-
21 иконостас
іконостас (-су), (народн.) канастас. [Пасмом простягався (промінь) по церкві, виблискуючи на позлотистому іконостасі (Грінч.). І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі (Стор.)].* * *церк.іконоста́с -
22 канун
1) (предш. день) переддень (-д(о)дня), передодень (-додня) чого. [Був передодень великого свята (О. Лев.)]. -нун Рождества (рождественский сочельник) - багатий вечір, багат-вечір, свят-вечір, багата кутя. -нун Крещения (крещенский сочельник) - голодна кутя. -нун нового года - щедрий вечір; Меланка (-ка) и меланки (-нок). -нун Пасхи - великодна субота. -нун Троицына дня - клечальна субота. На -нуне чего - напередодні, в переддень чого, день перед чим. [Напередодні свят. В переддень великого іспиту (Стебн.). Це було день перед святами (Крим.)]. На -не выборов, переговоров - напередодні виборів, пересправ (переговорів). [Напередодні польсько-литовських переговорів (Пр. Пр.)]. На -не Рождества - напередодні Різдва, день перед Різдвом, на багатий вечір, на багату кутю;2) (кутья по усопшем) коливо (-ва). [Почали обносити коливо - покійника поминати (Сл. Ум.)];3) (молитв. поминание усопш.) помин (-ну), помини (-нів), поминки (-нок), парастас (- су); (угощение на помин) поминки, помини. Канун да ладан! - хай живим довге життя, а приставшим душам царство небесне!;4) (молебен, панихида) молебень (-бня), панахида; см. Молебен, Панихида;5) (мёд, пиво, сварен. к празднику или на память усопш.) мед, пиво на храм, канун (-ну). [Пішов по канун, та там і втонув (Номис)]. -ны справлять - варити мед, пиво на храм. За чужими -нами своих покойников (родителей) поминать - чужими пирогами свого батька поминати (Приказка).* * *передде́нь, -до́дня, передо́день; ( поминальное кушанье) кану́н, -у, ко́ливо; ( столик со свечами) кану́н, -а -
23 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
24 list
n список, перелік; реєстр- attendance list список присутніх- consular list список консульського корпусу- diplomatic list список дипкорпусу- seniority list список старшинства- current list of the career staff of a consulate поточний список штатних посадових осіб консульства- list of the delegation список делегації- list of foreign national holidays список національних свят іноземних країн- list of local holidays список свят країни перебування- list of the official personalities of the country список офіційних діячів країни- list of speakers список/ перелік ораторів; список тих, хто записався для виступу- priority list of topics перелік першочергових проблем- to appear on the diplomatic list бути у списку дипломатичного корпусу- to appear on the list of speakers бути у списку тих, хто записався для виступу- to be first on the list of speakers бути першим у списку бажаючих виступити- to be included on the diplomatic list бути внесеним до списку дипломатичного корпусу- to be placed on the diplomatic list бути внесеним до списку дипломатичного корпусу- to circulate an attendance list попросити присутніх розписатись; внести своє прізвище до списку- to close the list of speakers припинити запис бажаючих виступити- to complete the list of speakers дати можливість виступити всім, хто записаний у списку- to declare the list of speakers closed оголосити про припинення запису ораторів- to draw up a list скласти/ підготувати список- to enter one's name on the list of speakers записатись для виступу- to establish a list скласти/ підготувати список- to fix a list скласти/ підготувати список- to have no position in the precedence list не бути записаним до списку старшинства- to keep an up-to-date consular list слідкувати за змінами у списку консульського корпусу та реєструвати їх- to make a list скласти/ підготувати список- to place one's name on the list of speakers записатись для виступу- to prepare a list in protocolar order приготувати список за порядком протокольного старшинства- to put one's name on the list of speakers записатись для виступу- to stand first on the list of speakers бути першим у списку бажаючих виступити- next speaker on the list is... наступний оратор у списку... -
25 świątobliwość
ж1. побожність, праведність;2. святість; Jego Świątobliwość: Ваша Святість -
26 айын
Iбот. бабка, шавлія лучна Г; пор. айен, аййен, аййын, айынчичек.IIсвятий, святі Г; бен охудум, вукуф олдум айын җоғапларына я почитав, осяг розумом святі слова (цієї книги) Г. -
27 героїзм
ГЕРОЇЗМ, героїчне - вищий прояв мужності, який розв'язує суспільно значимі Конфлікти, що дійшли до антагоністичного рівня. В яскравій формі виявляється на війні, що породжує екстремальні ситуації, які потребують героїчної поведінки; водночас, війна не є єдино можливим простором існування Г. У XVIII ст. виникають концепції Г., які пов'язують його з певного епохою у житті людства (Віко). Гегель продовжує ці ідеї, вважаючи суттєвою ознакою "героїчної епохи" збіг оприявненої самостійності індивіда та суспільного значення його діяльності. Романтики створюють образ героя, який пронизує всі епохи і протистоїть натовпу. Таке бачення Г. в найбільш завершеній формі представлено Карлейлем. З позицій екзистенційної антропології та метаантропології Г. може бути осмислений через феномен граничного буття і визначений як влада індивідуального духу над тілесністю - заради досягнення перемоги над обставинами, індивідом чи соціальною групою. Поняття "влада" та "перемога" тут є ключовими і показують, що героїчне розв'язання конфліктів не є остаточним, бо в даному випадку зазвичай відбувається руйнація однієї з протилежностей. Г. певного мірою протистоять геніальність та святість, які налаштовані на синтетичне розв'язання суперечностей через досягнення катарсису (в артефакті культури або у вчинкові). Герой, як і геній, породжується волею до влади над собою, але якщо геній розвиває її у волю до натхнення, то герой, виходячи за межі героїчного вчинку, робить її волею до влади над світом. Жертовний характер Г. зближує його зі святістю, проте жертовність святості не припускає знищення або приниження супротивника.Н. Хамітов -
