-
61 гарбузове насіння
-
62 цитварне насіння
the seed of santonica, wormseed -
63 чистосортне насіння
-
64 олієнасіння
маслосемена́ -
65 Після нас хоч потоп
Después de nosotros, el diluvio // después de mi el diluvioІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Після нас хоч потоп
-
66 Скрізь там гарно, де нас нема
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Скрізь там гарно, де нас нема
-
67 польова схожість
( насіння) field germination rate -
68 висипатися
I ви́сипатисясм. висипатися1) вы́сыпаться; ( о зерне на корню) осы́патьсяз росли́ни ви́сипалося насі́ння — из расте́ния вы́сыпались (осы́пались) семена́, расте́ние вы́семенилось
2) (появляться - об усах, бороде) показа́тьсяII висипа́тися= ви́сипатися1) высыпа́ться, вы́сыпаться; ( о зерне на корню) осыпа́ться, осы́патьсяз росли́ни ви́сипалося насі́ння — из расте́ния вы́сыпались (осы́пались) семена́, расте́ние вы́семенилось
2) (появляться - об усах, бороде) пока́зываться, показа́ться -
69 Анаксагор із Клазомен
Анаксагор із Клазомен (бл. 500 - 428 до н. е.) - давньогрецьк. натурфілософ і природознавець. Засновник афінської філософської школи. Від творів А. збереглося 20 фрагментів. Чільне місце у вченні А., що сформувалося під впливом мілетської школи (насамперед - Анаксимена) і онтології Парменіда, посідає космогонічна концепція, за якою початковий стан світу становив нерухому безформну суміш, складену з величезної кількості найдрібніших, чуттєво несприйманих часток, або "насінин" (які пізніше були названі гомеомеріями) усіх можливих речовин. Разом з Емпедоклом та атомістами А. обґрунтовував думку про незнищенні елементи, яких, втім, всупереч Емпедоклу, визнавав незліченну кількість і, на відміну від атомістів, вважав такими, що не мають меж поділу. Праматерію, утворену з суміші "насінин" сущого, А. вважав пасивною масою, яку в певний момент часу і на якійсь ділянці простору приводить в швидкий коловоротний рух ум (нус), що, як рушій, протистоїть інертній матерії. Нус характеризується А. досить суперечливо - з одного боку, як такий, що містить повне знання про все і має величезну силу; з іншого - як щонайлегшу речовину, яка ні з чим не змішується. Наслідком вихідного коловороту, заподіяного нусом, є, за А., перебіг усього всесвітнього поступу від початкового хаосу до дедалі впорядкованішого Космосу. А. був першим, хто дав правильне пояснення сонячних і місячних затемнень.Філософський енциклопедичний словник > Анаксагор із Клазомен
-
70 Г'юм, Дейвід
Г'юм, Дейвід (1711, Единбург - 1776) - англ. філософ, історик, економіст. Навчався в ун-ті Единбурга. Головним принципом філософських творів Г. був агностицизм, на формування якого певний вплив справили філософські системи Берклі, Гатчесона, Шефтсбері. Вперше опублікований у 1739 р. "Трактат про людську природу" не справив помітного враження. У допрацьованому вигляді ідеї "Трактату" згодом були представлені Г. у новому творі "Дослідження стосовно людського розуміння" (1748), але знову не знайшли належного відгуку. Протягом життя Г. займав різні посади - від бібліотекаря (Единбург) до секретаря британського посольства в Парижі. Повернувшись до Единбурга у 1769 р., став однією з чільних постатей в інтелектуальних колах Англії і Європи (особливо у Франції). Вихідною категорією філософії Г. є досвід, який складається із сприйняттів (перцепій) та ідей, що бувають простими і складними. Прості ідеї лише копіюють прості сприйняття, а складні є наслідком сполучення й комбінуванням простих ідей. Хоч буденна свідомість і переконує нас в існуванні зовнішнього світу, досвід це довести не в змозі. Зовнішній світ, буття - це сфера непізнаваного. З точки зору філософії, як її уявляв Г., проблема співвідношення буття і духа поставала як доконечно нерозв'язна. Для характеристики гносеологічної позиції Г. базовими є три принципи асоціацій. Перший - подібності - пояснює походження абстракцій: ідеї ми підводимо під однаковий термін. Другий - суміжності, або стикування - виходить з того, що всі ідеї партикулярні, а місце загальних ідей займають загальні терміни, що прикладаються до низки ідей партикулярних. Третій принцип асоціацій - це принцип причинно-наслідковий, який за своєю суттю зводиться до другого. Причинно-наслідковий зв'язок нічого не засвідчує про об'єктивну реальність, а є лише породженим звичкою переконанням у просторово-часовій суміжності двох подій - причини і наслідку. Подібний гносеологічний підхід продукує також уявлення про "субстанцію" чи "можливість" як нібито незалежні від сприйняттів утворення. Проблема "психічної субстанції", або особистісної ідентичності, також аналізується Г. в контексті асоціативності. Досвід особистості засвідчує лише чергування сприйняттів, емоцій, ідей, а не якоїсь тотожної собі цілісної структури. Остання — це витвір пам'яті, що спонукає нас вірити в усталеність якогось особистішого осердя. Особиста свобода - це наслідок діяльності з узгодження різних бажань і прагнень. Етиці Г. притаманна тенденція, яка згодом була розвинута у філософії утилітарізиму (див. Мілль, Джон Стюарт). Моральні чесноти й милосердя - це перенесення на ставлення людини до цього суспільства двох схильностей, властивих кожному окремому індивідові - до задоволення і до природного почуття симпатії до інших. Отже, соціальне схвалення якогось вчинку е для його носія корисним, і навпаки. Принцип корисності стає критерієм моралі. В аналізі релігійної проблематики Г. також висловив ідеї, пізніше фундаментально розроблені Кантом. Насамперед це стосується критики онтологічного доведення існування Бога. Як переконаний прихильник принципу скептицизму, Г. заперечував існування дива. Для його осягнення неможливо навести якісь раціональні підстави, бо останні мають базування на сукупності суспільного досвіду, який безнастанно змінюється. Диво ж є породження досвіду поодиноких індивідів, надто розмежованих у просторі і часі, щоб до нього можна було застосувати принципи асоціацій.[br]Осн. тв.: "Трактат про людську природу" (1739); "Нариси". У 2 т. (1741,1742); "Дослідження стосовно розуміння людини" (1748); "Дослідження стосовно принципів моралі" (1751); "Історія Англії". У 4т. (1753 - 1761)та ін. -
71 первинні і вторинні якості
ПЕРВИННІ і ВТОРИННІ ЯКОСТІ - якості об'єктивні і суб'єктивні. Вперше їх розрізнення здійснене в європейській філософії Демокритом, який стверджував, що лише для людини існують колір, солодке чи гірке, в дійсності ж є лише атоми і порожнеча. Він вважав, що оскільки цих властивостей немає в атомах, то вони не можуть виникнути і при з'єднанні атомів, внаслідок якого виникають речі. Адже з небуття нічого не виникає. У Новий час ця думка була концептуально розвинута Локком. Первинними він називав якості, що невіддільні від матеріальних тіл; їх не можна відокремити практичною зміною тіл; вони завжди сприймаються відчуттями. До первинних якостей Локк відносив щільність, протяжність, форму, рух, спокій і число В. торинними якостями Локк називав якості, такі як колір, звук, запах, смак, що насправді не знаходяться в самих речах, але виникають у людини завдяки дії П. я. Подібну ж ідею про В. я. знаходимо у Фоєрбаха: мій смаковий нерв такий же витвір природи, як і сіль, але з цього не випливає, що смак солі безпосередньо був об'єктивною її властивістю, що тим, чим є сіль лише як предмет відчуття, вона була також сама по собі. В XIX - XX ст. значного поширення набула теорія Гельмгольца, згідно з якою відчуття - це не копії чи дзеркальні відображення речей, а умовні знаки, символи або ієрогліфи; теорія Гельмгольца була спрямована проти споглядального матеріалізму. Її дотримувався також Плеханов, який вважав, що, окрім як через дію на нас, речі самі по собі ніякого вигляду не мають. Проблема П. і В. я. проходить через усю історію філософської думки, вона відбиває реальні факти - взаємодію суб'єкта й об'єкта як джерела вторинних якостей і значно більшу незалежність від нас первинних якостей.Філософський енциклопедичний словник > первинні і вторинні якості
-
72 річ в собі
РІЧ В СОБІ, речі в собі - термін філософії Канта, котрий має і ширше, загальнофілософське значення. Структура його досить складна. Насамперед він позначає предмети, які не мають до нас жодного відношення, існують самі по собі. Діючи на суб'єкта, вони породжують відчуття, але останні зовсім не схожі на Р. в с. Оскільки відчуття становлять матеріал пізнання, Р. в с. непізнавані, трансцендентні. Проте, за Кантом, їх можна принаймні мислити як реальні: інакше ми прийшли б до абсурдного твердження, що нібито явища (впорядковані відчуття) існують без того, що з'являється. Кант вважав Р. в с. причиною явищ. Але причина, як і інші категорії, апріорна і може прикладатися лише до досвіду. Тому Р. в с. наскрізь суперечлива, і Якобі зробив рішучий висновок: без Р. в с. не можна увійти в систему Канта, а з нею не можна в ній залишитися. Поряд з пізнавальним, теоретичним відношенням до Р. в с. Кант дослідив також ставлення до них практичного розуму. Тут виявилися головними такі Р. в с., як Бог, свобода волі, безсмертя душі В. цій площині їх буття стверджується вірою, а виразом його є постулати практичного розуму. В матеріалістичний філософії такої прірви між Р. в с. і явищами не визнається: останні постають як прояв перших, відмінність між ними не якісна, а кількісна; об'єктивні властивості Р. в с. поступово входять у пізнання, розкриваються в ньому, стають речами для нас. За такого підходу не надається належної ваги якісній відмінності двох компонентів реальності.М. Булатов -
73 дані
мн.анкетні дані — biographical ( personal) data, biographical particulars
бухгалтерські дані — booking ( bookkeeping) data
дані випробувань — test data, test results; inspection findings
розвідувальні дані — combat intelligence, military intelligence, military information
технічні дані — technical data, technical characteristics ( specifications)
цифрові дані — numerical data, figures
перевіряти дані — to check (to verify, to control) data
2) комп.вихідні дані — output data, date-line
база даних — database, data bank
3) ( здібності) makings, qualities, gifts, potentialities4) ( підстава) groundsнадійні дані — solid/firm data
-
74 з
= із, зі; прийм.1) (з кимсь, із чимсь) with; andз байтовою адресацією — byte-addressable, byte-addressed
з батарейним живленням — battery-powered, battery-run
з програмним управлінням комп. — programmable
з вірогідних джерел — from reliable sources, on good authority
3) ( з певного часу) from; ( про минуле) since; ( про майбутнє) beginning with; ( про тривалість) in; ( про дні) on; ( про години) atз першого погляду — at first sight; at once
4) ( при позначенні матеріалу) of; in; out of5) ( з певної причини) for, out of, of, from, in, with, throughз подяки — in gratitude ( for)
6) ( на підставі) by, with; ( згідно з) according toз вашого дозволу — by your leave, with your permission
з вірогідних джерел — from reliable sources, on good authority
7) (при позначенні сфери діяльності, галузі науки тощо) on, in, atчемпіон з шахів — champion at chess, chess champion
8) ( з допомогою чогось) with9) ( при позначенні способу виконання дії) by, onз кур'єром — by courier ( messenger); (в процесі, в міру того як) with
з року в рік — year in ( and) year out, from year to year
з настанням ночі — at nightfall; (при позначенні частини сукупності, загалу) of
дехто з нас — some of us; ( приблизно) about; ( про час) ( for) about
10) ( одночасно) with11) ( після) after12) (при позначенні особи, предмета, які є зразком для відтворення) fromбрати приклад з когось — to follow smb.'s example
13) (щодо, що стосується) as regards; with14)з хвилини на хвилину — every minute, any minute ( moment)
з мого (його) боку — on my ( his) part
з одного (іншого) боку — on the one ( other) hand
зі швидкістю 70 миль на годину — at a speed of 70 m.p.h.
-
75 зерно
сgrain; ( насіння) seed; тж. corn, kernel; ( кісточка плодів) pip -
76 кмин
-
77 кожний
1) every, each; any2) ч (як ім.) everyone, everybody; anyone, anybodyза кожного — per man ( head), apiece
-
78 лузати
to shell, to husk, to scale -
79 мак
-
80 ми
См. также в других словарях:
нас — см. Мы … Энциклопедический словарь
НАС — Национальное агентство связи Кыргызстан, связь НАС Национальная армия сопротивления воен. НАС Нижегородская аптечная сеть с 2 декабря 2002 муниципальное предприятие http://www.nasapteka.ru/ … Словарь сокращений и аббревиатур
НАС — НАС, церк. ны, мн., 1 ое лицо мест. я, род. и вин. Свет то построили, и нас не спросили. Без нас не праздник. Там хорошо, где нас нет. Не послушался нас, так плачься на себя. И нас то продать, так этого не купить. В чем сам хмелек ходит, в том и… … Толковый словарь Даля
насѣчи — НАСѢ|ЧИ ( ЩИ) (2*), КОУ, ЧЕТЬ гл. Насечь, нарубить: будеть паки ˫асно. и възмогу изити и насѣщи [дрова] (κόψαι) ПНЧ XIV, 147в; || накосить: А што ѥсмы казалъ сѣна насѣчи досыть. Гр 1386–1418 (ю. р.) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нас — НАС. род., вин. и пред. от мы. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
насѣдѣти — НАСѢ|ДѢТИ (1*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Сидеть сверху (высиживая птенцов): алконѡстъ ˫аицѧ сво˫а въ глубину кладеть. сама верху воды. насѣдить. МПр XIV, 32 … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нас. — нас. насел. население нас. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. насел. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
НАС РФ — НАС Национальный антикоррупционный совет Российской Федерации http://korupcii.net/ организация, РФ … Словарь сокращений и аббревиатур
нас — нас, о н ас (формы местоим. мы) … Русский орфографический словарь
насёк — (прош. вр. от насечь) … Словарь употребления буквы Ё
насів — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови