Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

на+пути

  • 61 освещать

    осветить освітлювати, освічувати, освітити (о мног. поосвічувати, поосвітлювати) що чим, осявати, осяяти, осяйнути що чим, ( путь) просвічувати, просвітити; (отвлечённо: вопрос и т. д.) ви[о]світлювати, висвітлити, освітлити. Лампа -щала уютную комнату - лямпа осявала (освітлювала) затишну кімнату. -тить вопрос, события - ви[о]світлити питання, події. Прокурор отдельно -щает роль каждого из подсудимых - прокурор окремо висвітлює ролю кожного з підсудних. -щать пути в будущее - просвічувати шляхи в прийдешнє (майбутнє). Освещаемый кем, чем - освітлюваний, освічуваний, осяюваний від кого, від чого, чим [напр., від мене, від сонця (мной, солнцем), промінням сонячним]. -щённый - освітлений, осяяний, осяйний, освічений; просвічений; висвітлений.
    * * *
    несов.; сов. - освет`ить
    1) осві́тлювати и освітля́ти и осві́чувати, освіти́ти и освітли́ти; (несов.: посветить) посвіти́ти
    2) (перен.: разъяснять, истолковывать) висві́тлювати, ви́світлити, осві́тлювати, освіти́ти

    Русско-украинский словарь > освещать

  • 62 отдалять

    -лить
    1) віддаляти (реже далити), віддалити кого, що від кого, від чого. Это -лит нас от нашего пути, от нашей цели - це нас відверне (відхилить) від нашого шляху, від нашої мети. -лить уплату - відсунути (відрочити) виплату;
    2) (отстранить) відстороняти, відсторонити кого, що від кого, від чого. Отдалённый - віддалений. См. Отдалённый прил.
    * * *
    несов.; сов. - отдал`ить
    віддаля́ти, віддали́ти; (перен.: делать менее близким диал.) відтру́чувати и відтруча́ти, відтру́тити

    Русско-украинский словарь > отдалять

  • 63 отклоняться

    отклониться відхилятися, відхилитися від чого, (быстро) відхильнутися; (удаляться, отступать) відбігати, відбігти (напр., від розмови, теми), відбиватися, відбитися від чого, збочувати, збочити від чого; см. Уклоняться, Устраняться. -няться от обычных взглядов, нормы - відхилятися від звичайних поглядів, від норми. -няться от темы - відхилятися, відбігати, відбиватися від теми. Магнитная стрелка -нилась на два градуса - магне[і]тна стрілка (голка) відхилилася на два ступені. Заставить -ниться от пути (сбить) - збити з шляху. [Неможливо людській силі збити землю з її одвічного шляху (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - отклон`иться
    1) відхиля́тися, відхили́тися; ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися
    2) строит. (несов.) відхиля́тися; відво́дитися; відверта́тися

    Русско-украинский словарь > отклоняться

  • 64 пасти

    1) пасти, випасати и випасувати, (в дороге) попасати. -сти в ночном - ночлігувати. [Пасла Кася воли й коні (Чуб.). Там чумаки воли попасали]. -сти свои овцы (переносно) - свою отару пасти;
    2) берегти кого, що;
    3) см. Запасать, Припасать.
    * * *
    I
    па́сти; ( обычно в пути) попаса́ти, попа́сувати, ( немного) підпаса́ти

