-
1 нитка
1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;2) см. Низка 2.* * *1) ни́ткависе́ть (держаться) на \нитка ке — см. ниточка
в \нитка ку (в \нитка ки, \нитка кой) вытя́гивать (растя́гивать) — в шнур (в ни́тку, шнуро́м, ни́ткою) витяга́ти (розтягати)
в \нитка ку вытя́гиваться, вы́тянуться — а) ( становиться ровно в ряд) витяга́тися, ви́тягтися (ви́тягнутися) в шнур (в ни́тку); б) ( стоять выпрямившись) витяга́тися, ви́тягтися (ви́тягнутися) в стру́нку (в струну́, струно́ю); (проявлять усердие) витяга́тися, ви́тягтися (ви́тягнутися) в ни́тку
гу́бы в \нитка ку — губи́ в шнуро́к
до [последней] \ниткаки [обобра́ть] — перен. до [оста́нньої] ни́тки (ни́точки) [обібра́ти, обде́рти, обідра́ти]
до \ниткаки промо́кнуть — до ни́тки (до ни́точки, до рубця́, до ру́бчика) промо́кнути (змо́кнути)
[как] по \нитка ке — [як] по шну́ру, [як] по шнуро́чку, [як] по ни́точці
[ни одной] сухо́й \ниткаки нет (не оста́лось) на ком — ни́тки сухо́ї немає (нема́, не залиши́лося) на ко́му
по \нитка ке разобра́ть — перен. по ни́тці (до цу́рки) розібра́ти
ходи́ть [как] по \нитка ке — см. ниточка
2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка -
2 thread
1. n1) нитка2) перен. зв'язок; сполучна лінія3) павутинка, волосина, тонка цівочкаa thread of sound — тонкий звук, писк
4) тех. гвинтова різьба; хід (гвинта)5) ел. жилка (дроту)6) геол. прожилокthread and thrum — усе вкупі; і добре, і погане
to hang by (on) a thread — висіти на волосині (на ниточці)
worn to the last thread — потертий, зношений, пошарпаний, порваний (про одяг тощо)
2. vto thread a needle — втягти (всилити) нитку в голку
2) нанизувати (намисто тощо)3) зв'язувати ниткою; закріпляти на нитці4) натягувати нитки (над чимсь); перегороджувати нитяною сіткою5) пронизувати; проходити наскрізь; проходити червоною ниткою6) пробивати (проходити, прокладати) шлях7) переплітати, уплітати8) повзти; витися; тягтися ниточкою9) тех. нарізувати (різьбу)* * *I [ared] n1) ниткаsewing thread — швейна нитка; сполучна лінія; зв'язок
the thread of a story [of an intrigue] — нитка розповіді [інтриги]
the thread of an argument — ланцюг /хід/ міркувань
to lose the thread of smth — втратити нитку (розповіді, міркувань)
to resume /to take up, to pick up/ the thread of a conversation [of a story] — відновити ( перервану) розмова [розповідь]
2) павутинка, волосок; тонкий струмокa thread of light — тонкий промінь( чик); вузька смужка світла
a thread of sound — тонкий звук; писк
threads of humour [of satire] — проблиски гумору [сатири]
3) тex. ( гвинтов різьблення); нитка ( різьблення); крок ( гвинт)4) eл. жила ( кабелю)5) гeoл. прожилок••the thread of life — нитка життя, життя
thread and thrum — всі разом;, гарне, погане
to hang by /on/ a thread — висіти на волоску, триматися на ниточці
to pick up the threads — повернутися до перерваної роботи або колишнього життя ( після тривалої перерви); знову пристосуватися ( до мирного життя після війни)
II [ared] vworn to the last thread — зношений; потертий, пошарпаний
1) просмикувати нитку ( у голку)to thread elastic through smth — просмикнути еластичну нитку у щось; нанизувати
2) закріплювати на нитці; зв'язувати ниткою3) натягати нитки ( над чимось); оточувати нитяною сіткою4) пронизувати; проходити наскрізь; проходити червоною ниткою5) проходити, пробивати або прокладати шляхto thread one's way /one's course/ through the forest — прокладати шлях через ліс; витися, іти ниточкою
6) вплітати; переплітатиcook the syrup until it thread s — вари сироп доти, поки він не стане тягтися
8) кiнo заправляти, заряджати9) тex. нарізати ( різьблення)to thread the needle — виконати важке завдання; перебороти труднощі
-
3 tack
1. n1) цвях з широкою головкою; кнопка2) шевський цвях, текс3) стібок4) з'єднання на живу нитку5) мор. галс6) напрям; шлях, курс; політична лініяto be on the right (on the wrong) tack — стояти на правильному (на хибному) шляху
7) вірьовка, мотузка8) доповнення, поправка (до законопроекту)9) липкість, клейкість10) розм. стійкість, твердість; міцність; надійність11) полиця для сушіння сиру12) мор. їжа13) шотл. землеволодіння; оренда земельної власності14) орендоване пасовисько15) улов рибиhard tack — морський сухар, галета
2. v2) приметувати; зшивати, шити на живу нитку, наживляти3) тех. прихоплювати (зварюванням)4) додавати, приєднувати5) мор. повертати на інший галс; іти галсами; іти проти вітру6) лавірувати, міняти курс; змінювати орієнтацію (думку, лінію поведінки)7) зв'язувати, пов'язувати, співвідносити (факти тощо)8) внести у фінансовий законопроект поправку, щоб забезпечити його прийняття палатою лордів9) юр. об'єднувати пізніше за часом закладне право з першим10) з'єднувати шлюбними узами* * *I [tʒk] v1) (over; to) прикріплювати кнопками, прибиватиto tack mosquito netting over the windows — прикріпити на вікна сітку від комарів; тex. прихоплювати ( зварюванням)
2) (to) наметувати; з'єднувати, зшивати; метати на живу нитку ( tack together)3) мop. повертати на інший галс, робити поворот оверштаг; йти галсами, йти проти вітру; лавірувати, змінювати курсthe ship was tacking trying to make the harbour — судно лавірувало, намагаючись зайти в гавань; переводити судно на інший галс; вести галсами, вести проти вітру
4) змінювати курс, змінювати орієнтацію або думки; лавірувати; повертати ( на місцевості); лавірувати5) зв'язувати, погоджувати (події, факти)6) (to, on to) додавати, приєднуватиto tack a postscript to the end of a letter — додати постскриптум наприкінці листа; внести поправку
to tack a clause on /to/ a bill — додати статті до законопроекту
7) юp. поєднувати пізніше за часом заставне право з першимII [tʒk] n1) l. цвях із широким капелюшком; кнопкаtack claw /drawer/ — лапа; шевський цвях
2) стібок; позначкаto take out the tacks — зняти позначку; з'єднання; сметывание на живу нитку
3) мop. галсon the starboard [on the port] tack — правим [лівим]галсом
to be /to run, to sail/ on the starboard [the port] tack — йти правим [лівим]галсом; галс ( снасть)
to bring /to get, to haul, to put/ the tacks aboard — кріпити вітрила
4) напрямок, шлях; курс, політична лініяto be on the right [on the wrong] tack — стояти на правильному [на неправильному]шляху
to try /to go upon/ another tack, to change one's tack — змінити курс, піти по іншому шляху
to follow Jackson's tack — йти по шляху, прокладеному Джексоном
5) мотузка (для рослини, що в'ється)6) доповнення, поправка ( до законопроекту)7) клейкість, липкість9) мop. шкот10) упряж; збруяIII [tʒk] n; мор. IV [tʒk] n; діал.to come /to get/ down to brass tacks — підійти до суті справи; докопатися до суті справи, внести повну ясність
1) землеволодіння; оренда земельної власності3) улов риби -
4 thread
I [ared] n1) ниткаsewing thread — швейна нитка; сполучна лінія; зв'язок
the thread of a story [of an intrigue] — нитка розповіді [інтриги]
the thread of an argument — ланцюг /хід/ міркувань
to lose the thread of smth — втратити нитку (розповіді, міркувань)
to resume /to take up, to pick up/ the thread of a conversation [of a story] — відновити ( перервану) розмова [розповідь]
2) павутинка, волосок; тонкий струмокa thread of light — тонкий промінь( чик); вузька смужка світла
a thread of sound — тонкий звук; писк
threads of humour [of satire] — проблиски гумору [сатири]
3) тex. ( гвинтов різьблення); нитка ( різьблення); крок ( гвинт)4) eл. жила ( кабелю)5) гeoл. прожилок••the thread of life — нитка життя, життя
thread and thrum — всі разом;, гарне, погане
to hang by /on/ a thread — висіти на волоску, триматися на ниточці
to pick up the threads — повернутися до перерваної роботи або колишнього життя ( після тривалої перерви); знову пристосуватися ( до мирного життя після війни)
II [ared] vworn to the last thread — зношений; потертий, пошарпаний
1) просмикувати нитку ( у голку)to thread elastic through smth — просмикнути еластичну нитку у щось; нанизувати
2) закріплювати на нитці; зв'язувати ниткою3) натягати нитки ( над чимось); оточувати нитяною сіткою4) пронизувати; проходити наскрізь; проходити червоною ниткою5) проходити, пробивати або прокладати шляхto thread one's way /one's course/ through the forest — прокладати шлях через ліс; витися, іти ниточкою
6) вплітати; переплітатиcook the syrup until it thread s — вари сироп доти, поки він не стане тягтися
8) кiнo заправляти, заряджати9) тex. нарізати ( різьблення)to thread the needle — виконати важке завдання; перебороти труднощі
-
5 продевать
продеть что во что (просовывать) просувати и просовувати, просунути, простромлювати, простромити, просаджувати, просадити що в що, ( втянуть) затягати, затягти (обычно нитку, верёвку) просиляти и просилювати, просилити, (вдевать) в[за]силяти и в[за]силювати, в[за]силити, проймати, пройняти що (нитку, мотузку); (верёвку) ушморгувати, ушморгнути (мотузку) в що. [Просилив (затягнув, пройняв) нитку в голку. Затягни очкур(а) в рубець]. -девая насквозь - упрошив. Продетый - просунений и просунутий, просаджений, простромлений, затягнений и затягнутий, просилений, в[за]силений, про(й)нятий. -ться - просуватися и просовуватися, просунутися, простромлюватися, простромитися, просаджуватися, просадитися, затягуватися, затягнутися, просилятися и просилюватися, просилитися, в[за]силятися и в[за]силюватися; бути просуненим (просунутим), простромленим, просиленим, в[за]силеним у що.* * *несов.; сов. - прод`еть1) ( продёргивать) просми́кувати, просмикну́ти; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; ( нитку) просиля́ти, просили́ти; ( вдевать) всиля́ти и вси́лювати, всили́ти2) ( просовывать) просува́ти и просо́вувати, просу́нути -
6 tack
I [tʒk] v1) (over; to) прикріплювати кнопками, прибиватиto tack mosquito netting over the windows — прикріпити на вікна сітку від комарів; тex. прихоплювати ( зварюванням)
2) (to) наметувати; з'єднувати, зшивати; метати на живу нитку ( tack together)3) мop. повертати на інший галс, робити поворот оверштаг; йти галсами, йти проти вітру; лавірувати, змінювати курсthe ship was tacking trying to make the harbour — судно лавірувало, намагаючись зайти в гавань; переводити судно на інший галс; вести галсами, вести проти вітру
4) змінювати курс, змінювати орієнтацію або думки; лавірувати; повертати ( на місцевості); лавірувати5) зв'язувати, погоджувати (події, факти)6) (to, on to) додавати, приєднуватиto tack a postscript to the end of a letter — додати постскриптум наприкінці листа; внести поправку
to tack a clause on /to/ a bill — додати статті до законопроекту
7) юp. поєднувати пізніше за часом заставне право з першимII [tʒk] n1) l. цвях із широким капелюшком; кнопкаtack claw /drawer/ — лапа; шевський цвях
2) стібок; позначкаto take out the tacks — зняти позначку; з'єднання; сметывание на живу нитку
3) мop. галсon the starboard [on the port] tack — правим [лівим]галсом
to be /to run, to sail/ on the starboard [the port] tack — йти правим [лівим]галсом; галс ( снасть)
to bring /to get, to haul, to put/ the tacks aboard — кріпити вітрила
4) напрямок, шлях; курс, політична лініяto be on the right [on the wrong] tack — стояти на правильному [на неправильному]шляху
to try /to go upon/ another tack, to change one's tack — змінити курс, піти по іншому шляху
to follow Jackson's tack — йти по шляху, прокладеному Джексоном
5) мотузка (для рослини, що в'ється)6) доповнення, поправка ( до законопроекту)7) клейкість, липкість9) мop. шкот10) упряж; збруяIII [tʒk] n; мор. IV [tʒk] n; діал.to come /to get/ down to brass tacks — підійти до суті справи; докопатися до суті справи, внести повну ясність
1) землеволодіння; оренда земельної власності3) улов риби -
7 метать
мётыватьI. см. Мести.II. Метать, мётывать, метнуть -1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -1) киданий; ораний; кладений;2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.* * *I1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)II спец.наживля́ти ни́ткою; ( петли) обкида́ти -
8 нить
1) нитка; (шнур) шнур (-ра); (волокно) волокно; (в лампочке накаливания) волосин(к)а; (прядь) пасмо, стал(ь)ка; срв. Нитка 1. [Увірветься життя коротка нитка (Самійл.) Діяментова нитка (Франко). Все нове, що він бачив, легко вкладалося йому в голову, зв'язуючись тисячами ниток з тим, що він читав (В. Підмог.). Золотий шнур, протягнутий між хвилинним і вічним (М. Калин.). Нерви мають вигляд тонких волокон (Київ)]. -ти - нитки (-ток) и т. д.; (пряди) пасма (р. пасем), стал(ь)ки (-л(ь)ок). [Зібрано всі нитки до викриття злочину (Пр. Правда). Золотисті пасма соняшного сяйва (Черкас.). Батіг у чотири сталки (Манж.). Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки (Н.-Лев.)]. Нить Ариадны - Аріяднина (провідна) нитка. Вольфрамовая -нить - вольфрамова волосин(к)а. Красная нить (иноск.) - червона нитка. Путеводная нить - провідна нитка; см. Путеводный. Нить пыльника, бот. filamentum - пилякова нитка. Нить разговора - нитка розмови. Овладеть -тью разговора - опанувати розмову, запанувати в розмові, захопити (взяти) в свої руки нитку розмови. Тянется нить разговора - сотається (плететься) розмова (балачка). Нить мысли, рассказа - нитка думки, оповідання. [Слухала уважно доповідь, боячись розірвати нитку сміливої думки (Епік). Жадібно стежу за ниткою його оповідання (Крим.)]. В одну нить - в одну нитку, в одну стал(ь)ку, в-односталь;2) см. Низка 2.* * *ни́тка; поэз. нить, -ті -
9 Надстёгивать
надстегать надштаповувати, надштапувати, штапувати, виштапувати, простьобувати, простьобати на живу нитку, приживляти, приживити, прифастриґовувати, прифастриґувати, (о мног.) понадштаповувати, попростьобувати на живу нитку, поприживляти, поприфастриґовувати що. Надстёганный - надштапований, виштапуваний, простьобаний на живу нитку, приживлений, прифастриґований, понадштаповуваний и т. п. -ться - надштаповуватися, бути надштаповуваним, надштапованим, понадштаповуваним и т. п. -
10 baste
v1) поливати страву (жиром під час смаження)2) зшивати на живу нитку, зметувати3) дубасити, лупцювати (палицею)4) перен. критикувати, шпетити; засипати запитаннями (зауваженнями)5) мітити овець дьогтем* * *I vметати; зшивати на живу нитку; збирати абиякII vполивати печеню (жиром, підливою- у духовці)III vдубасити; бити ( ціпком) -
11 piece
n1) кусок, шматок; частинаpiece by piece — кусками, частинами; поступово
2) уламок, осколок3) ділянкаpiece of water — водойма, басейн
4) штука; певна кількість5) окремий предмет, річ6) картина; твір мистецтва; літературний (музичний) твір; п'єсаto play a piece — муз. зіграти п'єсу
7) монета (тж а piece of money)a piece of gold (of silver) — золота (срібна) монета
8) військ. гармати; гвинтівка; пістолет9) спорт. гімнастичний снаряд10) вставка; латка11) деталь; виріб, що обробляється12) барило вина13) амер. легкий другий сніданок14) зразок, взірець, приклад (поведінки тощо)15) розм. дівчина, жінка16) амер. місце; річ; багаж17) амер., розм. частка, пай18) (the piece) розм. питання19) шах. фігураpiece of change (of jack) — кругленька сума, добрий куш
piece of flesh — груб. молодичка, бабонька; дівка
a piece of (good) luck — удача
piece of goods — жарт. дівчина
a piece of work — твір, праця
all to pieces — змучений, знесилений; амер. цілком, повністю
thirty pieces of silver — бібл. тридцять срібників
2. v1) з'єднувати в єдине ціле, збирати (складати) з кусочківto piece oneself — приєднатися, об'єднатися
2) лагодити, латати, штопати3) текст. присукувати (нитку)4) розм. хапати шматкиpiece in — підкріпляти, посилювати
piece off: to piece smb. off — амер., розм. позичати комусь гроші; дати комусь хабара
piece on — прилагоджувати; додавати; приєднуватися; узгоджуватися
