Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

нацелить

  • 1 нацелить

    Русско-украинский словарь > нацелить

  • 2 намечать

    наметить
    1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;
    2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];
    3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];
    4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -
    1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];
    2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;
    3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -
    1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;
    2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];
    3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.
    * * *
    несов.; сов. - нам`етить
    1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити
    2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити
    3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

    Русско-украинский словарь > намечать

  • 3 нацеливать

    и Нацелять нацелить націлювати и націляти, націлити що и чим на (в) кого, в (на) що и кого, що, (удачно) налучати, налучити чим в кого и кого, (в) що, (преимущ. о пушке ещё) нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вимірювати и виміряти, вимірити (гармату) на що, (о мног.) понацілювати и понаціляти, повимірювати, понарих[ш]товувати; срв. Наводить 2 и см. ещё ниже -ться 2. [Добре націляй (у яблуко), щоб збив за першим разом (Грінч.). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.)]. Нацеленный - націлений, налучений, нарих[ш]тований, вимірений, понацілюваний, повимірюваний, понарих[ш]товуваний. -ться -
    1) (стр. з.) націлюватися, бути націлюваним, націленим, понацілюваним и т. п.;
    2) націлятися и націлюватися чим на (в) кого, в (на) що, наміряти(ся), наміритися ким на (в) кого. [Що тільки націлиться (стрілець), заяць і є (ЗОЮР I). Ножем у груди він дівчині наміряє (Грінч.). Стрілець ще намірився в третій раз (Рудч.)];
    3) (вдоволь, сов.) націлятися, націлитися, налучитися на (в) кого, в (на) що, наміря[и]тися на (в) кого, попоціляти (досхочу) и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нац`елить
    наці́лювати, -люю, -люєш и націля́ти, наці́лити; нарихто́вувати, -товую, -товуєш, нарихтува́ти, налуча́ти, налучи́ти, -лучу, -лучиш

    Русско-украинский словарь > нацеливать

  • 4 пушка

    гармата, ум. гарматка, пушка, канона. [Обступили город Умань, поробили шанці та, й вдарили з семи гармат у середу вранці (Пісня). Лід кріпкий, хоч гармати коти (Номис). Козацькі пушки були менші і не несли так далеко, як турецькі, тому пушкарі вичікували догіднішої хвилини, коли турки підійдуть ближче (Маковей). Канони грають, кулі заспівають (Федьк.)]. Нацелить, прицеливать -ку - націлити, прицілювати гармату. По воробьям из -ки стрелять - з гармати на горобців стріляти.
    * * *
    гарма́та, пу́шка

    Русско-украинский словарь > пушка

  • 5 уставлять

    несов.; сов. - уст`авить
    1) ( чем) заставля́ти, заста́вити и позаставля́ти; застановля́ти, застанови́ти
    2) ( кого-что) ста́вити, поста́вити, уставля́ти, уста́вити; ( устанавливать) устано́влювати и установля́ти, установи́ти; ( расставлять) розставля́ти, розста́вити и порозставля́ти
    3) (сов.: навести, нацелить) наста́вити и понаставля́ти; (глаза, взгляд) уста́вити, устроми́ти, утопи́ти, вту́пити; уп'ясти́, уп'я́лити
    4) (назначать, определять, утверждать) прост. устано́влювати и установля́ти, установи́ти

    Русско-украинский словарь > уставлять

См. также в других словарях:

  • НАЦЕЛИТЬ — НАЦЕЛИТЬ, нацелю, нацелишь, совер. (к нацеливать). 1. что. Метясь, направить на какую нибудь цель. Нацелить ружье. Нацелить пушку. Нацелить визир. || перен. Направить в нужную сторону, сообщить чему нибудь какое нибудь направление (воен.).… …   Толковый словарь Ушакова

  • нацелить — 1. см. навести. 2. см. направить Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. нацелить …   Словарь синонимов

  • НАЦЕЛИТЬ — НАЦЕЛИТЬ, лю, лишь; ленный; совер. 1. см. целить. 2. перен., кого (что) на что. Направить, дать верный путь действиям. Н. коллектив на решение важной задачи. | несовер. нацеливать, аю, аешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова.… …   Толковый словарь Ожегова

  • нацелить —     НАЦЕЛИВАТЬ/НАЦЕЛИТЬ     НАЦЕЛИВАТЬ/НАЦЕЛИТЬ, наводить/навести, наставлять/наставить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Нацелить — сов. перех. см. нацеливать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • нацелить — нацелить, нацелю, нацелим, нацелишь, нацелите, нацелит, нацелят, нацеля, нацелил, нацелила, нацелило, нацелили, нацель, нацельте, нацеливший, нацелившая, нацелившее, нацелившие, нацелившего, нацелившей, нацелившего, нацеливших, нацелившему,… …   Формы слов

  • нацелить — нац елить, лю, лит …   Русский орфографический словарь

  • нацелить — (II), наце/лю(сь), лишь(ся), лят(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • нацелить — Syn: см. наставить …   Тезаурус русской деловой лексики

  • нацелить — лю, лишь; нацеленный; лен, а, о; св. 1. что на кого что. Направить на какую л. цель (оружие, орудие). Н. орудие на крепость. Н. ружьё на медведя. // Устремить на кого , что л. (глаза, взгляд или какое л. оптическое устройство). Н. бинокль,… …   Энциклопедический словарь

  • нацелить — лю, лишь; наце/ленный; лен, а, о; св. см. тж. нацеливать, нацеливаться 1) а) что на кого что Направить на какую л. цель (оружие, орудие) Наце/лить орудие на крепость. Нац …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»