-
81 неделя
1) тиждень (р. тижня), (редко) неділя (р. мн. неділь). [Тиждень пролежала Олеся в постелі (Н.-Лев.). Більш неділі, як нема їх дома (Квітка). І минуло неділь кілька, кілька літ минає (Рудан.)]. На прошлой, на этой -ле - на тому (тім), на цьому (цім) тижні, того (минулого), цього тижня. С будущей -ли - знеділі. На будущей (следующей) -ле - на тому (тім) тижні, другого тижня, знеділі, (диал.) назнеділі. [Певно на тім тижні приїде (Кониськ.) Другого таки тижня ми захтіли знов зробити те саме (Крим.). Знеділі почнуть орати (Київщ.). Назнеділі поїду до Київа (Липовеч.)]. За -лю - за (у) тиждень. [Не скінчить у тиждень цієї роботи (М. Вовч.)]. Через -лю - за (через) тиждень. [За тиждень великдень (Приказка). Через тиждень у неділю (в воскресенье) (Гнід.)]. -ли через две - тижнів за (через) два. Каждую -лю - що-тижня, кожного тижня. Каждые две, три -ли - що-другого, що-третього тижня. -лю недельски (недельску, недельскую) - цілий (цілісінький) тиждень, (грубо) цілу тижняку. Проводить, провести -лю где - тижнювати, перетижнювати де. Семь пятниц на -ле - см. Пятница. Мели, Емеля, твоя -ля - мели, Іване, доки вітер не стане (вітру стане);2) (в назв. церк. седмиц) тиждень, (редко) неділя. Вербная -ля - см. Вербный. Крестопоклонная -ля - см. Крестопоклонный. Светлая -ля - великодні свята (р. свят). Страстная -ля - білий тиждень. Фомина -ля - провідний тиждень, проводи (-водів и -від).* * *ти́ждень, -жняка́ждую \неделя лю — щоти́жня, щотижне́во; на
той (на будущей) \неделя ле — на то́му (на тім) ти́жні, насту́пного (дру́гого) ти́жня
на той (на про́шлой) \неделя ле — мину́лого ти́жня, на то́му (на тім) ти́жні
по [целым] \неделя лям — ці́лими ти́жнями, по ти́жнях
с \неделя лю — з ти́ждень
с \неделя ли на \неделя лю — з ти́жня на ти́ждень
-
82 пожертвование
1) пожертвування, офірування; пожертва, офіра; см. Жертва 1;2) пожертва, жертва, дар, даровина, подання, даток, (на церковь) посвят (-ту), (приношение) принос (-су). См. Жертва 2.* * *1) ( действие) поже́ртвування, офірува́ння2) (дар, жертва) поже́ртвування, поже́ртва, офі́ра; церк. по́свят, -у -
83 почитать
почтитьI. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].* * *I( читать некоторое время) почита́тиII( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́тиIII несов.; сов. - поч`есть(кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що) -
84 праведность
праведність, спасенність, святість; справедливість. Срв. Праведный.* * *1) пра́ведність, -ності2) справедли́вість, -вості -
85 праздничный
святний (ум. святненький), святковий, празниковий, (реже) святечний, святочний, посвятний, святчаний, (только об одежде, гуц.) прилюдний. -ная одежда, -ные наряды - святна (святкова, посвятна, святечна, празникова) одежа, святні вбрання. [Кожух мав будний і святний, свити будну й святну (Липовеч.). На голові хитро вив'язана шовкова хустина, на ногах нові черевички; сяє в святковому вбранні (Васильч.)]. -ные игры, танцы - святкові, святечні ігри (ігрища), танці. [Стародавня віра слов'янська по сей час у піснях, святкових ігрищах, звичаях і забобонах поміж селянами осталася (Куліш)]. -ное настроение - святковий, празниковий, святочний настрій (-рою). -ный день - святний день, свят-день. По -ному - по-святному, по-святковому, по-празниковому. Провести день по -ному - спразнити день. [П'ятницю спостила, неділю спразнила (Чуб.)]. -ный подарок - празникове (-вого). [Дав празникового три карбованці (Ум.)].* * *святко́вий, святни́й; празнико́вий; ( торжественный) урочи́стий -
86 предтеча
предтеча, предотеча (-чі). [А ви, святії предотечі, по всьому світу розійшлись (Шевч.). І не судилось їм бути предтечами часу прийдешнього (Ніков.)].* * *предте́ча; ( предшественник) попере́дник -
87 презирать
презреть1) кого, что (пренебрегать, считать ничтожным) - гордувати, згордувати, гордити, погорджувати и -джати, погордити ким, чим, зневажати (поневажати), зневажити кого, що, нехтувати, знехтувати ким, чим и кого, що, ганьбувати, зганьбувати ким; см. Пренебрегать. [Мову українську серед панства за мужицьку мали й гордували нею (Єфр.). Погорджує недужим і дітвора (Св. П.). Їх я зневажаю з цілого серця (Крим.). Святі права зневаживши народні, мене замкнули у темницю (Грінч.). Чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб.)]. -рать почести, богатство, славу - погорджувати шаною, багатством, славою;2) что (считать нипочём, не бояться) - не дбати про що, на що, не вважати на що, не боятися чого. Презирать угрозы, опасность, смерть - не вважати (не дбати) на погрози, на небезпеку, на смерть, не боятися погроз, небезпеки, смерти. [Ой п'є вдова, гуляє, вона на смерть не дбає], Презираемый - нехтуваний, погорджуваний від кого (кем). Презренный (прич.) - погоджений, згордований, з[по]неважений, (сильно) упосліджений від кого. -ться - зневажатися, поневажатися, нехтуватися, бути з[по]неваженим, знехтуваним.* * *несов.; сов. - презр`еть( кого-что)1) (несов.: относиться с презрением) ста́витися з прези́рством (до кого-чого); ( считать недостойным уважения) зневажа́ти (кого-що), гордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти (ким-чим), поневажа́ти (кого-що), диал. ганьбува́ти (ким-чим); диал. упосліджа́ти и упослі́джувати (кого-що)2) (считать недостойным внимания; отвергать; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); ( пренебрегать) зневажа́ти, знева́жити (кого-що) -
88 презренный
(презираемый) згордований, погорджений, знехтуваний [Будеш ти згордованим рабом хилитися під нагаєм турецьким (Грінч.)]; (ничтожный) нікчемний, хирний, плюгавий, злиденний; (позорный) ганебний. -ный металл - святі отці-карбованці, золоті круглячки. -ный человек, -ная личность - поганець (-нця), нікчема, паскуда (общ. р.).* * *1) прич. зне́хтуваний; знева́жений -
89 преподобие
1) (титул) велебність, превелебність (-ности), преподобіє (-бія);2) (праведность) преподобність, святість, праведність (-ности).* * *церк.преподо́біє; ( титул) веле́бність, -ності, превеле́бність -
90 притворство
удавання, удання, прикидання, прикиди (-дів), облуда. [Це ваша вигадка його в святі запише, а він - облуда ввесь і нею тільки дише (Самійл.). І знову щебетаннячко, і смішки, і лестки, і прикиди (М. Вовч.)]. Без -ва - невдано. [Спробуймо побалакати щиро, відкрито, невдано (Крим.)].* * *удава́ння, прикида́ння; при́киди, -дів, облу́да; ( притворность) уда́ваність, -ності -
91 святки
церк.святки́, -то́к; свята́, род. п. свят -
92 Духов день
правосл. праздник) Дух, Святий Дух [До Духа не знімай кожуха], другий день Зелених свят. -
93 father
n1. батько2. заступник, захисник3. творець, створювач4. родоначальник; прародитель, предок5. найстаріший член/ діяч6. F. Бог7. духовний отець; священик; єпископ- city fathers батьки міста, члени міського управління, міські радники- the Holy F. його святість (титул Папи Римського)- the Fathers of the Constitution амер. іст. автори/ творці Конституції США- F. of his Country амер. батько вітчизни (прізвисько Дж. Вашингтона)- the Fathers of the Church отці церкви- F. of the Houseb) "батько палати", найстаріший член Палати представників (за терміном перебування в Палаті – США)- F. of the Senate амер. найстаріший сенатор- Founding Fathers амер. батьки-засновники (перші державні і політичні діячі США періоду війни за незалежність, 1775–1789 рр.)- Most Reverend F. in God його високопреосвященство (титул архієпископа)- Right Reverend F. in God його преосвященство (титул єпископа) -
94 foreign
adj іноземний, зовнішній- foreign affairs міжнародні справи/ відносини- foreign aid допомога іноземним державам, іноземна допомога- foreign assistance допомога іноземним державам, іноземна допомога- foreign countries іноземні країни- foreign guests іноземні гості- F. Minister Міністр закордонних справ- foreign Minister Plenipotentiary іноземний посланець- F. Ministry Міністерство закордонних справ- foreign news новини з-за кордону- foreign policy зовнішня політика- foreign policy course зовнішньополітичний курс- foreign relations міжнародні відносини- foreign representative іноземний представник- foreign service- foreign trade зовнішня торгівля- high-ranking foreign official іноземна посадова особа- list of foreign national holidays список національних свят- to take foreign policy вирішувати зовнішньополітичні питання, приймати рішення з зовнішньополітичних проблем- F. Office Міністерство закордонних справ (Велика Британія)- F. Secretary Міністр закордонних справ (Велика Британія) -
95 holiday
n свято- national holiday національне свято- public holiday національне свято- list of foreign national holidays список національних свят іноземних держав -
96 sanctity
n святість, недоторканність -
97 all are not saints that go to the church
не всі святі, що до церкви ходять ≅ чорний клобук святості не додає не всі сади, що цвітуть не все риба, що в водіEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > all are not saints that go to the church
-
98 God helps those who help themselves
syn: every man is the architect of his own fortuneif you want a thing well done, do it yourselfput your trust in God, and keep your powder dryБог допомагає тим, хто допомагає сам собі ≅ тоді Бог дасть, як сам заробиш на Бога покладайся, а розуму тримайся як сам не зробиш, то й святі не поможуть боже поможи, а сам не лежи! дожидай долі, то не матимеш льолі Богу молись, а до берега гребись роби, небоже, то й Бог поможе every man for himself, and God for us all providence helps those who help themselves if you want a thing well done do it yourselfEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > God helps those who help themselves
-
99 no man is born wise or learned
мудрим та вченим не народжуються ≅ не святі горшки ліплятьEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > no man is born wise or learned
-
100 the greater the sinner, the greater the saint
із великих грішників виходять великі святіEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > the greater the sinner, the greater the saint
См. также в других словарях:
Свят-свят-свят! — СВЯТОЙ, ая, ое; свят, свята, свято. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Святі Дари Напередосвячені — і Святі Дари Передосвячені, Святі Дари Попередньоосвячені, Святі Дари Ранішеосвячені, заст. Святі Дари Преждеосвячені, Святі Дари Преждеосвященні Святі Дари, освячені на Літургіях Івана Золотоустого чи Василія Великого напередодні дня… … Словник церковно-обрядової термінології
свят-свят-свят — сущ., кол во синонимов: 1 • заклинание (14) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Свят, свят, да не искусен. — (т. е. уличился в ханжестве). См. ИЗУВЕРСТВО ХАНЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Свят — прил. Не виновный в чем либо, перед кем либо; безгрешный. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Свят по душе, а тащись на костылях. Святая душа на костылях. — Свят по душе, а тащись на костылях. Святая душа на костылях. См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Свят муж: только пеленой обтереть, да в рай пустить. — Свят муж: только пеленой обтереть, да в рай пустить. См. ИЗУВЕРСТВО ХАНЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Свят дух по земле, диавол сквозь земли. — (говорят при крике петуха). См. СУЕВЕРИЯ ПРИМЕТЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Святі Дари запасні — Святі Дари, які зберігають у дарохранильниці для причащання хворих; розм. запаси … Словник церковно-обрядової термінології
свят — абревіатура незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
святіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
