-
81 затеять
разг.projeter (tt) vt; entreprendre vt ( предпринять)зате́ять ссо́ру — susciter une querelle
зате́ять проце́сс — intenter un procès
зате́ять и́гры — organiser les jeux
они́ что́-то зате́яли — ils semblent tramer ( или machiner) qch
* * *vgener. engager -
82 чуять
1) ( распознавать чутьём) fiutare2) (ощущать, чувствовать) sentire, subodorare* * *несов.1) ( о животных) fiutare vt; sentire vt2) разг. (ощущать, сознавать) sentire vt, subodorare vt; fiutare vtчу́ять свою вину — sentire di avere colpa
ничего не чу́ять — non sentire nulla
3) разг. ( предчувствовать) fiutare vt••ног / земли под собой не чу́ять от радости — non toccar terra per la contentezza / gioia
чует кошка, чьё мясо съела — avere la coda di paglia
* * *v1) gener. assitare, sentire, fiutare2) liter. fiutare (+A), odorare, subodorare -
83 засеять
засе́ятьsemi, ensemi, prisemi.* * *сов., вин. п.1) sementar (непр.) vt, sembrar (непр.) vtзасе́ять под яровы́е — sembrar trechel
2) ( усеять) sembrar (непр.) vt, cubrir (непр.) vt* * *ensemencer vt; emblaver vtзасе́ять по́ле овсо́м — ensemencer le champ d'avoine
-
84 растаять
раста́ятьdegeli;likviĝi, fluidiĝi (превратиться в жидкость).* * *сов.1) derretirse (непр.), deshelarse (непр.)снег, лёд раста́ял — la nieve, el hielo se derritió
пруд раста́ял — el estanque se ha deshelado
звук раста́ял — el sonido se desvaneció
тума́н раста́ял — la neblina se disipó
толпа́ раста́яла — la muchedumbre se disipó
де́ньги раста́яли — el dinero se disipó (se esfumó)
раста́ять от удово́льствия — ablandarse de placer (de gusto)
* * *1) fondre vi, se fondreснег раста́ял — la neige a fondu
тума́н раста́ял — le brouillard s'est dissipé
толпа́ раста́яла — le foulè s'est égaillée
де́ньги раста́яли — l'argent a fondu
3) перен. разг. ( смягчиться) s'attendrir; se laisser toucher, se laisser attendrirраста́ять от удово́льствия — fondre de plaisir
-
85 забываться
забыться1) забуватися, забутися; (подвергаться забвению) іти, піти в непам'ять, западати, запасти в непам'ять. [Все на світі забувається: і щастя, і горе. Вже й імення царські почали западати в непам'ять (Л. Укр.)]. -лся кто сном - здрімався хто, трохи поспавсь;2) (быть дерзким перед кем) забуватися, забутися перед ким. [Не забувайся так! Я воїн старший за тебе (Куліш)]. Забывающийся -1) (забываемый) забутний;2) (дерзкий) зухвалий.* * *несов.; сов. - заб`ыться1) забува́тися, забу́тися; (сов.: задремать) задріма́ти\забываться быться сном — задріма́ти, упа́сти в сон, забу́тися сном
\забываться быться во сне — забу́тися в сні
2) ( терять чувство действительности) забува́тися, забу́тися; (сов.: замечтаться) замрі́ятися -
86 затевать
затеять затівати, (диал. тіяти), затіяти, зачинати, зачати, заводити, завести, (задумывать) задумувати, задумати, надумувати(ся), надумати(ся), намислювати(ся) и намисляти(ся), намислити(ся), намірятися, наміритися, (предпринять) заповзятися; (выдумывать) вигадувати, вигадати, витівати, витіяти. [Як затіє дурень молитися, то і лоб(а) собі розквасить (Номис). Затіяв жениться, сам не знаєш нащо (Чуб. V)]. -ять тяжбу, процесс - затіяти (зачати) позов (справу), процес. -ять ссору, драку с кем-л. - завести сварку, колот, бійку з ким, завестися з ким (сваритися, битися). -ять игру - затіяти гру, завестися гратися. Он -вает, -ял жениться - він думає (надумує, тіє), він задумав (надумав, наміривсь) женитися. Он против вас что-то -вает, он -вает что-то худое - він проти вас щось тіє (начисляє, надумує), він тіє (намисляє, надумує) щось лихе (недобре). [Чадом не вдалося подушити, то може знов що надумала? (Васильч.)]. Затеи -вать - вигадки вигадувати, витівки витівати. Затеянный - затіяний, зачатий, заведений и т. д.* * *несов.; сов. - зат`еятьзатіва́ти, заті́яти; ( задумывать) заду́мувати, -мую, -муєш, заду́мати, наду́мати сов., зага́дувати, -дую, -дуєш, загада́ти; ( придумывать) приду́мувати, -мую, -муєш, приду́мати; (предпринимать что-л.) почина́ти, поча́ти -
87 каждый
1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).* * *ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)\каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́
\каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні
-
88 Лета
мифол. Лета. Кануть в -ту - канути в Лету, піти в непам'ять. [Пішло в непам'ять козацьке завзяття (Куліш)].* * *миф.ка́нуть в Ле́ту — ка́нути в Ле́ту; піти́ в непа́м'ять
-
89 малый
1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;2) см. Малой.* * *I прил. II сущ.1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го2) (мужчина, человек) хло́пець3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця -
90 минута
1) (1/60 градуса) мінута;2) (1/60 часа) хвилина, мінута. [Кожна година ділиться на шістдесят хвилин (Герин.)]. Пять -нут десятого - п'ять хвилин на десяту или п'ять хвилин по дев'ятій. Без десяти (-нут) восемь - за десять хвилин восьма. Поезд отходит в восемь без десяти (-нут) - поїзд рушає (іде, піде) за десять хвилин до восьмої;3) -нута, -нутка (приблизит. мера времени) - хвилина, хвилинка, (зап.) хвиля, хвилька, часина, часинка, (редко) мінута, мінутина, мінутка. [Зажди одну хвилину (Куліш). Підождіть хвилинку (Самійл.). Рахувала день свій з тої хвилі, коли… (Коцюб.). Не раз спогадаю часини сі любі (Л. Укр.). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.). За одну мінутину зладив кочержилно (Харківщ.)]. В данную, в настоящую, в эту -ту - цієї хвилини, в цю хвилину, (приблиз.) під цю хвилину. В ту, в ту же, в ту самую -ту - тієї, тієї-ж, тієї самої хвилини, в (или під) ту, в ту-ж, в ту саму хвилину. Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал - я приїхала саме в (під) ту хвилину, як він виїздив. В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) - за одну хвилин(к)у, за хвильку, (редко) однією мінутою (зробити щось). [За хвильку зроблю (М. Грінч.). Я зараз, однією мінутою повернуся (Мирний)]. В такие -ты - в (під) такі хвилини, такими хвилинами. [Розум у чоловіка під такі хвилини спить (Кониськ.)]. В хорошую -ту - в (під) добру хвилину; під добру руч. [Я підкотився (до нього) під добру руч (Харківщ.)]. В -ту смерти - у хвилину смерти, у смертну годину, смертної години, у смертний час. Сию -ту (сейчас же) - зараз, заразісінько, цієї-ж хвилини, цю-ж мить. [Іду, йду! Ось заразісінько (Короленко). Цю-ж мить іди сюди! (Брацлавщ.)]. Каждую -ту - що-хвилини, кожної хвилини. Мне дорога каждая -та - мені дорога кожна хвилина. Каждая -та у меня на счету - кожна хвилька в мене порахована. На -ту, на -тку - на хвилину, на хвилинку (на хвильку), на часину, на часинку. [Замовкла на хвилину (Н.-Лев.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Забігає до мене на часинку мій приятель (Крим.)]. Не уснула я и на -тку - не заснула я й на хвилинку (на волосинку), на макове зерно. С -ты на -ту - кожної хвилини, з хвилини на хвилину; (вот-вот) ось-ось, далі-далі, затого. [Ми його ось-ось ждемо (М. Грінч.). Він далі-далі прийде (Звин.)]. Через какую-нибудь -ту - за яку(сь) хвилин(к)у. Свободная -тка - вільна хвилинка, годинка. [Як вилучилася мені годинка, нишком побігла сама до неї (М. Вовч.)]. Нет (ни) -ты свободной - нема(є) хвилин(к)и вільної. Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) - нема просвітлої (редко промитої) години; нема просвітку кому. Делать что в свободные -ты - робити що вільними хвилинами.* * *1) ( мера времени) хвили́на; ( короткий промежуток времени) часи́на, уменьш.-ласк. часи́нкабез десяти́ мину́т пять часо́в — без десяти́ хвили́н п'ять годи́н, за де́сять хвили́н п'я́та годи́на
2) ( часть градуса) міну́та -
91 обнимать
обнять (об'ять)1) обій[ні]мати, обійняти, обняти, (о мног.) пообіймати, пригортати, пригорнути кого, що, (о мног.) попригортати;2) (охватывать) о(б)гортати, о(б)горнути, (о)повивати, (о)повити що чим, обій[ні]мати, обійняти, обняти, о(б)хоплювати, о(б)хопити що чим. [Надія на щастя усе повиває (Грінч.). Принципом краси не можна охопити всіх потреб людського духу (Єфр.)];3) (умом, мыслями) - см. Постигать;4) (о поре) - см. Заставать;5) (о пространстве) - см. Занимать. Обнять друга - об(ій)няти приятеля. Мрак -нял землю - морок о(б)горнув (оповив) землю. Философия -мает все науки - філософія охоплює усі науки. Меня об'ял ужас - жах охопив мене. Этого дерева в три обхвата не обоймёшь - цього дерева не охопиш у три обійми(ща). Об'ять необ'ятное - осягти неосяжне. Обнятый -1) об(ій)нятий, пригорнутий;2) о(б)горнутий, (о)повитий, об(ій)нятий, охоплений.* * *несов.; сов. - обн`ять1) ( заключать в объятия) обійма́ти, обійня́ти и пообійма́ти, обніма́ти, обня́ти и пообніма́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти2) ( охватывать собой) охо́плювати, охопи́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти; (окутывать, обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти3) (перен.: постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́4) ( захватывать - о чувствах) обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, охо́плювати, охопи́ти, повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, перейма́ти, перейня́ти, пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти -
92 около
предл. с род. п. и нар.1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).* * *1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі -
93 повеять
-
94 таять
несов. - та́ять, сов. - раста́ять1) ( расплавляться) melt; (о снеге, льде тж.) thawвоск та́ет — the wax is melting
2) безл. ( о таянии снега на улице) thawта́ет — it is thawing, a thaw has set in
3) ( исчезать) melt away, wane, dwindleего́ си́лы та́ют — his strength is dwindling [is on the wane]
зву́ки та́ют — sounds fade away
на́ши запа́сы та́ют — our stocks are dwindling
5) (от; умиляться) melt (with)••та́ять во рту (иметь нежный, приятный вкус) — melt in the mouth
-
95 сеять
св - посе́ять1) сажать семена to sowсе́ять про́со — to sow millet
се́ять раздо́р(ы) — to sow the seeds of discord/dissention, to sow dragon's teeth
ты опя́ть посе́ял ключ?! — have you lost the key again?!
• -
96 блеять
blöken; meckern* * *бле́ять blöken; meckern* * *бле́| ять<-ю, -ёшь> нсвнпрх только в 3 л blöken, meckern* * *v1) gener. bäh machen, bäh mächen, mäh scheien, blöken, meckern, mähen (о животных)2) colloq. bähen3) dial. bölken -
97 сеять
• кидать (напр: семена)vetni szitálni• семенаelvetni* * *несов. - се́ять, сов. - посе́ятьvetni, bevetni -
98 таять
• убыватьapadni• olvadni* * *несов. - та́ять, сов. - раста́ять1) (el)olvadni2) перен (о запасах и т. п.) (el)fogyni, (el)apadni -
99 драка
дра́каinterbatiĝo, interbatalo, pugnobatalo.* * *ж.riña f, pendencia f, pelea fлезть в дра́ку — buscar pelea, tener gana de fiestas
де́ло дошло́ до дра́ки — se llegó a las manos
зате́ять дра́ку — provocar una riña
* * *ж.riña f, pendencia f, pelea fлезть в дра́ку — buscar pelea, tener gana de fiestas
де́ло дошло́ до дра́ки — se llegó a las manos
зате́ять дра́ку — provocar una riña
* * *n1) gener. alboroto, camorra, chamusquina, gresca, pelea (между животными), pendencia, redropelo (среди детей), rifa, riña, safajina, sanfrancia, trifulca, zacapela, zacapella, zuriza, baterìa, cuchillada, pelamesa2) colloq. bronquina, escurribanda, gazapera, pelaza, pelazga, peleona, redopelo (среди детей), trapatiesta, zafarrancho, zurribanda3) amer. zafacoca4) law. algarada, bronca, rica5) mexic. jicotera6) Col. grilla, muenda, safacoca, revuelta7) Cub. atracada, tajaleo, titingó8) Puert. garúa9) Chil. sabatina, tostadera, tostador, chanca -
100 душа
душ||а́animo;♦ в глубине́ \душаи́ profundanime;ско́лько \душае́ уго́дно kiom animo deziras (или volas);жить \душа в \душау vivi konkorde;не име́ть ни гроша́ за \душао́й esti malriĉa, esti sen groŝo en poŝo;у него́ \душа в пя́тки ушла́ lia animo forkuris en la pinton de la piedo.* * *ж. (вин. п. ед. ду́шу)1) alma f, ánimo mв глубине́ души́ — en el fondo del alma
до глубины́ души́ — hasta el fondo del alma
все́ми си́лами души́ — con todas las fuerzas del alma
от всей души́ — de todo corazón
люби́ть всей душо́й — querer entrañablemente
игра́ть, петь с душо́й — jugar, cantar con todo el alma
рабо́тать с душо́й — trabajar con entusiasmo
вкла́дывать ду́шу во что́-либо, де́лать с душо́й — poner el alma en una cosa
2) ( человек) alma f; habitante m ( как единица населения)ни души́ — nadie
ни живо́й души́ — ni un alma viviente (nacida)
на ду́шу населе́ния — por habitante, por persona, per capita
3) перен. ( вдохновитель) alma fдуша́ о́бщества — el alma de la sociedad
движе́ния души́ — movimientos del alma
••душа́ моя́! ( как обращение) — ¡alma mía!
по́длая душа́ — alma atravesada (de Caín, de Judas)
чёрствая душа́ — alma de cántaro
до́брая душа́ — alma de Dios
неприка́янная душа́ — alma en pena
всей душо́й — con alma y vida, con toda el alma, con mil almas
душа́ с те́лом расстаётся — con el alma en la boca (entre los dientes)
душо́й и те́лом — en cuerpo y alma
в душе́ ( про себя) — en sí; para sí; en su interior
жить душа́ в ду́шу — vivir en armonía
души́ не ча́ять ( в ком-либо) — amar con locura (a)
душа́ у меня́ не лежи́т (к + дат. п.), мне не по душе́ — no es para mi genio
душа́ у него́ не на ме́сте — está en ascuas
душа́ у меня́ в пя́тки ушла́ — estoy con el alma en un hilo, se me cayó el alma a los pies
у него́ душа́ нараспа́шку — lleva el corazón en la mano
в чём то́лько душа́ де́ржится, е́ле-е́ле душа́ в те́ле — se le escapa el alma del cuerpo; está hecho un hospital
ско́лько душе́ уго́дно — tanto como se quiera, a discreción
изли́ть ду́шу ( кому-либо) — abrir su pecho (su alma) a uno
вложи́ть всю ду́шу (в + вин. п.) — poner todo el alma (en)
криви́ть душо́й — tener dos caras, ser hipócrita
влезть (зале́зть) в ду́шу ( кому-либо) — ganarse (a), meterse en el alma (de)
вы́трясти ду́шу из кого́-либо — arrancarle (sacarle) a uno el alma
у меня́ душа́ разрыва́ется — se me arranca el alma
отда́ть Бо́гу ду́шу — dar (entregar, exhalar, rendir) el alma, dar el alma a Dios
прода́ть ду́шу чёрту — dar el alma al diablo
не име́ть души́ — no tener alma
поте́шить свою́ ду́шу — entretener su alma
говори́ть по душа́м — hablar con el corazón el la mano; hablar al alma
стоя́ть над душо́й — no dar sosiego, importunar vt, exigir con insistencia
не име́ть ни гроша́ за душо́й — no tener ni una perra chica, no tener ni cinco
вмести́лище души́ шутл. — almario m
отвести́ ду́шу — desahogar el alma
* * *ж. (вин. п. ед. ду́шу)1) alma f, ánimo mв глубине́ души́ — en el fondo del alma
до глубины́ души́ — hasta el fondo del alma
все́ми си́лами души́ — con todas las fuerzas del alma
от всей души́ — de todo corazón
люби́ть всей душо́й — querer entrañablemente
игра́ть, петь с душо́й — jugar, cantar con todo el alma
рабо́тать с душо́й — trabajar con entusiasmo
вкла́дывать ду́шу во что́-либо, де́лать с душо́й — poner el alma en una cosa
2) ( человек) alma f; habitante m ( как единица населения)ни души́ — nadie
ни живо́й души́ — ni un alma viviente (nacida)
на ду́шу населе́ния — por habitante, por persona, per capita
3) перен. ( вдохновитель) alma fдуша́ о́бщества — el alma de la sociedad
движе́ния души́ — movimientos del alma
••душа́ моя́! ( как обращение) — ¡alma mía!
по́длая душа́ — alma atravesada (de Caín, de Judas)
чёрствая душа́ — alma de cántaro
до́брая душа́ — alma de Dios
неприка́янная душа́ — alma en pena
всей душо́й — con alma y vida, con toda el alma, con mil almas
душа́ с те́лом расстаётся — con el alma en la boca (entre los dientes)
душо́й и те́лом — en cuerpo y alma
в душе́ ( про себя) — en sí; para sí; en su interior
жить душа́ в ду́шу — vivir en armonía
души́ не ча́ять ( в ком-либо) — amar con locura (a)
душа́ у меня́ не лежи́т (к + дат. п.), мне не по душе́ — no es para mi genio
душа́ у него́ не на ме́сте — está en ascuas
душа́ у меня́ в пя́тки ушла́ — estoy con el alma en un hilo, se me cayó el alma a los pies
у него́ душа́ нараспа́шку — lleva el corazón en la mano
в чём то́лько душа́ де́ржится, е́ле-е́ле душа́ в те́ле — se le escapa el alma del cuerpo; está hecho un hospital
ско́лько душе́ уго́дно — tanto como se quiera, a discreción
изли́ть ду́шу ( кому-либо) — abrir su pecho (su alma) a uno
вложи́ть всю ду́шу (в + вин. п.) — poner todo el alma (en)
криви́ть душо́й — tener dos caras, ser hipócrita
влезть (зале́зть) в ду́шу ( кому-либо) — ganarse (a), meterse en el alma (de)
вы́трясти ду́шу из кого́-либо — arrancarle (sacarle) a uno el alma
у меня́ душа́ разрыва́ется — se me arranca el alma
отда́ть Бо́гу ду́шу — dar (entregar, exhalar, rendir) el alma, dar el alma a Dios
прода́ть ду́шу чёрту — dar el alma al diablo
не име́ть души́ — no tener alma
поте́шить свою́ ду́шу — entretener su alma
говори́ть по душа́м — hablar con el corazón el la mano; hablar al alma
стоя́ть над душо́й — no dar sosiego, importunar vt, exigir con insistencia
не име́ть ни гроша́ за душо́й — no tener ni una perra chica, no tener ni cinco
вмести́лище души́ шутл. — almario m
отвести́ ду́шу — desahogar el alma
душа́-челове́к — un alma de Dios
за ми́лую ду́шу — con toda el alma
чужа́я душа́ - потёмки погов. — nadie conoce el alma de nadie, cada uno es un mundo
как бог на́ душа́у поло́жит — a la buena de Dios
* * *n1) gener. buche, espìritu, habitante (как единица населения), interior, pecho, ánimo, alma, ànima, ànimo2) liter. (вдохновитель) alma
См. также в других словарях:
Ять — тридцатая буква русской азбуки, восходящая к старославянскому (древнеболгарскому) кириллическому , также одному из новых знаков славянской азбуки, не имеющих прототипов в греческом алфавите, вследствие отсутствия соответствующих звуков в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ять — я; м. Название буквы в церковнославянской и старой русской азбуке, обозначавшей особый звук, впоследствии совпавший с е (существовала в русском алфавите до орфографической реформы 1917 1918 гг.). ◁ На ять, в зн. нареч. Разг. Очень хорошо, отлично … Энциклопедический словарь
ЯТЬ — ЯТЬ, я, муж. Название буквы «», обозначавшей в древности особый звук, впоследствии совпавший с «е». • Корову через ять пишет (разг. шутл.) о том, кто совершенно малограмотен, невежествен. На ять (прост. шутл.) как следует, очень хорошо. Сделано… … Толковый словарь Ожегова
Ять йотированный — Йотированный ять (IѢ) Кириллица А … Википедия
ЯТЬ — ЯТЬ, ятя, муж. Название буквы Ђ , обозначавшей в древности особый звук, впоследствии совпавший с е . «Напиши ты хлеб с ятем или без ятя, нетто не всё равно?» Чехов. ❖ На ять (прост. фам.) очень хорошо, как следует, как полагается. Сделать что… … Толковый словарь Ушакова
ЯТЬ — ЯТЬ, см. яти. | Буква ять, «», гласная, или двугласная, от ие; у нас 30 я, в церк. 33 я. Смысл и значенье буквы этой до того утрачено, что правописанье чрез нее стало шатко, и прибегали для установленья правила то к малорусскому языку, то к… … Толковый словарь Даля
ять — Аз, добро, живете, како, люди, мыслете, рцы, хер, ять. Для характеристики возможности образования новых слов посредством так называемого «сокращения» слов или основ, посредством условного отсечения от них начального слога можно сослаться на… … История слов
ЯТЬ — буква в дореволюционном русском алфавите, исключенная из него орфографической реформой 1917 1918; восходит к кириллической букве h ( ять ), обозначавшей первоначально особый звук, позднее совпавший в русском языке с е … Большой Энциклопедический словарь
ять — ЯТЬ, диал., прост. – см. ядь (в первом значении). – Не станем друг на друга ять лить (1. 271) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
Ять — ЯТЬ, буква в русском алфавите, исключенная из него орфографической реформой 1917 18; восходит к кириллической букве· (“ять”), обозначавшей первоначально особый звук, позднее совпавший в русском языке с “е”. … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ять — ять, ятя (название буквы) … Русское словесное ударение