28 сунізм
СУНІЗМ - один із напрямів ісламу (поряд із шиїзмом). Його послідовники визнають не лише Коран, а й святість Суни. Переважна більшість мусульман є сунітами. В галузі теології головна відміна С. від шиїзму полягає в тому, що С. не визнає можливості посередництва між Аллахом і людьми після смерті Мухаммеда, заперечує особливу природу Алі і право його нащадків на імамат, управління громадою. С. відрізняється від шиїзму також у принципах юридичних рішень, характері свят, ставленні до іновірців, у деталях молитви тощо. Священними містами сунітів є Мекка і Медина. Послідовники проживають в Афганістані, Індії, Пакистані, Китаї, Туреччині, Єгипті, Росії, Україні тощо.В. Лубський -
29 apostolic
= apostolicalпапський, апостолічний; святійший -
30 Holy Father
-
31 Christmas club
амер.; ек."різдвяний клуб" ( різновид ощадного вкладу для нагромаджень до різдвяних свят) -
32 corroboree
n1) короборі, ритуальний танець аборигенів-австралійців ( на святі)2) aвcтpaл. гучне збіговисько; скандал, шум -
33 Juggernaut
n1) дiaл. Джаггернаут, статуя Кришни, яку вивозять на щорічному святі2) ( juggernaut) безжалісна, невблаганна сила3) ( juggernaut) зброя великої руйнівної сили, потужний військовий корабель; могутня група; дуже сильна команда (футбольна, шахова)4) ( juggernaut) джаггернаут, багатовісна вантажівка, для міжнародних перевезень ( фура) -
34 keeping
n1) зберігання; схоронність2) догляд, нагляд; опіка3) охорона, захист4) розведення, утримування5) гармонія, згода, відповідність6) додержання, дотримання (свят тощо)7) pl привласнені речі* * *n1) зберігання; схоронність; догляд, опіка; охорона, захист2) гармонія, узгодженість, відповідність; жив. дотримання належної співвіднесеності між об'єктами3) дотримання (обіцянок.)4) pl речі, привласнені або залишені для себе5) cпeц. збереженість ( продукту); стійкість ( при зберіганні)6) розведення, утримання ( худоби) -
35 occurrence
n1) випадок, подія, пригода2) явище3) місцеперебування; поширення4) геол. родовище; залягання* * *n1) випадок; явище; подіяdisastrous occurrence — нещасний випадок, нещастя
2) частотність; cпeц. поширеність (нaпp., ізотопу)4) збіг декількох ( християнських) свят -
36 saint
1. n1) рел. святий; праведникsaint's day — день святого; храм
smb.'s saint's day — чиїсь іменини
2) перен. свята людина, ангелdo be a saint and help with this — розм. будь ласка, допоможіть мені
3) ірон. святенник4) рел. християнин; хрещений; божий обранець5) (Saint) пуританин◊ to be with the Saints — померти
2. v1) рел. канонізувати, приєднувати до святих2) зображувати святим, надавати вигляду святого3) називати святим (когось)4) жити і діяти як святий5) удавати з себе святенника (звич. to saint it)* * *I [seint] n1) peл. святий; праведникsaint's day — день святого; престольне свято
saint's day — чиї-небудь іменини; свята людина, ангел
2) ірон. святенник ( plaster saint)3) peл. хрещений; божий обранець; ( Saint) пуританинII [seint] v1) peл. канонізувати; називати святим -
37 saintship
-
38 sanctimony
n1) святенництво; лицемірство2) святість; побожність3) священність; недоторканність* * *n1) святенництво, лицемірство2) icт. побожність; священність -
39 theoric
adjсвятковий; видовищний* * *aдв.- гpeцьк. стосовний до свят, публічним жертвоприношенням, видовищам; святковий, видовищнийtheoric fund — = theo-ricon
-
40 theoricon
nтеорикан (державні асигнування в Древніх Афінах на пристрій свят, видовищ, торжеств)
См. также в других словарях:
Свят-свят-свят! — СВЯТОЙ, ая, ое; свят, свята, свято. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Святі Дари Напередосвячені — і Святі Дари Передосвячені, Святі Дари Попередньоосвячені, Святі Дари Ранішеосвячені, заст. Святі Дари Преждеосвячені, Святі Дари Преждеосвященні Святі Дари, освячені на Літургіях Івана Золотоустого чи Василія Великого напередодні дня… … Словник церковно-обрядової термінології
свят-свят-свят — сущ., кол во синонимов: 1 • заклинание (14) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Свят, свят, да не искусен. — (т. е. уличился в ханжестве). См. ИЗУВЕРСТВО ХАНЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Свят — прил. Не виновный в чем либо, перед кем либо; безгрешный. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Свят по душе, а тащись на костылях. Святая душа на костылях. — Свят по душе, а тащись на костылях. Святая душа на костылях. См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Свят муж: только пеленой обтереть, да в рай пустить. — Свят муж: только пеленой обтереть, да в рай пустить. См. ИЗУВЕРСТВО ХАНЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Свят дух по земле, диавол сквозь земли. — (говорят при крике петуха). См. СУЕВЕРИЯ ПРИМЕТЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Святі Дари запасні — Святі Дари, які зберігають у дарохранильниці для причащання хворих; розм. запаси … Словник церковно-обрядової термінології
свят — абревіатура незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
святіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови