-
1 невинність
-
2 невинність
chastity, faultlessness, guiltlessness, innocence -
3 висновок про невинність
Українсько-англійський юридичний словник > висновок про невинність
-
4 встановлювати невинність
Українсько-англійський юридичний словник > встановлювати невинність
-
5 доводити невинність
prove a case innocence, prove a case one's innocence of a crimeУкраїнсько-англійський юридичний словник > доводити невинність
-
6 заявляти про невинність
Українсько-англійський юридичний словник > заявляти про невинність
-
7 оголошення про невинність
( чиюсь) proclamation of innocenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > оголошення про невинність
-
8 проголошувати невинність
Українсько-англійський юридичний словник > проголошувати невинність
-
9 незіпсованість
ж( невинність) innocence, purity -
10 чистота
ж1) ( відсутність бруду) cleanness2) ( охайність) neatness; cleanliness3) ( відсутність домішок) purity; clearness, clarityчистота повітря — clearness (clarity, purity) of the air
4) ( намірів) purity; ( невинність) innocenceчистота мотивів — purity of motives, disinterestedness
5)чистота експерименту — validity (purity, accuracy) of the experiment
-
11 доводити
= довести1) ( вести) to lead, to bring (to); ( супроводити) to accompany ( up to)2) (доказувати, обґрунтовувати) to prove; ( наочно) to demonstrate, to show; тк. недок. to argue; юр. to averдоводити свою невинність — to purge oneself of suspicion, to prove one's innocence
3) ( до якогось стану) to reduce (to), to drive ( into)доводити до відчаю — to drive into ( to reduce to) despair
доводити до відома — to bring to one's knowledge, to let one know
доводити до кінця — to bring to an end, to bring to a close, to see out, to see through
доводити до кондиції (прям. і перен.) — to bring up to the mark
доводити до шаленства (кого-небудь) — to infuriate, to drive wild, to madden
-
12 правота
жrightness; uprightness; юр. ( невинність) innocence
См. также в других словарях:
невинність — (стан людини, що не жила статевим життям), цнота, цнотливість, незайманість, честь, чеснота, дівоцтво, непорочність … Словник синонімів української мови
невинність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
невинність — ності, ж. Абстр. ім. до невинний … Український тлумачний словник
чеснота — и, ж. Позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність. || Невинність, непорочність, цнотливість. || заст. Чесність … Український тлумачний словник
чесний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі… … Український тлумачний словник
честь — і, ж. 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. || Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. || Добра, незаплямована репутація, авторитет людини,… … Український тлумачний словник
виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
цнота — и, ж. 1) Доброчесність, чеснота. 2) Невинність, непорочність … Український тлумачний словник
виправдовуватися — і випра/вдуватися, уюся, уєшся, недок., ви/правдатися, аюся, аєшся, док. 1) Доводити свою правоту, невинність. 2) тільки недок. Пояснювати свої вчинки, дії, наводити причини, які дають можливість, дозволяють вибачити. 3) Виявлятися правильним,… … Український тлумачний словник
вирок — I вир ок рка/, ч. Зменш. до вир. II в ирок у, ч. 1) юр.Рішення суду про винність або невинність підсудного. || перен. Чиє небудь рішення про покарання когось. Смертний вирок. •• Випра/вдувальний (виправдни/й) ви/рок рішення суду, яке ухвалюється… … Український тлумачний словник
присуд — у, ч. 1) Ухвала суду про винність або невинність підсудного; вирок. || Чиє небудь рішення про покарання когось. 2) кого, чий, який, перен. Категоричне судження про що небудь, оцінка чогось, авторитетна думка про щось. •• Оголо/шувати (вино/сити і … Український тлумачний словник