piece together — з'єднувати, складати з частин
piece up — лагодити, латати; перен. відновлювати
* * *I [piːs] n1) шматок; частина; клапоть; pl уламки; осколки3) штука, шматок; певна кількість4) окремий предмет, штука5) картина; твір мистецтва; короткий літературний твір; стаття, замітка, повідомлення6) мyз. п'єса7) монета ( a piece of money)8) шашка; фішка ( в іграх); шax. фігура9) вiйcьк. вогневий засіб; знаряддя, гвинтівка, пістолет; cл. пістолет, "пушка"10) cпopт. гімнастичний снаряд11) деталь; виріб, який обробляється12) вставка, латка13) барило вина14) cл. легкий другий сніданок15) дiaл. шматок, скиба хліба16) зразок, приклад ( поведінки)17) у виразахa piece of (good) luck — удача
18) дівчина, жінка19) cл. місце, річ; багаж20) cл. частка, пай ( у якій-небудь справі)21) ( the piece) справа, питанняII [piːs] v1) з'єднувати (в єдине ціле; piece together); збирати зі шматочків; надставляти (одяг; piece down); relf приєднуватися; об'єднуватися2) лагодити, латати, штопати3) тeкcт. присукувати ( нитку)4) хапати шматки, перехопити ( перед обідом) -
12 spin
1. n1) кружляння, вертіння; обертання; крутіння (фігурне катання)sit spin — нижнє обертання, «дзига»
2) ав. штопор3) фіз. спін4) струмінь рідини5) швидка їзда (на автомобілі тощо)spin recovery — ав. вихід із штопора
spin rocket — турбореактивний снаряд; ракетний двигун, що надає обертового руху (літальному апарату)
2. v (past span, spun; p.p. spun)1) крутити, вертіти; кружляти, кружитиto spin the prop — ав., розм. запустити двигун
2) крутитися, вертітися, кружитисяto send smb. spinning — відкинути когось ударом
3) прясти, сукати, скручувати (нитку)4) плести, прясти (про павука тощо)5) перен. складати, компонувати6) розм. провалювати на екзамені7) тех. прокатувати (на верстаті)8) риб. ловити рибу на блешню; ловити рибу спінінгом9) швидко текти, литися; бити струменем10) швидко рухатися; швидко їхати; мчати (на автомобілі тощо)11) швидко проходити, закінчуватися (тж spin away)spin in — ав. увійти у штопор; врізатися в землю у штопорі
spin off — ав. вийти із штопора; випрясти
spin out — розтягувати, затягувати (бесіду тощо)
to spin out money — не розтринькувати гроші, заощаджувати гроші
to spin a cuffer (a diffy) — розм. розповідати історії
to spin a cuff — розм. замучити слухачів нудотною історією
* * *I [spin] v(spun, span; spun)1) прясти, сукати; скручувати ( нитку)2) прясти, плести ( про павука)3) складати, фабрикувати ( spin out)II [spin] n1) крутіння, вертіння, обертання; обертання ( фігурне катання)2) замішання, хвилювання3) aв. штопор; різке, загрозливе падіння4) aвcтpaл. доля, талан або невдача5) фiз. спін6) дор. занос (автомобіля при гальмуванні; spin skidding)III [spin] v(spun, span; spun)1) крутити, вертіти, обертати; крутитися, вертітися, обертатися, кружляти; описувати кола2) aв. виконувати штопор; входити в штопор3) cл. провалюватися на екзамені4) pиб. ловити рибу на блешню, на спінінгIV [spin] n2) швидка їзда; нетривала прогулянка або поїздка (на автомобілі, велосипеді)V [spin] v(spun, span; spun)1) швидко текти, литися, бити струменем2) швидко рухатися, нестися, мчати, швидко їхати (в автомобілі, на велосипеді)3) швидко минати, кінчатися ( spin away) -
13 track
1. n1) слідto be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати
to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)
to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад
2) військ. траса3) зал. коліяsingle (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця
4) відбиток, ознака, слід5) слід, по якому йде собака6) курс, шлях7) ав. маршрут польоту (на карті)8) життєвий шлях, спосіб життяto go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок
9) польова дорога; стежкаthe beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина
11) хід, перебіг; розвиток12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)13) зал. ширина колії14) фонограма; звукова доріжка15) тех. гусениця (трактора, танка)16) тех. напрямний пристрій17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек18) спорт. легка атлетикаtrack border — спорт. бровка бігової доріжки
track centres — авт. ширина ходу
track change — спорт. зміна доріжок
track gauge — ширина колії; колійний шаблон
in one's tracks — на місці; негайно, відразу
to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти
to jump the track — амер. опинитися на хибному шляху
2. v1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)2) іти по слідах3) залишати сліди; наслідити, набруднити4) прокладати шлях; намічати курс5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)6) котитися по колії (про колеса)7) мати певну відстань між колесами8) прокладати колію; укладати рейки9) тягти мотузком10) буксируватиtrack down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця
* * *I [trʒk] n1) слідbear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]
the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]
to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами
to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.
to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду
he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику
to be on the track of — переслідувати; напасти на слід
to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]
to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід
to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)
in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно
to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти
to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)
2) залишок; ознака, слідto cover up smb 's tracks — покривати кого-н.
3) курс, шляхthe track of a bullet — траєкторія кулі; курс
a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)
4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єраoff the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]
to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]
on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху
to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях
to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога
to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)
he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи
5) ( путівець) дорога; стежина, стежкаrough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина
the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка
marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка
motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня
double track — дві лижні [ср. тж. 6]
sound track — звукова доріжка; доріжка
reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка
6) з.- д. колія, рейковий шляхsingle [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]
to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]
to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]
wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг
he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій
to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок
to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)
8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам9) cпopт. легка атлетикаtrack fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики
10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця11) cпeц. направляючий пристрій12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)13) перфорація ( на стрічці)••off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]
what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому
to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]
off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом
across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства
to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі
to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.
II [trʒk] vto jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
1) стежити, простежувати; висліджуватиthey tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду
the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати
to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна
to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)
new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)
wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)
3) прокладати шлях; намічати курс4) aмep. пройти, покрити (відстань)5) котитися по колії ( про колес)6) прокладати колію, укладати рейки7) ходити; бродити (track about, track around, track up)III [trʒk] v; мор.2) буксирувати -
14 unthread
v1) виймати нитку (з голки)2) розгадувати (таємницю)3) знайти вихід* * *[en'ared]v1) вийняти нитку ( з голки)3) знайти вихід -
15 вдевать
вдеть втягати, втягти, затягати, затягти, встромляти, встромити, (только о нитке, вдеваемой в иглу) всиляти, всилювати, всилити, засиляти, засилювати, засилити, просиляти, просилювати, просилити. [Ніяк не затягну нитку в голку].* * *несов.; сов. - вдеть( нитку) затяга́ти, затя́гувати, затягти́, затягну́ти, утя́гувати и утяга́ти, утягти́, утягну́ти, усиляти, уси́лювати, уси́лити и усили́ти, заси́лювати, заси́лити и засили́ти; ( просовывать) просо́вувати и просува́ти, просу́нути; ( всовывать) всува́ти и всо́вувати, всу́нути, устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти -
16 выводить
I. вывести1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;9) в. из себя - дратувати, роздратувати;10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].* * *I в`ыводитьсм. вываживатьII вывод`итьнесов.; сов. - в`ывестививо́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (преим. о птицах) плоди́ти и випло́джувати, ви́плодити; ( пятна) вибавля́ти, ви́бавити -
17 закреплять
-ся, закрепить, -ся закріпляти, -ся, закріпити, -ся, (заклинком) заплішувати, -ся заплішити, -ся. [Козацька велика війна закріпила за нами нашу старосвітську історію (Куліш)]. -пить нитку - закріпити нитку, вузлика зав'язати. -пить дом за кем - закріпити дім за ким.* * *несов.; сов. - закреп`итьзакрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти -
18 игла
Иголка, Иголочка1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;2) (у животных) голка, колька, колючка;3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.* * *1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка3) ( у животных) го́лка, колю́чка4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -аадмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль
морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка
-
19 крепить
1) (укреплять силы, здоровье и т. п.) зміцняти, зміцнювати, крі[е]пити. [Віра кріпила завзяття (Маковей). Вже-б і помер, та зміцнює мене надія вас побачити (М. Вовч.)];2) -пить железными полосами болтами, гвоздями и т. п. - скріпляти, скріплювати, стягати залізними штабами, шворенями (шрубами), цвяхами и т. п. -пить нитку - закріпляти нитку. -пить паруса - ключувати вітрила. -пить имущество за кем - закріпляти майно за ким. -пить подписью - скріпляти підписом. -пить желудок - твердити, скріпляти, запирати, заколоджувати шлунок. [Сливи не твердять шлунка, а груші твердять (Чернігівщ.). Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє (Чуб. V)].* * *1) кріпи́ти; ( скреплять) скріплювати, скріпля́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпля́ти2) (перен.: укреплять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, міцни́ти, кріпи́ти3) мед. скрі́плювати, скріпля́ти, кріпи́ти -
20 линия
1) (черта) лінія, риса, риска. Береговая -ния - берегова лінія, борежина. Выпрямить, искривить -нию - виправити, закривити лінію. -ния искривлённая - скривлена лінія, кривуля. Кривая -ния - крива лінія. Касательная -ния - лінія дотична. Ломанная -ния - ламана лінія. -ния падения - спадова лінія. Параллельная -ния - лінія рівнобіжна. Прямая -ния - лінія проста (пряма), (в общежитии) прямець (-мця). -ния пунктиром (обозначенная) - лінія крапкована, точкована. Руководящая -ния - провідна лінія. Снеговая -ния - снігова лінія. Скошенная -ния - скошена лінія, косина (-ни), косиня (-ні). Цепная -ния - ланцюгова лінія;2) (ряд) ряд (-ду), лава, шерег (-гу). [Зелена дібровонька в три ряди посаджена (Чуб. V). (Коноплі) стоять як москалі шиковані до лав (Рильськ.)]. Боевая -ния - бойова лава (лінія). -ния за -нией - ряд по ряду. [Ішли бояри ряд по ряду (Милор.)]. -ния домов (вдоль улицы) - лінія будинків, перія (-рії). [Оцією вулицею по правій перії його хата (Катериносл.)]. Нарушить -нию - зламати лінію (шерег). В одну -нию - в один ряд. [На курочці пір'ячко в один ряд (Пісня)];3) (мера длины) лінія. Дюйм имеет десять -ний - цаль має десять ліній;4) (пограничная полоса) лінія, кордон (-ну). [У городі, у Глухові у всі дзвони дзвонять, та вже наших козаченьків на лінію гонять (Шевч.)]. Таможенная -ния - митний кордон;5) (родства) лінія, коліно, покоління. Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства - бічне, горове, низове, жіноче коліно роду (споріднення). Вести -нию чего - вести лінію чого, виводити далі нитку чого. [Веди свою лінію до самого краю (Кониськ.). Поет у своїх творах виводить далі нитку кращих традицій письменства (Єфр.)];6) (полоса) лінія, смуга, пруга, пружок (-жка), колія. Железнодорожная -ния - залізнична колія. Защитная -ния - оборонна смуга. Огневая -ния - огнева смуга. Стратегическая -ния - стратегічна лінія. Поперечная -ния (в орнаменте) - поясок (-ска), поперечка. -ния руки - зморшка;7) (направление, движение) лінія, напрямок (-мку), дорога. -ния не вышла (нет удачи) - не судилося; не так склалося. Ему -ния в большие люди - йому дорога в великий світ стелеться. Мне не -ния к нему на поклон итти - не рука мені до нього приклонятися. Не подходит под -нию - він не під масть, не під лінію. Ему -ния там быть, работать - йому з руки там бути, працювати;8) (типогр.) лінія;9) (лесная) лінія, просіка, просіч (-чи).* * *лі́нія; ж.-д. ко́лія, полотно́; ( на лице) ри́са; ( пограничная) межа́, кордо́н, -у; ( прямая) сущ., мат. пряма́, -ої; ( родства) колі́но
См. также в других словарях:
Нитку первоученку пряха должна сжечь и съесть. — Нитку первоученку пряха должна сжечь и съесть. См. СУЕВЕРИЯ ПРИМЕТЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
нитку рвать — переход государственной границы … Воровской жаргон
Нитку рвать — Переходить границу … Словарь криминального и полукриминального мира
на живую нитку — наживо (на живую нитку) (делать) иноск.: наскоро, как ни попало Ср. Наскоро и, так сказать, на живую нитку составленная великопостная труппа поставила новую оперетку. Скоро да не споро , гласит мудрость народная... Базиль. Ср. „Новости 5 го марта … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Чтоб тя в нитку вытянуть — Чтобъ тя въ нитку вытянуть (клятва). Вытянуться въ нитку (иноск.) исхудать. Ср. Народъ нонѣ непостоянный, разомъ наплетутъ... О, чтобъ тя въ нитку вытянуть, шатунъ проклятый!.. Мельниковъ. Въ лѣсахъ. 2, 7 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Шито на живую нитку — (иноск.) въ торопяхъ, кое какъ (не прочно). Ср. Она надѣла сметанный на живую нитку еще безъ рукавовъ лифъ и, загибая голову, глядѣлась въ зеркало, какъ сидитъ спинка. Гр. Л. Н. Толстой. Война и Миръ. 2, 5, 12. Ср. Иной умъ плотно переплетенъ въ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Вытягиваться в нитку — ВЫТЯГИВАТЬСЯ В НИТКУ. ВЫТЯНУТЬСЯ В НИТКУ. Прост. Экспрес. Претерпевать всё, что угодно ради кого либо или чего либо; проявлять всяческое усердие. Таким образом, вытягиваясь в нитку, он, можно сказать, бьётся с счастьем не на живот, а на смерть (И … Фразеологический словарь русского литературного языка
Вытянуться в нитку — ВЫТЯГИВАТЬСЯ В НИТКУ. ВЫТЯНУТЬСЯ В НИТКУ. Прост. Экспрес. Претерпевать всё, что угодно ради кого либо или чего либо; проявлять всяческое усердие. Таким образом, вытягиваясь в нитку, он, можно сказать, бьётся с счастьем не на живот, а на смерть (И … Фразеологический словарь русского литературного языка
наживо(на живую нитку) — (делать) иноск.: наскоро, как ни попало Ср. Наскоро и, так сказать, на живую нитку составленная великопостная труппа поставила новую оперетку. Скоро да не споро , гласит мудрость народная... Базиль. Ср. „Новости 5 го марта 1908 г.) См. делать что … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
чтоб тя в нитку вытянуть — (клятва) Вытянуться в нитку (иноск.) исхудать Ср. Народ ноне непостоянный, разом наплетут... О, чтоб тя в нитку вытянуть, шатун проклятый!.. Мельников. В лесах. 2, 7 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
шито на живую нитку — (иноск.) второпях, кое как (непрочно) Ср. Она надела сметанный на живую нитку еще без рукавов лиф и, загибая голову, гляделась в зеркало, как сидит спинка. Гр. Л.Н. Толстой. Война и мир. 2, 5, 12. Ср. Иной ум плотно переплетен в одну книгу:… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона