌen'witin]a1) що не знає (чого-н.); he kept the truth from his unwitting friends він приховав правду від своїх нічого непідозрюючих друзів2) мимовільний; ненавмисний ( про вчинок)
См. также в других словарях:
ненавмисний — а, е. 1) Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2) Який стався несподівано, непередбачено; випадковий … Український тлумачний словник
ненавмисний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невмисний — неуми/сний, а, е. Зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний … Український тлумачний словник
ненавмисне — Присл. до ненавмисний … Український тлумачний словник
ненавмисність — ності, ж. Абстр. ім. до ненавмисний … Український тлумачний словник
випадковий — 1) (який трапляється час від часу), принагідний, непостійний; шалений (про кулю, снаряд тощо який випадково залетів куди н., улучив у кого / що н.) 2) (який трапився, з явився де н. за збігом обставин), несподіваний, нежданий, негаданий,… … Словник синонімів української мови