    пасти́ ове́ц — па́сти ове́ць (ві́вці); ( о занятии) чабанува́ти

    II
    ( припасать) диал. припаса́ти; (бере́чь) берегти́

    Русско-украинский словарь > пасти

  • 65 перенимать

    перенять
    1) кого, что (перехватывать, настигать поперёк) - переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, (перестреть) перестрівати, перестріти, (останавливать) перепиняти, перепинити кого, що. [Роман воли покидає і дівчину переймає. Не все переймай, що по воді пливе (Номис)]. Заяц перенял дорогу - заяць перебіг дорогу;
    2) (подражать) переймати, пере(й)няти, (о мног.) попереймати, перехоплювати, перехопити, поняти, похопити, засвоювати, засвоїти що, від кого, запозичатися чим у кого. [Діти почали переймати од неї пісні (Неч.-Лев.). Від німців усе те попереймали. Він гарного не похопить, а погане зараз (Н.-Вол. п.). Почала у нас Литва запозичатися усякими здобутками (Єфр.)]. Перенятый - пере(й)нятий; перехоплений. -мающий - см. Переимчивый.
    * * *
    несов.; сов. - перен`ять
    1) (усваивать, подражая) перейма́ти, перейня́ти диал. перейми́ти и поперейма́ти; ( заимствовать) запозича́ти, запози́чити; несов. диал. похопи́ти
    2) (во время движения, действия) перейма́ти, перейня́ти, диал. перейми́ти; ( перехватывать) перехо́плювати, перехопи́ти; (задерживать, встречая) перестріва́ти, перестрі́ти и перестрі́нути; (преим. о скоте: направлять по другому пути) займа́ти, зайня́ти и позайма́ти
    3) (брать, доставать) диал. перехо́плювати, перехопи́ти

    Русско-украинский словарь > перенимать

  • 66 перепутье

    1) (перекрёсток) перехрестя, перехресна дорога;
    2) дорога, мандрівка. Зайти на -тьи - зайти дорогою (по дорозі). [Зайшов до нього дорогою (по дорозі)];
    3) перехід (-ходу).
    * * *
    1) роздорі́жжя, перепу́ття, ро́зтік, -то́ку, розто́ка; ( перекрёсток) перехре́стя, перехре́сток, -тка
    2) ( дорога) дорога, пу́ть, -ті́
    3) ( остановка в пути) перепочи́нок, -нку, перепочи́вок, -вку
    4) мі́сце для зупи́нки (для отдыха: для перепочи́нку, для перепочи́вку)

    Русско-украинский словарь > перепутье

  • 67 перерезание

    или перерезывание
    1) перерізання и перерізування, перетинання, перекраювання, перебатовування;
    2) вирізування;
    3) (пути, дороги) перетинання, переймання и т. д. См. Перерезать.
    * * *
    перері́зування; перетина́ння

    Русско-украинский словарь > перерезание

  • 68 пересадка

    1) (растений, кожи) пересаджування;
    2) (в пути) пересідання, пересі[я]дка. Где вам -ка на Киев? - де вам пересідати на Київ? С -кой - з пересіданням, з пересідкою, пересідаючи.
    * * *
    1) ( действие) переса́дження, переса́джування
    2) ж.-д. пересіда́ння, пере́сідка

    Русско-украинский словарь > пересадка

  • 69 подкармливать

    -ся, подкормить, -ся підгодовувати, -ся, підгодувати, -ся, підхарчовувати, -ся, підхарчувати, -ся, підхарчити, -ся. [Підгодувалась тим, що вчора не доїли (Грінч.). Подадуть ласу потраву, як уже підхарчилися]. -вать лошадей волов в пути - попасати, ставити на попас. Подкормлённый - підгодований, підхарчований.
    * * *
    несов.; сов. - подкорм`ить
    1) підгодо́вувати, підгодува́ти; піджи́влювати и підживля́ти, підживи́ти, підко́рмлювати, підкорми́ти; ( животное) пригодо́вувати, пригодува́ти; ( человека) підхарчо́вувати, підхарчува́ти и підхарчи́ти
    2) ( посевы) с.-х. піджи́влювати и підживля́ти, підживи́ти

    Русско-украинский словарь > подкармливать

  • 70 половина

    половина; (чаще в сложении с друг. словом) пів. [Половина літ минає, а щастя немає. Пів життя свого віддав я на цю роботу. Пів літа вже зійшло. Не сказав ні півслова]. Прошла -вина года - зійшло (минуло) півроку. Разделить на две -вины - розполовинити, переділити на дві половині (надвоє). Убавить на -вину, взять от чего-л. -вину - зменшити удвоє, надполовинити, переполовинити. На -вину - напів, навпіл, наспіл, на половину, половиною через пів. [Надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. (Коцюб.). Будинок станції, який половиною складався з юрти і тільки наполовину з руського зруба (Корол.). Я живу банкнотами синіми та сивими через пів фальшивими (Франко)]. В -вину - удвоє. [Там удвоє дешевше (дорожче)]. Сделанный до -вины - зроблений до-пів, до половини. [Людей тих не стало; зостались тільки до-пів зроблені діла їх рук (Куліш)]. На -вине, в -вине дороги - на пів путі (дороги), о-пів путі (дороги). [О-пів путі він нас перестрів]. До -вины дороги - до пів (до половини) пути (дороги, шляху). Это случилось в - вине зимы - це сталося о-половині зими. Это случилось в -вине третьего - це сталося о- пів до третьої години; це сталося о-пів на третю годину. Отдать (взять) поле (огород) с -вины - віддати (взяти) поле (город) наспіл, з-половини. [Своєї землі мало - беремо ще наспіл]. Он с ним в -вине - він із ним наспіл, з-половини. В -вине срока - до половини терміну. Два с -виною - два з половиною, півтретя. Три с -виною - півчверта, три з половиною. Четыре с -виною - півп'ята и т. д.
    * * *

    моя́ \половина — моя́ полови́на; ( о жене) моя́ стара́; ( о муже) мій стари́й

    2) ( часть помещения) полови́на

    Русско-украинский словарь > половина

  • 71 попутно

    (за) одним ходом (заходом); (вскользь) побіжно, (между прочим) мимохідь. -тно затронуть вопрос - за одним (за)ходом порушити питання.
    * * *
    нареч.
    1) за одни́м захо́дом, попу́тно; ( одновременно) одноча́сно, водно́час и водноча́с, воднора́з; ( мимоходом) мимохі́дь; ( вскользь) побі́жно; ( при случае) принагі́дно
    2) ( по пути) по доро́зі

    Русско-украинский словарь > попутно

  • 72 постигать

    постигнуть и постичь
    1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;
    2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.
    * * *
    несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть
    1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти
    2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > постигать

  • 73 пошатываться

    пошататься, пошатнуться
    1) похитуватися, хитатися, похитатися, похитнутися, схитнутися, хитнутися, (обыкновенно с отрицанием) ухитнутися; (покачиваться) хилитатися, похилитатися, хилитнутися, коливатися, поколиватися, коливнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися, похибнутися, (только о людях нетвёрдо стоящих на ногах) заточуватися, заточитися, точитися, поточитися куди, до чого. -ваясь подходить, подойти к кому, к чему - підточуватися, підточитися до кого, до чого. [Пішла злегка похитуючись, мов п'яна (Черкас.). Гнат, коливаючись мов п'яний, поплентавсь додому (Коцюб.). Кладочка схитнулась, сестриця втонула (Гр.). Пливе човен води повен, коли-б не схитнувся (не схибнувся) (Чуб.). Ой оре міщанин та й заточується (Чуб.). П'яний поточився і впав (Грінч.)]. Этот удар заставил его -нуться - цей стусан примусив його схитнутися (похитнутися, схибнутися, заточитися, поточитися). Его вера -нулась - його віра схитнулася, похитнулася, захиталася. -нуться в вере - схитнутися, похитнутися, захитатися у вірі. -нуться на трудном пути (переносно) - схибнутися (схибити) на непевній дорозі. Здоровье -нулось - здоров'я упало, занепало, схитнулось, похитнулось. -нувшийся авторитет - захитаний авторитет;
    2) пошататься - (пошляться) повештатися, потинятися, пошалатися, помотатися. [Повештався я тутечки чимало на своєму віку (Сторож.). Поміж людьми помотається, - звичаїв набирається (Гр.)].
    * * *
    похи́туватися; ( о человеке) пото́чуватися

    Русско-украинский словарь > пошатываться

  • 74 преграда

    1) перегорода, перетика, (гал.) запора и запір (-пору), тама. [Вчинився запір на річці (Верхр.)];
    2) (препятствие) перепона, перепинка, перетика, завада, запина; (остановка) спин, впин (-ну). [Та й тепер ще густо було понаставлювано перетик на його шляху (Єфр.)]. Непреодолимая -да на нашем пути - непереможна перепона на нашому шляху. Днепр для татарина не -да - Дніпро татаринові не запина (Стор.). Своеволью нет -ды - самоволі спину (впину) немає. Срв. Препона.
    * * *
    перешко́да, перепо́на; перегоро́да, перепо́н, -у; ( помеха) зава́да

    Русско-украинский словарь > преграда

  • 75 прерывать

    прервать
    1) см. Перерывать, Перервать;
    2) (останавливать, прекращать) переривати, перервати, уривати, у(ві)рвати кого, що, перебивати, перебити кого, кому що, перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити кого, що кому, (о мн.) попереривати, поперепиняти, поперехоплювати що; срв. Прекращать. [На чім-же ми читанку перервали? (Куліш). Рустем урвав і обвів слухачів оком (Коцюб.). Вона пильно слухала й не перебивала його (Крим.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Єфр.). І сльози жінці перебили мову (Л. Укр.). Не перепиняй мене, а то й казати не буду (Харк. п.). Говорили всі, перехоплюючи один одного (Коцюб.)]. -рвать разговор, переговоры - перервати, у(ві)рвати розмову, переговори. -рвать (совсем) сношения, знакомство, переговоры - зірвати зносини, знайомість, переговори з ким. -рвать кого, речь кому - перепинити, перехопити, перебити кого и кому, мову кому. [Не лайся, синку, не лайся! - знов перебив дід Походенкові (Кониськ.). Вибачайте, мову переб'ю]. -рвать речь (свою) - перервати, увірвати мову (свою) или просто увірвати. -рвать себя - перепинити, перебити себе. [Та що се я? - знову сам себе перепинив Марко (Грінч.)]. -рвать молчание, тишину, сон - перервати (перебити) мовчанку, тишу, сон. -рвать жизнь - перервати життя кому. [Молодий вік перервали (Чуб.)]. -рвать роботу кому - перебити працю кому (чию). Не -вая - не перебиваючи, без перериву. -рывать ток - переривати течію. -рывать пути сообщения - перетинати шляхи. Прерванный - перерваний, увірваний, перебитий, перепинений, перехоплений, зірваний. [Перервана, перепинена розмова]. -нное свидание - перерване побачення. Сообщение -но - сполучення перервано. Переговоры -ны и война началась - переговори перервано і війна почалась.
    * * *
    несов.; сов. - прерв`ать
    1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; ( обрывать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( порывать) порива́ти, порва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти (роби́ти що)
    2) (говорящего, занятого чем-л.) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти; перехо́плювати, перехопи́ти; ( останавливать) перепиня́ти, перепини́ти

    Русско-украинский словарь > прерывать

  • 76 привёртывать

    или приверчивать привернуть или привертеть прикручувати, прикрутити, (о мн.) поприкручувати що. [Прикрутити шрубу (винт)]. -нуть кого к кому - привернути, причарувати кого до кого. -нуть огонь - прикрутити, укрутити світло. Привёрнутый, приверченный - прикручений. -ться - прикручуватися, прикрутитися, бути прикрученим.
    * * *
    несов.; сов. - приверн`уть
    1) прикру́чувати, прикрути́ти, приві́рчувати, приверті́ти
    2) (заходить, заезжать по пути) приверта́ти, приверну́ти

    Русско-украинский словарь > привёртывать

  • 77 приворачивать

    приворотить
    1) привертати, привернути що чим, підвертати, підвернути що до чого. [Сирою землею пригорнула, білим каменем привернула];
    2) (своротить, остановиться по пути) привертати, привернути, завертати, завернути, звертати, звернути куди или до кого, до чого. [Привернув я до громадської хати (Коцюб.). Хто-б не завернув на двір, - є кожному горілки чарка (Стор.)];
    3) (приворожить) привертати, привернути кого до кого, до чого чим; см. Привораживать. -чивающий (привлекающий) приворотний.
    * * *
    несов.; сов. - приворот`ить
    1) приверта́ти, приверну́ти
    2) (заходить, заезжать) заверта́ти, заверну́ти
    3) (приносить что-л. тяжёлое) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти и попритяга́ти, приволіка́ти, приволокти́
    4) ( прибавлять к сказанному) вверта́ти, вверну́ти, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути, прито́чувати, приточи́ти

    Русско-украинский словарь > приворачивать

  • 78 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 79 проводник

    1) (провожатый) проводир и поводир (-ря), проводар и поводар (-ря), вожай (- жая), (в свад. обр. и вообще) провідник (-ка), (только слепых) поводач, п(р)оводатар и -тир (-ря), повожатий, старчовод (-вода). [Горе вам, проводирі сліпі (Єванг.). Вона тихо пішла в хату за матір'ю, наче сліпий за поводатирем (Неч.-Лев.). Дай вожая, щоб нас до моря допровадив (Мкр.). Ти провідник, веди нас в римський табор (Куліш)]. -ник поезда - провідник поїзду;
    2) (чего) провідник чого. [Повинні були стати за носителів та провідників европейської культури (Корол.)];
    3) (о вещи) провідник чого. -ник тепла, света - провідник тепла, світу (світла).
    * * *
    провідни́к, -а; (лицо, сопровождающее кого-л. для указания пути) проводи́р, -я, провода́р, -я и прово́дар, -я, поводи́р, повода́р

    \проводник ваго́на — провідни́к ваго́на

    \проводник тепла́ — физ. провідни́к тепла; провідни́к електри́чного стру́му

    Русско-украинский словарь > проводник

  • 80 проколесить

    проколувати.
    * * *
    проколува́ти; ( сбившись с пути) колува́ти [ці́лий день], кружля́ти [ці́лий день], прокружля́ти

    Русско-украинский словарь > проколесить

Страницы

См. также в других словарях:

  • Пути расходятся (Доктор Кто) — 170b Пути Расходятся (Parting of the ways) Доктор Кристофер Экклестон ( …   Википедия

  • Пути России (симпозиум) — «Пути России»  ежегодный международный симпозиум. Проводится Московской высшей школой социальных и экономических наук (МВШСЭН) и междисциплинарным академическим центром социальных наук «Интерцентр» с декабря 1993 года. До 2003 года носила… …   Википедия

  • Пути Истории — Разработчик Glyph Worlds Версия 1.2 Жанр Компьютерная стратегическая игра Режим игры BBMMOG Управление Клавиатура, мышь Сайт …   Википедия

  • Пути расходятся — кого, чьи. ПУТИ РАЗОШЛИСЬ кого, чьи. Экспрес. Утрачиваются общие интересы и прекращаются связи с кем либо, общение между кем либо. Юрий не написал Тане больше ни строчки: как видно, пути их разошлись навсегда (Шолохов Синявский. Волгины).… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пути разошлись — ПУТИ РАСХОДЯТСЯ кого, чьи. ПУТИ РАЗОШЛИСЬ кого, чьи. Экспрес. Утрачиваются общие интересы и прекращаются связи с кем либо, общение между кем либо. Юрий не написал Тане больше ни строчки: как видно, пути их разошлись навсегда (Шолохов Синявский.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пути и судьбы (фильм) — Пути и судьбы Жанр драма Режиссёр Яков Базелян Автор сценария Лилия Неменова В главных …   Википедия

  • Пути и судьбы — Жанр драма Режиссёр Яков Базелян Автор сценария Лилия Неменова В главных рол …   Википедия

  • “ПУТИ РУССКОГО БОГОСЛОВИЯ” —     “ПУТИ РУССКОГО БОГОСЛОВИЯ” важнейший труд Г. В. Фмровского, фундаментальное исследование русской богословской и религиозно философской мысли. Издан в 1937 в Париже; переиздание: Вильнюс, 1991; Киев, 1991. Огромное количество фактов объединено …   Философская энциклопедия

  • пути распространения загрязнителей в окружающей среде — пути миграции загрязнителей в окружающей среде — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы пути миграции загрязнителей в окружающей среде EN environmental pathways …   Справочник технического переводчика

  • ПУТИ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ — ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ ПУТИ ОБЩЕГО ПОЛЬЗОВАНИЯ; ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ ПУТИ НЕОБЩЕГО ПОЛЬЗОВАНИЯ …   Юридическая энциклопедия

  • Пути нет — Пути нѣтъ (въ комъ) иноск. о безпутномъ. Ср. Что грѣха таить, пути въ немъ не было, мужикъ былъ плотный, неработящій, хмѣльнымъ дѣломъ почалъ было на послѣдокъ то заниматься, что ужъ это за человѣкъ, коли у родного брата захребетникомъ жилъ...… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»